У січні 2009 минуло 170 років від «дня народження» фотографії. Винахід Ньєпса і Дагера, після офіційного визнання Паризькою Академією наук 7 січня 1839 року [7, c.11], набув надзвичайної популярності. Одне за одним по всьому світу почали з’являтися спеціалізовані ательє, в котрих виготовляли дагеротипні (назва від імені автора винаходу) зображення на світлочутливих посріблених пластинках. У тому ж таки 1839 році професор природничої історії та фізики Львівського університету, доктор медицини Йоган Глойснер за оприлюдненими описами виготовив фотокамеру і зробив перші дагеротипні зображення львівських краєвидів [14, c.179]. А в 1843 році у Львові відкрилося одне з перших професійних дагеротипних фотоательє І.А.Холоневського [14, c.179]. На жаль, на сьогодні нам не відоме ім’я першого бродівського фотографа чи дагеротипіста, але припускаємо, що з тогочасною фотографією мешканці нашого міста могли познайомитися ще в першій половині ХІХ ст. Згадаємо, що в цей час Броди були одним із найбільших міст Східної Галичини, що до 1880 року мало статус «вільного торгового міста», і саме тут проживало багато найзаможніших людей краю (знані купці, банкіри), які могли дозволити собі цю досить дорогу новинку – дагеротипне зображення (портрет). Фотопортрет у вигляді медальйона, що не зберігся, міг бути встановлений на родинному пам’ятнику Гауснерів – однієї з найбагатших родин Бродів середини ХІХ ст. [8, c.53].

З часу виникнення і до кінця ХІХ ст. фотографія пройшла складний шлях розвитку і удосконалення: від дорогих посріблених пластин, що виготовлялися в одному екземплярі, й до значно дешевших, тиражованих відбитків на фотопапері.

В даній розвідці головний акцент зроблено не на самих фотографіях, їх описі, а на те, хто їх виготовляв, кому ми завдячуємо такій кількості давніх світлин мешканців Бродів і Бродівщини, подій, об’єктів, краєвидів тощо. Хронологічно дослідження охоплює рамки кінця ХІХ ст. – 1939 р. Умовно цей проміжок часу ділимо на два періоди: 1) кін. ХІХ – 1914 р. – виготовлення художньої фотографії як витвору мистецтва; 2) 1920-1939 рр. – період професійної і любительської фотографії. Окремі згадки стосуються початку 1940-их років, якщо ті чи інші фотомайстри чи заклади продовжували свою роботу в цей період і є відповідні відомості. Джерельною базою роботи є матеріали фототеки (фотоархіву) Бродівського історико-краєзнавчого музею і цифрові фотозбірки (скановані копії родинних архівів жителів Бродівщини).

На кінець ХІХ ст. фотографія для мешканців нашого міста була звичним явищем. Про це свідчить, наприклад, оголошення в №1 «Gazety Brodzkej» від 1 квітня 1895р.: «Портрети з фотографії або з натури, виконані олівцем за помірну ціну. Замовлення приймає книгарня Ф.Веста.» [19, с.5].

«Галицька адресна книга» Яна Бургера у 1897 році називає прізвища двох бродівських фотографів Дж. Буксдорфа (J. Buksdorf) і Мауриція Райса (Maurycy Reiss), котрий «рекомендує свій фотографічний заклад» [18, с.89]. Це одні з перших фотографів, які працювали в Бродах.

