Дульска

ДУЛЬСКА Анеля, з дому Хоміцка (на переломі ХІХ-ХХ ст) – власниця і пострах кам’яниці на вул. Клепарівській у Львові, дружина Феліціана Дульського, мама Збишка, Мелі і Гесі, героїня творів Г. Запольскої. Узимку 1906 р. Запольска довідалася, що одна із поважних і загальношанованих матрон Станіславова тримає в домі служницю, знаючи, що вона є коханкою її сина. Матрона таким способом оберігає «дитину» від спокус картярських клубів, публічних домів і под. Ця історія стала основою нової п’єси Г.Запольскої «Мораль пані Дульскої». Прізвище своєї героїні письменниця, можливо, взяла з дитячого коміксу «Пані Дульска, її киця і песик» (І вид. 1860 р. у Варшаві, літографія Юліана Мюллера, вул.Сенаторська, 467). За задумом анонімного автора коміксова Дульска в ХІХ ст. була синонімом доброти. Але Запольску могла заінтригувати виняткова потворність рисункового портрета матрони. За иншою версією авторка запозичила прізвище від Чеслави Дульскої, авторки листа, вміщеного 1.04.1905 р. у часописі «Новий вік», який закликав провадити домашнє господарство на основі егоїзму, скупости та визискування прислуги. Прототипом образу стала (за намовою редакційного колеги Леопольда Шендеровіча) пекельна власниця і пострах кам’яниці на вул. Клепарівській у Львові Вікторія Голомбова (1852-1915). «Жахливий вереск домовласниці цілими днями розносився по всіх поверхах і ґанках дохідної кам’яниці». Голомбові мали четверо синів і одну доньку.

Переклала Люба Козак
За виданням Mieczyslaw Czuma & Leszek Mazan «Austriackie gadanie czyli encyklopedia galicyjska», Krakow 1998