|
Володимир УльяновІконографічні джерела до будівельної історії бродівської фортеціБродівська фортеця, як комплекс інженерно-будівельних
споруд, об’єднаних одним функціональним призначенням, на протязі свого
існування не один раз змінювала свій вигляд. Цьому
сприяли зміна соціально-політичної ситуації в краї,
розвиток фортифікаційної науки і практики та особисті вподобання власників
твердині. Спочатку це була, очевидно, оборонна садиба
(форталіціо) осадників нового міста «Любіче», потім – міська цитадель в єдиному
комплексі оборонних споруд Бродів, у XVIII ст. – укріплена резиденція дідичів міста з новим палацом, вписаним у межі
валів фортеці, з казематами XVII ст. за
італійською традицією «palazzo in forteca». Після руйнування
фортеці в 1812 році – романтична ведута (опісля з добре обжитим і утриманим
палацом). Після війн XX ст. в замку були різні військові об’єкти. Таким чином, можна умовно виділити сім
періодів будівельної історії Бродівської фортеці: - форталіціо Жулкевських «Любіче» (1586 –
1629); - замок-цитадель
Конєцпольських – Собеських – Потоцьких (1630 – сер. XVIII); - замок-резиденція
Потоцьких (з сер. XVIII ст. – до зруйнування фортеці в 1812 році); - замковий палац з казематами Потоцьких –
Млодецьких – Жищевських (1812 – 1939); - період руйнації замку 1939 – поч. 60-х
років XX ст.; - оренда замку підприємством
з ремонту автонавантажувачів (в/ч 65557, після реконструкції замку поч. 60-х
років XX ст. (1963) до 1993 року); - сучасний стан пам’ятки
(з 1994 року). Простежити ці періоди часових змін допомагають
іконографічні джерела: твори образотворчого мистецтва, фотографії та ілюстровані
поштівки й їх репродукції в друкованих виданнях, а також картографічні
матеріали і проекти реконструкції фортеці. Суттєву роль в розумінні зображеного
дають описи замку і спогади очевидців різних років. Форталіціо Жулкевських «Любіче» «Добре поміркувавши, беручи до уваги часті
наїзди, особливо татарські, які завдають великої шкоди людям і моїй власності
Бродам, маючи намір знешкодити їх, постановляю: на
Бродському Острові, посеред ставу, званого «Nokopeń», збудувати замок і наректи його
«Любічем»… Броди, 13 серпня 1586 року» [34, с. 252; 31, с. 2]. Так починається документально зафіксована історія Бродівської
фортеці. На сьогоднішній день ні опису замку Жулкевських, ні його локалізації,
ні зображень не віднайдено. Проте А. Яблоновський в праці «Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym» (пол.) називає Бродівський замок
часів Жулкевських серед реєстру замків Червоної Русі, як ланку оборони краю з
боку Волині в басейні ріки Стир [22, c.20]. Згадується також «Двір в
Бродах» 1614 року останнього з Жулкевських – Лукаша [31, с.2]. Однак, зберігся
скульптурний портрет фундатора міста і замку «Любіче» – белзського, а згодом
руського воєводи Станіслава Жулкевського. Це –
бронзовий надгробок воєводи, який знаходиться у Львівській Метрополітальній
базиліці (Латинському соборі). Історик
мистецтва В. Любченко виявив, що надгробок відлито на початку XVII ст. у Львові в майстерні Г. Франке, але модель походить
ще з кінця XVI ст. [33, с.161-162]. Що ж стосується самих
Бродів часів Жулкевських, то вони показані на кордоні Руського воєводства на
мапі Великого князівства Литовського 1613 року Міколая-Кшиштофа Радзівілла
(масштаб 1:800000, 1 см – 8км) серед 252 міст
нанесених на мапі. На цій карті місто позначене з ескізом міської або замкової
забудови. Основним виконавцем мапи Радзівілла був його придворний штихар і
картограф Томаш Маковський. Він власноручно робив описи і замальовки ландшафту,
які показані на мапі [8, с.82, с.85]. Замок-цитадель Конєцпольських – Собеських – Потоцьких В ухвалі коронаційного вального сейму в Кракові 11
березня 1633 року сказано, що ясновельможний пан Станіслав Конєцпольський
каштелян краківський, великий коронний гетьман великим коштом фортифікує місто Броди і потужну в ньому фортецю закладає [5, с.16], яка
була спланована самостійно (як цитадель), однак, входила до комплексу міських
фортифікацій. Таке взаємне планування замку і міста цілком відповідало трактату
Самуеля Маролуа «Архітектура для наступу й оборони»,
що вийшов у Гаазі 1615 року. Ця схема, як відомо, спрацювала восени 1648 року,
коли козаки тримали замок в облозі [7, с.158-161]. Творцем Бродівських фортифікацій (замку і оборонного валу), як й инших фортець збудованих С.
