Протокол Головної Руської Ради

ДЂянія
затимчасового Головного [1]
Галицко-Руского Собранья
во ЛьвовЂ
въ справахъ своихъ народныхъ

Заседанье первое

въ забудованью святоюрскомъ

дня 20 Березня [2] /2 Мая 1848 о 6-той годинЂ по полудню сойшлися премноги Русины духовны й мірски. Всечестный крылошанъ й схоліархъ Михаилъ Куземскій выбраный на предводителя запросилъ, абы ся тіи списували, котры бы до сего Собранія належати хотЂли на слЂдующой оумовЂ:

а) щобы во всякой вЂрности къ императорско царскому Величеству Фердинанду, конституційному Царю Галиціи н Володимїріи и къ Его Габсбургско лооаринскимъ наслЂдникамъ;

б) оукрЂпляти й розвивати нашу руску народность такъ,

г) юкъ въ прошеній руского народа въ Галиціи зъ дня 19 Березня 1848 жадано, все же ciе на основаніи Патента Конституційного, который кажду, то й нашу руску народность забеспечае, и который на собранья народны созволяе.

Съ великою радостію вписувалися Русины й приставали на такое Собранье

Съ притомныхъ Поляковъ предложилъ панъ совЂтникъ магистратуальный Шласкій [3], абы Русины пристали на оба прошенья Поляковъ, и абы покенувше кириллику приняли буквы латински. Русины отповЂли особливо всесильнымъ словомъ алумна Алексеа [4] Заклинского, же они жичливы народности польской мають однако св[яту] повинность дбати о свою руску народность, а тое не може Полякамъ вредити овшЂмъ они повинны собЂ того великодушно жичити. Промовляли также священникъ Іоаннь Жуковскій и Юліусь Вислобоцкій. Русины показали нередъ небомъ и землею, юкъ имъ ихъ народность мила й дорога, юкъ то въ нихъ кровь живо грае, коли иде о народность, й юкъ они ожити хочуть. Дай Боже одинъ духъ и одно сердце, а межи всЂми народами взаимну жичливость! Читала ся также “Згадка на священника Маркіана Шашкевича” поборника [5] руской народности й стихъ: “Гей кто Русинъ, веселися”.

Потому были выбраны затимчасовы члены, котры бы справами Собраня займалися; число тихъ членовъ мае [6] нарастати.

Около 9-той годины окончилася перва нарада, отспЂвалася пЂснь “Христосъ воскресе”. Потому многолЂтствовалося Царю [7] Фердинанду, Преосв. Еппу Григорію Іахимовичови и крылошану Михаилу Куземскому и всей собраной братіи, а за і тимъ розойшлисмося.

Читано на другомъ засЂданю [8] дня 21 Березня/3 Мая 1848.

---

1 В оригіналі змінений порядок слів. Далі закреслено слово “руско”.

2 Йдеться про квітень.

3 В оригіналі: “Шларскій” із закресленим “р”.

4 Ім’я вписане над рядком замість закресленого “Іоанна”.

5 В оригіналі: “поборники”.

6 Далі в оригіналі закреслено: “приро”.

7 В оригіналі закреслено: “Цару”.

8 В оригіналі закреслено: “собранью”.