Фотографічний заклад Мауриція Райса знаходився на розі вулиць Філіпа Цукра (сучасна назва – академіка В. Щурата) та Нової (М. Грушевського). Значну інформацію про цей заклад дають фотографії, що зберігаються у Бродівському історико-краєзнавчому музеї [15], зокрема, це фото 3-ох річного Якова Корхіна, виготовлене у 1909 р.; портрет невідомого священика, ймовірно, з дружиною; портрет гімназиста Григорія Хміляра з с. Конюшків 1903 року; фото невідомої родини 1912 року. Усі світлини різного розміру (формату), наклеєні на картонну основу – паспарту, яка є орнаментованою і містить написи з іменем майстра, рекламу його закладу та іншу додаткову інформацію. Картонні основи для світлин виготовлялися в спеціальних художніх майстернях. З окремих наявних зразків дізнаємося, що паспарту для фоторобіт Мауриція Райса виготовляв Б. Вахтль у м. Відень – столиці Австро-Угорської імперії. Про сам заклад довідуємося з зворотної сторони паспарту світлини хлопчика Я.Корхіна. Тут зображено два графічні вигляди (із вулиці Цукра та Нової) неіснуючої сьогодні будівлі фотоательє М.Райса. На зображеннях будівлі видно рекламні вивіски з написами на польській мові «Заклад фотографічний. М.Райс» та «Фотограф М.Райс». Над парадним входом до ательє, від вулиці Цукра, знаходилася таблиця з написом «1892» – це, очевидно, рік відкриття фотографічного закладу М.Райса. Клієнтами фотоательє були не лише місцеві жителі, але й приїжджі. Для розширення своєї клієнтури Маурицій Райс писав на світлинах не лише польською чи загальновживаною у фотографії французькою мовою (за місцем народження фотографії). На окремих паспарту бачимо написи «Заклад фотографічний М.Райса в Бродах у власній посілості на вулиці Цукра» трьома мовами: польською, якою користувалося заможне міщанство Бродів, німецькою – офіційною державною мовою та російською, якою розмовляли подорожуючі з Російської імперії чи приїжджі з сусіднього містечка Радивилова.

Фотограф М. Райс продовжив свою працю і після Першої світової війни. Однак в той час його світлини вже не наклеювались на художньо оздоблені картонки, не мали монограм з латинських літер «M» і «R», ані стилізованого герба з ініціалами фотомайстра, що увінчував зворотну сторону паспарту. Відоме студійне фото 1920-х років з зображенням трьох жінок з родинного архіву родини Федик-Бойчук [16]. На зворотній стороні світлини стоїть спеціальний художній штамп з написом французькою «M. Reiss Atelier de Photographie Brody». Інші світлини фотоательє Райса міжвоєнного періоду вдалося ідентифікувати завдяки співставленню декорацій фото невідомої родини 1912 року з деякими світлинами 1920 – 30-их років, які зберігаються у родинних фотозбірках жителів с. Клекотів [16]. Цей факт вказує на те, що ательє, яке вже мало певну традицію у Бродах, користувалося популярністю у жителів сусідніх сіл.

В адресних книгах Польщі 1926 – 1930 років [20; 21; 22] серед прізвищ фотографів знаходимо Р.Райса – сина або іншого близького родича Мауриція Райса, який продовжував займатися фотографією у нашому місті, правдоподібно, до початку ІІ світової війни.

Буксдорф – це прізвище ще однієї родини бродівських фотографів. Про початки роботи у нашому місті Дж. Буксдорфа не маємо достовірних відомостей. Одна з перших відомих світлин – портрет Джесі Розберг [16] – наклеєна, очевидно, на стандартний вид паспарту, на лицевій стороні якого французькою мовою зазначено «Cabinet-Portrait» (так називалися одні з перших фотоательє), а на орнаментованому рослинним візерунком звороті художньо виписано слово «Souvenir». Ззаду на картонці стоїть прямокутний штамп «Zakład fotograficzny J. Buxdorfa w Brodach». Інші ж світлини наклеєні вже на «фірмові» картонки, з написами «Буксдорф», «Броди». На звороті зазначено ініціали і прізвище «М.Н. Буксдорф», а зверху знаходиться герб з двома грифонами, які спираються на круглий щит, увінчаний короною, на щиті монограма з літер «B» і «J». Внизу – запис на польській мові «Кліше зберігається. Наслідування заборонене.» («Klisze przechowują się. Nasladownictwo zastrzezone.»).

Після І світової війни Буксдорфи продовжили свою справу. З відомих тогочасних світлин можна назвати груповий портрет Товариства кравців у Бродах 1927 року. Внизу на картонці вибито прізвище «Буксдорф» (без ініціалів). Інші світлини цього майстра (переважно портрети) мають на звороті прямокутний штамп з написом «Буксдорф фотограф в Бродах Коженьовського, 7». Таким чином, визначається місцезнаходження фотозакладу Буксдорфа – це сучасна вул. В.Стуса, будинок № 7 або № 5 (так як на початку ХХ ст. сучасний дім №5 складався з трьох з’єднаних будинків, що видно з фотографій 1916 р. [2]. Тому нумерація могла бути дещо зміщеною). У 1926 – 1930 роках у Бродах працював фотограф І.Буксдорф [20; 21; 22].