Конєцпольським на Україні, був відомий фортифікатор і картограф Гійом Левассер
де Боплан, який перебував на службі у великого коронного гетьмана в 30 – 40 - х
роках XVII ст. [6, с.37]. На
фраґменті VIII листа
Спеціальної карти України, яку він склав в 1650 році, околиці Бродів, нариси
фортифікацій на «Острові», Лагодівська гребля і млин, як ключеві елементи
гідротехнічної системи оборонних споруд показані дуже детально (масштаб 1:
450000, 1 см – 4.5 км) [6, с.38]. Керував будівельними роботами, які тривали до 1635 року,
венецієць архітектор Андреа дель Аква, який поступив
на службу до С. Конєцпольського з часу дії привілею від 5 квітня 1631 року [6,
с.38]. До 1637 року А. дель Аква жив у Бродах і мав свій
будинок на ринку, який він продав і перебрався до Львова [3, с.21]. Репродукція
гравюри з портретом відомого фортифікатора поміщена в фотоальбомі «Золота підкова» львівського фотомитця В. Пилип’юка [17, с.55]. В 1986 році було розроблено графічну реконструкцію
фортифікацій Бродівського замку для реставраційних робіт (автори проекту Уляна Піхурко і Данута Кривошеєва) [6, с.31]. А в 1997 році, у
«Віснику» інституту Укрзахідпроектреставрація №6 автори цього проекту
опублікували: розбивку (ґрунторис) фортечної споруди, побудову нарису та
орфографії фортеці і метрологічний аналіз вирішення фасадів казематів від дитинця [16, с.91-92, с.95]. Проекти реконструкції створювались з допомогою геометрично-метрологічного
методу і, очевидно, базувалися на відомих описах фортеці цього періоду (Ульріха
фон Вердума (1671) [20, с.98] і Франсуа Далерака (1685) [24, с.65-67] ). На початку 90-х років Володимиром Олександровичем був
віднайдений інвентарний опис бродівського замку станом на 1689 рік серед паперів родини Собеських в складі частини архіву
Радзівіллів у варшавському Головному архіві давніх актів. Окрім стану замкового
валу з казематами, в цьому документі детально описана дерев’яна (!) забудова
замкового дитинця, що суттєво доповнює опис Ф. Далерака. Це, насамперед,
будинок «панських покоїв» і сусідніх з ним двоповерхових «жіночих покоїв»,
шпихлір і возівня. Біля цейгаузу (арсеналу) описана восьмикутна порохівня. На кутових белюардах
(бастіонах) симетрично від замкової брами згадуються дві споруди: з ліва –
«Скарбець», фундамент якого був розкритий під час
ремонтно-реставраційних робіт 2007/2008 років, а з права – «шопа гонтами
підбита з трьома стінами…». На самих же екстрапованих п’ятикутних белюардах
були висипані земляні надшанці, названі в описі бастіонами, які були оплетені
кошами і на яких, на дерев’яних помостах, стояла крупнокаліберна артилерія.
