Володимир Ульянов

Символи міста Броди. Історія та сьогодення

6 березня 1997 року сесія Бродівської міської Ради затвердила Рішення про герб і прапор міста:

герб: на синьому полі срібна квітка лілії, довкола якої золотий контур фортифікаційних споруд. Назву міста і воду символізує геральдичне зображення водяної лілії. Лілія виступає також як символ чистоти і розквіту;

прапор: на синьому квадратному полотнищі п’ять білих лілій, чотири з них – по кутках, а п’ята – в центрі, оточена жовтим контуром фортифікаційних споруд.

Герб міста вписано у декоративний картуш бронзового кольору та увінчано срібною міською короною з трьома зубцями. Затверджений герб і прапор розробили в Українському геральдичному товаристві (автор А. Гречило) відносно до принципів сучасної української геральдики.

В совєтський період історії до 1984 р. питання про герб (емблему) міста не піднімалося. Формальна совєтська практика того часу застосування на печатках державного герба СССР була закріплена законодавством. А емблеми переважно обласних міст і великих промислових або туристичних центрів були заідеологізовані і практично цікавили хіба що колекціонерів – фалеристів. В Бродах, коли святкували 25-у і 30-у річницю визволення міста від німецьких військ в 1944 році, на випущених сувенірних значках не було символів місцевого походження. У 1984 році в рамках святкування 900-річчя першої писемної згадки про Броди була розроблена емблема міста (автор Я. Руцький), на якій був зображений фраґмент міської стіни з вежею і воротами над рікою. У верхній частині емблеми була нанесена дата – 1084. Цей символічний знак до сих пір можна побачити на пам’ятному дорожньому знаку при в’їзді в місто зі сторони Львова. Але емблема не була затверджена міською радою. До відзначення Третього Всесвітнього з’їзду Брідщан (23 – 28 липня 1993 р.) Ярослав Руцький розробив нову емблему міста, на якій дещо змінений попередній сюжет (емблема з написом Броди) був вписаний у контур фортифікаційних укріплень міста XVII ст. Ця композиція подавалась на тлі державного прапора України в прямокутній рамці з заокругленими кутами. Нова емблема була надрукована на обкладинці буклету про Броди і пізніше відтворена на обкладинці комплекту листівок, виданого Бродівським видавництвом «Просвіта» в 2004 році. Як і попередній символ (1984 р.) нова емблема також не була офіційно затверджена, але елемент схематичного контуру міських фортифікації виявився дуже цікавим і самобутнім. В Українському геральдичному товаристві вирішили зберегти його при опрацювання герба і прапора на основі геральдичних правил.

Однак історія міського герба Бродів має більш давні традиції. Появу герба та його використання на міських печатках в економічному і суспільному житті середньовічних міст регламентували тодішні норми маґдебурзького права. Як відомо, Броди (новозакладений Любич) отримав маґдебурґію 22 серпня 1584 року привілеєм короля Стефана Баторія на прохання белзського воєводи Станіслава Жолкевського – власника Бродівського маєтку, як частини Олеського ключа. І хоча привілей не містить інформацію про герб міста, що було характерно, як відзначив А. Гречило [1], для документів, які стосувались міст Руського воєводства того періоду. Але за новим містом власник закріплює назву свого родинного герб а «Любич», як це пізніше було в Сасові і Топорові.

Вважається, що міські давні герби Бродів відносяться до гербів з геральдичними (у вузькому значенні цього слова) символами. Тобто міська громада переймала геральдичні сюжети власників міста, можливо навіть під тиском останніх. В основі цього акту прослідковується европейська традиція утворення територіальних гербів (до яких відносяться і міські герби) від родових гербів їх володарів. При Жолкєвських це був герб «Любич», при Конєцпольських – герб «Побуг», при Собеських – герб «Яніна», а при Потоцьких – «Пилява».

Авторові даного повідомлення поки що вдалось виявити інформацію про найбільш давню печатку Бродівського маґістрату часів Станіслава Конєцпольського воєводи подольського, старости долинського за 1677 р. (ЦДІА у Львові ф. 52 – оп. 2 – спр. 548 – арк. 207) в картотеці Бродівського історико-краєзнавчого музею, яку склав свого часу Ярослав Онищук. Від початку XVIIІ ст. на печатках міста фігурує родовий знак Потоцьких «Пилява».

Про походження цього герба розповідає давній переказ. Згідно якого, протопласт (родоначальник) Пилявітів лицар Жирослав (Зореслав) з Потока (Патaка угор.) на польсько-угорському пограниччі в поєдинку з вождем прусів біля поселення Пилява (тепер це м. Балтійськ в Калінінградська обл. Росії) отримав перемогу, після чого вороже військо панічно розбіглося. В 1066 році польський князь Болеслав IV Кучерявий для відзначення цього подвигу наділив Жирослава (Зоре-слава) гербом названим від місця битви. Остаточно вигляд герба «Пилява» сформувався в XIV ст. Відомо декілька міських печаток з використанням «Пиляви». Історик - домініканець Садок Баронч в книзі «Вільне торгове місто Броди», згадує про міську печатку з 1720 року, на якій був герб «Пилява» з короною і скороченою легендою: «Sigillum Consu. Civitat. Brod» («Печатка Райців Міста Броди»). В австрійський період історії, герб «Пилява» (на блакитному тлі срібний несиметричний п’ятираменний хрест, розміщений на овальному щиті, вписаному в декоративний картуш і увінчаний п’яти- листковою короною – символом королівського міста) і надалі залишається гербом міста. В часи дії привілею «вільного торгового міста» (1779 – 1880 рр.) на міській печатці була латинська легенда: «Magistratus Liberae Civitatis Brody» («Маґістрат Вільного Міста Броди»).

Бродівська папірня в селі Монастирок в 30-х роках XIX ст. використовувала герб «Пилява» з короною для водяних знаків на папері, який вона виготовляла. Зразки цього паперу можна побачити в експозиції Бродівського історико-краєзнавчого музею. В часи ЗУНРу міський герб «Пилява» з легендою «Маґістрат Броди» в колі діаметром 15 мм поміщався на паперових грошових знаках номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень, які випускала спеціальна комісія при Повітовому Комісаріаті в квітні – травні 1919 року. На зворотній стороні грошей були відтиски круглих гумових печаток діаметром 32 мм Повітового Комісаріату Бродів (галицький лев спертий на скелю) і маґістрату Бродів (з «Пилявою» в центрі). А загалом, в якості міського герба «Пилява» використовувалась аж до вересня 1939 року.

В період коли Броди належали до Гене-ралгубернаторства ( 1941 – 1944 рр.) міська печатка взагалі не мала ніяких символів. В центрі кругу діаметром 33 мм горизонтально в 6 рядків була розміщена легенда: «GENERAL-/GOUVERNEMENT/STADT/BRODY/ МІСТО/БРОДИ». Але на печатці Ландкомісара в Бродах в центрі був символ тодішньої Німецької держави – орел зі свастикою.

Сьогодні єдине в Бродах зображення давнього міського герба ледь продивляється на картуші фронтону центрального ризаліту приміщеня гімназії. Крім цього, «Товариство друзів Бродів» («Koło przujaciół Brodów») у місті Вісла в Польщі, до сих пір використовує міський герб «Пилява» на своїй печатці. Останнім часом і сучасний герб Бродів можна побачити на буклетах і сувенірних значках, а кожного, хто прибуває в Броди залізницею зустрічає його зображення в символічній брамі на Привокзальній площі.

1. Гречило А. Українська міська геральдика.- Київ – Львів, 1998. – С. 49

ч
и
с
л
о

69

2012