Автори числа

Балабан Маєр (Bałaban Majer), народився у 1877 р. у Львові. Польський історик-орієнталіст і педагог жидівського походження, рабин, найбільш відомий дослідник історії польських жидів, співредактор «Nowego Życia». Історію і філософію вивчав у Львівському університеті під керівництвом професора Симона Ашкеназі. Під час І Світової війни був польовим рабином в австрійській армії в околицях Любліна. Після війни мешкав у Варшаві, де був ініціатором і співорганізатором, разом з партією Мізрахі, рабинічного семінару «Tachkemoni» (гебр. Знання). Співзасновник Інститут юдаїки у Варшаві, де був професором від 1928 р. Від 1936 р. був професором Варшавського університету. У час ІІ Світової війни опинився у Варшавському ґетто, де керував архівним відділенням Юденрату. Помер у 1942 р. при нез’ясованих обставинах. За однією з теорій вчинив самогубство (Польща).

Ґельстон Йосиф, народився у Львові, був одним із ініціаторів створення і керуючим справами Товариства єврейської культури у Львові, керівником акторського колективу Єврейського театру-студії «Маска». Співпрацював з Інститутом юдаїки та Інститутом єврейської матеріальної культури та архітектури у Києві. З 1999 р. живе в Ізраїлі. Автор декількох десятків публікацій з історії євреїв Львова i Галичини. Більше - на сайті поета Адольфа Берліна за адресою http://www.lvov.0catch.com/MyLvov.html

Глембоцька Галина, мистецтвознавець Львівської галереї мистецтв, автор численних мистецтвознавчих публікацій (Україна).

Гон Максим, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Рівненського державного університету (Україна).

Захарій Роман, історик, спеціалізувався з єврейської історії та культури на Україні при кафедрі етнології Львівського національного університету ім. І. Франка. У 1998 році закінчив однорічну програму з сучасної історії Середньої Европи Центральноевропейського університету в Будапешті, а також студії зі середньовічної історії при університеті Осло, де написав роботу з історіографії походження Русі (Україна-Ісландія).

Лентоха Барбара (Łętocha Barbara), науковий співробітник Польської національної бібліотеки у Варшаві (Польща).

Меламед Володимир, народився, навчався і працював у Львові. У 1995 р. в Інституті українознавства захистив дисертацію з модерної єврейської історії. У 90-х роках вийшли друком його перші книжки про історію євреїв Львова. Емігрував до США, де працював у Фонді Спілберга, стажувався у Гарвардському Українському інституті. Тепер – історик і архівіст у музеї Голокосту в Лос-Анджелесі, а також викладає світову і американську історію у коледжі (США).

Монолатій Іван, директор Наукового центру дослідження українського національно-визвольного руху Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, доцент (Україна).

Петрякова Фаїна (1934-2002), доктор мистецтвознавства, професор; автор численних наукових праць з проблем українського художнього скла та фарфору, у тому числі монографій: «Українське гутне скло» (1974), «Сучасне українське художнє скло» (1980), «Украинский художественный фарфор (Конец XVIII-начало ХХ ст.)» (1985) (Україна).

Хьоніґсман Яків, професор Національного університету Львівська політехніка, історик, економіст, дослідник проблем Голокосту, автор численних наукових робіт з тематики нацистського геноциду (Україна).

Шольґіня Вітольд (Szolginia Witold), дослідник історії Львова (Польща).