Короткий словник вільномулярських назв, термінів і знаків

\ – Масонська абревіатура певного слова, вживається перша літера слова і цей знак: Д\ – Достойний, В\ М\ – Великий майстер тощо.

A. & A. S. R. (Ancient and Accepted Scottish Rite) – Давній і Прийнятий Шотландський обряд (Південна юрисдикція).

A. A. O. N. M. S. (Ancient Arabic Order of the Nobles of the Mystic Shrine) – Давній Арабський орден дворян таємного святилища («Святилище»). З літер англійської абревіатури через анаграму складається слово «a Mason».

A. A. S. R. (Ancient Accepted Scottish Rite) – Давній і Прийнятий Шотландський обряд (Північна юрисдикція).

A. E. O. N. M. S. (Ancient Egyptian Order of the Nobles of the Mystic Shrine) – Давній Єгипетський орден дворян таємного святилища («Святилище принца Хола»).

A. F. & A. M. (Ancient Free and Accepted Masons) – Давні Вільні і Прийняті Мулярі – Не існує виразної різниці поміж цим обрядом і F. & A. M. (Free and Accepted Masons) – Вільними і Прийнятими Мулярами, – або A. F. M. (Ancient Free Masons) – Давніми Вільними Мулярами. Деякі Великі ложі вживають першу абревіатуру, инші – другу. Другу, наприклад, вживає Велика ложа південної Кароліни. Різниця проіснувала до часу великого розколу в Англії, після якого постали дві Англійські великі ложі – «Давня» і «Сучасна».

A. Y. M. (Ancient York Masonry) – Давнє Йоркське масонство.

Anno Benefacio (A. B.) – лат. «Рік Благословення», рік у літочисленні Ордена первосвящеників (рік + 1930).

Anno Depositionis (A. Dep.) – лат. «Рік Укладення», рік у літочисленні Таємних (Cryptic) масонів (рік + 1000).

Anno Domini (A. D.) – лат. «Рік Божий», рік у звичному літочисленні нашої ери.

Anno Inventionis (A. I.) – лат. «Рік Заснування», рік у літочисленні Королівської арки (рік + 530).

Anno Lucis (A. L.) – лат. «Рік Світла», рік у літочисленні Масонства давнього мистецтва (рік + 4000).

Anno Mundi (A. M.) – лат. «Рік Миру», рік у літочисленні Шотландського обряду (рік + 3760 до 1 вересня, або рік + 3761 після 1 вересня).

Anno Ordinis (A. O.) – лат. «Рік Ордену», рік у літочисленні Лицарів ордена Храму – Тамплієрів (рік – 1118).

Audi. Vidi. Tace. – лат. «Слухай. Дивись. Мовчи». Напис на багатьох масонських медалях і документах.

Dominus Deus Meus – лат. «Господи, Боже мій!»

G – це германська транслітерація давньогебрейської літери «йод» і грецької «тау», перших літер імені Всевишнього на цих мовах. Вона означає не тільки «Бог» (God), але і «Ґеометрія», оскільки ця наука є дуже важливою для масонів.

I. H. S. – лат. Iesu Hominum Salvator – «Ісус, Спаситель людства».

I. N. R. I. – лат. Iesus Nazarenus, Rex Iudаеorum – Ісус Назарянин, Цар Юдейський.

In Hoc Signo Vinces – лат. Цим (знаком) переможеш – гасло тамплієрського командорства. За легендою, це гасло, написане на хресті, було явлене у пророчому сні імператору Костянтину Багрянородному перед вирішальною битвою. Прийнявши християнство, імператор здобув перемогу.

Lux e tenebris – лат. Світло з темряви.

Ne plus ultra – лат. Вище досягнення, вищий ступінь якости.

Ne varietur – лат. Не змінювати – напис на полях масонських документів, де має підписатися член ордену.

Pax vobiscum – лат. Мир вам.

Pro tempore – лат. На цей час, тимчасово.

Sanctum Sanctorum – лат. Святая Святих.

Spes mea in Deo est – лат. Віра моя – у Бога – гасло Д.П.Ш.О.

Vincere aut mori! – лат. Перемогти або ж померти! – гасло ступеня Лицаря Кадош.

А

Абіф – дослівно означає «син + род. відмінок імені».

Агапа – спільна братська трапеза, якою завершуються зібрання ложі.

Ад Вітам (Ad vitam) – латинський вислів, що означає «пожиттєво». Майстер Ад Вітам – назва 20-го ступеня посвяти Д.П.Ш.О.

Адам – ім’я походить від давньогебрейського слова «АаДаМаХ», що значить «земля», – перший біблійний патріарх, який трактується масонами як один із засновників ордену.

Адепт (брат, член ложі) – член братства, що належним чином пройшов посвяту, належить до однієї з лож і регулярно сплачує внески. У більш загальному значенні – ініційований, посвячений у містерію, таїнство.

Адоптація – прийняття масона до певної ложі (див. «Афіляція»), а також прийняття ложею чи Великою ложею певного рішення.

Адоптивні ложі – див. «Спільне масонство».

Акація – див. «Гілка акації».

Аколада – дотик мечем під час ритуалу посвячення до голови чи плеча того, кого посвячують.

Акт 1813 р. – акт проголошення Об’єднаної великої ложі Англії на підставі об’єднання Великої ложі «Сучасних» (утворена в 1717 р.) та Великої ложі «Давніх», чи «Атола» (утворена в 1751 р.).

Алегорія – аналогія або порівняння; історія для ілюстрації якогось принципу. Походить від грецького вислову, що означає «сказати по-иншому».

Алокуція – звернення головуючого офіцера.

Амбулаторний дозвіл – дозвіл на пересування, який надають ложі, як правило військовій, з тим, щоб вона возила його із собою і могла працювати там, де їй це буде зручно.

Американський статут – таку назву має американська масонська система, що складається з ложі, капітули, ради і командорства, один з варіантів Йоркського обряду.

Амінь – від старогебрейського слова, що означає «точно, вірно, істинно». Вживається як підтвердження сказаного. За масонським ритуалом, на «амінь» відповідають: «Нехай буде так!»

Анамнез – термін платонівської філософії, що означає спомин душі про минуле життя.

Андрогінний – з грецького означає «чоловік і жінка». Термін вживається щодо ступенів, до яких посвячують як чоловіків, так і жінок.

Анкета – документ, який кандидат має заповнити разом з петицією про вступ до ложі і передати до секретаріату Великої ложі. Окрім традиційних біографічних даних кандидата там можуть бути ритуальні запитання, що стосуються його філософських, релігійних і моральних візій.

Апокаліптичні ступені – «Апокаліпсис», по-грецьки означає «одкровення». Ці ступені базуються на «Одкровенні Св. Івана Євангеліста (Златоустого)» (Шотландський обряд).

Ареопаг – зібрання масонів 30-го ступеня Д.П.Ш.О. (Лицар Кадош).

Архетип – первинна модель або первинний принцип, форма, за яким створюється усе подальше. У символізмі – це предмет, зображення, прийняте як символ.

Архіви ложі – місце для зберігання протоколів та инших документів ложі. Також – самі протоколи, документація загалом.

Асамблея – щорічне зібрання усіх братів Великої ложі чи представників усіх символічних лож, на якому заслуховуються звіти Великого майстра, Великого речника та Великого секретаря, підбиваються підсумки масонського року, затверджуються плани праць на наступний рік Правдивого світла.

Аспірант – від латинського слова «aspiro» – «шукати, розшукувати щось». А. – той, що вже обраний для утаємничення, натомість кандидат – той, хто ще тільки подає прохання про посвячення.

Афіляція – букв. «всиновлення», від лат. «filius» – «син». Взагалі – процес прийняття масона до ложі; частіше – прийняття масона, посвяченого в одній ложі, до иншої.

«Ахіман Резон» – заголовок Книг конституцій Англії (Лоренс Дермот – 1756 р.), Південної Кароліни (Альберт Г. Макей – 1852 р.) та ин. Зазвичай «Ахіман Резон» перекладають у масонських джерелах як «допомога братові», проте існують й инші трактування: «Таємниці підготованого брата» (Далко), «Воля обраних братів» (Макей), «Брат Секретар» (Роквел). Оскільки принаймні частина цього терміну, очевидно, має давньогебрейське походження, спробуймо зробити буквальний переклад, використовуючи фонетично та логічно пов’язані з ним слова з івриту:

«ах», мн. «ахім» – брат, брати;
«мін», «мі», «ме» – від, з, по;
«рацон», мн. «рецонім» – воля, бажання, пристрасть, вибір, сила волі, добра воля.

