Надія Калашова: Пане Тарасе, чи є у вас реалістичні варіанти виходу країни з політичної кризи, яку маємо сьогодні?

Тарас Возняк: Політична криза в Україні набагато глибша, аніж те політичне протистояння, яке відбувається на Майдані. Але справжня проблема полягає в тому, що держава Україна є дисфункційною – вона як державний механізм все більше зупиняється і скоро перестане працювати взагалі.. Міліціонери повинні захищати населення, а не виконувати функції репресивного інструменту в руках влади, адвокати повинні виконувати функції адвокатів, судді – суддівські, чинити справедливий суд, податківці повинні оподатковувати відповідно законам, лікарі – лікувати. Цих послуг найняті нами, народом, чиновники нам не надають. Вони будують дачі, палаци, грабують нас і жирують – от і все. Тобто державний механізм, який має нас обслуговувати зламаний. Тепер ми обслуговуємо його, а не він нас.

Латинською «corruptus» означає «зіпсований». Наша держава корумпована навіть не в тому сенсі, що хтось комусь дає хабарі, а в тому, що вона взагалі є непрацюючою системою. І президент є непрацюючим елементом цієї системи – особливо це стало помітно при президенті Януковичу. Його головне завдання це збагачення Сім’ї та збереження влади – от і все. Все інше можна продати.

Щоб вийти з політичної кризи, потрібно зробити державу функціональною. Міліціонери мають допомагати водіям з організацією руху на дорогах, а не займатися рекетом і грабунком водіїв. Лікарі – лікувати, а судді – судити, а не засуджувати. Тому мова не повинна йти тільки про те, щоб змінити Януковича. Якщо не змінимо системи влади в Україні, то замість одного Януковича на трон сяде інший Янукович – і так без кінця. Потрібно змінювати систему влади, а не президентів, депутатів, суддів, прокурорів. Це єдиний реальний вихід з ситуації. Однак він складніший, ніж просто повалення якогось одного узурпатора.

Надія Калашова: Ми говоримо зараз про стратегічні речі, як щодо найближчої тактики?

Тарас Возняк: Усунути Януковича - це як вичавити чиряк на носі у хворого на сифіліс. Суті справи це не змінить. Ще раз наголошую – змінити потрібно всю систему економічних, політичних та суспільних відносин в Україні. Якщо ж говорити про сьогоднішній момент, про те, щоб ситуація утихомирилася, щоб не пролилася кров, то потрібно йти на переговори з Януковичем. Однак на яких умовах. Він показав, що він ні за яких обставин не тримає слова. З ним потрібно говорити іншою, зрозумілою для нього мовою. Не про мораль та совість. А тим більше його не підкупиш жодними поступками чи дарами.

Надія Калашова: Хто це має йти на переговори?

Тарас Возняк: Я іронізую. Я не вірю в те, що людину, яка є глибоко аморальною, можна усовістити благими побажаннями чи вкотре нагадавши йому десять заповідей – особливо почавши з «Не укради». Це смішно. Ну, поговорив він з групою «Першого грудня», і що далі? Поговорив із колишніми президентами. Теж безрезультатно. Точніше результат є – за кілька годин вночі розпочав зачистку Майдану. Ці перемовини виглядають на черговий «кидок», є така політологічна термінологія. Віктор Федорович імітує, що він, начебто, говорить із суспільством. Тобто ми маємо справу з «кидалою».

Надія Калашова: А як щодо розмови з Заходом?

Тарас Возняк: Розмови з Заходом на Януковича вплинути не можуть, але дії заходу - можуть. Ну от розмовляв з представником ЄС Кетрін Ештон – за кілька годин вночі розпочав зачистку Майдану. Те само поговорив і з заступником голови Держдепартаменту США Вікторією Нуланд (Victoria Nuland,1961) – за кілька годин вночі розпочав зачистку Майдану. Люди, котрі зараз при владі, розмов не розуміють. Вони пройшли тридцятилітній шлях, хтось териконів, а хтось – карпатських гір. З тих грошей, якими вони зараз мають сочиться кров. І це не метафора. Вони не розуміють слів, вони розуміють тільки дії – дії у відповідь. А дії – це блокування рахунків, обмеження їх будь-якої діяльності на Заході. На них вплинуть заходи, які застосовують щодо депутатів так званого «списку Магнітського» в Росії. Вбивць бізнесмена Магнітського (Сергей Леонидович Магнитский, 1972-2009) у суддівських мантіях та прокурорських мундирчиках не намагаються моралізувати, їх не лише не пускають у цивілізований світ. Рано чи пізно режим Путіна впаде – і тоді до них прийдуть з гончим листом від Інтерполу..

