|
Юрій ВащенкоЛогіка геополітичного марення
Напевно у вас теж є родичі в Росії.
Чи знайомі. І ви, напевно, теж в якийсь момент здивувалися тому, що їм
неможливо пояснити те, що відбувається у нас. Тут. В Україні. Неначе якась
невидима стіна відгородила нас. Одні й ті ж події і
факти інтерпретуються по різному. Ми засмучуємося, вони радіють. Ми радіємо, вони
дивуються. У соціальних мережах говорять про
зомбування, про промиванні мізків. Про те, що завдяки агресивній пропаганді
російські люди в масі своїй почали спотворено і тенденційно сприймати події в
нашій країні. Люди продовжують ходити на роботу, виховувати дітей, брати
кредити, вітатися з сусідами. І тільки стосовно України вони демонструють явну
неадекватність. Надмірну емоційність, екзальтованість, небажання розбиратися у фактах, розриви в мисленні.
Як таке могло статися? За поясненням пропоную звернутися до клінічної
психології. Вона вивчає протікання патологічних
психічних процесів. Як змінюються поведінка, мислення, почуття людей
в умовах стресу, хвороби або агресивної пропаганди. Як ми можемо
охарактеризувати стан масової російської свідомості з
точки зору клінічної психології? Мені здається, що це варіант стану коли людина
марить. У клінічній психології марення відноситься до розладів мислення. Людина, що страждає від марення, цілком орієнтується на
місцевості, може назвати дату і час, може ідентифікувати самого себе. Але при
цьому намертво переконана, що її сусіди - цереушники, дружина і діти хочуть її
отруїти, або ж вона є на порозі фантастичного
наукового відкриття. Маячні переконання такої людини не піддаються
критиці. Вони вищі від будь-якої критики. Критика їх не зачіпає. Наприклад,
члени Білого Братства були впевнені, що всі люди є
біороботами, і тільки члени Білого Братства залишаються останніми нормальними
людьми, біороботи хочуть вбити останніх нормальних людей, тому біороботам не
можна довіряти, не можна брати від них ліки, не можна з ними спілкуватися. І
коли психіатри намагалися працювати з Білими Братами,
це було марно. Буває марення переслідування, буває маніакальне марення, буває марення відносини,
коли людині видається, що всі події у світі мають
відношення безпосередньо до неї. Елементи марення можуть зустрічатися в нашому
повсякденному житті, просто ми рідко звертаємо на них увагу. У поспіху життя
нам не завжди вистачає часу щоб розібратися, чому, наприклад, колишнє подружжя
раптом починають ненавидіти один одного. Чому їх пояснення для оточуючих
виглядають дивними. Чому вони після багатьох років життя раптом приходять до переконання, що
колишній чоловік має намір обов’язково нашкодити, зіпсувати майно або навіть
життя. Для оточуючих це виглядає як нісенітниця і дурниця, а для
самої людини такі пояснення суб’єктивно дуже вагомі. Якщо ми чомусь намагаємося розібратися в їх відносинах,
то з подивом виявляємо певну логіку в їхніх уявленнях. Різнорідні
факти, думки, почуття групуються в їхньому мисленні таким химерним чином, що з
першого разу він (вона) може навіть переконати стороннього спостерігача у своїй
правоті. Ну, дійсно, чоловік займається дрібним сімейним шкідництвом, нишком
паскудить, замислив щось лихе. І тільки неспішно проаналізувавши цю внутрішню
логіку, поговоривши з іншою стороною, сусідами, родичами, ми можемо прийти до
висновку, що це логіка марення. Хитромудра, незвичайна, внутрішньо складна, іноді досить переконлива, але все одно болюча
логіка маячіння. Давайте спробуємо розібратися в російській маячній логіці щодо актуального
зовнішньополітичного конфлікту. Отже, російське геополітичне марення, яке довгий час було латентним, малопомітним, останнім часом
завдяки агресивній пропаганді перейшло у гостру фазу. У чому завдання
божевільної логіки? Довести, що все, що відбувається з Україною, є
закономірним, доцільним і єдино можливим. Що українці
самі своїми діями або бездіяльністю спровокували російське керівництво на адекватні
дії. Що в даній ситуації неправомірно вживати різкі
вирази: анексія, захоплення, агресія, зрада, обман, брехня. Треба вживати м’які
вирази: возз’єднання, відновлення
історичної справедливості, умиротворення, симетричні дії. У спотвореної божевіллям картині світу
обов’язково присутні основні ядра, смислові вузли, які протягом тривалого часу
дозволяють зберегти спотворений характер мислення. Саме вони
творять структуру божевільної логіки. У нашому випадку такими смисловими ядрами
є наступні положення: -Це велика геополітика. У світі відбувається протистояння великих держав. Ми боремося
з Заходом. Так сталося, що Україна стала місцем глобального
протистояння. Сама по собі Україна для нас цікава тільки в світлі
протистояння із засиллям західних держав. Така собі геополітична каша. -України як повноцінної держави не існує.