Для того, щоби записати старогебрейські слова латинськими літерами, деякі гебреї Східної Европи вживали латинську літеру «z» для передачі давньогебрейської літери «цаде» – «ц», під впливом німецької мови. Таким чином, простежте за зміною старогебрейських голосних у таких комбінаціях:

«ах-ай мі рацон» – мої обрані брати;
«ах-і мі рацон» – мій обраний брат;
«ах-ім мі рацон» – обрані брати.

Усі ці словосполучення позначають саме те, опорою чого є братство, в якому люди доброї слави стають один одному «обраними братами». Отже, це найбільш точна назва для Книги конституцій.

Б

Балотування – таємне голосування, за допомогою якого брати ложі приймають найважливіші рішення: прийняття нового члена, вибори Достойного майстра, Cкарбника і под.

Бальдерик – масонська стрічка, яку носять через плече.

Батарея – пляшки чи келихи з вином на масонській агапі.

Біблійні персонажі у символах – У ритуалах різних масонських ступенів згадуються такі біблійні персонажі: Мойсей, Арон, Єлеазар, Ісус Навин, Соломон, Адонірам, Авда, Хірам Цар Тиру, Кір, Артаксеркс, Зоровавель, Цариця Савська; а також їхні атрибути: Шкіра ягняти (Петро 1:19, Притчі 27:26); Кадильниця (2 Параліпоменон 4:22, Одкровення 8:3, Вихід 38:3, Євреям 9:4); Усевидюче Око (Притчі 15:3, Псалтир 11:4, Псалтир 33:18); Ковчег і Якір (Євреям 6:19, Євреям 11:7); Коса (Йов 14:2, Ісайя 38:10); Меч біля оголеного Серця (Лука 2:35); Акація (Ездра 27:19).

Біблія – Святе Письмо християн, що лежить на вівтарі Трьох світочів (Вівтар клятвоприношення) разом із циркулем і кутником. На Біблії масони клянуться і приносять усі обітниці. На початку праць Біблію відкривають, що символізує Духовне Світло зі Сходу, а при закінченні праць – закривають. Біблію відкривають на різних сторінках, що залежить від роду масонської організації. У символічній ложі найчастіше – це 1 глава Євангелія від Івана.

Більшість – При голосуванні у ложі і Великій ложі діє принцип прийняття рішення на користь більшости, простої чи обмеженої тією чи иншою ознакою, при умові вирішального голосу Великого майстра.

Благочинність (масонська) – не тільки матеріальна допомога, але і «доброзичливий стан мислення, що сповнює чоловіка доброю волею і щирою повагою до инших».

Блакитна ложа – термін, що виник на означення перших трьох ступенів, або Символічного масонства. У перший період своєї історії Майстри носили фартухи з блакитною облямівкою. Блакитний колір символізує досконалість, істину, добру волю, світове братство, вірність.

Бозан (Босеан) (Beausant) – військовий прапор і бойовий клич середньовічних Лицарів Храму (тамплієрів). Чорно-білий прапор Ордена Храму, верхня, біла частина якого символізує жах ворогів, а нижня, чорна, – вірність братам и друзям.

Братерське цілування – взаємний триразовий поцілунок, знак взаємної довіри і готовности прийти на допомогу.

Братерський ланцюг – один з найдавніших ритуалів масонства, коли усі брати ложі під час церемонії відкриття чи закриття праць стають у коло і беруться за руки, що символізує світове братерство і дружні зв’язки масонів.

В

Важіль – інструмент, за допомогою якого мулярі піднімали важкі предмети, символ сили. Найчастіше так називають неповнолітніх синів масонів, які ще не можуть вступити в Орден [1].

Велика ложа – територіальна організація, до якої входять усі символічні ложі і усі масони, що перебувають на певній території (як правило, в одній країні може існувати тільки одна Велика ложа). Велика ложа абсолютно суверенна і наділена абсолютною владою у прийнятті важливих рішень на території своєї юрисдикції, але вона не має права втручатися у внутрішні справи инших Великих лож. Очолює В.Л. Великий майстер. Керують Великою ложею вибрані Загальною асамблеєю (див.) або призначені Великим майстром Великі офіцери, які утворюють Великий комітет Великої ложі. Рішення ВЛ и ВК обов’язкові для усіх масонів на території відповідної юрисдикції.

Велика справа – лат. «magnum opus» – поняття алхемічної та розенкройцерівської символічної філософії, що означає остаточний результат духовних пошуків адепта, досягнення моральної та фізичної досконалости, осягнення його істинною, духовною природою сенсу буття і поєднання з Вищим Духовним Началом. У більш вузькому сенсі – пошук філософського каменю.

Велика тріада – одне із центральних понять масонської філософії, архетип єдиносущного першопринципу, що проявляється у Трійці, відповідає тріаді Кабали, де сефірот Хокма (Мудрість – отець) і Біна (Розум, Сила Думки – мати) породжують Кетер (Царственість, Красу Величі). Принцип тріади також знаходить відображення у тріаді божеств різних релігій: християнства – Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий; юдаїзму – Яхве, Месія, Шехіна (Божественна Присутність); індуїзму – Рама, Шіва, Вішну та ин.

Великий Архітектор (Будівничий) Усесвіту – центральне масонське поняття для означення Єдиного Бога-Творця. За Давніми Ландмарками і Конституціями, праці у ложі провадяться в ім’я Великого Будівничого Усесвіту.

Великий майстер – керівник Великої ложі, єдина і найвища влада на її території і в її юрисдикції. Вибирається Загальною асамблеєю (див.) на трирічний термін, має право останнього і вирішального голосу з усіх питань, а також право прийняття у Братство без дотримання звичайної процедури. Представляє Велику ложу на міжнародних масонських зібраннях і у міжнаціональних навколомасонських організаціях.

Великий Схід – місце, де збирається Велика ложа і звідки вона видає свої розпорядження й едикти.

Великі світила – Біблія, Циркуль і Кутник. Біблія втілює волю Господню, Кутник – фізичне життя людини, Циркуль – її моральне і духовне життя.

Вервичка – те, що пов’язує кандидата з його майбутніми братами; довжина масонської вервички – це величина тієї жертви, на яку він готовий піти заради допомоги потребуючому братові. У давнину масон був зобов’язаний допомагати братам в радіусі трьох миль. Тепер ця відстань становить біля сорока миль [2].

Виборність – основна засада організаційної політики масонства. Достойний майстер і Скарбник (Великий майстер й Великий скарбник) вибираються усіма братами символічної ложі (Великої ложі) на підставі таємного голосування (балотування (див.). Також обираються члени спеціальних комісій символічної ложі, Великої ложі чи масонських комітетів.

Вигнання – виключення з членів організації за недостойну, небратську поведінку, злочин та ин. Найбільш суворе з масонських покарань, яким позбавляється колишнього члена Ложі усіх привілеїв, якими він користувався у ложі і Братстві загалом.

Визнання – взаємодія, дружелюбність, увічливість. Великі ложі, будучи незалежні одна від одної, визнають инші Великі ложі. Прості ложі, взаємодіючі зі своєю чи иншими Великими ложами, теж визнають їх. Усі ложі працюють спільно заради досягнення гармонії і миру.

Визування – один з найважливіших ритуалів масонської посвяти. Ритуал вимагає, щоб кандидат був «не визутий, але і не взутий, не голий, але і не одягнений». Символічно, означає безпорадність неосвіченої людини перед даруванням їй Світла Істини. Також містить алюзію до слів, з якими Господь звернувся до Мойсея з Неопалимої купини: «Стягни сандалії з ніг твоїх, тому що земля, на якій стоїш, – свята».

Виключне територіальне право – принцип, за яким Велика ложа є найвищим органом масонської влади на своїй території.

Вищі ступені – додаткові ступені, наступні за першими трьома, які ще називаються символічними градусами. Зазвичай групуються в т.зв. «Обряди», напр., Давній і Прийнятий Шотландський обряд, Давній Йоркський обряд, Давній обряд Мемфіса-Міцраїма та ин. Сам вислів «вищі» не зовсім правильний: насправді у них нема нічого «вищого» стосовно перших трьох.

Вівтар – жертовник, невід’ємна частина декорації ложі. Частіше – «Вівтар Трьох Світочів». Як правило, це прямокутне, трикутне, або у формі трапеції підвищення, на якому лежить Святе Письмо, Циркуль, Кутник, Конституція Великої ложі і Внутрішній регламент.

