Автори числа

Andrij, псевдонім Петра Хріненка, американського адвоката, випускника історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Mankurt, псевдонім Олександра Хохуліна, власника і модератора блогу Mankurt.

Василєвскі Станіслав (Wasylewski Stanisław), польський журналіст, есеїст, критик, перекладач, упорядник і автор спогадів. Освіту здобував у гімназіях Стрия і Львова, а відтак у Львівському університеті. У Львові до 1927 року редагував «Gazetę Poranną», «Szczutka» i «Słowo Polskie». Після 1944 року виїхав зі Львова до Кракова, а потім до Ополя.

Вінценз Станіслав (Vincenz Stanisław), польський прозаїк і есеїст, знавець Гуцульщини і Покуття, а також філософії і мистецтва давньої Греції. Був правнуком французького емігранта Charles'a-François de Vincenza. Батько письменника був піонером нафтової промисловости у Галичині, а мати походила із давньої шляхетської родини Пшибиловскіх, власників містечка Криворівня на Покутті. Письменник із дитинства учився від гуцулів української мови, його виховала няня, гуцулка Палагна Сліпенчук-Рибенчук, яку він із вдячністю згадував до кінця життя. Майбутній письменник виріс і жив на культурному пограниччі, поміж волохами, угорцями, жидами, циганами, словаками, вірменами, українцями, чехами, поляками і австрійцями, він завжди дуже цінував ідею толерантного співжиття і співпраці народів, окремих груп і людей різних віросповідань. Мешканці тодішньої Гуцульщини без зусиль користувалися українською, польською, німецькою, румунською мовами, а також їдиш.

Гоніґсман Яків, професор, історик, економіст, дослідник проблем Голокосту, автор численних наукових робіт з тематики нацистського геноциду.

Грицак Ярослав, доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка. Директор Інституту історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка., гість-професор Центрально-Східного Інституту у Будапешті, Сенатор та завідувач кафедри історії України, з 2008 – професор кафедри світової історії Українського Католицького Університету (м. Львів), Перший віце-президент Міжнародної асоціації україністів. Співредактор наукового річника «Україна модерна», член редакційної колегії часописів Ab Imperio, Критика, член наглядової ради журналу Harvard Ukrainian Studies. Є одним з найбільш активно і продуктивно працюючих істориків України (понад 400 публікацій), він відомий також своїми публіцистичними творами.

Левицька Мар’яна, кандидат мистецтвознавства, працює в Інституті народознавства НАН України. Авторка численних публікацій з історії мистецтва Львова XVIII-XIX ст.ст.

Монолатій Іван, доктор філософії УВУ, кандидат історичних наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Досліджує міжетнічні процеси в Галичині і на Буковині австрійського часу, історі. єврейської та німецької діаспор. Член НТШ, науковий редактор серії «Моє місто» (Івано-Франківськ). Кавалер відзнаки Журналу Ї «За добру справу».

Фрідман Філіп (Friedman Filip), польський історик жидівського походження. Народився у Львові, освіту здобув у Львівському і Віденському університетах. У 1925 році переїхав до Лодзі, звідки з початком ІІ Світової війни утік до Львова, де став співробітником Української академії наук. Під час гітлерівської окупації переховувався у німецькій дільниці Львова. Після війни викладав в університеті Лодзі і водночас був директором Центральної єврейської історичної комісії. У 1948 р. виїхав до США, де прожив до смерті.

Хцюк Анджей (Chciuk Andrzej) народився у Дрогобичі 1920 р. Після закінчення гімназії розпочав навчання на правничому факультеті університету Яна Казимира у Львові. Після входження совєтських військ до Дрогобича Хцюк нелегально перетнув кордон з Угорщиною. У жовтні 1951 р. виїхав до Австралії. Співпрацював з найбільшими польськими еміграційними осередками: паризькою «Культурою» Єжи Ґедройця та лондонським часописом «Wiadomości» Мечислава Ґридзевського. Видавництво «Критика» готує українське видання «дрогобицьких» збірок Анджея Хцюка (у перекладі Наталки Римської). Переклад здійснено за виданням: Andrzej Chciuk, Atlantyda. Wyd-wo LTW, Warszawa 2002.

Шор Марсі (Shore Marci), асистентка професора історії у Єльському університеті (США). Спеціалізується на вивчені єврейської історії й історії Східної Европи. У журналі публікується уривок із її книги Caviar and Ashes: A Warsaw Generation's Life and Death in Marxism, 1918-1968 (Yale University Press, 2006).

Штайнгаус Владислав Гуґо Діонізій (Steinhaus Władysław Hugo Dionizy), польський математик, що належав до так званої Львівської математичної школи. Освіту починав здобувати у Львівському університеті, потім продовжив її в університеті Гьотінгена (Німеччина). У 1920 році став професором і керівником катедри математики Львівського університету. Згромаджене довкола Штайнгауза і Банаха (якого він називав своїм найбільшим «математичним відкриттям») гроно львівських математиків творили славнозвісну Львівську математичну школу. Під час гітлерівської окупації вижив завдяки зміні прізвища на польське. Після війни жив і працював у Вроцлаві.