Взагалі, цей опис докладно представляє замок після
його передачі С. Конєцпольським Якубу Собеському перед приїздом у Броди короля
Яна III Собеського в 1690 році [2, c.549-565]. Портрети володарів твердині були широко представлені в
збірці живопису Підгорецького замку – супутника
Бродівського замку часів Конєцпольських – Собеських, серед якої булли й
історичні полотна голландського художника Яна де Баана [17, с.66-67; с.32,
с.10-13]. Замок-резиденція Потоцьких Після того, як минула загроза турецько-татарських
набігів, закінчилась Північна війна Росії з Швецією та
військові дії, пов’язані з боротьбою за Польську корону, Потоцькі перетворили
Бродівську цитадель на укріплену резиденцію, як символ своєї заможности.
Перебудову замку, ймовірно, проводив син великого коронного гетьмана Юзефа
Потоцького – Станіслав. Він був фаховим архітектором
та військовим інженером і мав досвід у будівництві фортець. В той час на службі
у Потоцьких перебував полковник королівської артилерії Крістофер
Дальке, який, як відомо, був автором проекту мурованих укріплень Підкамінського
домініканського монастиря, за що він отримав у 1734 році 110 дукатів [25,
с.21-22]. В монастирських документах було записано, що «Вельможний і
найясніший пан київський воєвода і галицький староста
Станіслав Потоцький та полковник королівської артилерії пан Дальке – досвідчені
у мистецтві фортифікаціі Кам’янця, Станіславова і Ченстохови» [23, с.90].
Цей висновок дає підставу припустити, що і в Бродах
ґрунтовна перебудова замку (коли був споруджений равелін на невисокому
обмурованому шанці, над в’їзною брамою звели надбрамну вежу, а на місці
«жіночих покоїв» і шпихліру був побудований двоповерховий мурований палац)
також була здійснена за участю К. Дальке. На щастя зберігся
ландкартний план твердині цього періоду. В кабінеті мистецтв Львівської
наукової бібліотеки ім. В. Стефаника є копія акварелі другої половини XVIII ст., яка походить із збірки Габріеля
Павліковського з бібліотеки Павліковських – «Цитадель Бродська і план
Бродського замку» [12, с.131; 26, Ryc.4; 29, Ryc.3]. В часописі «Przyiaciel domowy» (пол.) за 1852 рік № 11 був опублікований
графічний малюнок з копії цієї акварелі [35, с.11]. Відомі ще два плани замку з
кінця XVIII ст.: фраґмент 358 аркуша XXV-ї секції військової карти фон Міґа за 1782 рік (масштаб 1:28800, 1 см – 288 м) [15, с.64] і рукописна
схема замку С. Кравцова з плану Бродів 90-х років XVIII ст. [29, Ryc.4]. Описи замку кінця XVIII ст. В. Площанського [18], К. Б. Фаєрабенда
[9, с.655], а також спогади Ю. Коженьовського з 1809 – 1812 років [24,
с.137-139] доповнюють уявлення про замок перед його руйнуванням. В 1982 році бродівський художник Є. Клочков зробив
реконструкцію замку (Потоцьких – В. У.) [БІКМ – ФТ], яку він використав при
виготовленні панорами міста XVII – XVIII ст. для
Бродівського краєзнавчого музею. Однак, вигляд макету фортеці вийшов дещо
надуманий. Замковий палац з казематами Потоцьких – Млодецьких – Жищевських Після поразки Австрії у війні проти Франції
1809 року та підписання Шьонбурнського миру, Броди опинилися на території, яку
зайняло залежне від Франції Варшавське князівство. Бродівський замок для
Габзбурґів втратив своє стратегічне значення і на вимогу Росії за її
нейтралітет підлягав касації. В 1812 році австрійський
уряд наказав військовим, які перебували в замку, замінувати і підірвати
екстрапові стіни бастіонів, в’їзну браму з вежею і сусідні каземати. Свідком руйнування фортеці був Ю. Коженьовський, який описав
це в листі до історика домініканця Садока Баронча [24, с.138-139]. В 1834 році замок, властиво, тільки, замкові руїни
перейшли від Францішека Потоцького до Голови судів Волинської губернії Яна
Казімєжа Млодецького. А пізніше – від його сина
Казімєжа Стефана замчище відкупив граф Жищевський [19, с.68]. Тепер головною
оздобою замку став двоповерховий палац, який вперше згадується в 1755 році під час весілля старшої доньки С. Потоцького – Теофілії [24,
с.101, с.109]. Стан забудови замкового дитинця та його оточення видно з
фраґменту кадастрової карти 1844 року (масштаб 1: 2800, 1 см – 28 м) [1].