Надія Калашова: Ви думаєте Захід готовий до таких дій стосовно влади?

Тарас Возняк: Якщо Захід не готовий, він отримає ситуацію подібну до тієї, що трапилася з Гітлером 38-39 року. Ми маємо справу не так з Януковичем, як з Путіним. Янукович у даному випадку є просто маріонеткою. Реакція США, Канади та ЄС говорить, що готовий.

Надія Калашова: Як на вашу думку, хто давав наказ про розгін Евромайдану в ніч на 30 листопада?

Тарас Возняк: Тепер вже відомо, що безпосередній наказ давав Клюєв. А ретранслятором заступник міністра внутрішніх справ, очевидно і сам міністр внутрішніх справ Захарченко також причетний. Але основне джерело - це Янукович.

Надія Калашова: Янукович зараз справді контролює стан справ в країні?

Тарас Возняк: На своєму рівні, рівні виконавця – так. Але геополітичні питання, протистояння нового імперсько-російського проекту і Европейського союзу та США, - це гра не його рівня.

Надія Калашова: Як ви вважаєте опозиція без бунту олігархів із Партії регіонів здатна усунути Януковича?

Тарас Возняк: Не здатна.

Надія Калашова: Хто має вести діалог з ними?

Тарас Возняк: Опозиція є на короткому ланцюгу у олігархів, і вони не можуть диктувати олігархам умов. Скоріше, навпаки.

Надія Калашова: Щоб почався цей діалог, олігархи мають відчути страх?

Тарас Возняк: Вони не починатимуть говорити з опозицією – вони можуть дати опозиції команду. А щоб дати цю команду, у них має бути страх за самих себе. Їх можуть злякати і мільйони людей на вулицях але ще більше страх за свої мільйони.

Надія Калашова: Якою була ваша реакція на знесення пам’ятника Леніна?

Тарас Возняк: Треба розрізняти три речі. А саме: розуміння того, що зносити цей пам’ятник треба було давно, емоційне задоволення від того, що цей символ тоталітаризму знесли і найголовніше – розуміння того навіщо саме в той момент було знесено пам’ятник. Я переконаний, що це була чітка провокація, зроблена руками полум’яних патріотів та людей, які керуються не розумом, а емоціями, котрі в результаті черговий раз злили в унітаз вражаючу картину мільйонного Майдану. У Києві вийшов мільйон людей на вулиці, але всі телеканали в той день показали лише скинутого боввана. А мільйона людей неначе й не було. Найгірше, що це рішення приймалося одноосібно одним із лідерів опозиції - Тягнибоком. Це не тільки провокативна але й чисто розкольницька дія у стилі ВО Свободи. Вона на ту мить була вигідна тільки Партії регіонів. Ну і ще додала кілька сотих процента до рейтингу Тягнибока. Кличко і Яценюк були у шоці. Це про єдність об’єднаної опозиції…

Надія Калашова: У статті від 1 грудня ви радили опозиції не протестувати на Майдані, а йти до Межигір’я. Маєте зараз поради?

Тарас Возняк: У кожній революції є певні ключові моменти, коли буквально має пару хвилин, щоб взяти Бастілію чи вивести на вулицю гармати, як це зробив Наполеон. Якщо б цей момент пройшов – Бастилія стояла б до сьогодні. Тай Наполеон не став би Наполеоном. Потрібно вміти правильно відчувати момент. Чи є у нас Наполеони – відповідь, гадаю, дасте самі собі…

Надія Калашова: Хто з трьох опозиціонерів вміє найкраще відчувати ці моменти і претендує на функцію лідера?

Тарас Возняк: Я вже почасти відповів на це запитання. В Україні дуже відповідальний історичний момент. Історичний момент навіть не українського, а світового значення. В Україні йде бій за майбутнє не лише України, а й Европи і навіть Росії. Я вже говорив вам про Наполеона. Він опинився в певному місці і зробив те, що від нього вимагала важливість історичного моменту. Наші лідери теж, мимоволі, опинилися в шаленій круговерті історії. Однак… Серед них я такого не бачу. Особа, яка могла б скористатися цим моментом сидить у в’язниці. Я не є прихильником Тимошенко, але якраз вона вміло відчувала такі моменти. І використовувати на свою користь. В такі моменти треба думати все про народ. І робити те, що хоче він.

Львів, 12 січня 2013