Найважливіші факти з історії Тернополя

 

1540. Краківський каштелян, Великий коронний гетьман Ян Тарновський отримує від польського короля Зиґмунта І привілей на заснування міста у Теребовлянському повіті, на пустищі над річкою Серет. Усіх мешканців нового міста на 15 років звільняють від повинностей і податків.

1544. Будівництво замку і церкви над ставом. Місто обороняється від нападів татар.

1548. Тернопіль отримує маґдебурзьке право і звільнення на 20 років від данини
і громадських виплат.

1550. Король Сигізмунд II Август своїм привілеєм зобов’язує купців, які їдуть із Галича, Коломиї, Коропця до Кременця та инших міст Волині, проїжджати через Тернопіль
і  сплачувати мито від кожного воза,
а міщан увільняє від усіх оплат, крім пограничного.

1566. Ян Кшиштоф Тарновський, син гетьмана, отримує привілей складування товару, як у Львова, а також привілей будови укріплень для міста і фортеці.

1567. Місто переходить у власність дітей Софії з Тарновських, доньки гетьмана, княгині Острозької, дружини князя, гетьмана Костянтина Острозького.

1575. На місто нападають татари і розграбовують його.

1602–1608. Спорудження кам’яної церкви Різдва Христового.

1623. Місто переходить у власність Великого коронного канцлера Томаша Замойського, чоловіка Катерини Острозької.

03 травня 1623. У місті засновують католицьку парафію і споруджують костьол над ставом біля замку. Костьол проіснував до 1784 р.

1653. Тернопіль знищили і спустошили війська Хмельницького.

1672. За статистикою, у місті на той час
є замок, костьол, церква, синаґоґа, ринок, 13 вулиць і 12 кам’яниць, 420 дерев’яних домів, 2 500 душ населення, з яких 420 жидів, а решта – українці і поляки. Новий власник – Александр Конєцпольскі – відбудовує місто.

1675. Турки руйнують місто. З 420 будинків тоді залишилося тільки 46.

1690. Власницею міста стає Марисенька, дружина короля Яна ІІІ Собєського, яка відбудовує місто
і повертає йому колишній блиск.

1694. Того року стався останній татарський напад на місто.

1710. Російські війська окуповують Тернопіль.

1733. Після смерті короля Авґуста ІІ росіяни знову займають Тернопіль.

1724. Від того року традиційними стають кінні ярмарки на день Св. Анни (26 липня).

1737. Новим господарем міста стає Великий коронний гетьман Йозеф Потоцький.

1747. До міста прибувають оо. домініканці, які у 1749 р. починають спорудження костьолу Св. Вінцента.

1740 i 1752. Жидівська громада міста отримує торгові, ремісничі і громадянські привілеї. У той час місто пограбували почергово барські конфедерати, королівські війська і врешті московське військо.

1770. Епідемія забрала життя більшости мешканців Тернополя.

1772. Після першого поділу Польщі Тернопіль опинився у руках австрійських цісарів.

Початок XIX ст. Потоцькі продають місто Францішку Коритовскому, який перебудовує замок на палац.

1808. За статистикою, того року Тернопіль налічував 7 093 мешканців.

27 травня – 19 червня 1809. У час наполеонівських війн полк майора війська Варшавського князівства Стрижовского на короткий час опанував Тернополем.

11 квітня 1811. Тернопіль відходить до Росії.

09 червня 1815. Після Віденського конгресу Тернопіль переходить під Австрійське управління.

1817. За статистикою, того року Тернопіль налічував 10 250 мешканців.

1820. За статистикою, того року Тернопіль налічував 11 000 мешканців.

19 вересня 1820. Вигнані з Росії оо. єзуїти осідають у Тернополі. Переважно це профе­сори із Єзуїтського колегіуму у Полоцьку. Завдяки їм у місті починає бурхливо розвиватися шкільна освіта, відкриваються початкові ­школи.

4 листопада 1820. У Тернополі відкривається гімназія.

03 травня 1822. У місті закладають наріжний камінь під спорудження шляхетського конвікту – закритого навчального закладу.

1823. Відкриття факультету філософії на 70 студентів.

1840. Місто купує Тадеуш Туркул.

15 лютого1843. Тернопіль відкуповується від власника Тадеуша Туркула і стає вільним королівським містом.

Травень 1848. Заборона єзуїтських шкіл
і вигнання оо. єзуїтів з міста.

1850. За статистикою, того року Тернопіль налічував 13 000 мешканців і 1350 домів.

1854 або 1856. Повернення оо. єзуїтів до міста.

1865. За статистикою, у місті того року було 15 пекарів, 1 лакувальник, 3 будівничих, 3 палітурники, 1 зброяр, 5 токарів, 6 геометрів, 1 перукар, 4 склярі, 3 різники, 2 гарбарі, 4 рукавичники,
3 коновали, 2 капелюшники, 2 гребенярі, 1 шапник, 20 дротярів і бляхарів, 1 ювелір, 13 кушні­рів, 82 мулярі, 2 механіки, 4 крупники, 2 позолотники, 2 коминярі, 1 парасольник, 14 сідлярів і римарів, 5 миловарів, 20 кравців, 120 шевців, 7 слюсарів, 5 шліфувальників, 1 золотар, 3 каменярі, 2 копачі криниць, 60 столярів, 2 гончарі, 8 годинникарів, 4 ватярі, 20 ткачів, 21 тесля.

