|
Богдан Білан, Ярослав Янчак90 років цивільної авіації у Львові – як усе починалось…
Львів став першим
українським містом, де почалась епоха цивільної авіації. 1922 року регулярне авіасполучення
з’єднало Львів із Варшавою та Гданськом. У Харкові, тодішній столиці України, як
і в Києві, цивільна авіація народилася на рік пізніше, у 1923-му… Початки цивільної
авіації у Львові сягають повоєнного 1918 року. Хоч окремого цивільного авіасполучення
ще не існувало, проте військові літаки перевозили деяких «цивілів» за особливої потреби. Першим таким пасажиром
став львівський професор Станіслав Стронський, один із чільних діячів руху за відновлення
Польщі. Він летів зі Львова до Кракова з важливим дорученням. Першим пілотом, котрий
перевозив пасажирів, став пілот Степан-Станіслав Стець. Проекти регулярних
пасажирських авіаліній зі Львова активно розробляли, починаючи з 1920 року, однак
бракувало грошей для їх втілення. Лише 1922-го у Польщі
було створено першу авіакомпанію Аеrо Llоyd, яка, втім, не була
суто польською – і керівництво, і техперсонал, і, зрештою, капітал були німецькими.
2 серпня 1922 р. здійснено перший пробний політ – о 10:00 після 2,5 год. польоту
літак Junkers F-13 DZ-41 вдало приземлився
у Львові. Його зустрічала делегація з представників львівського магістрату, воєводства,
залізниці та «Політехніки». 1 вересня 1922 року
Аеrо Llоyd відкрила
перший у Польщі регулярний авіарейс Ґданськ-Варшава-Львів завдовжки 625 км. Наступного
дня газета Кurjer Lwowski писала:
«Виліт щодня, крім неділі, зі Львова о 03:30. Політ до Варшави, разом із 10 кг багажу,
коштує 40000 mkp. (польських
марок – авт.). Квитки можна придбати у залізничних касах для спальних вагонів».
Для порівняння – у той час одна поїздка міським автобусом у Львові коштувала
500 марок. Німці з Аеrо Llоyd дообладнували
діючі військові аеродроми для потреб цивільної авіації – встановлювали маяки, будували
ангари та ремонтні майстерні. Першими пасажирськими літаками у Львові були чотиримісні
Junkers F-13, а перший «термінал»
розташувався у перероблених старих товарних залізничних вагонах. Пізніше військові
передали для потреб авіапасажирів маленький дерев’яний будинок при злітній смузі. Авіакомпанія Аеrо Llоyd була створена
у Ґданську німецьким пілотом-асом часів І Світової війни Ергардом Мільхом. Вона
спеціалізувалася на авіаперевезеннях у прибалтійському регіоні. Саме їй належала
перша польська авіалінія Ґданськ-Варшава-Львів. Мільх був найкращим
спеціалістом у галузі авіації міжвоєнної Німеччини. 1926 року він очолив новостворену
авіакомпанію Lufthansa, утворену
шляхом злиття найбільших німецьких компаній Deutsche Aero Lloyd та Junkers. Саме Lufthansa стала основою
для розбудови у 30-х роках військової авіації Люфтваффе, якою Мільх займався разом
із Германом Герінгом, найближчим соратником Гітлера. Однак повернімося
до Львова. 1925-го поляки відмовилися від послуг
німців і створили власну авіакомпанію Aerolot, яка через три роки
перетворилася на Lot, що існує досі. Тоді ж, у 1925 році, закупили 17 новітніх
голландських літаків Fokker F-VIIa та додали
рейс на Краків. Львівське відділення Lot розташувалося на вул. Академічній,
8. Зараз у цьому будинку на проспекті Шевченка є книгарня НТШ. Перший львівський
аеропорт був на Левандівці, між залізничним вокзалом і станцією «Клепарів», на військовому
летовищі, збудованому ще австрійцями напередодні війни. Злітна смуга проходила в районі перехрестя теперішніх вулиць Повітряної та Сяйво. Левандівське летовище активно