Конфігурація цієї забудови повторюється і на схемах міста
30-х років XX ст. [28; 36]. Основним іконографічним джерелом цього періоду є
фотографії та поштівки кінця XIX – поч. XX ст. Декілька
поштівок репрезентують фасад замкового палацу з декількох ракурсів [БІКМ – ЦА].
В книзі А. Чоловського і Б. Януша «Przeszłość і zabytki wojewόdztwa Tarnopolskiegо» (пол.) є ще фотографія палацу з тильної сторони
будівлі [27, Tabl. IX]. Замкові каземати представлені на поштівках і в книжках
переважно в одному ракурсі – це східна куртина валу з кутовим казематом і
решткою апарелі пристосованою під дах невеликих
приміщень [БІКМ – ЦА]. Цікаво, що в книзі А.
Чоловського і Б. Януша [27, Tabl. IX] та в книзі З. Косцюва [28,
№20] фотографії цих казематів надруковані дзеркально перевернутими, що вводить
в оману дослідників. Окрім того, на фотографії в книзі
З. Косцюва [28, №20] в північній куртині казематів показані комини панської
кухні, яка ще згадується в інвентарному описі 1689 року [2, с.553]. На одній з поштівок, виданої накладом Фелікса Веста,
показана південна куртина казематів – залишки давнього
цейгаузу [БІКМ–ЦА]. Але найоригінальнішою поштівкою серед виявлених є поштова
картка кінця XIX ст. віденського видавництва Карла Швідерноха
на замовлення Ф. Веста з трьома мальованими сюжетами: замковим палацом,
порталом в казематах і Смоленською брамою [30, с.284]. На особливу увагу тут
заслуговують два сюжети. Перший – це Смоленська брама, яка використовувалась як
в’їзна брама на замковий дитинець після зруйнування
колишньої замкової брами з надбрамною вежею та равеліну, де згодом були
посаджені дерева, які показані на мапі Бродів (масштаб 1:5000, 1см – 50м) в
книзі Я. Хоніґсмана «Евреи города Броды» (рос.) [21]. Пізніше,
в часи заводу з ремонту автонавантажувачів, ділянка Смоленської брами з новими
прибудовами використовувалась як мийка моторів і для зборки автомашин. Другий
сюжет – білокам’яний портал замкової фіртки в західній куртині казематів, який
був встановлений, ймовірно, також після руйнування
фортеці в 1812 році. Ця фіртка вела до господарського двору при замку, який
виник після того, як засипали оборонний рів довкола замку. В 20 – 30-х роках ХХ
ст. тут був «Nowy Brodzki Młyn» (пол.) графині Ядвіги Жищевської, раніше –
бровар, а в 60 – 80-х роках ХХ ст. – пролягала вулиця «Крепость» (рос.),
на якій знаходились житлові дерев’яні бараки переважно цивільних працівників військової частини. Період руйнації замку 1939 – поч. 60-х років XXст. Конфігурація пам’ятки цього періоду показана на фраґменті
рукописної мапи Бродів разом зі Старими Бродами станом на 1943 рік складеної колишнім мешканцем Старих Бродів Юліаном
Чорнієм в 1953 році (масштаб 1:10000, 1 см – 100 м), яка зберігається в
Бродівському історико-краєзнавчому музеї. В повоєнний час були проведені декілька фотофіксацій
стану фортеці. Прекрасну світлину замкового палацу на
поч. 60-х років зробив бродівський фотограф Ф. Харченко, яка, очевидно, була
