про нас пишуть:

Опубліковано друком та в мережі Інтернет 18 число журналу “Ї” (жовтень 2000 р.), присвячене темі “Україна, Росія, Білорусь: три проекти”. Вміщені матеріали представляють різні погляди на формування і втілення національно-державних проектів у посткомуністичних східнослов'янських країнах. Випуск поділено на чотири блоки.

Перший містить статті й матеріали загального характеру, В них ідеться про европейську ідентичність, стосунки постсовєцьких держав і ЕС, перспективи інтеграційних процесів на европейському континенті: “Ландшафт після битви. До типології посткомуністичного перехідного періоду у Европі” французького політолога Ж.Рупніка, “Чи можливий Четвертий Райх?” Є.Зельцера (Париж), “Наукові категорії ґеополітики і досвід аналізу ґеополітичного положення країни” О.Паламарчука (Київ), “Чинники, що формують перспективний образ військово-політичної обстановки в Европі” Є.Йолкіна (Москва), “Україна, Польща та дебати про майбутнє ЕС” К.Бахманна (німецький журналіст, який живе і працює у Варшаві), виступ Президента Чехії В.Гавела “Европейська оборона і европейська солідарність” та інтерв'ю комісара Европейської Комісії у справах розширення ЕС Ґ.Фергойґена “Народ повинен вирішувати питання про розширення ЕС на схід”. Веб-версія розширена фраґментом есеї М.Манделбаума (США) “Майбутнє націоналізму” та відозвою Т.Ґ.Еша (Велика Британія), М.Мертеса (Німеччина), Ж.Рупніка (Франція) та А.Смоляра (Польща) до европейської громадськости “Хто підтримає розширення Европи?”.

Розділ “УКРАЇНА” містить дайджест аналітичної розробки Ради національної безпеки та оборони України, Інституту стратегічних досліджень та Національного інституту українсько-російських відносин “Україна 2000 і далі: ґеополітичні пріоритети та сценарії розвитку”, програмну статтю редактора журналу “Ї” Т.Возняка “"Проект Україна". Підсумки десятиріччя”, узагальнюючі огляди українських учених В.Кузьменка “Меґатренди людського розвитку в розбудові нового світового порядку цивілізацій та місце в ньому України і Росії”, М.Ожевана “Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації”, А.Яцька “Національна безпека у контексті сучасних ґеополітичних імперативів”, А.Гуцала “Україна між минулим і майбутнім”, есеї московського журналіста А.Окари “"Українські тумани" та "русское солнце". Українофобія як ґностична проблема” та львівського соціолога Я.Невелюка “Нейтральна смуга”. Проблемі реґіональних особливостей та субпроектів, насамперед втілюваних у Галичині, присвячені статті львівських авторів Ю.Квіка “Галицька альтернатива” та І.Танчина “Чи можливий російський сепаратизм в Україні?” й історика з Ляйпциґа А.В.Вендлянд “Русофільство: ще один український проект? Зауваги про невтілене прагнення”. Доброю літературною ілюстрацією описаних тенденцій є поетична інтерпретація сучасности у віршах В.Цибулька “Слава” та “Олімпіада 80”.

У розділі “РОСІЯ” представлені учені та аналітики, твори яких в оригіналі уміщені на сайтах “Иное” та “Будущее России”: А.Кара-Мурза “Росія в трикутнику "Етнократія - Імперія - Нація"”, Ґ.Павловський “Сліпа пляма (Відомості про біловезьких людей)”, В.Махнач “Імперії у світовій історії”, А.Кара-Мурза “Між Євразією й Азіопою”, В.Красільщиков “Імперська модернізація в Росії”, І.Олєйнік і Д.Юдін “Феномен Римського клубу і Росія XXI століття”. Цікавий аналіз суспільно-політичного життя сучасної Росії представлений у перекладі публікацій Московського громадського наукового фонду: “Російська політична культура на порозі XXI століття” А.Панаріна, “Доля російського комунізму” С.Кортунова, “Лібералізм в посткомуністичній Росії: пошук ідентичности” Б.Капустіна. Цікавий погляд на татарську компоненту сучасної російської державности представлений у статті казанського журналіста С.Насибулліна “Від світанку до заходу. Татарстанський суверенітет як стрижень Російської Федерації”. Львівський політолог Т.Батенко опублікував журнальну версію політичної біографії В.Путіна “Другий Президент. Штрихи до портрета”. Жанр есею представлений творами відомих учених С.Авєрінцева (Москва-Відень) “Обрій сім'ї”, Р.Пайпса (Бостон) “Що Росії взяти у ХХI століття і що залишити у минулому?” та Б.Парамонова (Нью-Йорк) “Пегаси і блощиці”. В якості літературної ілюстрації ми публікуємо фраґменти з нового роману російського письменника В.Єрофеєва “Енциклопедія російської душі”.

У розділі “БІЛОРУСЬ” опубліковано аналітичну розробку професора Мінського університету А.Розанова “Білорусь: вектори зовнішньої політики”, оглядові статті А.Смалянчука (Гродно) “Білорусь у ХХ столітті: ґеополітичне становище і спроби формування власної політики”, В.Павлючука (Білосток) “Білорусь і польська справа” та К.Бондаренка (Львів) “Земля, нами здана без бою”, біографічний нарис львівського політолога Т.Батенка “Аляксандр Лукашенка: спроба політичного портрету”. Чимало уваги приділено культурологічній інтерпретації сучасного становища у Білорусі в філософських есеях львівського журналіста І.Балинського “Білорусь: країна-сон. Внутрішні рецензії” та мінських культурологів і літераторів А.Єкадумова “Безпритульна нація з европейського дому”, І.Бабкова “Етика прикордоння: транскультурність як білоруський досвід” і “Білорусь - Україна: подорож на межу”, А.Анціпенки “Марґінали та марґінальна свідомість”, В.Акудовіча “Місто, якого нема”. Мистецькою ілюстрацією служать мистецтвознавчі есеї О.Капенкіної (Мінськ) “Білорусь: логіка номосу” та О.Горелик (Львів) “Білоруська спокуса”.