Відвідувачі зібрання ложі – т.зв. «брати-візитери», члени однієї ложі, що відвідують зібрання иншої. Відповідно до внутрішнього регламенту більшости лож відвідувачі зобов'язані сплатити разовий невеликий внесок за відвідування зібрання.

Відмова адептів від Ордена – див. «Покарання (масонські)».

Відпустка масона – звільнення масона на певний термін від масонських обов'язків, окрім сплати членських внесків і займаної в Ордені посади, при збереженні для нього можливости знову стати активним членом Братства. Иноді називається «приспанням».

Відставка масона – добровільний відхід масона у безтермінову масонську відпустку (див.) із припиненням виплати членських внесків.

Вік масона – символічна величина, що базується на давніх законах оперативних мулярів (див.) та піфагорійської магії чисел. Означає кількість років перебування у тому чи иншому ступені посвяти. Кожен із символічних ступенів має свій вік.

Вільні мулярі – давні будівничі, оперативні масони, які були вільними, тобто не були рабами чи кріпаками, не були прив’язані до землі, могли вільно перебиратись з місця на місце за своїми потребами.

Вільні науки та мистецтва – Граматика, Реторика, Логіка, Арифметика, Ґеометрія, Музика і Астрономія.

Віра (масонська) – віра в єдиного Бога і Життя вічне.

Віхи (ландмарки) – старовинні і загальні закони Ордену, які поступово переросли у спосіб існування.

Внески (масонські) – грошові суми, які сплачує кандидат при посвяченні за кожний ступінь, а також кожен брат ложі щорічно. Зазвичай ці внески йдуть на забезпечення діяльности Великої ложі і даної ложі, а також на масонську добродійність. Сума щорічного внеску члена ложі може бути зменшена за надання ложі певних послуг; можливе навіть цілковите звільнення від сплати внесків за згодою Майстра ложі.

Водохрещення (масонське) – частіше називається «люстрацією», не слід змішувати з християнським таїнством. Це ритуал освячення водою. Ця церемонія була важливою частиною давніх ініціаційних церемоній. Чисті руки – символ незаплямованого серця.

Воротар – офіцер, що охороняє вхід у ложу [3].

Вулик – символізує упорядковану систематичну працю. Те, що не зможе зробити одна людина, легко зроблять усі разом.

Г

Гвинтові сходи – шлях випробувань людської душі; людина має наближатись до сходів, вірячи, що піднімаючись ними довго і наполегливо, досягне Серединної палати, джерела Світла.

Гермес – грецький бог торгівлі і посланець богів. У римлян – Меркурій.

Гермес Трисмегіст (Тричі Величний) – Вважається, що це був великий єгипетський філософ, засновник мистецтва Алхемії, або ж Герметичних наук. Автор від 12 до 36 тисяч книг (за даними різних дослідників), присвячених практично усім ділянкам знань. Деякі легенди розповідають, що він був утіленням давньоєгипетського бога мудрости Тота. «Перший інтелектуал», засновник наукових знань та езотеричного пошуку. Ймовірно, жив у III ст. до н.е.

Гілка акації – символ безсмертности душі, а також символ ступеня Майстра, оскільки відіграє важливу роль у легенді про Хірама.

Гільдії (масонські) – організації, що передували оперативному масонству. Це також були організації будівничих, пов’язані один з одним законами гільдії і місцевими рескриптами, але без свободи переходити з місця на місце.

Глобус – Земна і Небесна сфери у ритуалі – відвертий анахронізм, оскільки колись уважали, що Земля плоска. У будь-якому випадку, сфери чи еліпсоїди завжди символізували Усесвіт, і у цьому сенсі, масонські глобуси – не виняток.

Голосування – основний спосіб прийняття рішень з усіх питань в масонстві, може бути відкритим і таємним (балотування (див.).

Гомілкові кістки – символ смерти, часто разом із черепом фігурує у багатьох масонських церемоніях, наприклад, під час перебування кандидата у Печері роздумів перед посвяченням у ступінь Учня.

Горнець удови – горнець (або мішок), куди усі брати ложі перед закриттям робіт (див.) збирають пожертви потребуючим братам, а також сам фонд допомоги братам і їх родинам.

Д

Давні масони, або Давні Йоркські масони – Велика ложа, заснована ірландськими масонами в Англії у 1751 р., названа Великою ложею «Давніх», яка мала протистояти Великій ложі «Сучасних».

Давні містерії – таємні організації давніх єгиптян, еллінів і персів.

Давні хартії – конституції, закони, правила, прийняті попередниками масонства.

Двоголовий орел – найдавніша емблема монархії, ще дохристиянського періоду. Орел – символ сили і влади; коли Римська Імперія розпалась на Західну і Східну, вона прийняла символ двоголового орла, що означає подвійну (церковну і світську) абсолютистську владу. Відомо, що ця емблема широко використовувалась ще до епохи Риму. Талісман 33 ступеня – двоголовий орел, голови якого увінчані коронами.

Декрет – надзвичайне розпорядження Великого майстра, обов’язкове до виконання усіма членами Братства, що належать до певної юрисдикції.

Дельта (священна) – див. «Усевидюче око».

Дика ложа – див. «Нерегулярна ложа».

Диплом (масонський) – документ, що видається масону для представлення в масонські організації всього світу, який свідчить про його посвяту у певний ступінь. Також існують нагородні дипломи Великої або символічної ложі за особливі заслуги перед братством.

Діти – див. «Луфтон», «Важіль» (примітка 1).

Добра воля – «З доброї волі і без примусу...» – означає, що кандидат сам спроможний відрізнити добро від зла і прийняти правильне рішення, і що кандидат просить про прийняття до ордена без стороннього заохочення чи будь-якого примусу.

Довершена ложа – ложа, що володіє кількістю членів, передбаченою її конституцією.

Довершені точки входу – символічні дії, необхідні при вході у приміщення ложі.

Додаткові ордени – ступені Лицаря Червоного Хреста і Лицаря Мальти в системі тамплієрського обряду, в які посвячують додатково до основного ступеня – Лицаря ордена Храму.

Домовина – З часів Давніх містерій, при яких кандидата спочатку покладали у домовину, а відтак витягували звідти, символізує «Воскресіння з мертвих».

Дорогоцінності, рухомі та нерухомі – Рухомі дорогоцінності – це Оброблений і Необроблений камені та Креслярська дошка. Їх називають так, позаяк вони не мають якогось певного місця у Ложі, натомість Нерухомі дорогоцінності – Циркуль, Кутник і Прямовис – лежать у визначених місцях. Вони називаються дорогоцінностями не тому, що виготовлені з якогось дорогоцінного металу, а тому, що мають надзвичайно важливе значення.

Дослідницькі ложі – ложі, що складаються, в основному, з Майстрів, не проводять посвят у ступені символічної ложі і не стягують зі своїх членів внесків. Займаються дослідженнями у царині масонської філософії, священної історії і герменевтики.

Достатній чин – Масонська ложа відкриває і закриває свої праці, якщо є «достатній чин», тобто у присутності відповідного головуючого Офіцера.

Дотик – один з розпізнавальних масонських знаків для визначення приналежности до Ордена і ступеня посвяти. Це особлива форма формах рукостискання, різна для різних ступенів.

Дощ (сніг) падає! – масонська умовна фраза, що означає: «Увага! Серед нас профан!».

Е

Езотеричне масонство – неписане дослідження ритуалу, недоступне нікому, окрім істинно посвячених і що мають на нього право.

Екзотеричне масонство – друковані ритуальні роботи, що не є суворою таємницею.

Елевсінські містерії – містерії давньої ахейської релігії.

Емблема – матеріальне, видиме відображення ідеї; символічний предмет чи зображення.

Емблема ложі – символічна печатка, орнамент, прийняті символічною ложею, яку носять її брати у виді шийних чи нагрудних медалей, а також прикрашають нею усі документи ложі.

Ескіз – масонська праця брата, присвячена якій-небудь проблемі історії, філософії, символіки масонства й ин., що зачитується ним на загальному зібранні братів. Замість Учнів, що не мають права голосу у відкритій ложі, їхні роботи зачитує хто-небудь з Майстрів, частіше 2-й Страж.

Є

Єгипетське франкмасонство – організація, заснована, правдоподібно, у 1776 р. у Лондоні графом Каліостро. Цей нерегулярний обряд мав багато прихильників.

Єгова – рабинське звучання священного Тетраграматону, Божого імені (ЙХВХ).

З

«Законно заснована...» – ложа, що працює за дозволом і за Хартією Великої ложі.

Закриття праць – ритуал, яким закінчують свої праці Брати в ложі.

Зала загублених кроків – див. «Печера роздумів».

Залп – тост під час агапи (див.).

