бібліотека Ї Тарас Возняк. Ретроспективна полiтологiя. Епоха Януковича. POST-Ющенко
ЯНУКОВИЧ ІДЕ У РУСЛІ РОСІЙСЬКОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
Після виборів Україна повертається до геополітичної багатовекторності.
За президента Леоніда Кучми Україна нікуди не рухалася, ні з ким не інтегрувалася. Кучма називав це політикою "багатовекторності".
Президент Віктор Ющенко спробував приєднати країну до европейського та евроатлантичного таборів. Надій було багато. Дій менше. Відповіді від Евросоюзу і НАТО надійшли надто стримані. А точніше -Україні, на догоду Росії, відмовили в усіх сподіваннях інтегруватися у цей економічний та безпековий простір. Найбільше до такого "протверезіння" долучилися Німеччина і Франція. Не додав динаміки інтеграційним процесам й офіційний Вашингтон. США перенесла центр своєї уваги на Іран й Афганістан. Результатом такого "охолодження" намірів українських проевропейських і проевроатлантичних сил стала нищівна поразка Ющенка на президентських виборах 2010 року. А також - безсумнівний реванш противників продовження цього курсу в Україні.
Обраний третиною країни президент Віктор Янукович іще до інавгурації задекларував не тільки повернення до "багатовекторної" геополітичної орієнтації президента Леоніда Кучми, але й чіткий курс Україну у руслі російської зовнішньої політики.
Невизначеним залишається питання підписання Угоди про асоціацію з ЕС - єдиний здобуток президента Віктора Ющенка. Не зрозуміло, яким буде зміст цієї угоди - порожньою декларацією чи повнокровним документом.
Що стосується безпекового простору, то Віктор Янукович чітко підтримав ініціативу російського президента Дмитра Медведєва створити єдину Европейську систему безпеки. Кроки нового прези-дента будуть тісно пов'язані з продовженням терміну присутності російських військових у Севастополі. Відповідаючи на запитання щодо майбутнього бази військово-морського флоту у цьому місті, він зазначив, що розглядатиме його "в пакеті з иншими питаннями безпеки". І додав: Те ж стосуватиметься й иншого виміру безпеки України - енергетичного. Усупереч законодавству, новий президент пропагує газотранспортний консорціум з експлуатації української газотранспортної системи. А практично - виводить її з нашої власності.
Чи тільки Віктор Янукович декларував ці наміри під час президентської передвиборної кампанії? Ні, практично ті ж тези проголошувала і його суперниця Юлія Тимошенко. Щоправда, вона більш вишукано і послідовно уникала будь-якої визначеності щодо співпраці з НАТО і говорила про европейську систему безпеки, якої насправді немає. Не конкретизувала і форм інтегрування України та ЕС - усе зводилося до загальних декларацій про абстрактний европейський курс без жодного реального наповнення.
З огляду на це громадськість, причому її більшість, оскільки президентом Віктора Януковича обрано лише третиною голосів виборців, відчуває все більше невдоволення і тривогу. Її голоси зовсім не враховані у таких поспішних деклараціях Януковича. А це рано чи пізно призведе до гостріших форм конфронтації у суспільстві.
Експертів усе більше турбує питання реального змісту обіцянок, які Україна отримала в Будапешті під час підписання меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Чи це теж тільки папірець, який нічого не означає, чи прийшов час наповнити ці гарантії реальним змістом?
Очевидно, що президент Віктор Янукович не покликатиметься на цей документ. Спосіб мислення, який демонструє він та його оточення, підпорядкований радше його особистим політичним та інтересам Російської Федерації, аніж власне інтересам України, де є доволі різне бачення цих проблем.
Тому осмислення стану безпеки держави знову ляже радше на плечі української громадськості та експертного співтовариства. Так само, як це було за президента Леоніда Кучми. Коло замкнулося.
22.02.2010
- Я не виключаю, що Чорноморський флот залишиться після 2017 року.