Не менш цікавою з краєзнавчої точки зору є дослідження діяльності ще одного бродівського фотографа Т. Яворського. Хоча «бродівським» вважаємо його умовно. Фотоательє Яворського знаходилось у місті Золочів, а у м. Броди була його філія. Чи сам Яворський був фотографом, який приїжджав у наше місто, чи тут під його іменем працював інший фотограф (представник фірми, довірена особа), говорити на даний час складно. На жаль, оригінальних світлин цього майстра у музеї немає. Зразок фото знаходився на польському Інтернет-аукціоні «Allegro» [23]. Це портрет чоловіка на картонній основі. Знизу, в лівому куті, під фото в стилізованій рамці польською мовою написано «Т.Яворський Золочів Філія в Бродах» («T.Jaworski Złoczów Filia Brody»). Ззаду (на звороті фото) – орнамент у вигляді круглого віночка, сплетеного з квітів і перев’язаного рушником із звисаючими кінцями, а в середині напис «Ательє художньо-фотографічне Т.Яворський Золочів Філія в Бродах вул. Золота» («Atelier art. fotograficzne T.Jaworski Złoczów Filia Brody ul. Złota»). Знизу зазначається, що негатив зберігається для подальших замовлень («Klisze przechowuje się do dalszych zamówień»). А ще нижче стоїть місце для номера фото («№ ______»).

Ательє Яворського знаходилося на вулиці Золотій, на першому поверсі будинку, який до сьогодні не зберігся, а стояв, там де зараз знаходиться пам’ятник Петру Федуну – «Полтаві», у рядовій забудові центральної вулиці міста. Точну локалізацію цього закладу дають нам видові листівки (поштівки) Бродів початку ХХ ст. Одна з них зображує вул. Золоту від сторони сучасного Майдану Свободи [16]. На згаданому будинку ми бачимо вивіску «Заклад художньо-фотографічний Т.Яворський». («Zakład art. fotograficzny T.Jaworski») Інші листівки, які зображають той самий вигляд вулиці, але з іншим сюжетом, датовані адресантом на звороті 1914 і 1915 роком [16], показують вивіску з написом «Заклад художньо-фотографічний «Ванда» («Zakład art. fotograficzny «Wanda»). Очевидно, що таку назву отримало ательє Яворського перед І світовою війною.

Правдоподібно, що саме Т.Яворський був одним з тих фотомайстрів, чиї сюжети друкувались на видових листівках міста Броди. Припускати це дають підставу такі факти:

1.                Цей фотограф був досить відомий перш за все фотофіксацією інтер’єрів Підгорецького замку [15], видовими поштівками Золочева [16]. Отже, маючи досвід в подібних роботах, він міг на замовлення готувати фотосюжети для поштівок з видами Бродів.

2.                В цьому ж будинку, що і ательє «Ванда», знаходилась крамниця відомого замовника і розповсюджувача поштових листівок Владислава Коцияна.

3.                На видових листівках вулиці Золотої, на будинку, в якому знаходився фотографічний заклад Яворського, досить чітко видно вивіски цього фотоательє. Мабуть, цей рекламний прийом фотомайстер використав для привертання уваги потенційних клієнтів.

Фотографічний заклад Т. Яворського діяв у м. Броди на початку ХХ ст. і, можливо, припинив своє існування з початком І світової війни: оскільки ця установа не згадується в Адресній книзі Яна Бургера (1897 р.), не знаходимо цього фотоательє (чи прізвища майстра) в «Адресних книгах Польщі» другої половини 1920-их років.

На початку ХХ століття ще одне фотоательє знаходилось на вулиці Золотій. Там працювали Павел Видерка і Едвард Альберт. Їх прізвища бачимо разом на зразках фотографій, представлених на Інтернет-аукціоні [23]. Більшість їхніх світлин – це портрети дітей, зроблені в ательє зі спеціальним оформленням (характерні костюмчики, декорації з овечої шкіри тощо). Окремі зразки фото цих майстрів мають дещо незвичну видовжену форму й орієнтовані вертикально. А художні написи на звороті розміщені горизонтально. Внизу під фото на польській мові йде напис: зліва «P.Wyderkа & E.Albert», справа – «w Brodach ul. Złota». На звороті паспарту значиться: «Atelier art. fotograficzne P.Wyderka & E. Albert w Brodach ul. Złota», нижче: «Klisze przechowuje się do dalszych zamówień». Щоправда, цікавим є те, що фото мають однаковий дизайн, але різняться підписами (на окремих зразках світлин прізвища двох майстрів зазначені на лицьовій та зворотній сторонах; на інших – на лицьовій стороні одне прізвище – П.Видерки, але на звороті зазначені два прізвища; ще одне фото як на лицьовій стороні, так і на художньо оздобленому і розписаному звороті, містить лише одне прізвище майстра П.Видерки). Очевидно, такі зміни підписів пов’язані з діяльністю фотоательє, співпрацею двох майстрів.