Заповіт (філософський) – документ, який кандидат пише у «Печері роздумів» перед посвяченням у ступінь Учня. У ньому є відповіді на питання про те, що кандидат хоче побажати собі, своїй сім’ї і своїй країні. Під час ритуалу посвяти бланк філософського заповіту спалюється на очах усіх братів Ложі, символізуючи таким чином «таємницю сповіді».

Заробітна плата – символізує плоди масонської праці. «Підвищення заробітної платні» – посвячення кандидата у наступний ступінь.

Затримання (відкликання) хартії – тимчасове призупинення праць та инших видів діяльности Ложі за рішенням Великого майстра. Тимчасове рішення до наступного зібрання Великої ложі, єдиного органу, який може затвердити, переглянути чи анулювати рішення Великого майстра.

Зерно, вино і олія – три елементи посвячення. У давнину ці три речі вважались найважливішими для підтримання життя людини, а також були символами багатства і процвітання народу.

Зламана колона – давні гебреї ставили колони на честь князів і царів; звідси вислів «стовп церкви». У масонському розумінні зламана колона означає падіння кого-небудь з провідних діячів Королівського Мистецтва.

Змія, що кусає свій хвіст – давній гностичний символ безконечности, символ уселенського гнозису і безупинного пошуку Істини.

Знаки (масонські) – методи взаємного пізнання, вони часто є нагадуванням про якісь історичні чи мітологічні події чи про слова обітниці.

Зобов'язання – запропонована дія чи наказ; обіцянка, клятва вірности, масон бере зобов'язання (а не приносить клятву), що не порушить свої обіцянки.

Зоровавель – вождь першої групи гебреїв, що поверталися з Вавилонської неволі. Походив з роду Царя Давида. Перський цар Кір вручив йому посуд, вивезений Навуходоносором з Єрусалимського Храму. З. почав закладини Другого Єрусалимського Храму і побачив завершення його будови.

Зоряний купол – символічний покров (стеля) ложі.

І

Іван Богослов – син Заведея, один з 12 апостолів Ісуса Христа. Один із рибалок, що залишили у Галілеї свої сіті і пішли за Христом. Був поряд з Учителем під час молитви у Гетсиманському саду. Улюблений учень Христа, прожив 95 років, творячи чудесні зцілення; у засланні на острові Патмос (засланий римським імператором Доміціаном), написав Книгу Одкровення. Особливо шанований у масонстві. Євангеліє від Івана вважається найбільш езотеричним з чотирьох канонічних. Найчастіше на Вівтарі присяги у ложі Біблія відкривається на першій сторінці Євангелія від Івана. День Св. Івана Євангеліста – 21 червня – є одним з двох основних масонських свят. Символічні ложі зазвичай присвячують Св. Івану Євангелісту, або ж Святим Іванам Єрусалимським, тобто Євангелісту і Хрестителю. Перші три ступені масонства мають назву Святоіванівських.

Іван Хреститель, Іван Предтеча, – пророк, мученик, після Діви Марії найбільший святий. Особливо шанується масонами як перший і один з найбільших християнських пророків. День Св. Івана Хрестителя – 13 січня – є одним із двох головних масонських свят упродовж календарного року.

Інавгурація – церемонія складення присяги Великим майстром Великої ложі.

Інновації у масонстві – у ритуалі інсталяції Об’єднаної великої ложі Англії говориться, що «ані людина, ані зібрання людей не можуть будь-що змінювати у масонстві». Насправді в оригіналі додано: «...без згоди на те Великої ложі».

Інсталяція – складання присяги Великими офіцерами Великої ложі, Достойного майстра символічної ложі та її офіцерів.

Іспит – символічна перешкода на шляху кандидата до посвяти у певний ступінь. Кількість І. залежить від ступеня.

К

Кадош – назва ступеня у багатьох масонських статутах. Від давньогебрейськ. «кадош» – «святий».

Календар (масонський) – Масони доволі своєрідно датують свої документи. Різні відправні точки у літочисленні різних масонських послухів ґрунтуються на певних історичних фактах.

Кандидат – від лат. «саndіdаtus» – «одягнений у біле». У Римській імперії кандидати на державні посади з'являлися перед Сенатом, одягненими у біле. У масонстві – людина, що задовольняє вимоги Давніх ландмарок, Конституції і Регламенту Великої ложі і готується до посвяти. Звичайно кандидатом вважається особа до подачі петиції про членство, після того вона іменується вже аспірантом.

Капітула – від лат. «caput – capitulum» – «голова – глава» – організаційна одиниця розенкройцерівських ступенів (17-18°) Д.П.Ш.О., масонів Королівської арки, а також деяких инших масонських орденів і послухів (Орден Східної зірки, Лицарі Храму, Доньки Йова й ин.).

Кара – символічне застереження кандидату наприкінці церемонії присвяти.

Кардинальні орієнтири – Схід – Мудрість; Захід – Сила; Південь – Краса; Північ – Пітьма.

Кардинальні чесноти – Помірність, Стійкість, Розсудливість і Справедливість, тобто моральні чесноти, виділені ще Платоном. Слово «кардинальний» походить від лат. «саrdо» – «головний, фундаментальний».

Катена (катенарна арка) – від лат. «catena» – «ланцюг» – особлива форма арки, шанована у масонстві, арка, утворена ланцюгом, що вільно провисає між двох колон.

Катехізис – навчання масонства у формі запитань і відповідей. Катехізиси існують для кожного зі ступенів посвяти, і в деяких юрисдикціях перед посвятою в черговий ступінь кандидат проходить екзамен з катехізису попередньої.

Кватуор Коронаті – лат. «Quatuor Coronati» – «Четверо вінценосців» – Дослідницька Ложа №2076 при Сході міста Лондона. Названа на честь легендарних чотирьох Майстрів-мулярів, що відмовилися будувати язичеський храм у часи римського імператора Діоклетіана і за це страчених. Уперше стала відома профанському світу після публікації у 1876 р. багатотомної праці «Ars Quatuor Coronatorum».

Кворум – необхідна мінімальна кількість членів для проведення зібрання. У масонстві К. складає 7 Майстрів при будь-якій кількості Підмайстрів і Учнів.

Кельня – знаряддя праці Майстра муляра. Символічно призначена для поширення «цементу» братерської любові заради завершення будівництва великого будинку Франкмасонства шапковим каменем.

Килим (масонський) – див. «Табель».

Клас – при посвяті декількох кандидатів у черговий ступінь їхня збірна назва.

Класова ложа – ложа, що складається з представників однієї професії. Таких лож багато в Англії.

Ключ – символ таємниці і її охоронця, а також пізнання таємниці шляхом масонського пошуку і самовдосконалення. Емблема ступеня Таємного майстра Д.П.Ш.О.

Клятва – урочиста обіцянка говорити тільки правду. Варто відрізняти від зобов'язання (див.).

Клятва Воротаря – клятва брата-відвідувача, звичайно принесена перед спільним для усіх іспиту з катехізису, що передує відвідуванню иншої ложі. Звичайно складається у спеціальній «кімнаті Воротаря». У деяких юрисдикціях США ця клятва обов'язкова, в инших – ні.

Книга Архітектури – Книга Конституцій Великої ложі (див.).

Книга Конституцій – емблема Закону, яка означає, що наш моральний і духовний образ ґрунтуються на Законі і Порядку, і що ніхто не проживе життя гідно, якщо житиме поза законом.

Книга Конституцій під охороною меча Воротаря – емблема масонської обережности у словах і справах; нагадування про те, що необхідно зберігати вірність Закону.

Книга Святого Письма – священна книга. Для християн це Біблія, для брахманістів – Веди тощо.

Князі Сонця – ті, що не визнають часу – замість дати ставлять 7 хрестиків: «ХХХ Х ХХХ».

Кодекс Ордена – Книга законів Великої ложі.

«Кодеш ла Адонай!» – давньогебрейськ. «Святий Боже!». Гасло Королівської арки.

«Колишній» титул – почесне звання, що присвоюється будь-якою Великою масонською організацією. Багато знаменитих масонів були нагороджені цим титулом організаціями поза юрисдикціями, до яких вони належали. Иноді ці титули юрисдикція може надати і «своїм» братам.

Колона – від лат. «соluмеn» – «стовп для підтримки даху будинку». У масонстві її символізм стосується підтримки ложі трьома чеснотами: Мудрістю, Силою і Красою.

Колони Стражників – втілюють колони Храму Соломона. Під час роботи ложі ці колони розташовуються відповідно вертикально і горизонтально; під час перерви в роботах вони міняються положенням. У більш загальному сенсі – брати ложі, що сидять уздовж стін приміщення.