використана як основа для ліногравюри Івана Крислача «Палац XVII ст.» (?) в наборі естампів «Давні Броди». В фотозбірці
Бродівського історико-краєзнавчого музею є чотири фотографії стану замкових казематів
до реконструкції поч. 60-х років: фасад частини казематів східної куртини,
фраґмент фасаду південного кутового каземату східної
куртини, зовнішній вигляд східного фортечного валу і зображення виступаючого
бастіону [БІКМ – ФТ]. В книзі Катерноги М. Г. «Архітектурна
пам’ятка туриста по Україні» 1965 року є фотографія фасаду замкового палацу з
частиною замкового дитинця з посадженими молодими деревами, які тепер утворюють
парк перед палацом [4, с.255]. В альманасі «Архитектурное наследство» (рос.)
№ 34 за 1986 рік була надрукована світлина «Портал
в’їзду» і план кутового бастіону за обмірами Ю. Нельговського і А. Тюпіча 1964
року [12, с.132]. Період оренди фортеці інженерною військовою
частиною 65557 Після реконструкції фортеці на поч. 60-х років, про що
говорить надпис «1963» на торці приміщення, яке походить ще з XІХ ст. на фундаментах зруйнованого кутового каземату,
пам’ятку орендувала інженерна військова частина – підприємство з ремонту
автонавантажувачів, відоме серед мешканців Бродів як «Крєпость» (сурж.)
(перший командир частини полковник Дікарєв). План замкового дитинця
(охоронний № 401/2) і план першого поверху замкового палацу (управління
частиною (охоронний № 401/1)) були надруковані в третьому томі чотирьохтомного
видання ПГА [14, с.103]. Ритм подвійних пілястр і
аркад поміж ними на відновленому фасаді казематів північної куртини показаний
на фотографії в путівнику «Замки і фортеці Західної України» [11, с.86]. Невелика фототека, дотична до замку 60 – 70-х років, зберігається у автора. Більшість фотографій зроблені моїм батьком Ульяновим Ф. П.,
який довгий час виконував обов’язки коменданта військової частини [ЗУВ – ФТ]. Фотофіксація стану замкових казематів та їх земляного
покриття була зроблена ще в 1982 році. На цих фотографіях зафіксовані: фасад
східної куртини, вхід в кутовий бастіон (вигляд з валу), фасад частини
казематів східної куртини, земляне покриття північної
куртини, перекриття казематів західної куртини без земляного покриття (три
вигляди), замковий палац (вигляд з валу) з зафіксованим моментом перекриття
даху західного ризаліту шифером [БІКМ – ФТ]. В журналі
«Пам’ятки України» № 2/90 є коментар відомого знавця замкової архітектури і архівознавця Ореста Мацюка до зафіксованого на
цих світлинах стану казематів: «А в Бродах, де чи не єдиний (крім Збаража)
замок у якому повністю збережені каземати кін. XVI – поч. XVII ст. декілька років тому додумалися здерти земляні насипи з валів, спотворивши
цим їхній вигляд та завдавши непоправної шкоди унікальним спорудам» [10, с.45]. В числі заходів до 900-ї річниці з моменту першої
письмової згадки про Броди в 1984 році Львівським
художньо-виробничим комбінатом була видана збірка ліногравюр (15x21 см) «Давні Броди» львівського графіка Івана Кирслача.