На жаль, не вдалося локалізувати місцезнаходження цього закладу на вулиці Золотій.

Діяльність фотоательє Павла Видерки та Едварда Альберта припадає на період початку ХХ ст. – 1914 р. (до початку І світової війни).

Події І світової війни (1914 – 1918) призупинили розвиток фотографії у нашому краї. Однак і з тих років відомо чимало світлин, зроблених військовими фотографами чи фронтовими кореспондентами. Зокрема, це австрійське фотографування зруйнованих Бродів 1916 р. [2], світлина 1915 р., яка фіксує перебування російського імператора Миколи ІІ на пероні бродівського вокзалу [10], та багато невідомих для нас фронтових фотографій, які розкидані по світу і зберігаються у вцілілих родинних фотозбірках.

У міжвоєнний період фотографія набуває масового поширення. Адресні книги Польщі за 1926-1928 рр. називають нам прізвища трьох бродівських фотографів: Буксдорф І. (Buksdorf I.), Кнопф Ф. (Knopf F.), Райс Р. (Reiss R.). – [20; 21]. А вже у 1930 році знаходимо прізвище ще одного фотографа – Шнайдера Л. (SchneiderL.) на вулиці д-ра Гольдгабера (сучасна Івана Франка) [22]. Очевидно, роком появи фотоательє цього майстра є 1929 р. Будинок його фотозакладу зафіксований на видовій поштівці «Броди. Церква греко-католицька», виданій накладом Владислава Коцияна у 1929 р. [16]. На цій поштівці зображено Церкву Різдва Пресвятої Богородиці, а перед нею за дерев’яною загорожею стоїть маленький будиночок, на вивісці якого читається слово «fotograf». Зразки світлин цього майстра невідомі.

Що ж стосується Францішка Кнопфа, то розпочав він свою працю у нашому місті, ймовірно, ще з початку 1920-их років. Відома значна кількість світлин цього фотомайстра [15; 16] завдяки печаткам чи тисненим штампам на світлинах. Ф.Кнопф виготовляв фото для віньєток вступників і випускників навчальних закладів м. Броди («Абсольвенти і абсольвентки однорічного курсу закладу для наук торгових Дир. Д.Льовіна в Бродах 1922р.», «Абітурієнти гімназії ім. Ю.Коженьовського в Бродах 1937 – 1947») [15]. Спільно з фотографом над оформленням віньєток працював Д.Шевчук. Фотографічний заклад Ф.Кнопфа знаходився на тій же вулиці Цукра (В.Щурата), спочатку під номером 27 (на протилежній стороні вулиці, де розміщувався заклад Райса). Згодом він побудував спеціально облаштований будинок фотоательє, який містився за адресою вулиця Цукра, 18 (на розі сучасних вулиць В.Щурата та Єврейської). До речі, цей фотозаклад використовувався як ательє «новими власниками» й впродовж усього періоду радянської влади і був розібраний у 1990-их роках.

Наприкінці 1930их років у м. Броди діяло ще одне фотоательє з назвою «Lena». Серед фотографій того часу найвідомішими є портрет нашого земляка Петра Федуна [16], а також віньєтка випускників 1939 р. Державного гуманітарного і природничого ліцею ім. Коженьовського в Бродах [15 ], що був створений на базі Бродівської гімназії. Характерним для світлин цього закладу є спеціальний художній штамп зеленого кольору, де зазначено польською слова «Лєна» і «Броди». Місцезнаходження цього закладу і прізвище фотографа (фотографів) не встановлено.

