Вивченням архітектурних пам’яток Бродів історики, краєзнавці та дослідники мистецтва почали займатись досить давно, практично з того моменту, коли побачили світ перші праці, присвячені історії самого міста, тобто з середини ХІХ ст. На сьогодні, стосовно даної теми, вже можна нарахувати добрих кілька десятків ґрунтовних досліджень. Тому для полегшення проведення подальшої роботи, в плані вивчення архітектурної спадщини Бродів, а також для популяризації цієї теми в ширшому колі зацікавлених людей, пропоную до вашої уваги короткий огляд історіографії цього питання.

Процес дослідження архітектурних пам’яток Бродів можна поділити на чотири історичних періоди. Отож, дотримуючись хронологічної послідовності, спробую коротко проаналізувати кожен з них.

І. Австрійський період, 1850 – 1910-ті рр.

Перші наукові праці з історії Бродів, які, як було сказано вище, також включали в себе вивчення питання архітектури міста, були розпочаті в 1850 – 1860-х рр. Тимотеушем Ліпіньскім (Tymoteusz Lipiński) [68], Садоком Барончем (Sadok Barącz) [57] та Вєнєдіктом Площанскім (Венедиктъ Площанский) [31]. В свої роботах дослідники загалом торкались проблеми історії закладення та уфортифікування Бродів. Велику роботу було проведено Антонієм Шнейдером (Antonij Schnejder) [57, c.160-171] та В. Площанскім [31, c.273-277] у зборі вичерпної інформації про християнські храми міста.

У 1870 – 1890-х рр. з’являються перші статті, присвячені історії Великої синагоги [72] та фортеці в Бродах [59]. На перше десятиліття ХХ ст. припадає діяльність Комітету консерваторів Галичини. Члени цього товариства займалися натурними обстеженнями історико-архітектурних пам’яток Галичини, включаючи і наше місто [1].

В 1904 – 1905 рр. викладач Брідської гімназії Юліан Кустиновіч (Julian Kustynowicz) публікує статтю про історію цього навчального закладу [64]. Це перша робота, в якій вивчається минуле громадської будівлі.

У 1907 та 1911 рр. виходять друком дослідження Василя Щурата [55] та Івана Созанського [35], присвячені історії церков м. Броди. Поштовхом до їх написання стало твердження вище згаданого Комітету консерваторів про те, що храми Різдва Пресвятої Богородиці та св. Юра є колишні костьоли, з часом передані русинам [55; 60, c.156-157]. На основі переконливих тверджень, а згодом детально простудійованих актів Брідського магістрату, галицько-українським дослідникам вдалось спростувати це помилкове припущення.

ІІ. Польський період, 1920 – 1930-ті рр.

В часи міжвоєнної Польщі з’являються нові напрямки в історіографії даної проблеми. Зокрема Оскаром Сосновскім (Oskar Sosnowski) розпочинається вивчення планувальної структури Бродів у її взаємозв’язку з міськими укріпленнями та співставлення їх з відомими в Європі моделями так званих «ідеальних міст» [70].

Історію Брідської гімназії досліджують її викладачі Францішек Нєволяк (Franciszek Niewolak) [69] та Едмунд Бернгаут (Edmund Bernhaut) [58]. Продовжуються дослідження з історії замку та сакральних споруд міста [60; 71]. 

  ІІІ. Радянський період, 1960 – 1980-ті рр.

В радянську епоху стосовно історико-архітектурних пам’яток Бродів, окрім подальшого вивчення оборонного комплексу, пріоритетним питанням стає дослідження планувальної структури. Остаточно формується концепція про Броди як «ідеальне-місто» [27; 32; 42; 61].

