|
GeostrategyПрогноз на 2015 рік період з багатьма невідомими
В нинішніх
умовах робити прогноз на новий політичний рік було б надто ризиковано.
Українсько-російський конфлікт розвивається настільки динамічно, а світові ціни
на нафту разом із російським рублем падають настільки швидко, що говорити про
те, яким буде світ в 2015 році, а точніше, яким буде місце України в ньому,
доволі небезпечно. Разом із
тим, група Geostrategy спробувала у загальних рисах
окреслити ті виклики і загрози, з якими в 2015 році доведеться боротися усьому
українському суспільству. Але Президенту, Уряду, Збройним силам, органам
правопорядку та дипломатії доведеться все-таки більше прикласти зусиль для
одночасного вирішення низки дуже складних проблем, які постануть перед Україною
в новому році. Проте така ситуація дарує українському суспільству
унікальний шанс для проведення глибинних реформ, здатних нарешті
зламати стрижень совєтської моделі управління та
почати налаштування нових механізмів соціального, правового, економічного та
політичного життя, які вже були апробовані на теренах Европейського
Союзу. 1. В першому півріччі цього року так званий «кредит
довіри Заходу до України» буде дуже високим і тому працюватиме на
вигідних для України умовах. Україну не критикуватимуть сильно навіть,
якщо не все вдаватиметься на шляху проведення внутрішніх реформ. Інерція
підтримки буде високою також. Однак ближче до літа цей кредит поступово
вичерпуватиметься, якщо офіційний Київ не покаже реального успіху в
реформах. Саме через
призму успішних реформ будуть оцінювати діалог по лінії Україна-Захід. Якщо реформи
робитимуться на ділі, а не на словах, Україна зможе розраховувати на
дуже сильну політичну, фінансову, військову та експертну допомогу. Якщо
ж офіційний Київ імітуватиме реформи, а по лінії Порошенко-Яценюк виникне
конфлікт (не доведи Господи), комплексну підтримку Захід різко зменшить. Про це
весь рік мусять постійно думати українські політики. Вони не мають права
втратити унікальний шанс, подарований їм українцями. 2. Важливим політичним тестом на зрілість Европейського Союзу стала січнева сесія Парламентської
Асамблеї Ради Европи, на якій розглянуто питання про
повернення делегації Росії права голосу в Асамблеї. Фактично, наприкінці січня
2015 року ми зрозуміли, що Европа готова і далі йти
жорстким шляхом покарання Росії за грубі порушення базових цінностей, адже
делегації Росії поки не повернули права голосу. Загалом шанси Росії повернути
собі повноваження в Асамблеї виглядали 50 на 50. Групі відомо про те, що
російська сторона проводить дуже активні консультації з членами ПАРЄ,
переконуючи їх у тому, що не представленість російської делегації в Асамблеї
спровокує ще більш агресивну політику щодо України. Фактично, російська
сторона робить із членами асамблеї те, що вона робила із Януковичем напередодні
Вільнюського саміту – займається відвертим шантажем. 3. Вивід військ НАТО з Афганістану, який має завершитися на початку
року, може спровокувати низку конфліктів в країнах Центральної Азії, що
мають спільні кордони з Росією. Мова йде, перш за все, про
Таджикистан, Узбекистан та Киргизстан. Якщо це станеться, Росія матиме серйозні
проблеми на великій ділянці свого азійського кордону. Такий сценарій свідчитиме
про те, що руйнування системи Путіна і справді є для Заходу пріоритетним. 4. Якщо ціни на нафту зберігатимуться протягом року у межах 70
доларів за барель, тиск на російський бюджет буде великим. При таких цінових
категоріях Росія навряд чи наважиться на прямий військовий конфлікт з
Україною. Група вже давно писала про залежність цін на нафту від агресивної
поведінки Росії ззовні: коли ціни на нафту дорівнюють більше 100 доларів за
барель, Росія починає агресію щодо сусідніх країн, якщо менше 90 – вона
відступає. 5. Відтік
капіталу з російського ринку продовжиться і це буде викликано переглядом
довгострокових перспектив розвитку Росії. Формування перспективи розвитку
російської економіки в 2015 році відбуватиметься із врахуванням низьких цін на
