зміст
на головну сторінку

Юрій Охріменко

Перший бджоляр

 

Львів багатий на оригінальні пам’ятники. Достатньо згадати пам’ятник жабі (споруджений стараннями фізіологів Львівського медичного інституту), чи пам’ятник першому футбольному матчу в Україні (на території Стрийського парку).

Та є у Львові пам’ятник, про який знає лише вузьке коло осіб. Маємо на увазі пам’ятник Петру Івановичу Прокоповичу (1775-1850) – першому у світі бджоляру. Ми не перебільшуємо. Віск і мед супроводжують людство від часів неоліту. Але тодішній спосіб добування продуктів бджільництва можна назвати бортництвом. Аби добути продукти бджільництва, доводилося знищувати бджолосім’ю. Неважко уявити наскільки коштовним були ці продукти, особливо віск. Наприклад, у середньовічному Львові за фальшування монети і за фальшування воску була одна кара – спалення на багатті. Адже віск при розрахунках ходив на рівні із дзвінкою монетою. Так тривало аж до ХІХ століття.

Справжню революцію у бджільництві зробив українець Петро Прокопович. У 1814 році він запровадив рамковий вулик. Таким чином, з’явилася можливість забирати у бджіл частину меду і воску, не ліквідовуючи самої бджолосім’ї. Цю дату можна вважати перехідною від бортництва до промислового бджільництва.  А Петра Прокоповича – першим у світі бджолярем. Вже у 1830 році  Петро Прокопович у своєму невеличкому маєтку Мітченки поблизу Батурина встановив рекорд, ніким не побитий і донині. Його пасіка налічувала 10 тисяч вуликів. З плином часу система Прокоповича вдосконалювалася іншими бджолярами. Але її основа залишилася незмінною.

Ось чому у 1906 році з’їзд бджолярів у Львові своїм коштом відкрив пам’ятник Петру Прокоповичу, як засновникові бджільництва. Пам’ятник зроблений з вапняку, точно відтворює винайдений Прокоповичем вулик. Бронзовий медальйон із профілем Прокоповича скромно, але вишукано розповідає про те, кому він присвячений. Величне не завжди велике за розмірами. Цей пам’ятник і нині можемо побачити на подвір’ї  Національного музею у Львові по вулиці Драгоманова. І поклавши руку на серце, мусимо визнати, що він подобається нам більше, ніж деякі інші помпезні львівські монументи.

 


ч
и
с
л
о

78

2014

на початок на головну сторінку