Василь Стрільчук Історичний календар : травень 1859 – Святий Флоріан в історії Бродів

Василь Стрільчук

Історичний календар : травень 1859 – Святий Флоріан в історії Бродів

4 травня відзначається день Святого Флоріана – захисника від вогню і пожежі, покровителя пожежників. Ім’я цього святого тісно пов’язане і з історією нашого міста, яке у минулому часто потерпало від пожеж. Пояснюється це тим, що у давнину для освітлення використовували відкритий вогонь, хати будували з дерева і вкривали ґонтами чи соломою, що мало велику пожежну небезпеку. Не рятувало від вогню й те, що деякі будівлі у місті були мурованими, бо значна частина конструкцій залишалася дерев’яною (перекриття, дах, перегородки, різноманітні прибудови тощо). Великі пожежі в Бродах відбувалися в 1715, 1742, 1763, 1801, 1817, 1835, 1850, 1859, 1867 роках. Після двох останніх місто довго не могло оговтатись і сліди згарищ були помітними ще у другій половині 1890-их рр.

Як свідчать документи, найбільша пожежа у Бродах відбулася 5 травня 1859 року. Цього дня, близько 3 години пополудні в одному з невеличких будинків львівського передмістя (південна околиця м. Бродів) виникла пожежа. Вогонь, роздмуханий сильною бурею, поширювався досить швидко, що годі було щось вдіяти. Вітер заносив тліючі балки, лати і ґонти у віддалені місця. Незабаром палав увесь Новий Ринок (нині майдан Свободи), дещо пізніше горіли вулиці південно-східної частини міста, а саме: вулиця Парафіяльна (Стуса), Золота, більша частина вулиці Львівської (22 січня), вулиця Мидлярська (тобто Мильна – частина сучасної вулиці, що йде від аптеки до педагогічного коледжу), Поштова (початок сучасної вул. Юридика), Юридика і передмістя Великі Фільварки. Разом з иншими горіли і всі громадські будівлі: повітовий уряд і суд, уряд податковий, пошта, комісаріат поліції, кошари жандармерії, уряд телеграфічний, нова недавно організована реальна школа, жіноча школа, новий християнський шпиталь, міські бараки, костел з плебанією, єврейська божниця і т д. Словом, майже все місто було у полум’ї і димі, а вогонь так сильно допікав, що навіть до спроваджених сикавок (пожежно-гасильних пристроїв) важко було приступити і вони також згорали.

Від вогню тріскали навіть найтовстіші мури і з гуркотом падали. Більша частина згорілих будинків лежала в руїнах. Неможливо було врятувати навіть склепіння, а крамниці з цілими складами товарів були знищені. Згоріли склади шкір, хутра, вовни, лою і инші види різноманітних товарів. Згідно звіту поліції в цій пожежі загинуло 16 осіб (10 християн і 6 євреїв), багатьох важкопоранених прийняв шпиталь єврейський – єдиний, що вцілів. Загальна шкода завдана пожежею становила більше 5 млн. золотих ринських. Вогонь знищив більше 950 будівель, з них 694 житлових. Завдяки старанням повітових урядників вдалося врятувати будівлі повітового уряду (за винятком піддашшя), повітового суду (згорів дах), збережено документацію цих установ. Урятовано також податкову і міську каси. Згоріла в’язниця, де утримували політичних і карних арештантів. Ув’язнених випустили на волю, бо в иншому ж випадку вони задушилися б димом. Сильно постраждав костел, який вигорів усередині разом з вівтарем. У цій пожежі найбільше потерпіли державні чиновники, бо рятуючи перш за все акти урядові, не могли думати про врятування власного майна. Становище їх було дуже складне, бо могли врятувати, винести з пожежі, лише те, що мали на собі. Деякі речі з їх майна, які були витягнуті з палаючих будинків, і, які складалися на вузьких вулицях, поблизу палаючих домів, незабаром були охоплені полум’ям і згоріли. Їх родини, позбавлені всього, змушені шукати притулку в довколишній місцевости, оскільки в Бродах неможливо було знайти помешкання. Більша частина погорільців тулилася на вулицях під голим небом, инші ж залишили Броди.

Керівник золочівської округи, прибувши до Бродів, призначив Комітет, завданням якого було забезпечити постраждалих всім необхідним і першочерговим для життя. З міської казни виділили кошти на закупівлю муки для випікання хліба. Одночасно доручили золочівським пе-карям забезпечити постачання до Бродів хліба. Оголосили збір коштів в повітах Золочівщини для допомоги потерпілим. 14 травня 1859 р. за дорученням імператора Франса Йосифа до Бродів прибув цісарський ад’ютант генерал-майор Шпрінґінсвельд. Імператорський посланець зібрав нараду з представниками політичної і військової влади, духівниками різних конфесій і членами комітету допомоги для погорільців, вивчив стан міста та постраждалих. Потім високий гість детально ознайомився з індивідуальним станом кожного з погорільців, його втратами та станом майна, на основі матеріалів зібраних членами комітету. 15-18 травня проходило виділення імператорської допомоги для постраждалих за таким принципом: ті хто більше втратили і були потрібніші державі отримували більше, ніж ті, які втратили менше, чи ті, що легше могли забезпечити свої потреби. Кажучи иншими словами, кожен отримував в міру втрат і свого становища. Слуги, наймані робітники, яким легше знайти утримання одержували меншу допомогу, ніж господарі, особливо християнські, з передмістя Юридика, які найбільше постраждали, чи ремісники, які в пожежі втратили верстати та інструменти (столяри, слюсарі, токарі і т. п.). Цісарську допомогу отримало 766 мешканців м. Броди, переважно це глави сімейств. Постраждалим надходила допомога з різних куточків Австрійської імперії. Таким чином, після страшного лиха місто поволі відбудовувалося.

Однак в злощасному 1859 р. у Бродах спалахнуло ще дві пожежі: 18 липня вибухнула пожежа у міському броварі (пивзаводі), полум’я охопило кілька будинків. А в ніч з 15 на 16 листопада у Бродах згоріло 11 будівель.

Подібні нещастя зму-шували жителів нашого міста часто звертатись до святого Флоріана, щоб той оберігав їх у майбутньому від пожеж. Свідченням цього була і назва однієї з міських вулиць – Флоріанська (сучасна Пластунів), яка й отримала свою назву після великих пожеж середини ХІХ століття.