Автори числа

Аллен Б’юкенен (Allen Buchanan), професор філософії Університету Арізона, (США). Друкується уривок з праці «Сецесія. Право на відокремлення, права людини і територіальна цілісність держави»

Хаким Бей (Hakim Bey), псевдонім американського анархіста Пітера Уілсона. Прихильник індивідуалізму, даосизму, ісламу та лівої «західної» філософії (США). Стаття написана у 1996 р.

Джек Бенер (Jack Birner), філософ, економіст, професор Університету Маастріхта (Бельгія).

Ален де Бенуа (Alan de Benoit), філософ, геополітик ідейний лідер французьких «нових правих» (Франція).

Мартін Блюментріт (Martin Blumentritt), журналіст, Ernst-Bloch-Assoziation (Гамбург, Німеччина). Стаття написана у 1998 р.

Антін Борковський, незалежний філософ, журналіст (Львів, Україна).

Акерман Брюс (Ackerman Bruce), професор права і політичних наук Єльського Університету(University of Yale), автор книг «We the People» «Social Justice in the Liberal State», (США).

Паоло Вірно (Paolo Virno), професор філософії Університету Косенца (Cosenza), область Калабрія (Calabria), (Італія).

Тарас Возняк, філософ, головний редактор журналу «Ї» впродовж 15 років існування часопису (Львів,Україна).

Жіль Дельоз (Gilles Deleuze), філософ, культуролог и естетик-постфройдист. Творець методів естетичного шизоаналізу і ризоматики мистецтва (Франція).

Дада Дхармадхікарі (Dada Dharmadhikari), послідовник теорій Ганді (Індія).

Юліюс Андреа Чезаре Евола (Julius Andrea Cesare Evola), італійський барон, один із найбільш шанованих традиціоналістів нашого часу, філософ, історик, релігієзнавець, поет, художник. Його позицію «відокремленої людини» можна потрактувати як позицію Консервативної Революції. «Сучасному декадентському світу» протиставляв сакральний світ Традиції. Головна праця «Повстання проти сучасного світу» (1934 р.) (Італія).

Корнеліус Касторіадіс (Cornelius Castoriadis), теоретик нетрадиційного соціалізму, член троцькістської групи Інтернаціональна Комуністична Партія (французька секція IV Інтернаціоналу). У 1970 р. отримав французьке громадянство. Професор, провідний співробітник Вищої школи досліджень у соціальних науках (EHESS), (Франція).

Райнгарт Козелек (Reinchart Kozelleck), один із найбільш відомих науковців з порівняльної історії Німеччини. Учений з Білефельду своїм неповторним вкладом творчо і багатогранно вплинув на практично усі інтелектуальні і менеджерські сфери історіографії. Автор численних наукових праць, натхненник і організатор міждисциплінарних наукових дискусій і семінарів, один із авторів і методистів ґрунтовного енциклопедичного видання «Засадничі поняття історії. Історичний словник політично-соціальної мови Німеччини» («Geschichtliche Grudbegriffe. Historisches Lexikon zur politisch-sozialen Sprache in Deutschland»), (Німеччина).

Нодар Ладарія, богослов, публіцист, прес-омбудсмен газети «24 сааті» («24 години»), (Тбілісі, Грузія). Стаття вперше опублікована у журналі «Неприкосновенный запас» 2004, №1(33).

Едуард Лімонов (Эдуард Лимонов), нонконформіст, провідний російський екстремальний письменник і політик. Голова Націонал-большевистської партії (НБП), головний редактор партійної газети «Лимонка». Друкується уривок (лекція 19) з книги «Другая Россия (очертания будущего)», (Росія).

Жан Франсуа Ліотар (Jean Francois Lyotard), французький філософ, один з початківців постмодерністського методу, досліджував сучасні зв’язки між культурою, наукою, технологією та політикою (Франція).

Артємій Маґун (Артемий Магун), докторант факультету філософії Мічіганского університету (США) і факультету філософії Університету Гуманітарних Наук (Страсбург, Франція).

Жан Марі Ле Пен (Jean Marie Le Pen), голова французьких правих, лідер організації «Національний Фронт», здобув друге місце на президентських виборах у Франції 2002 року, (Франція).

Микола Плав’юк, громадсько-політичний діяч, економіст. Член Центрального Союзу Українських Студентів (ЦЕСУС), «Пласту» та ин. Очолював Українське Національне Об’єднання Канади (УНО) (1956-1966). Голова Проводу Українських Націоналістів (з 1979). Входив до підготовчого комітету Першого Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ) 1967 р. Генеральний Секретар, віце-президент (1973-78), Президент СКВУ (1978-80). Віце-президент, Президент УНР на вигнанні (1988-91). Відновив діяльність ОУН в Україні, (Україна).

Андрій Рєпа, культуролог, аспірант Національного Університету «Києво-Могилянська Академія». Досліджує актуальні проблеми соціології, філософії та літературознавства (Київ, Україна).

Владзімір Ровдо, виконавчий директор Інформаційно-аналітичного центру неурядових організацій при Міжнародному громадському «Об’єднання білорусів світу «Бацькаўшчына» (Республіка Бєларусь)

Трой Саутґейт (Troy Southgate), редактор мережевого журналу «Synthesis», (Велика Британія).

Бенджамен Такер (Bengamin Takker) американський публіцист і громадський діяч, лідер анархістської групи «Liberty» (США).

Лідія Фєсєнкова (Лидия Фесенкова), співробітник Інституту філософії Російської академії наук, фахівець з філософії біології і космології, (Росія)

Володимир Фісанов, професор кафедри міжнародних відносин, Чернівецький Національний Університет (Чернівці, Україна).