Олександр Сирцов

Обличчя ЕС в Україні

Перше враження про країну подорожі складається навіть не в момент перетину кордону. Якщо йдеться про країни з візовим режимом для громадян України, то думка складається ще в момент першого відвідування консульства цієї держави. Щодо держав ЕС, то, здавалось би, особливих відмінностей при відвідуваннi консульства не повинно бути. Єдина політика, стандартна для всіх Шенгенських держав, вартість візи у 35 евро, мали б якось згладити ці відмінності. А приналежність до високої европейської культури мали б переконувати українських громадян у перевагах їхнього европейського способу життя. Тим часом ситуація часто є не такою простою. Власне Львів за роки незалежності перетворився на такий собі дипломатичний центр на Заході України. З совєтських часів ми успадкували Консульство Республіки Польщі. Щоправда за совєтських часів воно мало статус консульського пункту, однак за роки незалежності його статус піднявся до Генерального Консульства Республіки Польща. Другою дипломатичною установою, яка з'явилась у роки Незалежности, стало Генеральне Консульство Чеської Республіки у Львові. І вже минулого року при Почесному консульстві Королівства Бельгія у Львові відкрився відділ, який так само має право видавати візи на право в'їзду у цю країну. Водночас, аналогічний відділ відкрився і при Почесному консульстві Нідерландів у Львові.

Однак, традиційно найбільша увага приділяється Генеральному Консульству Республіки Польща у Львові. Загалом активність поляків у напрямку видачі віз для українських громадян таки вражає - за роки незалежності вони зуміли розгорнути цілу мережу генеральних консульств - окрім установ у Києві, Львові, Харкові та Одесі вони кілька років тому відкрили своє представництво у Луцьку, згодом у Вінниці і у Севастополі. При цьому всьому найбільшою консульською установою Польщі в Україні є Генеральне Консульство РП у Львові. Воно є абсолютним рекордсменом серед иноземних консульств в Україні за кількістю віз, які видаються в одній установі. Однак, саме робота польського консульства викликає найбільше нарікань з боку галичан. Треба визнати - з одного боку, польські дипломати роблять все можливе, аби полегшити процес отримання віз для українців. Частково ситуацію полегшило відкриття Генерального Консульства у Луцьку, яке обслуговує Волинську та Рівненську області. Також у Львові відкрили тимчасове приміщення Генерального Консульства Польщі на вулиці Сміливих. І, врешті-решт, Польща завершує (не без проблем) будівництво нового приміщення консульства на вулиці Івана Франка. Саме після відкриття нового приміщення Консульства ситуація має кардинально змінитися - про це постійно говорять польські дипломати. Так само опитування відвідувачів Консульства показало, що кількість відмов у видачі візи є відносно невеликою. Та усі зусилля польських дипломатів поки-що не дали якихось серйозних зрушень у справі отримання візи у цій установі. Передусім проблеми виникли з електронною реЕСтрацією у черзі - її остаточно відмінили. Причиною цього стали хакерські атаки на сайт консульства, за допомогою яких зловмисники намагались впливати на реЕСтрацію в електронній черзі. Так само проблемою є численні фірми, що надають допомогу в отриманні візи у Консульстві - навколо стоїть кілька автопричепів, в яких можна отримати «допомогу» у пришвидшенні видачі візи. Польські дипломати звично кажуть, що це проблема не їхня, а місцевої влади, яка не може дати собі з цим раду. Утім, результати моніторингу роботи консульств, які за фінансової підтримки фонду «Відродження» проводять громадські організації, засвідчили ряд цікавих моментів. Щоправда дослідження стосувалось тільки роботи польського та чеського консульства, оскільки бельгійських та нідерландських віз на той момент у Львові ще не видавали. Передусім - більша частина відвідувачів польського консульства - мешканці Львова та області. І лише 5% відвідувачів мусять добиратись за 250-350 кілометрів. Натомість у Чеському консульстві 10% відвідувачів - це мешканці Львова, натомість значна частина відвідувачів цього консульства - мешканці инших областей, передусім Закарпаття. Кожен 10% відвідувач чеського консульства мусів проїхати понад 350 кілометрів, - такої категорії відвідувачів у польському консульстві взагалі немає. І якби ця поїздка була результативною - це було би ще пів-біди. Однак, значна частина відвідувачів чеського представництва фактично їхала, щоб «поцілувати клямку». Також чеські дипломати не особливо церемонились і в мовному питанні. Якщо з україномовними відвідувачами польського консульства розмовляють українською, то з кожним четвертим україномовним відвідувачем чеської амбасади говорили чеською. Цікаво, що з російськомовними відвідувачами такої проблеми не було - з ними розмовляли їх рідною мовою.

Якщо ситуація навколо Генерального Консульства Польщі у Львові так чи инакше перебуває під пильним контролем громадськості, то набагато серйозніша ситуація з Генеральним Консульством Чехії. Щоправда кількість віз, що видають чеські дипломати на порядок менша, аніж у їхніх польських колег. До того ж переважна більшість відвідувачів цього консульства, як показують дані соціологічних опитувань - мешканці сонячного Закарпаття. І їдуть вони зовсім не на наукові симпозіуми до старовинної Праги. До того ж, нещодавно у цьому консульстві взагалі припинили видачу віз, а Генеральний Консул Чеської Республіки у Львові Ладіслав Граділ опинився у центрі дипломатично-корупційного скандалу. Як виявилось, в обхід чеських законів, ця установа налагодила реЕСтрацію бажаючих отримати візи через приватну фірму. Однак, при цьому чеські дипломати не провели належним чином тендеру на вибір фірми, а сама фірма виявилась наближеною до Генерального Консула Чехії у Львові. У результаті чеське МЗС не тільки тихо прибрало дипломата з цієї установи, а й взагалі звільнило з роботи.

Нещодавно мешканці Галичини отримали змогу отримувати у Львові візи Бельгії та Нідерландів. Щоправда вирішено цю проблему у незвичний, як для дипломатії спосіб - візовий відділ відкрився при Почесних Консульствах цих країн у Львові. Щоправда кількість віз, які видають ці установи є незначною - великою популярністю в українців ці напрямки не користуються, хоча в перспективі тут обіцяють видавати до 1000 бельгійських віз щороку. Наскільки така новація себе виправдовує поки що говорити передчасно.