Коляція – коротка перерва (із перекускою чи без неї).

Командор (Великий командор) – у Середньовіччі – очільник лицарського ордена, у масонстві – вища посада у Командорстві і Верховній раді (Д.П.Ш.О.).

Комунікація – повідомлення кандидатові основних положень філософії і ритуалу деяких вищих ступенів (див.) без виконання належного ритуалу посвяти.

Конвент – міжнародні загальні збори усіх братів Великих лож кількох країн чи їхніх представників, скликані для прийняття спільних стратегічних рішень з основних питань масонської діяльности.

Конклав – загальні збори Лицарів Храму.

Консисторія – збори масонів Шотландського Статуту 19°-32° чи 31°-32° у залежності від юрисдикції.

Контумація – відмова скоритися рішенню ложі чи Великої ложі.

Королівське Мистецтво – одна із назв масонства.

Крейда, вугілля і глина – відповідно, Воля, Запопадливість і Ретельність.

Креслярська дошка – дошка чи шматок матерії на підлозі зали зібрання, на яку Майстер наносить креслення майбутніх робіт. У наші дні так називається повістка з указаним часом наступного зібрання.

Крісло на Сході – місце перебування Достойного майстра, символ Східного трону царя Соломона.

Куб – див. «Обтесаний камінь».

Л

Ландмарки Ордена – див. «Віхи».

Ланцюг – коло, що складається братами ложі або під час посвяти у ступінь, або при відкритті чи закритті робіт.

Лев’яча лапа – умовний потиск Майстра, що символізує єдність і взаємну підтримку масонів. Походить від Містерій мітри Давньої Персії і Давнього Риму. У давніх Містеріях лев символізує сонце, світло і чоловіче начало.

Лицарське масонство – франкмасонство, у яке посвячують у командорствах чи инших масонських організаціях-лицарських орденах.

Ложа – місце зібрання масонів, саме їхнє зібрання, а також організаційна одиниця масонського Ордена і усі її члени. Існують символічні (локальні) ложі і Великі ложі (див.), що складаються з них. Термін «ложа» походить від назви повіток, де мешкали мулярі, що працювали на спорудженні собору.

Ложа Святих Іванів Єрусалимських, чи Ложа Святого Івана – за масонською легендою, перша Материнська ложа була заснована в Єрусалимі і присвячена Св. Іванові Хрестителю, потім Св. Іванові Євангелісту, а незабаром – їм обом. Таким чином, вона прибрала ім’я «Ложі Святих Іванів Єрусалимських». Уважається, що усі ложі походять від неї.

Луфтон – син масона, його онук чи більш далекий родич по прямій спадковій лінії. Має переважне право при прийомі до ложі.

Людина – у масонському розумінні, зріла людина, готова прийняти на себе деякі обов'язки і принести урочисте зобов'язання.

«Люди Св. Івана» – масони, що не увійшли до першої англійської Великої ложі у XVIII столітті. Однак, вони здобули право відвідувати зібрання регулярних лож, у книгах яких розписувалися: «Людина Св. Івана».

М

«М» – літера – символ ступеня Майстра муляра.

Майстерність – оперативне масонство славилося своїми висококваліфікованими майстрами, їхня організація була гільдією майстрів. Франкмасонство складається з мулярів, що процвітали у своєму мистецтві, і тому називається Майстерністю.

Мандрівка (circumambulatio) – від лат. «амbulаrе» – «ходити» і «circum» – «навколо»; процесія, що проходить навколо приміщення ложі під час певних церемоній, наприклад, освячення масонської організації, чи ініціації у подальші ступені. Обряд мандрівок прийшов до нас із давніх обрядів поклоніння Сонцю; процесія рухалася навколо освяченого місця за рухом сонця, від Сходу через Південь, Захід і Північ назад на Схід.

Масон – від франц. «mason» – «будівельник, муляр».

Масонство Давньої майстерности – перші три символічні ступені: Учень, Підмайстер, Майстер муляр. У Давньому і Прийнятому Шотландському обряді до них відносяться також ступені з 4-й по 20-й, легенди яких пов'язані з подіями Старого Заповіту, тобто з будівництвом Храму царя Соломона, історією життя і смерти Майстра Хірама і пошуком Утраченого Слова.

Материнська ложа – для кожного масона ложа, у якій він був посвячений. У більш широкому сенсі для усіх Великих лож світу материнськими є Великі ложі Англії і Шотландії.

«Мемфіс-Міцраїм» – «Східний статут Мемфіса» з’явився в 1838 р. у Брюсселі разом із заснуванням Жаком Ет’єном Марконі де Негром «Великої Ложі Озіріса». Згідно з легендою, в основі даного статуту лежали давньогрецькі діонісійські і давньоєгипетські містерії посвяти, згодом поєднані легендарним мудрецем Ормусом, що і стало початком руху розенкройцерів. Спершу «Східний обряд Мемфіса» містив у собі 97 ступенів посвяти, але ця кількість згодом була скорочена до 33, а сама організація перейменована у «Давній споконвічний статут». У 1854-56 рр. Орден був «завезений» в Америку. У 1872 р. – в Англію, де він злився із «Східним орденом Храму». У 1875 р. Орден зливається також з «Статутом Міцраїма» (від давньоєвр. «Міцраїм» – «Єгипет»), однією із уцілілих гілок т.зв. «Єгипетського масонства» Каліостро.

Метали – символічно, що усі металеві предмети кандидат на посвяту у ступінь Учня здає Експерту при вході до ложі. По-перше, для того, щоб не мати при собі знарядь нападу чи оборони (адже у ложі усі – брати), і, по-друге, щоб нічим не викрити свого матеріального і суспільного становища (усі брати рівні). Більш конкретно – гроші, коштовності і зброя.

Меч, що вказує на оголене серце – Символ того, що справедливість є одним із найбільш суворих законів у світі, і якщо ми несправедливі у своєму серці, центрі нашого єства, нас обов'язково знайдуть у майбутньому плоди нашої несправедливости.

Множинне членство – членство у декількох масонських організаціях одного типу, починаючи з трьох.

Мозаїчна підлога – покриття підлоги з почергових білих і чорних клітинок, символізує взаємопроникнення Світла і Пітьми, Доброго і Злого первнів у світі.

Молоток – масонське знаряддя праці, молоток муляра з неробочою стороною обуха, звуженою для того, щоб працювати нею як клином для розщеплення каменю. Відрізняється від простого, чи прямого, молотка, що називається «Хірам» і використовується тільки головуючим офіцером.

Монітор – короткий збірник основних масонських ритуалів, правил, катехізисів і документів Великої ложі, «путівник» для кожного конкретного масона.

Мораторій – тимчасова заборона проведення масонських робіт, що накладається Великою ложею.

Морок – символ неуцтва, у якому перебуває кандидат до «дарування духовного Світла», тобто Світла Істини, Істинного Знання, що відкриваються йому у час обряду посвяти.

«Мудрість, Сила, Краса» – кардинальні чесноти, три символічні колони масонського Храму (див.).

Н

Н.: С.: В.: Б.: У.: – «На Славу Великого Будівничого Усесвіту»

Належний чин – масонська ложа відкриває та закриває праці тільки тоді, коли вона «належним чином» підготовлена до цього, у суворій відповідності з ритуалом. Відрізняється від «достатнього чину» (див.).

Належним чином одягнений – у білих рукавичках і фартуху, з талісманом відповідного ступеня і посади й емблемою ложі на грудях.

Належним чином підготовлений – кандидат має бути глибинно готовим до інсталяції, і до глибини душі сприймати подальший поступ. Окрім того, за обрядом він має бути належно одягнутий.

Напій у священному кубку – один з атрибутів посвяти кандидата у ступінь Учня. Над кубком береться перше зобов’язання кандидата не розголошувати таємниці Ордена стороннім. Гіркий напій у кубку символізує частку сумніву у кожному зобов'язанні, що береться на себе.

Наріжний камінь – камінь, що закладається під час формальної церемонії закладання фундаменту будівлі; камінь, що з'єднує дві стіни під прямим кутом. У масонстві – справжній франкмасон, що заклав усередині себе фундамент Вічного життя.

Неафільований – масон, посвячений в Орден, але не приналежний до жодної ложі і тому тимчасово позбавлений усіх привілеїв членства; може бути заново афільованим (non-affiliate). Або ж масон, виключений з ордена, але при збереженні права бути у ньому відновленим (unaffiliate).

Небеса – символічний покрив ложі.

