Мойсей Фішбейн

* * *

Олесеві Скіпальському

Прозору тінь перéдніч перетну,
Тремке свічадо, необоротнý,
Недоторкáнну лінію пташину,
Спогадуючи Місто на горі:
Двори, дахи, бруківку, димарі,
Осоння, зливу, літепло, шипшину,
Суницею мальовані роки:
Метелики торкалися руки,
Зело слова зволожені відкрило,
Джерела споглядали чужину,
І голос… голос… не наздожену…
Далекий голос… пісня про вітрило…