У 1980-х рр. Львівським відділенням інституту «Укрпроектреставрація», на замовлення органів місцевої влади, в Бродах було проведено низку досліджень, які охопили великий комплекс пам’яток, починаючи від замку, міських фортифікацій та планувальної структури міста і закінчуючи громадськими та житловими будівлями, парками та промисловою архітектурою. Важливим значенням проведеної роботи є те, що вперше було здійснено наукове обстеження низки пам’яток останніх категорій, яке дало підставу рекомендувати окремі споруди до взяття під державну охорону. На жаль, результати цих досліджень не були опублікованими [2-8].

Слід також відзначити про намагання тодішнього відповідального секретаря правління Бродівської районної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Дмитра Чобота зберегти від загрози цілковитої руйнації те, що ще залишилось після бомбардувань Бродів в часи Другої світової війни та реконструкцій у 1970-х рр. з колишнього самобутнього архітектурного комплексу міста [12; 52]. Неоціненною також є праця цього історика в плані популяризації історико-архітектурної спадщини Бродів [50; 51].

У 1988 р. в Канаді побачив світ виданий колишніми брідщанами-українцями історико-мемуарний збірник «Броди і Брідщина», де була поміщена стаття Юліана Чорнія про Старі Броди, яка до сьогодні залишається неперевершеним джерелом та історіографічною працею в плані вивчення цього передміського села, а з 1974 р. частини Бродів [53].

У тому ж таки 1988 р. в Польській Народній Республіці з’являється монографія Даміана Кушя (Damian Kuś), присвячена відомому брідському книговидавцю та громадсько-культурному діячеві Феліксу Весту (1846 – 1946), в якій висвітлена історія споруди його книгарні [65].

IV. Український період, 1991 – 2009 рр.

Історіографія архітектури Бродів перших років незалежної України по суті продовжує розвиватись у тих її напрямках, які сформувались ще в радянську епоху, хоча, природно, коло тем починає ширшати. У 1992 – 2000 рр. з’являється ряд статей, присвячених замку та сакральній архітектурі міста [14; 17; 28; 29; 49; 54]. В 1996 р. було проведено паспортизацію, яка включає історичні довідки та описи, взятих у 1980 – 1991 рр. під державну охорону історико-архітектурних пам’яток Бродів [11]. Опублікована в 2001 р. монографія Якова Хонігсмана присвячена історії брідських євреїв наводить ряд нових, але, на жаль, не закріплених посиланнями на джерела фактів з історії синагог міста [48].

Архітектором Сергієм Кравцовим було висунуте спростування концепції приналежності планувальної системи Бродів до «ідеального міста», оскільки вони забудовувались в два етапи – 1580 рр. та 1630-ті рр. [26; 63]. Натомість інший архітектор – Микола Бевз, не тільки висловив протилежні бачення стосовно цього питання, але й навів власну гіпотезу про розпланування міста в 1580-х рр. архітектором Петром Щасливим [13]. У 1996 р. архітектор Петро Ричков відзначив, що ринкова площа Бродів була однією з найбільших площ серед новозакладених міст к. XVI – XVIІ ст. [33].

У 1997 р. працівниками інституту «Укрзахідпроектреставрація» була висунута ще одна гіпотеза про будівництво сучасного замкового комплексу в 1580-х рр. [30]. Через рік істориком Василем Кметем був опублікований латиномовний оригінальний текст та його український переклад, виявленого дослідником історії мистецтва Володимиром Александровичем в ЦДІА України у Львові серед актів брідського магістрату, документу, в якому йдеться про перебування у січні 1631 р. в Бродах Гійома Ле Вассера де Боплана. А це, в свою чергу, проливає світло на питання причетності цього військового інженера до будівництва замку, фортифікаційних укріплень та розпланування деяких кварталів Бродів [15; 18;19].

В тому ж 1998 р. виходить друком загальний нарис містобудівельної історії Бродів, підготовлений фотографом та краєзнавцем Володимиром Ульяновим [56].

Останнє десятиліття відзначилось появою доволі ґрунтовних, спеціалізованих праць, в яких наводиться безліч нових, до сих пір невідомих фактів. Ці роботи також відзначаються новизною бачень та підходів щодо висвітлення окресленої теми.