Необроблений камінь – непросвітлений брат; людина у своєму природному стані, до Учнівства.

Неофіт – новопосвячений.

Нерегулярна масонська ложа – група людей, що об'єдналися за назвою масонської ложі і називають себе масонами, але без дозволу Великої ложі (clandestine). Або ж ложа, створена законно, але виконує свої роботи після призупинення дії Хартії (irregular). Або ж, незаконна, ложа, що продовжує працювати за умови усвідомлення її членами незаконности їхніх робіт, тобто «дика» (spurious).

Нестаток (брат у потребі) – фізичне чи розумове нездоров'я. «Брат у потребі» – не обов'язково означає, що брат має потребу в грошах.

«Нехай буде Світло; і стало Світло» – лат. «Fiat Lux et Lux fit» – масонське гасло.

Ноахіт – посвячений чи пов'язаний з біблійним патріархом Ноєм, назва 21-го ступеня Шотландського статуту.

О

Обол – символічна плата, що стягується із брата, який оголошує про вибачення брата, відсутнього на зібранні ложі.

Обстановка ложі – див. «Оздоблення ложі».

Обтесаний камінь – кожен масон повинен удосконалювати чи «обтесувати» самого себе, будуючи свій характер так, щоб стати гідним в очах Господа і мати право посісти гідне місце у завершеній Великій роботі масонства.

Оздоблення ложі – Мозаїчна підлога, Кутова клітка і Полум'яніюча зірка.

Окультне масонство – масонські ступені чи філософські міркування, що занадто складні для розуміння більшости братів.

Оперативні (діяльні) масони – давні будівельники і проектувальники соборів Европи, що були під охороною і на утриманні Церкви.

Орел – один із ключових символів масонства, як і у багатьох світових релігіях і мітологічних циклах. Відповідно до традиції – єдина жива істота, здатна, не кліпаючи, дивитися на Сонце. Двоголовий орел (див.) – офіційний символ Давнього і Прийнятого Шотландського обряду.

Орієнтація масонського храму – відповідно до ритуалу, ложа розташована «у довжину – із Сходу на Захід, у ширину – з Півночі на Південь, у висоту – від зеніту до надира». Традиційно таке розташування храму, при якому Високоповажний майстер ложі розташовується на сході, звідки і назва його плато – «Схід» (див.).

Офіцерський (посадовий) склад ложі – члени ложі, що виконують певні обов'язки як під час зібрання, так і між ними. У символічній ложі існують наступні офіцерські посади: Високоповажний майстер (Майстер стільця), Перший і Другий Стражники (Наглядачі), Оратор (Витія), Секретар, Скарбник, Майстер церемоній, Експерт, Дароносець (Брат милостивий), Воротар, Архівіст, Агапмейстер, Стюарди. Високоповажний майстер і Скарбник обираються усіма братами ложі шляхом таємного голосування, инші призначаються Високоповажним майстром. У Великій ложі офіцерські посади залишаються тими ж, але з додатком визначення «Великий», наприклад, Великий перший страж і под. В органах вищих ступенів офіцерські посади носять инші назви, пов'язані з мітологією й історією відповідних ступенів.

П

Палаючий кущ (неопалима купина) – Вогонь – символ Божества. Кущ, що охоплений полум'ям, але не згоряє у ньому – символ Божественного Світла й Істини.

Паролі (прохідні слова) – необхідна і невід'ємна частина ритуалу й основа організаційної структури Братства. Кожен ступінь посвяти має власний пароль, що складається з обов'язкового Священного слова і (иноді) додаткового Прохідного слова. За легендою, Майстер Хірам використовував систему паролів для того, щоб працівники, що брали участь у будівництві Храму Соломона, одержували заробітну плату в залежності від своєї кваліфікації. Пароль певного ступеня повідомляється масону Високоповажним майстром у ході церемонії посвяти у цей ступінь.

Патент – гарантований привілей, підтверджений особливим листом, сертифікатом чи дипломом. Основним є патент на масонські роботи у новоорганізованій ложі, який видається Великим майстром Великої ложі з підписом її Великого секретаря.

Пелікан – один з центральних масонських символів, емблема розенкройцерських ступенів Шотландського Статуту (17 – 18°). За легендою, самка пелікана, коли їй нічим нагодувати новонароджених пташенят, розриває собі груди, щоб напоїти їх своєю кров'ю.

Пентаграма (пентальфа) – п'ятикутна зірка, «Зірка Соломона» (Магеншалом), найдавніший символ, що використовувався ще піфагорійцями, емблема ступеня Підмайстра. Свою назву «пентальфа» одержала, оскільки утворена п'ятьма взаємно перехресними літерами «альфа» – «А». Символізує єдність п'яти континентів, єдність чотирьох сторін світу у прагненні до Єдиного, людини і її духовної сутности, недосконалої людини, яку розривають пристрасті, Адама Кадмона, Віфлеємську Зірку й ин.

Передача стільця – церемонія інсталяції головуючого офіцера.

Переобрання посадових осіб у ложі – відбувається у символічній ложі раз на рік, у Великій ложі – раз на три роки.

Перші віхи масонства – давні і незмінні закони.

Петиціонер – людина, що підписала петицію про прийняття в Орден; петиціонером вона залишається до одержання позитивного результату голосування в ложі щодо її прийняття. Між позитивним голосуванням і посвятою він називається кандидатом.

Печера роздумів – темне приміщення, де перебуває кандидат перед посвятою у ступінь Учня. Кімната заповнена символами смерти і тління. Кандидат повинен у ній заповнити бланки філософського заповіту й анкети Великої ложі. Символ смертної природи людини, безвиході її буття, і водночас символ виходу, який пропонує масонство шляхом дарування Великого світла знання.

Питальник – див. «Катехізис».

Північ – символ смерти і неуцтва, час завершення робіт вільних мулярів.

Підвищення заробітної плати – просування кандидата від одного ступеня до иншого за умови успіху у виконанні завдань попереднього ступеня.

Підмайстер – наступна стадія за Учнем, прийнятий у повноправні члени гільдії, але ще не гідний звання Майстра. Вік Підмайстра – зрілість.

Пісковий годинник – символ минущого часу.

Плато – платформа, підвищення ложі на Сході, де перебуває Високоповажний майстер, і перед 1-м і 2-м Стражниками. Звичайно до плато Майстра ведуть три сходинки. До плато 1-го Стражника ведуть дві сходинки, а до плато 2-го Стражника – одна.

Повідомлення градусів – див. «Комунікація».

Повістка – від Майстра до Брата з вимогою з’явитися на зібрання. Прерогатива Майстра. За неявку член ложі може бути покараний у відповідності з провиною.

Пов'язка (на очах) – символ таємниці, таємничого мороку, темряви неуцтва.

Податок «per capita» – щорічна виплата у фонд Великої організації на її витрати, що розраховується на підставі кількости членів підлеглої організації.

Подвійне членство – членство у двох і більше масонських організаціях одного типу, наприклад, у двох символічних ложах.

Покарання (масонські) – покарання, згадані в ритуалі, винятково символічні. Єдиними масонськими покараннями є переконання, тимчасове виключення («приспання») і виключення без права відновлення.

Полудень – час початку робіт вільних мулярів.

Полум'яніюча зірка – символ Світла і Божественного провидіння над людським життям; символ істинного франкмасона, яке, удосконалюючись у пізнанні Істини, саме уподібнюється Полум'яніючій зірці. В англійських ложах символізує Сонце, що освітлює Землю, благословляє людство і дарує світло і життя усьому сущому.

Полум'яніючий меч – Меч Воротаря, символічно зв'язаний з мечем архангела Михаїла, що охороняє Райські ворота. Вигнуте лезо нагадує полум'я, що здійнялося. У наші дні мечі Воротарів найчастіше прямі.

Поручительство – дія масона, спрямована на залучення до Ордена нового Брата. Член ложі на її загальних зборах чи у приватному порядку повідомляє Майстра про кандидата на посвяту і поручається за нього, покладаючи в такий спосіб на себе обов'язок стежити за подальшою масонською кар'єрою кандидата.

Посвята без дотримання церемонії – прерогатива Великого майстра, що дозволяє оминати деякі положення масонського законодавства, зазвичай це голосування у ложі чи посвята у перший і другий ступені (тобто кандидата посвячують відразу у ступінь Майстра).

Послух – див. «Статути».

Похідні ложі – ложі, що не мають постійного місця зібрання і отримують від Великого майстра Великої ложі спеціальний патент на право проведення зібрання і посвяти кандидатів, усюди, де з дотриманням усіх чи більшости формальностей можуть збиратися їхні члени і для зібрання існують необхідні умови.