використовували впродовж семи років, за цей час послугами авіаліній скористалися
майже 11 тис. пасажирів, не сталося жодної авіакатастрофи. Через навколишню
забудову летовище на Левандівці не підлягало розширенню, а потреби пасажирського
перевезення зростали. Місцем під новий аеропорт обрали скнилівські поля. Перші роботи
розпочали вже у 1923 році. Льотне поле тут було значно більшим – близько 1200 м
у діаметрі. До 1929-го для пасажирських
літаків збудували ангар, де розмістився і аеровокзал. Цього ж року почалися перші авіарейси з нового аеропорту. Загалом
будівництво Скнилівського летовища тривало аж до початку Другої світової війни і
коштувало понад 12 млн злотих. У кінці 30-х років
минулого століття зі Львова можна було полетіти у Бухарест, Ригу, Таллінн, Гельсінкі,
Софію, Афіни і Салоніки, на острів Родос і в Єрусалим. У 1939 році з’явився рейс
до Бейрута. Планувався і Стамбул, але не встигли… У період «перших
совітів», 1939-41 рр., Львів увійшов у структуру радянського «Аерофлоту». Звідси
літали на Тернопіль, Рівне, Дрогобич, Луцьк, Станіслав (Івано-Франківськ), а також
до Києва і Москви. На час німецької
окупації регулярне па-сажирське авіасполучення скасували. Зате німці почали бетонувати
злітну смугу, адже до того це була звичайна ґрунтовка, укріплена щебенем і піском.
На цих роботах використовували військовополонених
і в’язнів концтабору «Шталаг», що містився на Цитаделі. Після війни аеродром
був серйозно пошкоджений. Тільки на льотному
полі засипали 260 воронок. Поступово відновлювалося сполучення з Києвом та
сусідніми областями. Із 1946 року почалося міжнародне
сполучення – до середини 60-х років жоден літак «Аерофлоту», який прямував
на захід, не оминав Львова, де здійснював дозаправку. Монументальну споруду
нового аеровокзалу урочисто здали в експлуатацію
1955-го. Збудовані за типовим проектом схожі будівлі з’являються у Харкові, Сімферополі та До-нецьку. Тут
водночас розмістилися квиткові каси, диспетчерська, пошта, телефон, телеграф,
готель на 14 місць, ресторан – усе, що потрібно для комфортної роботи та польотів. У середині 1950-х
років популярною розвагою у Львові стали екскурсійні польоти. Кожної неділі на літаку
Іл-14 можна було пролетіти за спеціальним екскурсійним
маршрутом Львів-Городок-Львів. Політ тривав
близько години і включав оглядовий маршрут над Львовом. Протягом дня літак встигав
зробити сім-вісім рейсів. Коштувало таке задоволення символічну суму – 10 дореформених
радянських рублів. Авіаекскурсії мали серед львів’ян величезний попит і викликали
море позитивних емоцій. Часто пасажири з невеликої висоти польоту могли побачити
свій будинок чи місце роботи. Скасували ці повітряні екскурсії в кінці 50-х через
економічну недоцільність, оскільки собівартість значно перевищували плату за політ. Ось як цю подію описувала
23 квітня 1955 року газета «Ленінська молодь»: «22 квітня львів’яни одержали ще
один дорогий подарунок – новий аеровокзал. Багато творчої видумки вклали у нього
наші московські друзі – Г. Єлькін та Г. Крюков. Їх задум майстерно перетворив у
життя колектив будівельників-львів’ян. Ось відправляється літак Іл-12. Він прибув
із Відня та візьме курс на Москву». «Ленінській молоді»
вторить «Вільна Україна»: «Львівський аеровокзал обслуговує одну з найбільш пожвавлених
авіатрас. Звідси пасажири відлітають у різні кінці нашої країни та за кордон. Тисячі людей користуються цим
зручним видом транспорту». |
ч
|
 |
|