Вкотре передивився чергову смолоскипну ходу ВО «Свобода»
та інших крайньоправих організацій, які кубляться у ній, неначе у гнізді –
Соціал-національної партії України (СНПУ), Автономного опору і т. д.
З великим сумом на печаллю мушу визнати,
що феномен ВО «Свободи»
таки дійсно є хворобою галицького
суспільства. Інтелектуальна
неміч громади дозволяє перетворювати наших на загал хороших дітей у біснуватих неонаці. І не потрібно на це закривати очі, бо вони неначе «за Україну».
Ні, вони проти України.
Чому?
– Тому, що вони дискредитують Україну пере-творюючи український опір, на догоду
воріженькам, у нацистські шабаші.
– Тому, що вони відрізають її від
її природного шляху у цивілізований
світ – ні ЄС, ні США такого партнера ніколи не приймуть.
– Ну, і нарешті,
вони обслуговують інтерес Росії, яка Україну туди пустити не хоче.
Не будемо
розводитися про фінансування
ВО «Свободи» (це не гранти
США та ЄС для демократичного розвитку,
звичайно). Тоді звідки – здогадайтесь з третього разу.
Ясна річ, що якби
голови були хоч чимось наповнені,
а не футболом та кричалками,
то й мудрість би була своя.
Ще навесні минулого року мною була вичерпно прописана суть
ВО «Свободи» у статті «Навіщо потрібна Свобода – ВО «Свобода» » – перечитайте, не полініться.
А тепер у мене появляється
запитання до партнерів ВО «Свободи» з об’єднаної опозиції. Знаю, зараз почнеться скигління піїтів
ВО «Свобода», що я розбиваю
так важко зліплену до купи опозицію. Однак мушу задати ці
складні запитання.
– А яку Україну ви збираєтеся будувати
далі, якщо разом випхнете Януковича з його теплого
крісла? У стилі неонацистських
маршів ВО «Свобода”?
– Чи ваше
об’єднання є демократичним об’єднанням? Тоді що спільного є у ВО «Свобода» з демократією? Якщо говорити про «демократію по-українськи» то хіба що про той рівень
корупції, який демонструє свободівська більшість у Львівській міській раді – там їх аж 60% – абсолютна повнота влади. Так, за останні два роки він суттєво зріс
– інфляція чи що? Чи, може
рівень корупції
у Львівській міській раді відрізняється від рівня корупції
у, скажімо, Дніпропетровську?
– Чи готові
ви уступити ВО «Свобода» всю повноту влади у країні, навіть, якщо вона матиме меншість у Верховній раді, так як це сталося у Львівській
обласній раді, де ВО «Свобода»
має лише 30% місць, однак наша дорогі демократичні партнери «злили» їй всю повноту влади?
– Чи ви
свідомі того, що у міжнародних відносинах ВО «Свобода» гідно продовжить курс так дуболомськи прокладений Януковичем. Що вона у цих
питаннях чітко йде у фарватері,
прокладеному нашим Бульдозером?
Мені здається, що у ситуації повної деморалізації, до
якої призвело українське суспільство падіння правління Віктора Ющенка, коли
розпач опанував більшістю демократично налаштованих людей, не потрібно губити голови,
кидатися з вогню у воду.
Шкода великої кількості справді щирих українських патріотів, яких розпач заніс до ВО «Свободи» – бо ж решта демократичного табору просто
деморалізована, а тому безсила.
Не сумніваюся, що вони там є. Тому не плутаю їх з заразою
неонацизму, яка з’їдає ВО «Свободу» зсередини. Гадаю, що і всередині ВО «Свободи» дійде до того, щоб розібратися з цими кіндерфюрерами містечкового
розливу.
Дехто скаже, що у боротьбі з режимом всі засоби годяться.
Але чи це так? Запитайте самі себе. Щоб потім вкотре
не чухати потилиці.
Одвічна українська філософема «Якось воно буде» тут не пройде.
Тому відмовка «Коби ж то знав» не буде виправданням. Бо, якщо одразу
не порозставляємо все на свої
полички, то залишиться тільки одвічна українська констатація Руїни – «Що згорить,
те не зігниє». Це вже не раз було.
Так, за свої помилки і моральну та інтелектуальну Руїну, у якій ми є, повинна відповісти та частина нашого народу, яка голосувала за Ющенка, однак не проконтролювала його до кінця.
Так само має відповісти за свої ілюзії і та частина народу, яка щиро голосувала за Януковича, і ще більше поглибила
розчарування та Руїну.
Про відвертих ненависників України тут не говорю. Так само і про тих,
хто «на службі».
Так само відповісти, якщо не перед людьми, то перед сумлінням
мають і ті, у яких не вистачило ні душевної, ні
інтелектуальної снаги перетворити Захід країни у квітуче, демократичне суспільство, а Львів у європейську ліберальну і толерантну громаду –
зразок для решти України.
Поява колон неонаці, ідеалом яких є видуманий ними карикатурний Бандера з ножем у одній кишені і револьвером у іншій, на вулицях наших міст свідчить
про нашу слабкість. Гадаю, що
ті, хто насправді
має стосунок до ОУН (б), у шоці від цієї
свободівської профанації національного опору 1940-х. Одразу
бачу, як потішить констатація слабкості демократичних сил тих самих неонаці.
Вони ж бо
не розуміють всієї глибини смутку мудрої людини.
Однак, не губімо голови. Бо це
шлях на ще одне кільце пекла. Пекла, у яке нас і нашу країну
для задоволення своїх амбіцій штовхають новітні кіндерфюрери з ВО «Свобода».
Для тих, хто все ще
не зрозумів, з чим ми маємо справу у випадку крайньоправого крила ВО «Свобода»
і не сприймає логічних аргументів, пропоную просто подивитися на те, у що можуть перетворити і наших дітей, і вшанування пам’яті гімназистів, що полягли під Крутами (вдумайтесь – тоді це були
люди освічені, що б вони
подумали, дивлячись на цю
ходу скінхедів) у європейському
Львові.
Отож у Львові під омофором міліції
таки відбулася «Героїчна
хода» 2011-2012 року (!) – одним словом, опозиція:).
У центрі Юрій Михальчишин. З лозунгом: «Чисті голови» – ой як хочеться, щоб у всіх були порожні
голови:). Причому цікаво – «Героїчна хода»
2011-2012 року відбувається під омофором міліції (!) –
одним словом, опозиція :).
Львів, 8 лютого 2012