Василь Стрільчук

Замальовки до історії Бродів : «брідський дзиґар»

«Вежа», «біґ-бен», «брідський дзиґар» – такі та инші народні назви має годинниковий павільйон, що досить вдало вписався в ландшафтно-архітектурний ансамбль майдану Свободи. Однак, не всім, напевне, відомо, що такого роду споруду звели у Бродах ще на початку ХХ століття, перед І світовою війною. В той час це був уже не перший міський годинник у Бродах, завдяки якому кожен житель чи гість Бродів міг знати точний час. До речі, найперший годинник у Бродах знаходився на вежі в’їзної брами Бродівського замку аж до руйнування твердині в 1812 році. Згодом, у ХІХ ст., міський годинник з’являється на Церкві Різдва Пресвятої Богородиці (збережений до сьогодні). З прокладенням у 1869 році до Бродів залізниці будується двоповерховий вокзал (зруйнований під час ІІ світової війни), на приміщенні якого встановлено годинник, що показував «час колійовий». Ще один годинник був вмонтований на вежу будівлі школи, яку звела громада тодішнього приміського села Старі Броди у 1912 році (зберігся до наших днів).

На жаль, нам не відомий автор ідеї й архітектор першого годинникового павільйону у міському парку. Ця споруда була дерев’яною, схожою на сучасну, але нижчою, і знаходилась ближче до північно-західного кута парку, приблизно на тому місці зараз знаходиться фонтан. Враховуючи австрійський прагматизм і практичність, можемо стверджувати, що годинниковий павільйон виконував не лише естетичну функцію. Встановлення міського годинника в цьому місці було зумовлено тим, що саме довкола парку на початку ХХ ст. розміщувалось чимало різних установ, для яких знання точного часу було необхідним у роботі. Зокрема, з північної сторони парку знаходився Празький кредитний банк (тепер споруда РВ УМВС), зі сходу – військові казарми піхотного полку (нині площа біля парку забудована тимчасовими спорудами кіосків), із південної та південно-західної сторони, на вул. Коженьовського (вул.Стуса), – будівля маґістрату, поліція й тюрма на вул. Веселій; зі заходу – приміщення жіночої школи (нині – районна бібліотека), повітове староство (будинок, в якому розміщений Бродівський історико-краєзнавчий музей). Неподалік були будівлі цісарсько-королівського повітового суду (педколедж), Торгово-промислової палати (початкова школа №1), будівля гімназії та міський кінотеатр (районний Народний дім). Як бачимо, це був адміністративний центр Бродів початку ХХ ст. Крім того, міський парк, званий в народі Райківка, поряд алеями, що проходили давнім міським земляним оборонним валом, був улюбленим місцем для «шпацерів» жителів Бродів, які, прогулюючись, завжди мали змогу бачити годину. 

Годинниковий павільйон був трьох’ярусним. Перший ярус займав газетний кіоск, власником якого був Владислав Коциан, йому належало кілька магазинів, що спеціалізувалися на реалізації паперу, канцтоварів, газет, листівок, тощо. Свою справу він розпочав у Бродах ще до Першої світової війни і провадив її до 1939 р. та під час німецької окупації. Коциан був одним з найбільших замовників поштівок з видами Бродів, які сьогодні є унікальними документами про забудову міста у першій третині ХХ ст. У 1944 році він виїхав з м. Броди. На другому ярусі павільйону містився годинник. А третій ярус був у вигляді чотирикутного в плані завершення зі шпилем. На старих поштівках, які зображають годинниковий павільйон початку ХХ ст., в аркових прорізах завершення видно дзвін, який, очевидно, вибивав годину для жителів міста близько 100 років тому.

В газетному кіоску люди завжди мали змогу купити свіжі газети і, прогулюючись парком, обговорити останні події в краї чи в світі. Разом з тим годинниковий павільйон був свого роду «легендарним» місцем, предметом різного роду жартів і байок. Наведемо фраґмент зі спогадів колишнього гімназиста Івана Івахіва: «На розі від Золотої під каш­танами стояв малий ратуш, вдолі склепок з часописами, тютюном, цукерками, а нагорі великий годинник, що ви­бивав години. О. Осадца казав, що він неточно йде, бо на його вказівках горобці сідають, а злі язики ще додавали, що на ніч той ратуш ховають до стодоли».

Незважаючи на те, що годинниковий павільйон був дерев’яний, він простояв дві світові війни і зберігся у міському парку ще до початку 1950-их років. Старожили Бродів добре пам’ятають газетний кіоск, який в той час працював на місці склепу В.Коциана. Однак через аварійний стан споруду розібрали. Невідомо куди зник міський годинник…

Нову годинникову вежу було споруджено у Бродах за проектом Семена Цимбалюка (2000 р.) під час благоустрою тепер вже міського скверу на початку ХХІ ст. До 920-ої річниці Бродів році на ній було вмонтовано годинник, який виготовив і встановив кандидат фізико-технічних наук Бурнаєв Олексій Михайлович зі Львова. Годинник вибивав кожні чверть години, а щогодини лунали мелодії. На жаль, вже декілька років годинник мовчазно показує годину. Сподіваємось до 925 річчя йому повернуть «мову» і місто знову почує голос «брідського дзиґара».

ч
и
с
л
о

69

2012