1866. За статистикою, у місті 1700 домів, 3442 родини, 16 167 мешканців (3 032 католиків, 3 485 греко-католиків, 1 вірменського обряду, 3 православних, 7 лютеран, 8 кальвіністів, 9632 жиди). За фахом у місті було: 43 церковні особи, 215 чиновників, 12 військових,
25 літераторів і митців, 11 адвокатів, 39 лікарів, 258 землевласників, 751 власник нерухомости, 984 ремісники з 263 помічниками, 344 купці
з 28 помічниками, 7 рибалок, 14 помічників
у домашньому господарстві, 396 слуг, 446 найманих робітників, 12 333 особи жінок і дітей.

1870. Починає діяти Міська щаднича каса.

1870. Залізнична колія зі Львова з’єднала Тернопіль із світом.

01 серпня 1871. Відкриття залізничної гілки Золочів-Тернопіль (64 км).

04 жовтня 1871. Відкриття залізничної гілки Тернопіль-Підволочиська (тоді прикордонна станція) (53 км).

05 листопада 1871. Відкриття залізничної гілки Тернопіль – російський кордон біля Волочиськ (52,8 км).

1877. Заснування Товариства любителів музики, при якому діяли жіночий і чоловічий хори, музична школа і театральна сцена. Статистика: у місті 25 819 мешканців (зокрема
7 929 поляків, 6 037 українців, 11 799 жидів,
38 инших. За віросповіданням: 6 170 римо-католиків, 6 023 греко-католиків, 13 468 юдеїв, 158 иншого віросповідання). У Тернополі того часу 1807 домів.

01 грудня 1885. У Тернополі з’являється спортивне товариство «Сокіл».

1890. За статистикою, у Тернополі 26 000 мешканців, з яких 50% становлять жиди.

20 жовтня 1895. На перехресті вулиць Міцкевича, Святого Івана і Аґенора відкрили пам’ятник Адамові Міцкевичу роботи львівського скульптора Т. Дикаса. Фігура із білого тернопільського каменю стоїть на триметровому п’єдесталі із теребовлянського каменю.

25 листопада 1896. Відкриття залізничного сполучення Тернопіль-Копичинці (72 км).

1897. Започатковано будівництво міської електрівні.

25 січня 1897. Відкриття залізничного сполучення Тернопіль-Острів-Підвисоке (72,3 км).

1898-1902. Спорудження єзуїтського кос­тьолу і колегіуму Непорочного Зачаття Діви Марії.

01 травня1899. Між Тернополем і Краковом починає їздити поштова служба № 498.

1901. У місті запроваджують електричне освітлення.

1901. У місті споруджують каналізаційну систему за проектом інженера Януша Закжев­ского.

16 вересня 1901. Вища реальна школа отримує своє приміщення на вул. Стрілецькій.

01 січня 1903. Виходить перший номер «Tygodnika Tarnopolskiego», який є уже другим періодичним виданням у місті.

17 квітня1904. Урочистості з нагоди повернення оо. домініканців до міста і своєї святині.

29 червня1904. На вулиці Острозького урочисто відкривають сиротинець, у якому монахині із Старого Села опікуються 29 осиротілими дівчатками.

17 грудня 1904. Виходить перший номер тижневика «Głos Polski».

1904-1908. Спорудження парафіяльного костьолу Богородиці Неустанної Помочі.

1906. Відкриття залізничного сполучення Тернопіль-Збараж (22 км).

1907. Заснування футбольного клубу «Креси», ініціаторами якого стали професор гімназії Александр Мединський, інструктор спортивного товариства «Сокіл» Мєчислав Куліковскі
і академік Максиміліан Белемер.

11 жовтня 1908. Урочисте освячення костьола архиєпископом Йозефом Більчевскім.

19 січня 1912. У Тернополі, у священицькій сім’ї народився Ярослав Стецько, майбутній керівник антибільшовицького блоку народів, голова Проводу ОУН-Б.

1914. Перша світова війна. Російська окупація Тернополя.

1917. Російські війська у час свого відступу спалили місто. До Тернополя входять пруські війська.

23 листопада 1918 р. – 2 січня 1919 р. Тернопіль – столиця ЗУНР.

1919. Тернопіль відвойовують поляки і місто повертається до складу Польщі.

1920. До міста входять большевики, які залишаються у ньому до 19 вересня 1920 р.

21 березня 1921. До Тернополя приїжджає голова Польської держави маршал Юзеф Пілсудський.

1 вересня 1921. Тернопіль стає центром воєводства.

1925. Приєднання села Загребелля до Тернополя.

1931. У місті проходить регіональна сільськогосподарська виставка.

1939. За статистикою, у місті проживає близько 40 000 мешканців, з-поміж яких 50% – поляки, 40% – жиди, 10% – українці.

17 вересня 1939. Початок совєтської окупації.

1940. Початок масових арештів НКВД і виселень до Казахстану.

1941. Початок німецької окупації і знищення жидівської частини населення міста.

15 квітня 1944. Початок другої совєтської окупації Тернополя.

1991. Тернопіль у Незалежній Україні.