Андрій Корчак
Еврейські надписи на великій бродівській синагозі.
Спроба реконструкції та варіанти прочитання
З південно-західної сторони площі Ринок, по
суті в самому центрі м. Броди, знаходяться руїни колись величної і однієї з
найбільших синагог ХVIII ст. в Україні. Споруджена в стилі бароко
вона є чи не най-унікальнішою пам’яткою цього стилю у Східній Европі. З
архітектурних деталей, якими оздоблені зовнішні стіни будівлі, особливу увагу
привертають написи виконані арамейським квадратним письмом (1).
Отож, ці написи віддавна привертали
увагу багатьох людей, особливо краєзнавців, туристів,
школярів тощо. Ще у совєтські часи старше покоління дослідників
минулого Бродівщини задавалось ціллю відповісти про що в них ідеться. З цим питанням вони звертались до євреїв, які проживали в
Бродах, але відповіді на питання не знаходили, оскільки ці люди якщо і вивчали
іврит (а власне тексти написані на цій мові) ще в часи своєї молодости перед ІІ
світовою війною, то звичайно з роками, враховуючи те, що ця мова не була для
них рідною, просто її забули.
У березні – травні 2006 р. працівниками Бродівського історико-краєзнавчого
музею була зроблена спроба відчитати ці написи власними зусиллями. Але їм стало на заваді недостатньо добре знання івриту.
Розшифровані були лише декілька слів. Таким чином
прийшлось скористатись допомогою Інтернету. Студент
Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка П. Кулінець розпочав
тему «Написи на Бродівській синагозі» на лінгвістичному форумі з вивчення
івриту «Іврит і не тільки», завдяки чому ми отримали багато важливої інформації
щодо цих написів. Свої версії щодо реконструкції та прочитання написів подали
єврейські мовознавці В. Коен-Цедек, Б. Подільський та Н. Пріталь.
Виявилось що з написами не все так просто – окремі його фраґменти було дуже
важко відчитати. Причинами цього, на думку вище згаданих дослідників, могли бути:
- написання инших невідповідних до змісту тексту слів.
Оскільки тексти написів могли бути записані
ашкеназійським скорописом (рукописний варіант арамейського квадратного письма,
створений европейськими євреями ашкеназі – жителями Центральної та Східної
Европи), а майстер, який перекладав рукописні літери в друковані, знаючи тільки
арамейську абетку, міг не знати івриту, і відповідно міг
просто помилитись;
- пізніші некваліфіковані
поправки частково зруйнованого тексту.
На форумі були подані наступні варіанти реконструкції та прочитання написів.
Напис на другому ярусі аттика східної стіни
основного об’єму синагоги:
התחלת בנין ביה’’כ
בשנת תקב לפק
гатехілят бінеїн бет-гакнесет
бішнат хамеш меот ушенаїм (тав куф бет) ліфрат катан
початок будівництва (цієї) синагоги
в році 502 за малим рахунком
תקב - літерний варіант запису цифр ת – 400, ק – 100, ב – 2, в сукупності – 502. לפק – абревіатура слів לפרט קטן (ліфрат катан - за малим рахунком),
застосовувалась коли рік позначався не повністю. В даному випадку 502 це 5502 р. за
іудейським календарем, який відповідає осені 1741 – осені 1742 рр. ביה’’כ – абревіатура словосполучення בית הכנסת (бет гакнесет – (ця) синагога).
Напис на північній стіні західної прибудови
синагоги:
תקון וחזוק ברק ביהכ’’נ
בשנת תרסג לפק
тікун вехезок бінеїн бет-гакнесет
бішнат шеш меот ушельоша (тав реш самех гімель) ліфрат катан
ремонт та укріплення споруди (цієї) синагоги
в році 663 за малим рахунком
ת – 400, ר – 200, ס – 60, ג – 3, в сукупності – 663. 5663 р. за
іудейським календарем відповідає – осені 1902 – осені 1903 рр. Цікавою є інтерпретація слова ברק (барак) – блискавка, блиск. На форумі була
прийнята версія прочитання цього слова, як בנין – (бінеїн)
споруда. Мовознавець Н. Пріталь висунув припущення, що
напис робила людина, яка не знала мови, але знала алфавіт, і відповідно коли
перекладала текст напису з рукописного в друкований переплутала слово בנין написане ашкеназійським скорописом,
прийнявши נ (нун) за ר (реш), а י (юд) та ן (кінцевий нун) за ק (куф). Таким чином з’явилось слово ברק.
