АВТОРИ ЧИСЛА:

Пауль Целян (1920-1970) – австрійський поет, народився на Буковині. На українську мову вірш переклав австрійський літературознавець Стефан Сімонек.

Мартін Бубер (1878-1965) – один з провідних релігійних мислителів нашого століття. Світ Бубера тісно пов’язаний зі світом галицького гебрейства, Львовом, де він вчився у гімназії, та університетськими Віднем, Берліном, Франкфуртом, де він став інтелектуальним лідером европейського гебрейства. Згодом він еміґрував до Ізраїлю, де працював у Гебрейському університеті, був першим президентом Ізраїльської Академії наук.

Яакоб Кац (1904) – ізраїльський історик, народився в Угорщині. Професор Гебрейського університету в Єрусалимі. Займається головно соціальною історією гебреїв у Центральній та Східній Европі, а також стосунками між ашкеназьким гебрейством та місцевим населенням різних країн.

Пінхас Самородницький – філософ, співробітник Гебрейського університету в Єрусалимі, науковий редактор Краткой Еврейской Энциклопедии.

Йєшіягу Лейбович (1903) – професор, колишній керівник катедри біохемії Гебрейського університету в Єрусалимі, автор книг "Віра, історія та цінності", "Віра Маймоніда". Весь патос пропонованої статті – рішуча сепарація релігії та культури, релігії та суспільства, релігії та всіх "людських" категорій.

Гершом Герхард Шолем (1897-1982) – засновник нового напрямку в юдаїці – науки про гебрейську містику та кабалу. Шолем не був апологетом. Однак він очікував від відродження Ізраїлю відродження "світської" містики та релігійної етики. Він є автором фундаментальної моноґрафії "Основні течії в гебрейській містиці", уривок з якої ми публікуємо.

Раббі Аврахам Іцхак Кук (1865-1935) – перший головний рабин ашкеназької громади Палестини часів британського мандату. Він є творцем системи гебрейського релігійно-національного світогляду.

Володимир (Зєєв) Жаботинський (1880-1940) – один з лідерів та творців сіонізму. Народився в Одесі в зрусифікованій гебрейській сім’ї. Літератор, журналіст і гебрейський політик. Організатор сіоністського руху в Австро-Угорщині, Туреччині, Росії. Ініціатор створення при війську УНР гебрейської жандармерії з метою запобігання погромам, що неоднозначно було потрактовано рядом гебрейських лідерів і спричинило до його відходу від сіоністських структур.

Франц (Аншел) Кафка (1883-1942) – один з найвидатніших письменників XX ст. Походить з сім'ї австрійських німецькомовних гебреїв. Характерно, що перші свої речі Кафка публікував у асиміляторському журналі "Богемія", а останні в берлінському сіоністському видавництві "Ді-шміде".

В. Россман – ізраїльський культуролог (Єрусалим)

Йосеф Мележ-Модржеєвський – історик, професор давньої історії університету Сорбонна-1 (Париж), виходець з польсько-гебрейської сім’ї.

Шимон Маркіш – професор славістики Женевського університету, дослідник гебрейської та російської літератур.

Осип Мандельштам (1891-1938) – російський поет, вірші якого таки злилися з російською поезією, змінивши щось у її побудові та складі.

Йосип Бродський (1940-1996) – російський поет, лавреат Нобелівської премії. Блискучий стиліст та версифікатор.

Шмуель Ноах Айзенштадт (1923) – ізраїльський культуролог та соціолог. Професор Гебрейського університету. Автор дослідження "Імперські політичні системи". Пропонований текст є вступом до моноґрафії про гебрейську цивілізацію.

Шломо Пінес – ізраїльський філософ, культуролог. Коло зацікавлень: гебрейська філософія, кабалістика, містика. Був науковим консультантом "Краткой Еврейской Энциклопедии".

Тадеуш Жихевич (1922)– польський письменник, історик мистецтва та есеїст. Народився у Братковичах в Галичині, вчився та працював у Львові. Лавреат нагороди ПЕН-Клубу. Автор книг "Пошта Отця Малахія", "Людські шляхи", "Йосафат Кунцевич". Живе у Кракові.

Авраам Йошуа Ґешель (1907-1972) – один з найбільших американських гебрейських філософів ХХ століття, автор книг "Людина не самотня", "Бог у пошуках людини", "Земля Господня" та ін.

Шмуель Хюго Берґман (1883-1975) – відомий гебрейський філософ, автор ряду робіт про стосунки релігії та науки.

Шмуель Йосеф Аґнон (1888-1970) – відомий гебрейський письменник, родом з Бучача. Писав івритом. Лавреат Нобелівської премії. Про життя в Галичині написав роман "Видання заміж" (1929).

Александр Вернік (1947) – ізраїльський російськомовний поет, народився у Харкові. З оточення Бориса Чічібабіна. З осени 1995 року працює у Львові. Друкується у журналах "22", "Континент", Время и мы" та ін. Автор двох поетичних книг "Биография" 1987 та "Зимние сборы" 1991.

Ярослав Грицак (1958) – директор Інституту історичних досліджень при Львівському університеті, кандидат історичних наук, автор неортодоксальної "Історії України XIX-XX ст.: Творення модерної нації", розділ з якої ми друкуємо і яка невдовзі має вийти друком.

Леонід Фінберґ – київський політолог та соціолог. Пропоноване інтерв’ю з Шимоном Маркішем було зроблене під час викладів Леоніда Фінберґа у Женевському університеті.

Тарас Возняк (1957) – редактор культурологічного журналу "Ї".

Іван Лучук (1965) – поет, поезієзнавець, спеціаліст з балканістики. Амплітуда літературної присутности: від андерґраунду до академічних структур. Працює у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України та у Львівській Богословській Акадамії. Живе тільки у Львові.

Мирослав Маринович (1949) – правозахисник, політолог, журналіст. Колишній дисидент та політв'язень, співзасновник Української Гельсинської групи. Голова "Міжнародної Амністії" в Україні. Живе в Дрогобичі.

Тарас Андрусяк (1967) – львівський політолог, правник, викладач Львівського університету.

Мойсей Фішбейн – український поет єврейського походження, народився в Чернівцях, громадянин Ізраїлю, мешкає у Мюнхені. Нещодавно видав збірку віршів, есеїв та перекладів "Апокриф". Автор численних поетичних перекладів з німецької, івриту, ідиш та інших мов.

Йосип Зісельс – голова Асоціації гебрейських організацій в Україні. Колишній дисидент та політв'язень, член Української Гельсинської групи.

Ілля Дворкін (1954) – ректор Гебрейського вечірнього університету, голова Центру досліджень та презентації східноевропейського гебрейства (Санкт-Петербурґ). Автор робіт з логіки, методології науки та культурології.