повернутися бібліотека Ї

Тарас Возняк
Ретроспективна полiтологiя. Епоха Януковича. І наступила свобода

Напередодні краху

Поки український народ на безкінечні Різдвяні та Новорічні свята забавляється всякими там «ґалкінимі», «фаріонамі» та іншими «пающімі трусамі», країна успішно сповзає в нікуди. Сповзає як з об’єктивних причин – світова криза, тиск північно-східніх «братушків», так і з причин суб’єктивних – страусиної позиції і влади, і опозиції, а також не меншою мірою страусиною позицією самого нашого мудрого та доброго народу. Одним словом класична українська філософема«Мо` минеться» – в дії.

Однак не всі у цьому світі сплять і дивляться ці сни на яву. Пропоную ще не оспалому загалу кинути оком на те, як бачать нашу реальність і, що головне – наше майбутнє з-за океану. Зацікавлені Україною аналітики бурхливо обговорюють останню статтю у провідному американському часописі, що займається світовою політикою «World Affairs», американського політолога Олександра Мотиля ««Руїна» Януковича і її наслідки. Після Апокаліпсису». Підкреслююамериканського політолога – не дивлячись на його українське коріння. На безвідповідальну псевдопатріотичну сентиментальністьпроукраїнську чи проросійськувін не хворіє.

Тож який діагноз він ставить нашій державі?

Якщо коротко резюмувати те, що він говорить, то в Україні:

держави вже немаєїї органи завдяки всім українським владам стали дисфункційними;

судової і законодавчої гілок влади немає;

ресурси сходять нанівець;

режим реформуванню не надається;

це означає рано чи пізно крах режиму – і не важливо коли;

після краху важке похмілля;

соціальні вибухи;

можливо громадянська війна;

можливо інтервенція тих самих «братушків», якщо самі будуть живі;

можливо розпад держави на декілька частин;

можливо інтеграція частини території до «братушків»

або беремося за голову і рятуємо те, що вдастьсяоднак тільки після переформатування держави у цілому.

Одним словом, нічого оригінального – просто тверезий погляд.

І прошу – не звинувачуйте один одного та мене у відсутності патріотизму. Це ні до чого. Просто задумайтесь, куди мчимо. Вже навіть не закликаю вас одуматись. Хоча б рятуйте самі себе та дітей своїх.

 

Львів, 25 січня 2013