В цьому комплекті є естампи «Бродам 900 – Палац XVII ст.» (?) і «Бродам 900 – каземати фортеці XVII ст.» (західна куртина). Вперше фотографія з виглядом замку в
період перебування військової частини була надрукована
в районній газеті «Голос відродження». На фотографії – обряд освячення установи (військової частини)
благочинним настоятелем УПЦ у Бродах о. В. Широю [13, с.2]. Сучасний стан пам’ятки На протязі 1993 року військова частина була
передислокована в инше місце. Замковий палац після
внутрішнього ремонту передали під культурно-освітні установи, а каземати до
сьогоднішнього дня залишаються незагосподарені. Теперішній стан
фортеці докладно зафіксований на світлинах, які
з’являються в публікаціях (періодика, книги, буклети) та Інтернеті. В
Бродівському історико-краєзнавчому музеї цифрова збірка світлин також регулярно
поповнюється [БІКМ-ЦА]. На завершення
відмітимо, що аналогом за нарисом Бродівського замку можна рахувати збережений
до нині замок Кшижтопур в Польщі, хоча в свій час Ф.
Далерак порівнював Бродівську цитадель з цитаделлю в місті Стенау в Лотарингії
(сучасна Франція) [24, с.66]. Маємо надію, що всі наші напрацювання, можливо,
будуть використані в експозиції історії Бродівської фортеці. Скорочення назв фото
збірок: БІКМ – ФТ – фототека
Бродівського історико-краєзнавчого музею; БІКМ – ЦА – цифровий архів
Бродівського історико-краєзнавчого музею; ЗУВ – ФТ – фототека збірки Ульянова В. 1. Центральний
державний історичний архів України у Львові. – Ф. 186.
– Оп. 6. – Од. зб. 89. – Арк.
1-2. 2. Александрович
В. Опис замку в Бродах 1689 року // Український археографічний щорічник. -
Викуск 8/9. – Київ - Нью-Йорк. 2004. - С.544-565. 3. Вуйцик
В. Фортифікатори Львова XV – XVII ст. // Вісник. -
Ч.2. – Львів.1994 – С.18 – 29. 4. Катернога
М. Архітектурна пам’ятка туриста по Україні. - Кн. 1.
– Київ: Будівельник, 1965. – 275 с. 5. Корчак
А. До проблеми історії будівництва Бродовських фортифікацій // Бродам 920 (1084
– 2004). – Броди. 2005. – С.14 – 22. 6. Кравцов
С. Містобудівельна історія Бродів та Гійом Левассер де
Боплан // Україна в минулому. - Випуск 10. – Київ – Львів. 1993. – С.31 – 39. 7. Липа
К. Під захистом мурів. - Київ, 2007. – 183 с. 8. Люта
Т. Мапа Великого князівства Литовського 1613 р. Миколая – Христофора Радивіла
// Пам’ятки України. - №2. – Київ. 1996. – С. 81 - 88.
9. Мандрівник
німець 1798 року описує Броди // Броди і Брідщина.
Історично-мемуарний збірник / Під ред. Я. Чумака. – Торонто, Онтаріо. 1988. –
С. 654 – 655. 10. Мацюк
О. Оборонне зодчество України // Пам’ятки України. - №
2. – Київ. 1990. – С. 42 - 47. 11. Мацюк
О. Замки і фортеці Західної України. Історичні мандрівки. – Львів, 2005. – 192 с. 12. Нельговський
Ю., Годованюк Е. Каменные замки Западной Украины конца XVI – первой половины XVII в. // Архитектурное наследство. - № 34. –
Москва. 1986.– С. 125 – 133. 13. Нещодавно
освячено установу … (фото) // Голос відродження. - - №77 (96) – Броди. 4 липня
1991. – С. 2. 14. Памятники
градостроительства и архитектуры Украинской ССР (иллюстрированный справочник –
каталог). - В 4-х т. / Ред. кол. Н. Л. Жариков (глав. ред.) и др. – Киев: Будівельник, 1983. – Т.3.: Львовская
область; Одесская область; Ровенская область; Полтавская область. – 1985. – 373
с. 15. Петришин
Г. Карта фон Міґа як джерело до містознавства Галичини // Картографія та
історія України. Збірник наукових праць. – Львів – Київ – Нью-Йорк. 2000. – С.