У 2001 та 2008 рр. публікуються нові результати досліджень з минулого церков міста, здійснених львівськими істориками мистецтва [16; 34]. Детальна історія парафіяльного костьолу Воздвиження Чесного Животворящого Хреста в 2005 р. до уваги читача була представлена польським дослідником мистецтва Пьотром Красним (Piotr Krasny) [62].

В 2008 – 2009 рр. шведські науковці Бо Ларсон та Гьоран Скоог опублікували двотомник, присвячений вивченню розвитку міст Західної України та Молдови. В своїй праці дослідники розглядають, зокрема, ґенезу планувальної системи Бродів від часу їх заснування і до тепер, а також роблять аналіз збереженої історико-архітектурної спадщини нашого міста [66; 67].

Велику кількість праць, присвячених брідській архітектурі, представили працівники Бродівського історико-краєзнавчого музею. Після успішного захисту автором цієї статті в 2002 р. у Львівському національному університеті ім. І. Франка дипломної роботи на тему: «Історико-архітектурні пам’ятки м. Броди» [9] друком з’явилось ряд статей, присвячених джерельній базі цієї проблеми [24], історії оборонного комплексу міста [21; 23], християнських храмів [22], юдейських синагог [20], громадських та житлових будівель [25]. Найбільш цінними з цих робіт, в науковому плані, є дослідження, в якому аргументовано відстоюється точка зору про те, що Брідський замок був все-таки збудований Гійомом Ле Вассером де Бопланом у 1630 – 1635 рр. [21] та праця, яка стосується історії брідських церков. Остання стаття, окрім того, що базована на мало висвітлюваних до сих пір джерелах, насичена новими цікавими фактами і, по суті, є першою спробою наведення точного датування будівництва сучасних мурованих храмів – самобутньої окраси нашого міста [22].

Працівником музею Володимиром Ульяновим зроблений детальний аналіз планувальної структури та забудови Бродів, зображених на військовій мапі Галичини 1779 – 1782 рр. (карті Ф. фон Міга). В результаті чого дослідником було висловлене скептичне бачення щодо віднесення Бродів до розряду «ідеальних міст» [46]. Логічним доповненням до вище згаданої роботи є стаття, присвячена архітектурній характеристиці спогадів нашого земляка, видатного польського письменника та педагога Юзефа Коженьовского (1797 – 1863) про Броди поч. ХІХ ст. [43]. Ряд праць В.Ульянов присвячує окремим пам’яткам – іконографії брідського замку [45], спорудам москвофільської та української бурс [44]. Практично цим дослідником було ідентифіковане первісне приміщення Брідської гімназії [47].

  Працює також в даному напрямку і директор музею Василь Стрільчук. Загальними можна вважати його статті, присвячені міським пожежам [40] та аналізу стану брідських вулиць в к. ХІХ – І пол. ХІХ ст. [41]. Також цей історик проводить комплексне дослідження будівель брідських готелів к. XVIII – І пол. ХХ ст. [37] та фотоательє міста к. ХІХ – І пол. ХІХ ст. [38]. В творчому доробку В.Стрільчука знаходимо статті, присвячені окремим спорудам Бродів – годинниковій вежі в міському сквері [36] та будівлі колишнього Празького банку [39].

* * *

  Як підсумок можна сказати наступне. Звичайно, тема історії архітектурних пам’яток Бродів є надзвичайно широкою. Як максимум, можна пробувати досліджувати минуле чи не кожної старої споруди міста, в тому числі і тих будівель, яких вже не існує, але зображення їх збереглись на фотографіях чи планах. Тим не менше, зроблений вище перегляд напрацювань в даному напрямку дозволяє стверджувати, що історію своїх архітектурних пам’яток Броди мають. Більш-менш детально вивчено головні споруди – замок, вали, палаци, костьоли, церкви, синагоги міста. Трохи гірша ситуація з дослідженням громадської, житлової та промислової архітектури. Але на загал картину забудови Бродів з к. XVI до І пол. ХІХ ст. відтворено досить детально.