Є вивіска, а держави немає, це ефемерне утворення. Є братній український народ,
який мучиться у цій державі, яка не відбулася. Тому неможливо зруйнувати те,
чого немає. -Українців як окремого народу не існує.
Українці - це така тупикова гілка великого російського народу. Українці для нас
свої в дошку. Неможливо воювати з тими, кого не існує. -України як політичного суб’єкта не існує. Україна повністю залежна від рішень міфічного Заходу, вашингтонського
обкому. Тому розмовляти і домовлятися треба з західними лідерами, а не з
українськими керівниками. Ми впритул не помічаємо Україну. -Єдиного українського керівництва не існує, є київське керівництво з сумнівною легітимністю.
«Київська хунта». Цей уряд не представляє всю Україну, це ставленики західних
урядів і вихідці з Західної України. Немає з ким розмовляти. Вони
нікого не представляють. -Влада в Києві захоплена в результаті збройного заколоту,
під дулами автоматів. Влада контролюється нацистами,
неофашистами, екстремістами. Це дуже агресивна влада, згубна
для росіян і російськомовних українців. Ми не бачимо в такій владі партнера для
діалогу. Це не влада, а купка бунтівників. -Україна у вогні. Вулицями бродять люди з автоматами, які
нападають на тих, хто їм не подобається. У країні запанували хаос і розруха. Ми бачимо ознаки
гуманітарної катастрофи. Треба рятувати країну. -Перенесення відповідальності. Ви хлопці самі на це
заслужили. Треба це чесно визнати. Сиділи б тихо, не влаштовували майданів,
нічого б не було. А тепер не скаржтеся. Ви, українці, самі в усьому винні. -Ілюзія громадянської війни. У вас там серйозне
громадянське протистояння, розкол між Сходом і
Заходом, між україномовним та російськомовними. Ми повинні захистити росіян і російськомовних
від оскаженілих шовіністів. Треба припинити серйозний
внутрішній конфлікт. -Міф про братерський народ. Ми не воюємо з українцями. Ми
навіть не можемо уявити собі війну з українцями. Ми воюємо з екстремістами. -Ми не нападаємо, ми захищаємося. Це ви наближаєте до наших кордонів конфлікти, розруху, хаос. Ми просто змушені
захищатися. У нас немає іншого вибору. -«Бендерівський» міф. «Бендерівці» - це недобиті нацисти,
які були весь час в латентному стані. А тепер підгодовані і пригріті Заходом ожили і почали бурхливо розмножуватися. «Бендерівці» -
принципові противники совєтського і російського. На образ «Бендерівців»
проектується все найогидніше і страшне в російській (і совєтській) масовій свідомості. Це синонім вселенського зла, позбавлення від
якого є безумовним благом. -Історична справедливість. Те, що відбувається, є
виправленням історичної несправедливості. Всі ці роки ми жили з відчуттям страшної несправедливості, з
незагоєною раною в серці. Ми не забираємо чужого, ми повертаємо своє. Всі перераховані вище твердження є щонайменше спірними. Підкреслю ще раз, мова йде про суб’єктивне сприйняття, про
те, як сприймаються звичні для нас реальності в масовій свідомості північного
сусіда. Маячна логіка певним чином програмує індивідуальну свідомість,
не залишає місця для приватної думки, своєї особливої точки зору на події. Кожен з цих смислових вузлів окремо здається несерйозним.