Характеризуючи розвиток фотографії на Бродівщині у другій половині 1930-их років, слід згадати також про журналістську фотографію. Гортаючи тогочасну пресу, знаходимо чимало бродівських фотографій [1, с.5; 4; 6; 17]. Репортажні світлини демонструють ті чи інші події в житті місцевих громад. В одному з номерів газети «Брідські вісті» читаємо оголошення: «Редакція «Б.В.» рішила – за зворотом коштів виготовлення кліші в сумі 6 зл. – поміщувати в кожному числі знимки: сільських хорів, оркестр, всякого рода торжеств, імпрез, тощо. Знимки з підписом на відворотній стороні, чи з окремою відповідною дописую, якого рода це знимка, при якій нагоді і де зроблена прохаємо присилати до Редакції.» [1, 3]. Це звернення свідчить про діяльність чималої кількості фотографів-любителів на території Бродівщини. Серед любителів-світливців міжвоєнного періоду можемо назвати Д. Кузьму з Бродів [15]; Григорія Ковальського з с. Шнирів, об’єктиву якого належить велика кількість світлин з життя і побуту мешканців сіл Шнирева і Клекотова [16]; Дмитра Швайку з Малих Перелісків (коло с.Заболотці)[11]; Степана Собківа, сина Семена, з с. Висоцько, який пізніше, з 1940 року, був позаштатним кореспондентом газети «Вільна Україна» [11]. В цей період працювали також М.Салюк із с. Чехи (нині с. Лугове) та Гриць Губач з м. Броди, що проживав на вулиці Міцкевича, 39 (сучасна вулиця 22 січня). Відомою світлиною М.Салюка є фотографія товариства «Луг» с. Заболотці [16]. На звороті фото стоїть овальна печатка з написом «Кіно і фотограф в Чехах М. Салюк», а далі рукою написана дата 31.8.1930. Цей факт вказує на існування місцевого кінооператора у 1930 р. Серед світлин Гриця Губача, відмічених авторськими штампами майстра, відомі: парад (марш) військових інвалідів вулицями міста, світлини працівників районної молочарні в Бродах [16], а також Перше причастя на Старих Бродах 1942 року [15].

У Підкамені до 1939 року фотографували Францішек Піттнер (1903-1944) [13] та Володимир Хомик [12; 13].

Любительською фотографією займався і визначний громадський діяч Брідщини, один з видавців газети «Брідські вісті» – Володимир Чубатий. «На доручення церковної влади він роз’їздив на ровері по селах Брідщини та фотографував місцеві церкви та родини тамтешніх священиків» [3, c.521]. На превеликий жаль, колекція його світлин безслідно зникла у роки ІІ світової війни.

Про масове захоплення фотографією у 1930-их роках свідчить також поява у м. Броди спеціалізованих магазинів-лабораторій, де продавалися фотографічні приладдя та надавалися послуги з друку фотографій. На деяких світлинах 1930-их років зустрічаємо штампи з написами на польській мові: «Фотохімічна лабораторія Еліаша Гольдінстейна, Броди» («Laboratorium foto-chemiczne Eliasz Goldinstein, Brody») та «Лабораторія фото-хімічна «Фоторіс» Броди вул. Уланів Креховецьких 10 1 поверх» («Lab. Fot. Chem. «Fotoris» Brody, ul. Ułanów Krechowieckich 10 I p.») [16]. «Склеп з фотографічними приборами й кондонками пана Гольдштайна» за спогадами І.Івахіва [5, с.5] знаходився в будинку, де розміщувалося перед І світовою війною ательє Яворського «Ванда» та магазин В.Коцияна. Інша з названих лабораторій діяла і в роки німецької окупації, про що свідчить штамп на одній з тогочасних світлин: «FOTO STUDIO Brody Adolf Hitlerstrasse 10» [16]. Уланів Креховецьких і Адольф Гітлерштрасе – це назви сучасної вулиці Золотої, а сама фотолабораторія знаходилась в будинку № 10, де в радянський час й по нині працює іграшковий магазин.

 Отже, як бачимо у даній розвідці охоплено незначну частину джерельного матеріалу з історії бродівської фотографії. Цей матеріал потребує досить глибоких і ретельних пошуків, опрацювань і досліджень, його роль у вивченні історії, краєзнавства кінця ХІХ – ХХ століття є неоціненною. У колекціях Бродівського історико-краєзнавчого музею (як цифровій, так і в фототеці) зберігається чимало світлин даного періоду, які потребують окремого дослідження й вивчення. Але досліджуючи саму світлину, те, що на ній зображено, часто не задумуємося над тим, ким зроблений той чи інший фотосюжет, яка історія появи цієї світлини.