 

 

 

 

1.Центральний державний історичний архів України у Львові. Опис фонду 616 Товариство Коло консерваторів пам’яток старовини Східної Галичини. – м. Львів. – 6арк.

2.Інвентаризація історичної забудови м. Броди. Списки цінних споруд, об’єктів, територій м. Броди. Список споруд, що мають визначну містобудівельну, архітектурно-стилеву, типологічну та історико-культурну цінність, пропонованих для взяття під державну охорону на 1.01.88 року / інститут Укрпроектреставрація. – Том ІІ. – Книга 2. – Львів,1989.

3.Інвентаризація історичної забудови м. Броди. Списки цінних споруд, об’єктів, територій м. Броди. Список споруд, що мають визначну містобудівельну, архітектурно-стилеву, типологічну та історико-культурну цінність, пропонованих для взяття під державну охорону на 1.01.88 року. Паспорти історико-архітектурних об’єктів / інститут Укрпроектреставрація. – Том ІІ. – Книга 2. – Львів,1989.

4.Інвентаризація історичної забудови м. Броди. Списки цінних споруд, об’єктів, територій м. Броди. Список споруд, що мають визначну містобудівельну, архітектурно-стилеву, типологічну та історико-культурну цінність, пропонованих для взяття під державну охорону на 1.01.89 року / інститут Укрпроектреставрація. – Том ІІ. – Книга 2. – Львів,1989.

5.Інвентаризація історичної забудови м. Броди. Списки цінних споруд, об’єктів, територій м. Броди. Список споруд, що мають визначну містобудівельну, архітектурно-стилеву, типологічну та історико-культурну цінність на 1.01.89 року. Паспорти історико-архітектурних об’єктів / інститут Укрпроектреставрація. – Том ІІ. – Книга 2. – Львів, 1989.

6.Історико-архітектурний опорний план м. Броди Львівської області. Інвентаризація авторської колористики / інститут Укрпроектреставрація. – Том ІІ. – Книга 2. Шифр 89-4. – Львів, 1989.

7.Історико-архітектурний опорний план м. Броди Львівської області. Пояснювальна записка / інститут Укрпроектреставрація. – Том ІІ. – Книга 2. – Шифр 89-4. – Львів, 1989. - 28 с.

8.Історико-архітектурний опорний план м. Броди Львівської області: схема розвитку міста М 1:2000; стильовий аналіз. Схема І М 1:2000; аналіз авторської колористики. Схема М 1:2000; визначення цінності історичної забудови. Схема М 1:2000; проект режимних зон. Схема М 1:2000; Передумови виникнення та розвитку міста до ІІ половини XVIII століття. / інститут Укрпроектреставрація. – Львів, 1989.

9.Історико-архітектурні пам’ятки міста Броди / Дипломна робота студента V курсу історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Корчака А. М. – Львів, 2002. – 120с.

10.  Історико-архітектурні пам’ятки міста Броди / Дипломна робота студента V курсу історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка Корчака А. М. – Львів, 2002. – 120с.

11.  Паспорти (інвентарні карти) пам'яток архітектури м. Броди Львівської області (27 штук) / інститут Укрзахідпроектреставрація. – Львів, 1996.

12.  Про деякі питання аналізу генерального плану забудови м. Броди Львівської області / підготував Д.Чобіт. – Броди, 1987. – 11с.

13.  Бевз М. Проблеми дослідження систематизації та охорони планувальних укладів історичних міст (на матеріалах Галичини) // Народознавчі зошити. – Зошит 2 (32). – Львів. Січень-лютий 2000. – С.237-251.

14.  Бойко О. Оборонні синагоги Західної України // Народознавчі зошити. – Зошит 2 (32). – Львів. Січень-лютий 2000. – С.337-346.

