Зупак

«ЗУПАК». Говіркою польських солдатів австрійської армії так називали сержанта, щодо якого існувало обґрунтоване переконання, що він служить за миску зупи, мінімалізуючи свої вимоги до армії, аби тільки в ній залишитися і просуватися по службі. Визначення «зупак» походить від німецького Suppe (зупа, суп). У чеських підрозділах говорили «супак», в угорських – «зупаш», а на флоті зупак називався «піжаком», що походить від популярної страви «ріцці-піцці» (рис із горохом), яку подавали матросам цісарського флоту.

Епітет «зупак» був загальновживаним у всіх країнах Австро-Угорської імперії ще упродовж кільканадцяти років після Другої світової війни. Тепер зустрічається зрідка.

Переклала Люба Козак
За виданням Mieczyslaw Czuma & Leszek Mazan «Austriackie gadanie czyli encyklopedia galicyjska», Krakow 1998