|
Володимир УльяновБроди в форматі 9х14 : з історії видання бродівських поштівокДев’ять на чотирнадцять сантиметрів – саме такий розмір,
прийнятий в 1878 р. на Всесвітньому поштовому конгресі в Парижі, мають давні
поштові картки (синоніми: поштові листівки, поштівки) з видами Бродів,
як й инших міст, виготовлені з цупкого паперу, радше напівкартону, які сьогодні
можна зустріти в музейних експозиціях і фондах або в колекціях філокартистів. І
ні одна з сучасних копіювальних технік не може
відтворити ті відчуття, які отримує колекціонер, тримаючи в руках добре
збережену стару поштівку близької йому тематики. З кінця ХІХ
ст. видова поштова картка перетворилась із засобу передачі інформації в предмет
пристрасного колекціонування та естетичної насолоди. Отак вже в жовтні 1896 р.
був створений «Міжнародний союз колекціонерів поштових карток», а в 1899 р. у Кракові відбулась Перша
Слов’янська Виставка Ілюстрованих Поштових Карток, на якій 182 колекціонери з
Польщі та Чехії експонували біля 30000 поштівок. Наступного року на Першій
Виставці Поштових Карток у Варшаві був проведений конкурс на локалізовану назву
кореспонденційної (поштової) картки (стандартна Correspondenz – Karte введена в поштовий обіг 1 жовтня 1869 р. розміром
8,5х12,2 см). Комісія з мовознавців вибрала з 296 пропозицій
термін «поштівка» (пол. Pocztуwka). Як виявилось – це була пропозиція
письменника Генріка Сенкевича, який подавав свій
варіант під псевдонімом [8, s.14-15].
Загальновідомо, що початок ХХ ст. був «золотим
періодом» поштових листівок. Натомість у наш час, видові поштовi картки стали ще й інформативним
джерелом урбаністики. Першими хто оцінив практичну цінність поштових карток
були підприємці. Вони зрозуміли, що ілюстрована
поштівка – найкраща реклама. Масовому розповсюдженню видових поштових карток
сприяло ще й те, що їх почали видавати приватні
друкарні. Тоді як стандартні бланки відкритих листів (кореспонденткарти)
продовжував випускати поштовий уряд Австро-Угорщини. Піонером друкування видових поштівок в Бродах
був книговидавець та громадський діяч Фелікс Вест (Feliks West) [5, с.49; 7, с.89]. Сьогодні вважається, що перша
поштова картка з видами Бродів була видана накладом Ф.Веста у віденському
художньому закладі Кароля Швідерноха (Karol (Kаroly) Schwidernoch) (№ 1269). На поштівці стоїть дата кореспонденції
29.06.1898 р., хоча, найдавніша з досліджених,
стандартна «Correspondenz – Karte» пройшла пошту Бродів 27.12.1872 р. Кореспонденткарти, які не мали
зображень, цікаві насамперед штемпелями з датою погашення бродівською поштою та
поштовими відділеннями на залізничніх вокзалах в Бродах і Красному. Видавництво
К.Швідерноха було в той час передовим закладом з високим художнім рівнем виконання робіт. Розмістити тут замовлення вважали за
честь багато міст імперії Габсбурґів. Зазвичай виготовлені поштівки були
багатосюжетними графічними роботами в техніці літографії або хромолітографії
[4, с.5]. Бродівська тематика представлена на декількох поштових картках (№№
404х), які не один раз перевидавались. В Бродах випуском поштівок накладом
Ф.Веста займався видавець Baecker (сигнатура В – В.?). Вийшло декілька серій
багатоколірних, тонованих і чорно-білих поштових карток з двомовними (німецькою
і польською мовами) підписами показаних видів. В цей
же час в Бродах видавав поштові листівки Ф.Беккер (Ph.Bocker, сигнатура P.B.B., Ph.B.B.). Сюжети багатьох виданих ним поштівок (фотографії
та геліограми) були зроблені львівським фотографом Зиґмунтом Ґольдгаммером
(Zigmunt Goldhammer) [8, с.380-381, 482, 485]. Видавались Ф.Беккером також
види Києва та Варшави. Наступним видавцем бродівських поштівок кінця ХІХ
– початку ХХ ст. був власник торгового закладу приборів до письма Й.М.Канер
(J.M.Kaner) [7, с.90]. Завдяки техніці
фототипії, яку використовував Канер, світлини на його поштових картках вражають
своєю деталізацією. Це були: багатосюжетні поштівки (серія №№ 745х), серія з
тисненими декоративними елементами (№№ 603х) й инші поштові картки. Ефектно
передають види Бродів багатоколірна серія (№№ 679х) та монохромна серія 1908 р.