15.  Вавричин М. Маловідомі карти України Г.Боплана // Боплан і Україна. Збірник наукових праць. – Львів. 1998. – С.114-115.

16.  Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. – Книга І. – Львів: Місіонер, 2000. – (Українські церкви Львівщини). – 192с.

17.  Геврик Т. Муровані синагоги в Україні і дослідження їх // Пам'ятки України. – №2. – Київ. 1996. – С.32-36.

18.  Дашкевич Я. Гійом Ле Вассер де Боплан. Перспективи досліджень // Боплан і Україна. Збірник наукових праць. – Львів. 1998. – С.7.

19.  Кметь В. Документи бродівських міських актів 1631 р. із згадкою Гійома Ле Вассера де Боплана // Боплан і Україна. Збірник наукових праць. – Львів. 1998. – С.78-81.

20.  Корчак А. Бродівські синагоги. Давні єврейські божниці кін. XVI – поч. XVIII ст. // Бродівщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 1. – (Матеріали другої краєзнавчої конференції, 18 квітня 2008 р.) – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей. 2008. – С.38-42.

21.  Корчак А. До проблеми історії будівництва бродівських фортифікацій // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Випуск 3. – Рівне: «Волинські обереги». 2005. – С.50-54.

22.  Корчак А. Історія християнських храмів та монастирів м. Броди к. ХVІ – І пол. ХХст. // Брідщина. Літературно-краєзнавчий журнал. – № 19. – Броди. 2008. – С.52-72.

23.  Корчак А. Оборонні фортифікації міста Броди // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Випуск VІ. – Рівне: видавець Олег Зень. 2008. – С.48-54.

24.  Корчак А. Писемні джерела для вивчення архітектурної спадщини міста Броди // Магдебурзькому праву у місті Дубні – 500 років. Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. – Дубно. 2007. – С.158-162.

25.  Корчак А. Хронологія спорудження окремих громадських та житлових пам’яток м.Броди // Бродівщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 2. – (Матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої писемної згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.) – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей. 2009. – С.80-85.

26.  Кравцов С. Містобудівельна історія Бродів та Гійом Левассер де Боплан // Україна в минулому. – Випуск 10. – Київ-Львів. 1993. – С.31-39.

27.  Нельговский Ю., Годованюк Е. Каменные замки Западной Украины конца XVI – первой половины XVII в // Архитектурное искусство. – № 34. – Москва. 1986. – С.125-133.

28.  Онищук Я. Малий Юр у Бродах. Нарис історії церкви святого Юрія // Голос відродження. – № 36 (312). – Броди. 5 травня 1993. – С.2.

29.  Онищук Я. Фортеця в Бродах. Сторінки історії бродівських оборонних укріплень // Голос відродження. – № 7 (243). – Броди. 5 вересня 1992. – С.2.

30.  Піхурко У., Кривошеєва Д., Личко А. Замок в Бродах Львівської області на основі матеріалів проекту реставрації // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. – Число 6. – Львів. 1997. – С.88-95.

31.  Площанскій В. Галицко-русскій торговельный городъ Броды // Науковый Сборникъ Галицко-русской матицы. – Выпускъ I-IV. – Львовъ. 1868. – С.56-69, 273-288.

32.  Ричков П. Західноукраїнські міста-фортеці XVI-XVII ст. // Пам’ятки України. – №2. – Київ. Квітень 1990. – С.20-22.

33.  Ричков П. Ринкові площі // Пам’ятки України. Число 2. – Київ. 1996. – С.26-31.

34.  Слободян В. Найдавніші міські церкви // Галицька Брама. – № 1-2 (157-158). – Львів. Січень-лютий 2008. – С.14-15.

35.  Созанський І. З минувшини м. Бродів. Причинки до історії міста в XVII ст. – Львів, 1911. – 69с.