 

 

1.                Брідські вісті. – Рік ІІ. – Ч.12(14). – Броди. 1 вересня 1937.

2.                Виставка «Йозеф Рот (1894-1939)», організована спільно Федеральним міністерством закордонних справ Австрії та Віденським архівом новітньої австрійської літератури. Складена Г.Люнцером та В.Люнцер-Тальос. – 1994. – Зберігається у Бродівській гімназії ім. І.Труша.

3.                Вовк А. Володимир Чубатий – один з громадських діячів Брідщини // Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник. – Торонто-Онтаріо, 1988. – С.520-522.

4.                Діточий садок «Рідної школи» в Бродах (фото) // Рідна школа. Ілюстрований часопис для всіх. – Рік І. – Ч.19-20. – Львів. 15 жовтня 1932.– С.277.

5.                Івахів І. Я син твій, земле брідська (спогади гімназиста). – Броди: Видруковано у комп’ютерному центрі Бродівської гімназії ім. І.Труша, 2001. – 48 с.

6.                Курси молочності в Чехах (фото) // Сільський господар. Орган Краєвого Товариства Господарчого «Сільський Господар». – Річник ХХІ. – Число 11. – Львів.1 червня 1935. –– С. 163.

7.                Краткий справочник фотолюбителя / Сост. и общ. ред. Н. Д. Панфилова и А. А. Фомина. – 4-е изд., доп. – Москва: Искусство, 1985. – 368 с. ил.

8.                Кулінець П. Німецькомовні написи на надгробних пам'ятниках ХIX - поч. ХХ ст. бродівського міського кладовища // Бродівщина – край на межі Галичини й Волині: Матеріали другої краєзнавчої конференції. – Випуск 1. – Броди. 2008. – С.46-55.

9.                Повітовий луговий інструкторський курс в Бродах (фото)// Брідські вісті. – Рік ІІ. – Ч.4(6). – Броди. 1 квітня 1937.– С.2.

10.          Спиридович А.И. Великая Война и Февральская Революция 1914-1917 г.г. – Кн.1-3. – Нью-Йорк: Всеславянское Издательство, 1960, 1962. (Фото).

11.          Спогади Багая Романа Антоновича, 1933 р.н. Записав В.Стрільчук 02.03.2009 р. Зберігаються в приватному архіві автора.

12.          Спогади Зварича Теодозія Миколайовича, 1930 р.н. Записав В.Стрільчук 05.03.2009 р. Зберігаються в приватному архіві автора.

13.          Спогади Зьомбри Гелени Станіславівни, 1930 р. н. Записав Зьомбра В.О. 05.03.2009 р. Зберігаються в приватному архіві Зьомбри В.О.

14.          Таємниці міста Лева: Книга для читання / Укладачі О.Волосевич, О.Даниленко. – Львів: Аверс, 2004. – 356 с.

15.          Фототека Бродівського історико-краєзнавчого музею.

16.          Цифрова збірка фотографій Бродівського історико-краєзнавчого музею.

17.          Ювілейне свято Філії Сільського Господаря в Бродах (Похід вулицями) (фото) // Сільський господар. Орган Краєвого Товариства Господарчого «Сільський Господар». – Річник ХХІ. – Число 20. – Львів.15 жовтня 1935. –– С. 307.

18.          Burger J. Galicyjska księga adresowa obejmująca adresy fabrykantów, przemysłowców, przedsiębiorstw górniczych, artystów, kupców i t. p. posidających swe zakłady w Galicyi. – Lwów, 1897. – S.88-91.

19.          Gazeta Brodzka. – Rok I. – №1. – Brody, 1 kwietnia 1895.

20.          Księga adresowa Polski (wraz z W.M. Gdańskiem) dla handlu, przemysłu, rzemiosł i rolnictwa 1926-27. – Warsawa. – S.1845.

21.          Księga adresowa Polski (wraz z W.M. Gdańskiem) dla handlu, przemysłu, rzemiosł i rolnictwa 1928. – Warsawa. – S.1682.

22.          Księga adresowa Polski (wraz z W.M. Gdańskiem) dla handlu, przemysłu, rzemiosł i rolnictwa 1930. – Warsawa. – S.1652.

23.          Інтернет-аукціон «Allegro»: www.allegro.pl