Ще одним видавцем, який друкував найрізноманітніші види Бродів, був Натан Рісмак (Nathan Rismak,
сигнатура N.R.B. – серія №№ 50х). Деякі його поштові картки
були оформлені в традиції «Grьss aus …» («Вітання з [Бродів]»). Багатосюжетну поштівку
для реклами свого закладу вибрав і Владислав Адамович (Władisław Adamowicz) – власник «Експортного дому російських чаїв» (серія №
777) на розі вулиць Міцкевича і Вітославського
(будівля колишньої Ц. і К. пошти, тепер – прокуратури на перехресті вулиць
Юридики і Просвіти). Окремі зображення на цих поштових листівках є цінними
документами міської історії кінця ХІХ початку ХХ ст. Серед
поштівок початку ХХ ст. виділяється серія,популярного тоді футуристичного
жанру, «W przelocie przez swiat» (№№ 54х), видана Й.Дєром (J.Dier). Цікавими є так само його
багатоколірні види окремих будівель Бродів і графічні промальовки міських
світлин. На зламі століть видавав поштівки в Бродах також П.Лешновер (P.Leschnower). Серед поштових карток, виданих цим підприємцем,
були: багатоколірні (№ 21548/189347), тоновані (№ 21552/189851), багатосюжетні
(№ 21557) та чорно-білі (серії №№ 2597х, 2604х) поштівки. Окрім бродівських видавців, поштівки з видами
Бродів видавало краківське видавництво художніх поштових карток (Wydawnictwo kart Art. Pocztowych w Krakowie E.B. серія №№ 1907х). Кліше зображень для якого виготовляв Тадеуш
Яблоньський (Tadeusz Jabłoński) – власник фото і репродукційного закладу в
Кракові [10, с.58]. На одній із поштівок стоїть його відмітка
– Jabł. i Sp. Підприємство Т.Яблоньського
виготовляло кліше зображень ще для видання поштівок накладом товариств Народної
школи (Tow. Szkoły Ludowej) і «Сокіл» («Sokół»). Деякі поштові листівки
видавались взагалі без вихідних даних (не сигнованими). Серед таких поштових
карток – найвідоміша серія (№№ 260хх) з тисненою фактурою тла і вишуканими
рамочками, тонованими під колір дерева. До 1904 р. адресний бік ілюстрованої поштової
картки (реверс) призначався виключно для написання адреси одержувача
кореспонденції, як це було при написанні відкритих листів. На цій стороні
приклеювали марку оплати кореспонденції і ставили поштові штемпелі. На
зворотному боці (аверсі) містилась одно або багатосюжетна ілюстрація з чистим
місцем для письмового повідомлення. Вихідні дані видавця й друкарні могли бути на будь-якому боці поштової картки. Від 1905 р.
поштова листівка набула сучасного вигляду – реверс поштівки був розділений
наполовину. На лівій стороні писали повідомлення, а на правій – адресу
одержувача та відправника кореспонденції. Тут ще могли
бути й вихідні дані видавця та друкарні. Але деякі відправники поштових карток
і далі писали повідомлення по зображеннях (пустого місця вже не було), мабуть,
за звичкою. З перших днів свого існування поштові листівки
виходили переважно серіями. Ф.Вест, наприклад, замовляв окрім
несерійних поштових карток (на багатьох була відмітка його книгарні) цілі
комплекти поштівок. Широко відомі поштові листівки з багатоколірної та
тонованих серій (V 70, V 30, V 26).