36.  Стрільчук В. Брідський дзигар (Замальовки до історії міста) // Голос відродження. – №№ 64-65 (2067-2068). – Броди. 14 серпня 2009. – С.4.

37.  Стрільчук В. Бродівські готелі ХІХ – початок ХХ ст. // Бродівщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 1. – (Матеріали другої краєзнавчої конференції, 18 квітня 2008 р.) – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей. 2008. – С.56-62.

38.  Стрільчук В. До історії бродівської фотографії (90-ті роки ХІХ ст. – 1939 р.) // Бродівщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 2. – (Матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої писемної згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.) – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей. 2009. – С.150-155.

39.  Стрільчук В. З минулого будівлі празького банку (Замальовки до історії міста) // Голос відродження. – №№ 72-73 (2075-2076). – Броди. 11 вересня 2009. – С.3.

40.  Стрільчук В. Пожежі в історії Бродів // Брідські вісті. – №3. – Броди. Травень 2007. – С.4.

41.  Стрільчук В. Столітня проблема (Замальовки до історії міста) // Голос відродження. – № 40 (1937). – Броди. 9 травня 2008. – С.2.

42.  Трегубова Т. Полонне місто-фортеця // Мистецтво і сучасність. – Київ. 1980. – С.204-210.

43.  Ульянов В. Броди на початку ХІХ століття в спогадах Юзефа Коженьовського // Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. – Випуск VІ. – Рівне: видавець Олег Зень. 2008. – С.91-97.

44.  Ульянов В. Будівля української повітової бурси ім. М.Шашкевича та її доля у 1940-1991 рр. // Гімназія в Бродах: від минувшини до відродження. З нагоди 10-ти річчя відродження. Випуск 1. – (Матеріали першої науково теоретичної конференції 31 жовтня 2007 р.) – Броди. 2008. – С.19-32.

45.  Ульянов В. Іконографічні джерела до будівельної історії Бродівської фортеці // Бродівщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 2. – (Матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої писемної згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.) – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей. 2009. – С.74-79.

46.  Ульянов В. План Бродів кінця XVIІІ ст. на військовій мапі Галичини 1779-1782 рр. // Бродівщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 1. – (Матеріали другої краєзнавчої конференції, 18 квітня 2008 р.) – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей. 2008. – С.31-37.

47.  Ульянов В. Реальна школа в Бродах (З історії Бродівських шкіл) // Голос відродження. – №№ 50-51 (2053-2054). – Броди. 26 червня 2009. – С.3.

48.  Хонигсман Я. Евреи города Броды (1584-1944). – Львов, 2001. – 122 с.

49.  Чернишова Н. Собор сердець наших // Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник. – Книга ІІ. Броди. – 1998. – С.592-601.

50.  Чобіт Д. Ідеальне місто. З історії забудови Бродів // Прапор комунізму. – №48(6529). – Броди. 21 квітня 1988. – С.3.

51.  Чобіт Д. Місто на Бродах. З історії забудови Бродів // Прапор комунізму. – №47(6528). – Броди. 19 квітня 1988. – С.3.

52.  Чобіт Д. Що залишимо у спадок. Берегти і використовувати архітектурні пам'ятки // Прапор комунізму. – № 8(6489). – Броди. 19 січня 1988. – С.3.

53.  Чорній Ю. Старі Броди // Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник. – Торонто – Онтаріо. 1988. – С.207-224.

54.  Шишка М. Церква св. Трійці у Бродах. З історії української архітектури // Голос відродження. – № 92(473). – Броди. 22 жовтня 1994. – С.2.

55.  Щурат В. Церкви греко-католицької парохії в Бродах // Сьвіт. Ілюстрована часопись для руських родин. – Число 5. Львів. 1907. – С.78-80.

56.  Янів В.(Ульянов В.) Ілюстрований нарис містобудівельної історії Бродів // Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник. – Книга ІІ. Броди. 1998. – С.155-181.