Але всі разом вони складають логічну структуру
марення. Ця структура спотворює реальність, дозволяє довільно
інтерпретувати факти, усуває явні розриви і прогалини в аргументації. Узгоджена
робота всіх цих ядер дає можливість не відчувати тривоги, докорів сумління і
сорому масовій російській людині. Така логічна структура забезпечує захист від
очевидних для нас, українців, екзистенціальних запитань: Як можна було
напасти на родичів, у хвилину нашої найбільшої
слабкості, використовуючи такі цинічні й нахабні методи? Як можна через шматок території знехтувати всією спільною історією та
спільною трагічною долею? Як можна пожертвувати Вічним
заради матеріального? Як можна було впиватися своєю
гординею, принижуючи найближчого? Тому ми маємо право вести мову саме про патологічний
психічній процес в масовій свідомості, оскільки ми зустрічаємося з серйозними проявами психологічного нездоров’я:
відвертою ворожістю, відкритим використанням
оціночних виразів, явною торжествуючою мстивістю. Жертвою ворожості стали в першу чергу українські журналісти. Ця ворожість викликана
тим, що саме від журналістів виходить небезпека
критики маячних ідей. Небезпека їх викриття. Навіть якщо журналіст не критикує маячні уявлення безпосередньо, безпосередньо.
Все одно потенційно він здатний зруйнувати всю цю божевільну конструкцію. Задає
незрозумілі запитання, цікавиться, кепкує, а потім ще
виставить нас в непривабливому світлі. Тому краще з ним не розмовляти, а ще
краще розбити камеру. Ми стали свідками масованого
використання негативно емоційно забарвлених, найчастіше образливих виразів:
фашистські молодчики, київська хунта, нацистські діячі, зарвалися екстремісти.
Це відомий нам стиль совєтської пропаганди. Такі вирази повністю девальвують
людську цінність опонентів, прямо провокують на
відповідну агресію. Складно підтримувати діалог, коли
один зі співрозмовників миттєво скочується до образ. І нарешті відкрита демонстрація торжествуючої мстивості. З’їзд
переможців, тріумфаторів, овації стоячи, скандування: «Мы русские, какой
восторг! Враг попран, историческая справедливость восстановлена, Империя
будетжить, Владимир Владимирович будет назван Владимиром Великим! Мы утерли нос
всем: Европе, Америке, Украине!» Дивитися збоку на це «торжество самоупоения», яке захлиналося саме від себе,
було дуже сумно. Тому що гостра фаза марення завжди закінчується, гарячковий
екстаз неминуче змінюється на озлоблену спустошеність. І що далі?
Чи буде одужання, лікарю? А далі треба послідовно і систематично
руйнувати основні смислові ядра цієї божевільною логіки. Ми є.
Ми відрізняємося від вас. Україна є. Наш уряд є. Ви воюєте
з нами, а не з Америкою. У нас немає внутрішнього конфлікту,
є зовнішній. У нас немає хаосу, точніше не було, поки ви не
прийшли. «Бендерівці» - це міфологічні виплоди вашої збудженої уяви. Наше керівництво цілком легітимне. Спокійно, методично розповідати,
показувати. Питати як вони себе почувають, чому використовують таку незвичайну лексику,
чому вони такі надмір екзальтовані. Що ми можемо зробити,
щоб їх заспокоїти. Яких даних або фактів їм не вистачає для прийняття зважених рішень? Так, ми всі трошки нервуємо, це зрозуміло, ситуація незвичайна,
непроста, тому давайте забудемо про геополітику. Повернемося на землю, до людських
відносин. І таким чином, поступово угар пропаганди обов’язково пройде, неминуче настане протверезіння. Саме ми повинні допомогти процесу їхнього одужання. |
ч
|
 |
|