Однозначно, що подані на форумі варіанти
прочитань є максимально наближеними до справжньої суті текстів. Проте
реконструкції написів, звичайно відтворені умовно, оскільки зроблені на основі
фотографій поміщених на форумі, які не в змозі відтворити всі особливості
доволі таки серйозно пошкоджених написів. Відповідно це спонукало працівників
Бродівського історично-краєзнавчого музею провести чергове детальне обстеження
написів на синагозі, що і було зроблено в жовтні 2006
р.
В результаті обстеження зроблено наступні висновки:
- техніка виконання літер в обох
написах є різною;
- на другому ярусі аттика східної стіни
головного об’єму синагоги літери просто приліплені;
- на північній стіні західної
прибудови синагоги літери тримаються на металевих кріпленнях;
- слово בית הכנסת
в обох написах має різні варіанти абревіатури;
- західна прибудова має пізніше
походження, ніж головний об’єм синагоги; про це свідчить тріщина, яка відкриває
місце з’єднання головного об’єму та прибудови.
Отримані висновки в значній мірі допомогли нам
реконструювати напис, та наштовхнули на певні роздуми в питанні прочитання
текстів, про що буде сказано пізніше. Наведемо власні варіанти реконструкції
написів.
Напис на другому ярусі аттика східної стіни
головного об’єму синагоги. Сучасний вигляд:
התחלת בני]
ב ‘ דכּ’
בשנת תקב
לפק
Варіант реконструкції:
התחלת בנין
בי’הכּ’
בשנת תקב
לפק
Після літер בני, грубої роботи,
видно приліплену ймовірно пізніше дужку ( [ ) на місці
пошкодженого кінцевого нун ( ן ). Напевно її приліпили
в сер. 1960-х рр. коли
приміщення значно поруйнованої в часи ІІ світової війни синагоги, облаштували
під склад, надавши цьому знаку вигляду дзеркального відображення літери נ
(нун), так би мовити для збереження естетичного вигляду напису. Адже тоді не могло
бути мови про залучення до реконструкції напису знавців івриту. Поєднання цього
знаку та попередньої літери י (юд) –
( [ י ), взагалі нагадують напівзруйновану букву ע (аїн), що в свій
час вносило плутанину в розшифровку даного слова. Далі після
літери ב (бет) йде пусте місце, на якому видно слід
від літери י (юд). Після знаку
скорочення ( ‘ ) на стіні поміщена літера ד (далєт) або навіть ר (реш), але це тільки на перший погляд. При
детальному огляді стіни видно, що раніше це була
літера ה (ге), від якої відлетіла ліва нижня частина.
Її слід зберігся у вигляді плями. Цікавою є наявність
знака ּ (дагеш) в літері כ (каф). Можливо його помістили для полегшення
прочитання слова בית הכנסת (бет-гакнесет) – синагога, тому що каф з
дагешем читається як звук – к, на відміну від каф без
дагеша, яке читається як – х. За літерою כ слідує знак скорочення (‘ ), який з першого
погляду є непомітним, оскільки безпосередньо прилягає до обрамлення напису.
Таким чином, результати дослідження даного тексту
підтвердили результати його реконструкції зробленої на форумі. Єдина
відмінність – абревіатура בי’הכּ’ подана там за сучасним правописом – ביה’’כ.
Напис на північній стіні західної прибудови
синагоги. Сучасний вигляд:
תקון וחזוק ברק בי’ה’כ’נ
בשנת תרסג
לפק
Варіант реконструкції:
תקון וחזוק
ברק ב’י’ה’כ’נ
בשנת תרסג
לפק
Відмінності між зовнішнім виглядом напису
та варіантом його реконструкції є тільки в абревіатурі слова בית
הכנסת (бет-гакнесет) – синагога. Тріщина, яка проходить одразу ж після літери י (юд), закриває знак скорочення ( ‘ ), який
зберігся в досить доброму стані. Натомість після попередньої літери ב (бет) про наявність знаку скорочення
свідчить металеве кріплення, яке непомітно виділяється на фоні стіни. נ (нун) в данній абревіатурі має пошкоджений
правий нижній кутик, через що його можна помилково сплутати з літерою ג (гімель).