57.  Barącz S. Wolne miasto handloweBrody. – Lwów, 1865. –198 s.

58.  Bernhaut E. Obrazki z przeszłości Brodów i powiatu Brodskiego. – Brody, 1938. – 91 s.

59.  Czołowski A. Dawne zamki i twirdzie na Rusi Halickiey. – Lwów, 1892. – S.106.

60.  Czołowski A., Janusz B. Przeszłość i zabytki województwa Tarnpolskiego. – Tarnopol, 1926. – 199 s.

61.  Kalinowski W. Miasta polskie w XVI i pierwsyej połowie XVII wieków // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. Teoria i Historia. – Tom VIII. – Zoszeta 3-4. – Warszawa. 1963. – S.167-225.

62.  Krasny P. Kościół parafialny p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego w Brodach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej / Pod. red. Jana K. Ostrowskiego – Część I. Kościoły i klasztorzy rzymskokatolickie dawnego województwa Ruskiego. – T.I. – Kraków. 2005. – S.19-35.

63.  Krawcow S. O układzie przestrzennym miasta Brody w XVI-XVII w // Kwartalnik Architektury i Urbanistyki. Teoria i Historia. – Tom XXXVIII. – Zoszet 1. – Warszawa. 1992. – S.3-14.

64.  Kustynowicz Ju. Entsetehungsgeschichte des k. k. Rudolf-Gymnasium in Brody // Jahresbericht des k. k. Rudolf-Gymnasium in Brody. – XXVI. – Brody. 1904. – S.3-26; Kustynowicz Ju. Entsetehungsgeschichte des k. k. Rudolf-Gymnasium in Brody. T.II // Jahresbericht des k. k. Rudolf-Gymnasium in Brody. – XXVII. – Brody. 1905. – S.3-26.

65.  Kuś D. Feliks West księsgarz-wydawca 1846-1946. – Warszawa – Wrocław, 1988. – 336 s.

66.  Larsson B. Skoog G. Multi-Ethnic Built Heritage and Urban Environment in West Ukraine and Moldova – a Challenge for Urban Plnning and Development. – Volume I. The Periphery in the Midst of Europe – Saving the Built Heritage.(Main report: Introduction, method and conclusions.). – Lund University Sweden, 2008. – 98p.

67.  Larsson B. Skoog G. Multiethnishes bebauthes Kulturerbe in Westukraine und Moldawien eine Ausforderung für Stadtplanung und Entwicklung / Multi-Ethnic Built Heritage and Urban Environment in West Ukraine and Moldova – a Challenge for Urban Plnning and Development. – Teil II / Volume II.:Galizien / Galicia: L’viv, Žovkva, Brody, Berežany. – Lund University, Sweden, 2009. – 264 s.

68.  Lipiński T. Miasto Brody z dawnemi przynałeżytościami. – Warszawa, 1853. – 14s. (Odbitka z Biblioteki Warszwskiej. – Tom I. – Warszawa. 1851. – S.435-447).

69.  Niewolak Fr. Krótki zarys historji Gimnazjum Państwowego w Brodach ze szczególnem uwzglednieniem ostatniego 10-cio lecia // Sprawozdanie Dyrekcji Gimnazjum Państwowego im Józefa Korzeniowskiego w Brodach za rok szkolny 1928-1929. – XXXVIII. – Brody. 1929. – S.1-22.

70.  Sosnowski O. Studium pierwotnego założenia (1586) i obwarowania (1630-1635) miasta Brodów // Biuletyń Historii, Sztuki i Kultury. – Zoszet 2. – Warszawa.1933-1934. – S.247-252.

71.  Wurm D. Z dziejów Żydostwa Brodzkiego za czasów dawnej Przeczpospolitej Polskiej (do r.1772). – Brody, 1935. – 119s.

72.  Z. Bóżnica Żydowska w Brodach // Kłosy. – № 486. – Warszawa. 1874. – S.260, 265.