Georg Trakl

Den wilden Orgeln des Wintersturms
Gleicht des Volkes finstrer Zorn,
Die purpurne Woge der Schlacht,
Entlaubter Sterne.

Mit zerbrochnen Brauen, silbernen Armen
Winkt sterbenden Soldaten die Nacht.
Im Schatten der herbstlichen Esche
Seufzen die Geister der Erschlagenen.

Dornige Wildnis umguertet die Stadt.
Von blutenden Stufen jagt der Mond
Die erschrockenen Frauen.
Wilde Woelfe brachen durchs Tor.

Ґеорґ Тракль

Гучним органам сніговію
Доладний темний гнів народу,
Пурпурна хвиля прі,
Оголених зірок.

Розбитими бровами, срібними руками
Вмирущих воїв прикликає ніч.
Під тінню осіннього ясена
Стогнуть духи убієнних.

Тернисті нетрі обступають місто.
З кривавих сходів місяць пріч жене
Нажаханих жінок.
Дикі вовки увірвалися в браму.

Переклав Тимофій Гаврилів