Таким чином, версія реконструкції та розшифровки цього напису на форумі
«Іврит і не тільки» є правильною. Однак певні питання
виникають щодо можливости заміни слова בנין словом ברק. Вище згадані висновки, отримані в процесі дослідження написів працівниками Бродівського музею,
вказують на те, що напис на північній стіні західної прибудови синагоги
зроблений пізніше від напису на аттику (слід зазначити, що в ході дослідження
написів, висувалась версія можливості одночасного їх
виконання у 1903 р.). Тоді цілком ймовірно, що текст на аттику міг бути
до певної міри взірцем для написання тексту на
прибудові. Якщо не майстер, котрий виготовляв напис, то принаймні іудейські
рабини, які повинні були знати мову, могли побачити помилку. Тому ми схиляємось
до думки, що текст напису може звучати також і наступним чином: «ремонт і
укріплення вишукані (блискучі) (цієї) синагоги…». Абревіатура слова בית הכנסת в обох текстах є різною:
на аттику – בי’הכּ’, на прибудові – ב’י’ה’כ’נ, що свідчить про не унормоване використання
скорочень в івриті в період сер. XVIII – поч. ХХ ст.
На завершення слід зазначити ще про один
варіант перекладу написів на бродівській синагозі, про який ми дізнались після завершення даного дослідження. У 1993, 1996 роках
Санкт–Петербурзький єврейський університет вивчав написи на Бродівському
єврейському кладовищі. Було розшифровано близько 350 текстів надгробків. Також
були розшифровані і написи на синагозі. Їх переклади подані в книзі Михайла
Носоновського «Hebrew Epigraphic Monuments from Ukraine», яка розміщена на сторінках Інтернету. Самі
ж оригінальні тексти в книзі зашифровані кириличним алфавітом.
Напис на другому ярусі аттика східної стіни
головного об’єму синагоги.
התחלת בנין
ביה’’כ
בשנת תק’’ב
לפ’’ל
початок будівництва синагоги
в 502 р. (1741/2 р.)
Фраґмент напису на північній стіні західної
прибудови синагоги:
תקון וחזוק
בשנת תרס’’ד לפ’’ק
ремонт і укріплення
в 664 р. (1903/4 р.)
Як бачимо оригінальні тексти та їх переклади подані фраґментарно і з
певними неточностями та помилками друку.
Отож відтепер єврейські написи на синагозі можуть сприйматись не тільки, як
архітектурні оздоблення цієї пам’ятки, але і як
тексти, котрі розповідають нам про її історію. Однозначно, робота з давніми
текстами на івриті допоможе розкрити ще багато невідомих питань з історії
єврейського життя в нашому краї.
1). Це письмо, утворене на основі фінікійської абетки
давніми сірійцями, набрало поширення в країнах
Близького Сходу в І тис. до н.е. В VІ ст. до н.е. його перейняли також євреї. По
суті це єдиний народ, який в даний час користується цим письмом. Арамейський
алфавіт використовувався і використовується для запису слів арамейської мови,
івриту та ідишу.
1. До портрету Івана Могитича. Дещо з історії львівської
реставрації 1960-х років // Вісник інституту
«Укрзахідпроектреставрація». – Число 16. - Львів. 2006. – С. 151-178.
2. Корчак
А. Кулінець П. Написи на івриті як важливе джерело вивчення єврейського
минулого міста Броди // Наукові записки Рівненського
обласного краєзнавчого музею. Випуск IV. – Рівне: Волинські
обереги, 2006. – 304 с.
3. Корчак
А. Написи на івриті, як важливе джерело вивчення єврейського минулого м. Броди
// Збірник матеріалів Науково-практичного семінару з питань охорони
історико-культурної спадщини та науково практичного семінару з питань історії
та культури євреїв Галичини / Під ред. М. Шейхета. –
Львів, 2007. – С. 62-68. (Науковий центр Іудаїки та Єврейського мистецтва ім. Ф. Петрикової)
4. Hebrew
Epigraphic Monuments fromUkraine. http://www1.coe.neu.edu/~mnosonov/maz/art/cont.htm
5. http://www.slowar.co.il
|