нафту. За таких умов Росія не виглядає надійним місцем, куди можна
безпечно і вигідно робити інвестиції. Навіть без врахування введених
країнами Заходу економічних санкцій. Таким чином паніка на російському ринку
буде поступово, але невпинно наростати. Не виключено, що російські олігархи,
які продовжать втрачати великі кошти внаслідок введених проти Росії санкцій, почнуть
готувати «дворовий переворот». Сам факт того, що Путін під час річної
прес-конференції у грудні 2014 року згадав таку модель зміни політичної влади в
Росії (хоча й категорично відкинув можливість «дворового перевороту»), свідчить
про те, що такі процеси в Москві вже почалися. 6. Аналітики групи Geostrategy не
бачать на сьогодні чіткої картини умов, за яких ситуація на Донбасі буде
врегульована в 2015 році. Очевидно, українцям доведеться вирішувати дуже
складне завдання: здійснювати демонтаж совєтської
системи із одночасними реформами на европейський
манер в умовах збереження напруження на Донбасі. Усі будуть
продовжувати говорити про мінський формат, можливо, будуть зроблені спроби
перейти у Женевський формат за участю США, однак Путін триматиме ситуацію у
підвішеному стані. 7. У США розпочнуться активні внутрішні політичні процеси, які
передуватимуть президентським виборам 2016 року. Очевидно, Республіканці,
які сповідують жорстку лінію поведінки щодо Росії, продовжать зміцнювати свої
позиції в середині країни. А тому критика на адресу Путіна зростатиме.
Ідеї про послаблення санкцій щодо Росії навряд чи матеріалізуються в
американському контексті. Хіба що Росія викладе на стіл щось дуже вагоме для
торгів – наприклад, довготривале врегулювання «іранської ядерної проблеми», або
«остаточне вирішення сирійської кризи». 8. Очікується, що країни Европейського
Союзу не послаблюватимуть у 2015 році санкційний
тиск на Росію. Для цього існує кілька пояснень. По-перше, росіяни
через Білорусь та Казахстан відновили імпорт забороненої продукції з Европи. В наслідок цього, Захід зменшив збитки від введених
Росією санкцій, і тому припинив зазнавати втрат. Росія ж, навпаки, сама себе
загнала у глухий кут. По-друге, проблему Криму в 2015 році не вирішать. Тому
статус-кво у протистоянні Росія-Захід зберігатиметься. Однак ситуація все менше
ставатиме вигідною для російського суспільства. 9. У команді Путіна надалі зростатиме паніка. Аналітики Geostrategy прогнозують, що рятуючись від зростаючого тиску
російського суспільства, Путін прийме рішення змінити склад російського уряду.
Внаслідок цього Медведєв втратить посаду прем’єр-міністра, а на його
місці може опинитися ліберал Кудрін. Так Путін спробує стравити пару з
котла, в якому російське суспільство почуватиметься все менш комфортно. 10. У 2015 році Білорусь продовжить дрейфувати у бік Заходу,
розуміючи, що часи витискання із Росії грошей та дешевого газу поступово
минають. Світ стає глобальним, і навряд чи Путін може допомогти Білорусі
сховатися від цих процесів. А тепер уявіть на секунду, що трапиться з Росією, коли
Білорусь – основа основ Митного та Евразійського
Союзу – відвернеться від Москви. Це означатиме дуже швидкий крах імперії
Путіна. Конфронтацію на два фронти слабка російська економіка не витримає і
кварталу. ВИСНОВКИ У 2015 році
світ житиме з думкою про те, що Росія насправді є пересічною регіональною
державою із потужним ядерним арсеналом часів СССР, економіку якої, завдяки
«легеньким санкціям»», за півроку вдалося загнати у глибоку депресію.
Отверезіння світу лише закріпиться, усі почнуть усвідомлювати, що російська
бензоколонка може бути цікавою лише тоді, коли ціни на нафту тримаються більше
100 дол. за барель. На цьому фоні Україна має показати світу
не лише приклад того, як можна чинити ефективний військовий опір проти російської
агресії (розвінчується ще один міт про російську непереможну
міць), але й як можна із постсовєтської країни із недорозвиненою
політичною та економічною моделями стати успішною европейською
державою. Українці повинні частіше згадувати своє коріння – імперію Київської Русі,
яка була частиною Західної цивілізації. |
ч
|
 |
|