Серія W 87 видавалась як окремими листівками, так і
комплектом у вигляді блокнота з відривними листками. Останню Бродівський
історико-краєзнавчий музей перевидав в 2004 р., додавши коментарі до
зображених сюжетів [1]. Цікавою, з художньої точки
зору, є багатоколірна серія, видана накладом Ф.Веста, на якій зображення
окремих споруд Бродів показані на тлі графічно виконаного неба (№№ 15147х).
Ефектні хмари пурпурно-кремового тону зображені так
само на поштівках, виданих в Бродах накладом Якоба Койціма (Jacob Kojcim). Найбільшу ж кількість поштівок лишив по собі, ймовірно, основний конкурент
Ф.Веста в царині видання поштових карток Владислав Коциан (Władisław Kocyan) [6, с.17]. Магазин В.Коциана «Nowości» знаходився на вулиці Золотій, де була і
книгарня Ф.Веста. Окрім того, реклама підприємця була
представлена у міському парку «Райківка» на елегантному годинниковому
павільйоні – сюжету багатьох поштових листівок. Поштові картки, що були видані
і багато разів перевидані накладом цього підприємця,
дуже різноманітні за формою. Найбільш розповсюджені чорно-білі та тоновані у різні кольори міські сюжети з двомовними надписами
(російською і польською мовами). Приваблює погляд і монохромна серія з
тисненими рамочками (№№ 12хх). Серед поштівок, виданих накладом В.Коциана,
виділяються характерні за своїм тоном (темно-оливковим з червоними надписами), різноманітністю та документальністю (без ретуші) сюжетів
поштівки, які були видані в Будапешті в видавництві Ліпота (Леопольда)
Вайса (Weisz Lipуt, сигнатура W.L.Bp., №№ 12хх) [4, с.18; 8, s.487]. Але
найдосконалішими були дві серії багатоколірних поштівок (№№ 258х; №№ 71хх G.G.J.,1914 р.). Деякі сюжети з цих серій перевидавались в
чорно-білому та тонованому варіантах. Серія графічного закладу G.G.J. була переважно тримовною – з підписами
сюжетів польською, німецькою й українською мовами. Під час російської окупації Галичини 1914 –
1915 рр. у Львові накладом Арнольда і Шляга (Arnold & Schlag) за дозволом військової цензури побачили світ двомовні
(російською та польською мовами) поштівки бродівської тематики. Жахливі
руйнування Першої світової війни в Бродах були
зафіксовані на поштових картках, виданих накладом Ф.Веста, в серії Е 78 і на
окремих поштівках в один тон. З тематикою військових
руйнувань пов’язана ще одна поштова листівка, виконана фотоспособом (на
фотопапері з негатива, 1918 р.?), із зображенням зруйнованого вокзалу на тлі
панорами міста. На думку львівського колекціонера Сергія Фрухта, подібні
фотопоштівки випускала Пресова Квартира УСС. Після встановлення в краї польської влади,
видавництво поштівок у Бродах стало монополією В.Коциана. На вулиці
Коженьовського він відкрив новий магазин (пізніше
дільницю довкола магазина так і називали – «коло Коциана»), який
працював до 1944 р., де підприємець реалізовував поштівки, а з часом і книжки
[9, с.1652]. В 1921 р. вийшла монохромна (червоного кольору)
серія (№№ 10х) на простому сірому напівкартоні з довоєнними видами Бродів.
Взагалі, В.Коциан і раніше практикував випуск таких поштових листівок, можливо,
в місцевих друкарнях, для здешевлення їх виробництва. У міжвоєнний час основну ж кількість видових поштових карток,
як і раніше, друкували в инших містах. Зокрема, у
краківському репродукційному закладі «Акрополь» («Akropol» Krakόw) накладом В.Коциана вийшло
декілька серій (1925, 1929, 1930 рр. і без року випуску) монохромних поштових
карток, на яких були зображені як довоєнні, так і тодішні види Бродів. Замовляв
В.Коциан бродівські поштівки й у перемиському
видавництві «Сучасне мистецтво» («Wspόłczesna Sztuka»,
сигнатура W.S.P.). Тут
вийшли дві серії 1929 р. (№№ хх, №№ 140х/хх) тонованих у відтінках коричневого кольору. Після 1939 р. до 1984 р. не виявлено поки що
ні однієї виданої поштівки. В 1984 р. до 900-річчя Бродів, яке відзначалось на
державному рівні, в київському видавництві «Совєтська
Україна» (Редакція українських календарів і художніх листівок) була видана
багатосюжетна подвійного формату (9х28 см) поштова картка для пересилки в
конверті. Соціально-політичні зміни в Україні, що
відбулися після 1991 р., повернули практику видання поштівок коштом
підприємців. Зокрема накладом «ПП Кущ» вже видано два комплекти поштівок
з видами Бродів (2004 і 2009 рр.) вже сучасного розміру 10,5х14,8 см (рекомендованого
Всесвітнім поштовим союзом ще в 1925 р.) [2; 3].
