|
Проста тутка«ПРОСТА ТУТКА» – професія, саме у такій формі записана в реєстрі населення Кракова за 1880 рік, означала блуд, тобто проституцію. Підставою до виконання фахових обов’язків були (згідно з розпорядженнями Намісництва з 1876 та 1880 років) реєстрація та наявність дійсної медичної картки. Цей документ особа, яка надає послугу, повинна показати кожному клієнтові. «У Кракові, Львові та другорядних містах, що мають понад 10 тис. мешканців, а також у містах з меншою кількістю населення, але в яких розташовані військові частини», постійний нагляд за повіями та звідниками (сутенерами) виконувала поліція. У Кракові замість «я йду до борделю» говорили «йду на Йоселевича», бо саме там (та ще на вул. Павій) були чисельні, відомі, з доброю репутацією, публічні доми, які охоче відвідували одружені чоловіки, особливо у дні, коли дружини страждали від «мігрені». Послуга коштувала ринський (ґульден). Гостей обслуговували дівчата з Чехії, Угорщини, Трансільванії та Буковини – «з правом взаємности». Найстарша професійно зайнята працівниця цісарських домів терпимости у цілій монархії італійка Марія Торнетта мала 81 рік. Хворих на венеричні хвороби повій лікував професор Ягелонського університету Антоні Роснер, який читав лекції студентам з наглядною демонстрацією пацієнток. Проти методу проф. Роснера різко виступили у 1863 р. сестри Милосердя, що при шпиталі Св. Духа надавали допомогу хворим на венеричні хвороби. На думку сестер, «клінічні лекції на прикладі заражених дівчат суперечать пристойності та моралі, а також підвищують видатки, виставлені на утримання хворого». Випадки захворювань на венеричні хвороби траплялися дуже часто (С. Пшибишевскі говорив про Висп’янского, що «жере його надпотужна, прапольська франца»). Страх зараження зменшився у 1909 р. після запровадження для лікування сифілісу препарату, що був сполукою з миш’яку і сальварсану. Застосовували також ґумові презервативи, що продавалися в аптеках та галантерейних і музичних магазинах (найкращий вибір презервативів пропонувала крамниця Романа Дробнера на площі Щепанській, 3). Переклала Люба Козак |
 ч
|