РЕДАКЦІЯ ЧИСЛА

Александр Ґізе

ЩО ТАКЕ ВІЛЬНОМУЛЯРСТВО?

Можливо, Ви вже чули щось про вільномулярство, може, щось і читали, а може, до Вас доходили якісь про нього чутки.

Все одно: тепер попрошу Вас на мить забути упередження, які у Вас, можливо, є і послухати мене.

Вільномулярство — це не релігія, не церква, не секта, не партія, не стіл завсідників і не змовницьке зібрання.

Вільномулярство — це спільнота вільних мужів доброї слави.

Гаразд, тоді Ви спитаєте, а яка в нього мета?

Що ж, я Вас здивую: його мета полягає у тому, щоби виховувати дорослих чоловіків до гуманності і толерантності.

Та попри те: воно не має програми, жодних приписів, жодних догматів віри.

В цій книжці, виданій в оригіналі німецькою, я спробував подати історичне зображення зовнішнього боку мулярства в його відносно невеликому зрізі. Проте, насправді вільномулярство є глобальним у найкращому значенні, воно охоплює близько 50000 лож на всіх континентах.

Оскільки людяність і толерантність не можуть існувати в диктатурах, воно зникло у фундаменталістсько-ортодоксальних державних утворах. Себто там, де його найбільше треба.

Вільномуляр, що намагається жити гуманно, розглядає членів усіх лож як своїх братів і приятелів, своєю чергою вони розглядають і приймають його як приятеля і брата.

Для того, щоби дати Вам зрозуміти, як впливає ложа, не зрадивши при цьому її таємниці, я скажу Вам, чого я там навчився:

Я навчився слухати.

Я навчився слухати, навіть коли висловлювали думки, відмінні від моїх.

Я постійно намагаюся вловити ті упередження, які ще в мене залишаються.

Я намагаюся гуманно вирішувати проблеми, що виникають в колі моєї родини і моєї праці.

Я рішучий прихильник ненасильства.

До того ж, у вільномулярстві я здобув безліч друзів, від яких я безмірно багато навчився. В цьому колі аргументують, а не сперечаються.

Я знайшов у мулярстві простір свободи, людяности, а навіть вмиротворення, бо, як провідний редактор радіо і телебачення, завше улягав небезпеці бути втягненим до неналежної політики.

Отож, повертаючись до заголовка цієї коротенької передмови, НАВІЩО ВІЛЬНОМУЛЯРСТВО, сподіваюся, що відповів на це питання.

Попри те, ще раз хочу виразно сказати: вільномулярство розглядає людство як одну сім’ю.

Перший вільний письменник, якого дала Німеччина, Ґотгольд Ефрайм Лесинґ, каже в своєму діалозі «Ернст і Фальк»: «Якби вільномулярства не існувало, його слід було б винайти».

Переклад Юрка Прохаська