54 – 79. 16. Піхурко У., Кривошеєва Д., Личко А. Замок в Бродах
Львівської області на основі матеріалів проекту реставрації // Вісник. – Ч.6. –
Львів. 1997.– С. 88 – 95. 17. Пилип’юк
В. Золота підкова України. - Книга I. – Львів, 2001. – 143 с. 18. Площанський
В. Бродовский замок в начале австрийского владения до 1786 г. // Слово. - №108.
– Львов, 1 (13) октября 1874 - С. 1-2. 19. Потопник
М. Броди // Світло. – лютий 1982. – С. 68 – 69.
(Ксерокопія продовження статті. Зберігається в Бродівському
історико-краєзнавчому музеї). 20. Ульріх
фон Вердум. Щоденник / пер. з німецької І. І. Сварник // Жовтень. - № 10 (468).
– Львів. 1983. – С. 89 – 105. 21. Хонигсман
Я. Евреи города Броды (1584 – 1944). – Львов, 2001. – 119 с.; іл. 22. Яблоновський
А. Оборона краю // Галицька брама. - № 1 - 2 (145-16). – Львів. січень-лютий,
2007-– С.20. 23. Barącz
S. Pamiątki miasta Stanisławowa. –Lwów, 1858. -192 s. 24. Barącz
S. Wolne miasto handlowe Brody. – Lwуw, 1865. – 197 s. 25. Barącz
S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu. –
Lwów, 1887. -36 s. 26. Bernhaut
E. Obrazki z przeszłości Brodуw i powiatu Brodzkiego. – Brody, 1938.
– Т. 1.- 90 s. 27. Czołowski
A., Janusz B. Przeszłość i zabytki województwa
Tarnopolskiego. – Tarnopol, 1926. – 199 s. 28. Kościów
Z. Brody. Przypomnienie kresowego miasta. – Opole, 1993. – 69 s. 29. Krawcow
S. O układzie przestrzennym miasta Brody w XVI – XVII w. // Kwartalnik
Architektury i urbanistyki: Teora i Historia. – Warszawa. 1992. – T. XXXVIII. –
Z.1. – S. 3 – 14. 30. Kuś
D. Feliks West Księsgarz – wydawca 1846 – 1946. – Wrocław, 1988. –
336 s. 31. Lipiński
T. Miasto Brody z dawnemi przynałeżytościami. – Warszawa, 1853.
– 14 s. (Odbitka z Biblioteki Warszwskiej. - Tom I. - Warszawa. 1851. - S.435 -
447). 32. Przyłęcki
S. Opisanie pałacu w Podhorcach // Dniestrzanka. – Lwуw. 1841. – S. 9 –
33. 33. Smirnow
J., Smirnowa J. Bazylika Metropolitalna obrządku Łacińskiego i
Kaplica Boimów we Lwowe. – Lwów, 2001. – 200 s. 34. Sosnowski
O. Studium pierwotnego załozenia (1586) i obwarowania (1630 – 1635) miasta
Brodów // Biuletyń Historii, Sztuki i Kultury. – Z. 2. – Warszawa.
1933 – 1934. – S. 247 – 252. 35. Twierdza
Brodzka // Przyiaciel domowy. - № 2. – Lwów. 1852 – S. 10 – 12. 36. Wurm D. Z dziejуw Żydostwa Brodzkiego
za czasуw dawnej Rzeczpospolitej Polskiej (do r. 1772) – Brody, 1935. – 116 s. |
ч
|
 |
|