Вийшли також і окремі листівки в традиції «Gruess aus …». Підсумовуючи тематику
доступного масиву бродівських поштівок (біля 300 видів), можна виділити такі
сюжетні лінії: комбіновані видові листівки (в т.ч. вітальні листівки «Gruess aus …» і поштівки з футуристичними сюжетами); загальний
вигляд міста, види міських вулиць; міський парк «Райківка» (в т.ч. Празький
банк, годинниковий павільйон, пам’ятник Ю.Коженьовському); бродівські торговиці
( в т.ч. пл. Ринок); сакральні споруди міста; окремі міські будівлі (в т.ч. вокзал; замкові споруди; палаци та готелі;
військові кошари; промислові будівлі; культурні, освітні й адміністративні
установи); кордон біля Бродів; сюжети, не пов’язані з Бродами. Аналізуючи зміст зображень на бродівських
поштівках відмітимо, що різні видавці не раз використовували одні й ті самі
негативи (або їх копії) для замовлення поштових карток, міняючи кольорову гаму,
шрифти або художнє оформлення поштових листівок. Таким чином при значній
кількости поштових карток, як для невеликого міста,
оригінальних міських зображень набагато менше. На жаль, не виявлено поки що
поштівок популярного на початку ХХ ст. «люксусового» типу так званих «leporello» з додатковою стрічкою
паперу, на якій друкували ще до 12 міських сюжетів [4, с.6]. Подібні листівки
зазвичай рідко потрапляли до поштового обігу, частіше
вони виконували роль сувенірів. Автор має надію, що в майбутньому Броди
отримають свій друкований каталог (фотоальбом) поштових карток, який (і не
один) вже мають міста Київ, Львів, Ужгород, Мукачеве, Коломия та инші. В роботі використані
зображення поштових листівок зі збірки Бродівського історико-краєзнавчого
музею. 1. Броди
на початку ХХ століття.
Збірка поштівок / Упорядники тексту В.Стрільчук і
А.Корчак. Комплект з 12 листівок. – Б.М.В. – Б.Р.В. 2. Броди.
Brody. 1084 / Фото А.Чобота. Комплект з 10
листівок. – Вид.: ПП Кущ В.М. – Броди, 2004. 3. Броди.
Brody. 1084 / Фото Т.Кущ. Комплект з 10 листівок. –
Вид. : ПП Кущ Т.В. – Б.Р.В. 4. Волошин
О. Мукачево у старовинній листівці. – Ужгород, 2006. – 166 с. 5. Brodzki
zeszyty biograficzne. – Nr. 1 – Wisła. 2002. – 57 s. 6. Brodzki
zeszyty biograficzne. – Nr. 2 – Wisła. 2003. – 38 s. 7. Burger
J. Galicyjska księnga adresowa obejmująnca adresy fabrykantуw,
przemysłowcуw, przedsiębiorstw gуrniczych, artystуw, kupcуw i t. p.
posidających swe zakłady w Galicyi. – Lwów, 1897. – S. 89-90. 8. Kotłobułatowa
I. Lwów na dawnej pocztуwce. – Kraków, 2002. – 491 s. 9. Księnga
adresowa Polski (wraz z W.M. Gdańskiem) dla handlu, przemysłu,
rzemiosł i rolnictwa 1930. – Warszawa, 1930. – 2544 s. 10. Żakowicz
A. i współpracownicy. Fotografia Galicyjska do roku 1918. – Częstochowa
– Katowice – Lwów, 2010. – 177 s. |
ч
|
 |
|