Пошуки Утраченого Слова – пошуки масона зводяться до пошуку Божественного в самому собі й у світі, що тільки і може принести йому духовне задоволення і вище щастя.

Пошукувач – див. «Аспірант».

Правдива ложа – ложа, в якій є Три Великі Світочі.

Прапор державний у ложі – необхідний атрибут проведення зібрання. Свідчить про лояльність Ордена щодо законно обраної державної влади.

Прийняті муляри – на початку руху, до появи спекулятивного масонства, цим терміном позначали тих членів лож мулярів, що не заробляли на життя обробкою каменю і будівництвом, але були при цьому прийняті у гільдії чи ложі.

Прийомне масонство – організація, заснована у Франції, для посвяти в Орден жінок, родичок масонів.

Прикраси ложі – Книга Святого Письма, Циркуль і Кутник, Хартія на роботи чи Особливе рішення.

Приспання ложі, масона – тимчасове позбавлення масона чи ложі привілеїв як покарання за провину чи за власним бажанням. Варто відрізняти від відмови і масонської відпустки (див.).

Пробудження ложі – поновлення робіт у ложі після перерви («приспання»).

Протокол (масонський) – один із обов'язкових масонських документів, протокол зібрання, засідань різних масонських органів.

Профан – не-масон. Від лат. «pro» – «перед» і «fanum» – «храм». Людина, що не має доступу до храму, непосвячена.

Прохідне слово – визнання; знак і відповідь на знак; пароль, що означає перехід з одного ступеня посвяти до иншого.

Прямовис – робочий інструмент Колишнього майстра; емблема непохитности і прямоти. В оперативному сенсі – знаряддя муляра, дуга, до верхньої точки якої привішений вантаж, що допомагає визначити вертикальність граней оброблюваного каменя.

Р

Рада – адміністративний орган у багатьох масонських Статутах, у Давньому Йоркському статуті ступенем Ради називається ступінь Царственого й Обраного майстра.

Регалії – масонські шати. Див. «Належним чином одягнений».

Регламент (статут) ложі – зведення загальних правил і законів ложі, прийнятий одночасно з її Конституцією, що не може суперечити иншим масонським законам і традиціям; служить керівництвом для всіх її робіт.

Регуляризація – повторне проходження масоном, що належить до нерегулярної ложі (див.) обряду посвяти в Орден, але уже у регулярній ложі (часто у скороченій формі), що має урівняти його у правах і обов'язках з иншими братами Ордена.

Регулярна ложа – ложа, що працює згідно з Хартією, отриманою від законної масонської влади.

Реєстр ложі – книга реєстрації присутности братів ложі на її зібраннях, де розписуються також брати-візитери.

Реквієм – гімн за покійним.

Ритуал – від лат. «ritualis» – «церемоніальний». Основними масонськими ритуалами є відкриття і закриття робіт у ложі, посвята нових членів (профанів) і переведення кандидатів у нові ступені («підвищення заробітної плати»). Окрім того, особливі ритуали існують для відкриття нових лож, проведення голосування й ин. Окремі ритуали існують для проведення зібрання Великої ложі й органів вищих ступенів (див.).

Ріг – Ріг Достатку (чи Благоденства), символ процвітання.

Різець – одне із знарядь праці Майстра мітки (Mark Master); символізує переваги освіти.

Рік (масонський) – У той час, як цивільне літочислення приймає за точку відліку Різдво Христове, після дати ставиться «від Р.Х.» (A.D.) (див.), масони ведуть літочислення з моменту, коли Господь сказав: «Нехай буде Світло!», тому їхній рік називається «роком Світла» (A.L.) (див.).

Робота (масонська) – усяка діяльність масона чи масонської ложі.

Розміри масонського храму – див. «Форма ложі».

Розходження у ритуалах – У кожної Великої ложі існує свій офіційний ритуал робіт, якому слідують усі ложі в межах даної юрисдикції для дотримання єдности езотеричної і екзотеричної ритуальних праць. Однак, між ритуалами різних Великих лож існують певні розходження. Иноді відрізняються і ритуали символічних лож усередині однієї юрисдикції.

Рукавички (білі) – символ чистих рук у тому ж сенсі, як і білий фартух зі шкіри ягняти – символ чистого серця.

Рукоплескання – масонський пізнавальний знак. Також иноді – знак визнання чи схвалення. Буває різне, у залежності від ступеня і нагоди.

С

Світло, Сини Світла – алегорична назва масонів; за легендою, так називали їх у часи будівництва Єгипетських пірамід і Храму царя Соломона.

Святий Андрій – один із Христових апостолів, юдей з Віфсаїди Галілейської, брат апостола Петра, перший із учнів Ісуса Христа; загинув у Патрах, у Греції, на хресті у формі букви «Х». Святий-покровитель України, Росії та Шотландії. День пам'яти – 30 листопада за юліанським календарем. Особливо шанується масонами. На відміну від перших трьох, «іванівських» ступенів посвяти, вищі ступені (див.) називаються «андріївськими».

Семисвічник – емблема семи планет, що, будучи очима Господа, містять у собі усе і усе бачать. Центральна гілка символізує Сонце, чи вождя; инші – по три з кожного боку – символізують Місяць, Меркурій, Венеру, Марс, Юпітер і Сатурн. Сама Земля не вважалася планетою, вона тільки живилася світлом цих семи планет. Уран був відкритий тільки у 1781 р., а Плутон – у 1930 р.

Серединна палата – за легендою, приміщення у зовнішній стіні Храму царя Соломона, у якому збиралися Майстри, що брали участь у будівництві Храму, для вирішення поточних питань свого ремесла. Символічно – ложа Майстрів.

Символ – означає яку-небудь ідею, істину, явище, чи є ними, однак сам по собі не є тим, що представляє.

Символ Слави – ним є, на думку найдавніших дослідників, Полум'яніюча зірка. Зірка є символом Божества, отже, це «символ Слави».

Сини Світла – так називали масонів-мулярів у часи будівництва Храму царя Соломона.

Скликання/відкликання – тимчасове припинення роботи ложі без формального закриття: «Відкликання від праці до відпочинку», – і наступне поновлення робіт.

«Скорботна ложа» – спеціальне зібрання ложі, присвячене прощанню з померлим братом, тобто тим, що «відійшов на Вічний Схід».

Слово – пошук Істини, досвід і життєві досягнення, усе, що веде нас до ліпшого життя.

Смерть – символізує повну посвяту (ініціацію), завершену роботу, що досягла досконалости (закладення і будівництво Другого Храму) і завершилася (одкровення Вічної Істини у Новому, чи Другому, Храмі).

Сонце і Місяць – два з т.зв. «малих світочів» масонської ложі (третій – Майстер), найдавніші символи й уособлення Світла, зокрема, у своїй єдності, Світла Вічного, тобто Світла Істини.

Сорок сьоме положення Евкліда (теорема Піфагора) – теорема, що доводить рівність квадрата гіпотенузи сумі квадратів катетів у прямокутному трикутнику. У масонстві це ілюстрація мистецтв і наук, що доводить, що неуцтво є гріхом. Також емблема Колишнього майстра.

Спекулятивне (умоглядне) масонство – франкмасонство у його сучасному розумінні, що застосовує знання, накопичені оперативними мулярами до вивчення етичних систем.

Спільне масонство – група франкмасонів, що складається з чоловіків і жінок, не визнана регулярним масонством.

Спляча ложа – ложа, що не є активною, але не здала при цьому Хартію.

Староста (Брат Милосердний) – офіцер ложі, який збирає штрафи і пожертви.

Статути (масонські) – адміністративно-символічні організації масонських ступенів, зазвичай, вищих.

Стрічка – нагрудна (кордон), призначена для носіння талісмана, геральдичний атрибут. Масонська стрічка у складеному виді повинна мати трикутну форму і закінчуватися на грудях гострим кутом.

Ступінь – рівень членства в Масонстві. У класичному символічному, чи блакитному, масонстві – три ступені: Учень, Підмайстер і Майстер. Кожен ступінь відповідає духовному розвитку масона і рівню його знань. Для кожного ступеня є набір властивих йому символів і ритуалів.

Схід – Від часів сонцепоклонників і упродовж усієї історії людства Схід вважався найбільш священною стороною світу, оскільки Сонце сходить на сході, і саме звідти йде життєдайне Світло.

Схід Вічний – «відійти на Схід Вічний» – померти, відійти на Той Світ.

