Юрій Тарнавський

Крик (мініроман)

про мініроман

Спрощено кажучи, існують два традиційні прозові жанри – короткий твір (оповідання, новела), в якім описується якась подія, і довгий (насамперед роман), метою якого є описати постать чи постаті, як вони поводяться в часі. Іншими словами, в короткім прозовім творі наголос ставиться на дію, і постаті в нім не є повністю розвинені; в довгім – опис дій має за мету розбудувати постаті, представити їх як механізми, що продукують дію. Дехто з письменників модерністів, тим чи іншим способом, відходив від цих стандартних жанрів, але назагал жанровий поділ не застарілий і для творів модерної літератури.

Отже, роман відрізняє від короткого прозового твору насамперед детально розроблена постать героя. Прочитавши роман, ми знаємо не тільки, як він у нім поводився, але як він поводився б і в інших ситуаціях, так само, як знаємо як поводилися б добре знайомі нам особи в ситуаціях, що ще не відбулися. Себто, роман творить психологічний простір, в якім може рухатися наша уява. Осягає він це своїм обсягом, великою кількістю слів, які потрібні для описання великої кількости подій, за допомогою яких представлена постать героя.

Але подібне можна осягнути евокативністю, себто, можна створити короткий прозовий твір, збудований так, що постать героя в нім буде накреслена тільки побіжно, але в такий спосіб, що резонуватиме вона в уяві читача, і він могтиме розбудувати собі її повністю по-своєму. Іншими словами, знову, твір такий буде звертатися до евокативности, як засобу розбудови постатей короткого прозового твору. Твір такий можна назвати мініроманом – “міні” тому, що він короткий, а “роман” тому, що наслідок його читання схожий на наслідок читання роману.

Евокативність, це дуже широка і складна тема, і звертатися до неї не тут місце. Але прикладом мініроману може служити тут представлений “Крик.”

Припускаю, що подібні твори писав дехто раніше, але особисто я з такими не ознайомлений. Окреслення жанру “мініроман,” подане вище, моє власне. Англомовна збірка Short Tails (Короткі хвости), в яку входить “Крик,” включає ще два твори цього самого жанру. Теж, “Красуня ночі,” прозовий твір, який вкомпонований у п’єсу Коні, що входить до збірки моїх драматичних творів 6х0 (1998), мабуть годиться віднести до цього жанру. І він першим того роду у моїй творчості.

про автора

Юрій Тарнавський – автор дев’ятнадцяти збірок поезій, семи п’єс, і дев’яти книжок прози. Останні книжки: 6х0 (драматичні твори, 1998), Їх немає (поезії, 1999) і Не знаю (проза, 2000), видані видавництвом Родовід. Він член Нью-Йоркської Групи, Спілки письменників України та групи американських авангардистів Fiction Collective. Пише українською та англійською мовами. Проживає біля Нью-Йорку.