«Східна Зоря» – андрогінний (див.) навколомасонський орден, до якого приймають як чоловіків, так і жінок. Заснований у Нью-Йорку 28 грудня 1868 р. Символізм Ордену, в основному, пов’язаний з жіночими образами Біблії. Орден Очолюють Велика матрона і Великий патрон.

Сходинка – символічний знак шанування Вівтаря, з якого випромінюють світло масонські Світочі.

Т

Табель – килим чи инше покриття підлоги, на якому зображені емблеми певного ступеня для навчання учнів. Споконвічно табелі малювали на підлозі зали зібрань, а потім, після робіт, змивали. У наші дні у деяких послухах їх частіше називають корогвами і вішають на стіни.

Таємне (Cryptic) Масонство – франкмасонство, в яке у США посвячують у Раді Царствених і Обраних майстрів.

Таємниці (масонські) – єдиними таємницями масонства є пізнавальні знаки членів і символічні вишколи. Принципи, мета і завдання організації ніколи не були таємницею.

Талісмани (офіційні) – емблеми, що носять офіцери відповідних до їхніх посад на стрічках.

Тетраграматон – гр. «чотири літери». Так талмудисти називають чотири літери Імені Всевишнього, чи Єгови.

Тимчасова Ложа – те ж, що і «надзвичайна» ложа, проводиться Великим майстром з якогось певного приводу, наприклад, для посвячення без дотримання церемонії. Або ж просто ложа, яка існує упродовж тільки якогось періоду часу, допоки її брати перебувають разом. Таких лож було багато в часи оперативного масонства.

Торба пропозицій – зазвичай торба, іноді горнець, які Церемоніймейстер обносить серед братів перед закриттям робіт ложі. Кожен масон має право покласти туди нотатку, що викладає його пропозиції з удосконалення робіт у ложі чи в Ордені на загал, якщо він не зважився висловити їх у час зібрання. Нотатки вивчаються комітетом ложі і приймаються відповідні рішення.

Тост Воротаря – пісня-тост у пам'ять про братів, що відійшли, зазвичай виконується Воротарем під час агапи о 9 годині вечора.

Точно зі Сходу на Захід – Мойсей розташував Скінію точно зі Сходу на Захід, і цю традицію продовжили будівельники храмів. Франкмасон рушає у подорож із Заходу на Схід у пошуках Майстра, від якого здобуде настільки необхідні йому настанови, чи Світло.

Три удари – символізують випробування, яких людина зазнає у юності, зрілості і старості, чи руйнування, які приносять тиранія, забобони і неуцтво.

Тубал-Каін – перший Майстер, син Ламеха і Ціли. «Він був ковалем усіх знарядь з міді і заліза». За легендою, саме він посвятив Майстра Хірама у таїнства Королівського Мистецтва під час невдалого замаху на останнього, коли він ледь не потонув у розплавленому мідному морі, що розлилося у Храмі.

У

Удова («діти удови») – одна з метафоричних назв братства масонів. Походить від визначення Майстра Хірама з 1 Книги Царств: «...син однієї удови з коліна Нефалімового...».

Упізнання масонів – з'ясування приналежности до Ордена, зазвичай проводиться Воротарем, Експертом і Майстром церемоній перед входом у ложу чи Майстром і 1 і 2 Стражами в самому приміщенні. Упізнаваному слід продемонструвати знання і володіння пізнавальними знаками, кроками, умовними рукостисканнями і прохідними словами (паролями). Окрім перерахованого вище, від упізнаваного може знадобитися знання певних історичних і філософських положень, в окремих випадках для упізнання офіцери ложі користаються Катехізисом (див.) відповідного ступеня.

Усевидюче Око – символ, що нагадує нам про постійну невидиму присутність Творця.

Учень (apprentice) – від латинського слова «apprehendere» – «засвоювати, освоювати що-небудь». В оперативному масонстві учнівство тривало сім років; потім, якщо учень був успішним у навчанні, його ім'я вносили до Книги ложі, і він посідав певне місце у структурі гільдії.

Ф

Фартух – масонський фартух із шкіри ягняти. З давніх часів у стародавній Персії, Єгипті, Індії та Старогебрейських Царствах білий фартух був знаком чести, і кандидати на посвячення мали одягати фартух, покривало чи мантію. Він символізує чистоту помислів і щирість поведінки.

Фонд пожертвувань – фонд добровільних пожертвувань братів ложі, що існує паралельно фонду Скарбника ложі. Кошти фонду, в основному, скеровуються для допомоги братам і членам їхніх родин.

Форма ложі – прямокутник чи паралелограм, у довжину удвічі більший, аніж у ширину. У часи Храму видимий для народів світ обмежувався Середземномор'ям, де країни розташовувалися у прямокутнику навколо моря; таким чином, масонська ложа є цілим світом.

Франкмасонство Атола – иноді цей послух називають «Давнім» франкмасонством, главою якого був третій з чотирьох герцогів Атола.

Х

Хартія – ложа, що отримала Хартію на роботи від Великої ложі; користається усіма правами, зокрема, представництвом у Великій ложі.

Хірам Абіф – майстер, син удови, за однією версією – з коліна Нефалімового, за иншою – Данового, що виготовив мідні і залізні прикраси для Храму Соломона, найважливішими з яких були дві колони храмового портика. Масонські легенди оточують Майстра Хірама ореолом напівбожественної слави, називають його головним будівельником і архітектором Храму, якого по-зрадницьки убили троє підмайстрів за відмову назвати пароль Майстра, що відкривав можливість одержувати більш високу заробітну плату.

Хірам Цар Тірський – правитель сусідніх з Ізраїлем земель. Близький друг і союзник царя Соломона, що уклав з ним кілька мирних і торговельних договорів. Поставляв ліс для будівництва Храму Соломона, за що одержав від царя Соломона 20 міст у Галілеї. Разом з царем Соломоном організував морську експедицію до Офіру за золотом, у легендарні копальні царя Соломона.

Хода адепта – т.зв. «масонські кроки», один із розпізнавальних знаків масона певного ступеня, кроки, якими він зобов'язаний входити до приміщення зібрання.

Ходіння по колу – див. «Мандрівка».

Храм масонський – инша назва масонської ложі.

Ц

Циркуль – математичний інструмент для виміру і креслення окружностей, один з робочих інструментів франкмасона.

Ч

Четверо вінценосних мучеників – див. «Кватуор Коронаті».

Четверо сержантів з Ла-Рошелі – члени визвольної змови, спрямованої проти королівської влади, розстріляні за бруствером укріплень 21 вересня 1822 р. Троє з них входили до ложі «Les amis de la verite» (Друзі Істини): Борі, Пом’є і Гобен.

Член-засновник – масон, що підписав прохання, у результаті розгляду якого Велика ложа видає масонській організації Хартію на ведення робіт.

Ш

Шаблон – 12-дюймова лінійка, робочий інструмент Учня.

Шапковий камінь – останній камінь, що закладається при будівництві будинку; він символізує закінчення будівництва.

Шедевр – важка робота муляра, виконана для переходу у більш високий ступінь посвяти.

Шехіна – в юдейській містиці – одне з імен Єдиного Бога, що відображає Його присутність у створеному світі.

Шухляда ебенового дерева – символ серця, що використовується у певних ступенях. Розкриває таємні плани і мотиви серця, що спонукують людину так чи инакше споруджувати свій Духовний Храм.

Я

Ягня (агнець) – «У всі часи агнець вважався символом невинности». Тому кандидату вручають фартух з ягнячої шкіри. Великодній агнець – священне ягня, принесений у жертву євреями під час святкування Великодня (Песаха). Також християнський і масонський символ Христа.

Якір і Ковчег – символ почуття безпеки і сталости, коли наше життя ґрунтується на Істині і Вірі, без яких не може бути ані щастя, ані миру у думках. Звідси – емблема «добре обґрунтованої надії і добре проведеного життя».

---

[1] У російській традиції сини масонів звуться «вовченятами». Змішання понять в англійській мові відбулося через омонімізацію слова, що позначає два поняття: «важіль» – «lewis» від давньоангл. «lewan» – «піднімати»; і «син масона» – «lewis» від лат. «lupullus» – «вовченя».

[2] Відповідно, близько 5 км і близько 60 км.

[3] В англійській масонській традиції функції Воротаря розділені між двома офіцерами: власне Воротарем (Tyler) та Внутрішнім доглядачем (Inner Guard). Англійське слово «tyler» буквально означає «дахівник», оскільки в середньовіччі під час будови споруду в останню чергу покривали дахом, у такий спосіб «захищаючи» його від вторгнення ззовні. Звідси ж вислів «покрити храм» – «закінчити перебування в ложі, вийти з приміщення ложі».