|
Юрій ОхріменкоПерший нівелірний пункт у Львові
Перше, що впадає
в очі, і тішить не лише туристів, але й львів’ян – неповторний архітектурний силует
міста. Так воно й повинно бути. Бо це – найатрактивніша
візитка Львова. Та є у Львові речі, про котрі не розповідають гіди, мало знають і самі мешканці.
Але творці цих об’єктів свого часу поклали праці і таланту не менше, ніж славні
і невідомі львівські зодчі. Наша розповідь – про один
з таких львівських об’єктів
– нівелірну мережу Львова. Містобудування загалом неможливе без точного знання рельєфу місцевості. Не помилюся, коли скажу, що нівелювання у тій, чи іншій формі,
було відоме ще творцям пірамід і проектантам прадавніх
зрошувальних мереж. Проте, нівелювання у сучасному розумінні, виникло у ХІХ столітті з появою
відповідних оптичних інструментів. Нівелірну мережу Львова у 1880 році
почав закладати професор Львівської Політехніки
Домінік Зброжек. Ця праця була
потрібна при проектуванні львівської каналізації. Про Домініка Зброжека та його діяльність дізнаємося з чудової розвідки А. Драбала, М. Коцаба та В. Неєдли «перші нівелірні пункти Львова». Домінік Зброжек, уроженець Самбора, чех за походженням,
був дитиною бурхливого ХІХ століття,
коли віра у техніку і досягнення людського розуму була безмежною.
Часом цю епоху так і називають епохою позитивізму. Небагатий і незнатний, Зброжек, однак, був жадібний
до знань. І з такою ж ненаситністю
був готовий додавати до вже відомого власні дослідження. Через це й трапляється так часто у нарисах про Зброжека слово «вперше». Для створення нівелірної мережі Львова потрібно було перш за все визначити висоту над рівнем моря висхідної
точки. Це була нівелірна марка, закладена безпосередньо у фасад головного корпусу Політехніки. Її висоту визначили барометричним способом відносно рівня Адріатичного моря. Цікава деталь – у тодішній Російській імперії, а пізніше і у СРСР, всі репери прив’язувалися
до рівня Балтійського моря поблизу Кронштадта. Ми і у цьому відношенні ближчі до Європи. Поважну міжнародну комісію, котра на-глядала за виконанням вимірювання очолював відомий геодезист фельдмаршал – поручик Август фон Флігели. Його іменем,
до речі, названо найпівнічнішу
точку Євразії – мис на острові Рудольфа в архіпелазі
Земля Франца-Йосифа. Нещодавно стараннями геодезистів ДУ «Львівська Політехніка» поруч
із закладеною Зброжеком геодезичною маркою було встановлено пам’ятну дошку з написом «Перший нівелірний пункт
на території м. Львова, закладений
і визначений професором геодезії Львівської політехніки Домініком Зброжеком у 1880-1883 р.р.». Перша нівелірна мережа Львова складалася з 18 реперів, висоти між
якими були одержані з похибкою 1,2 міліметра на кілометр ходу. Тобто, точність вимірювання була цілком задовільною навіть і за сучасними мірками. Для закладки реперів використовувалися спеціальні
марки, вперше застосовані у
Саксонії у 70-х роках ХІХ століття. Декотрі з таких марок збереглися й досі на будівлях СШ №35, Костьолу Марії Сніжної, церков Святого Андрія та Святого Миколая. У науковців-геодезистів ДУ «Львівська Політехніка»
навіть виникла ідея провести повторне нівелювання Львова, базуючись на його першій нівелірній
мережі. Таким чином, можна було би отримати
дані про рухи земної кори в межах міста за останнє століття. Здається, ця ідея
вже втілюється на практиці. Нівелірна мережа Львова – не єдине
творіння Домініка Зброжека. Йому належить ініціатива створення астрономічної обсерваторії Львівської політехніки, яка з навчальною метою використовується
й досі, а також метеорологічної станції. Перед науковцями вічно, як і нині, стоїть проблема фінансування досліджень. Зброжек
вмів добиватися потрібних коштів. Кваліфіковано і красномовно обстоював потреби львівської геодезії навіть перед нашим найяснішим цісарем Францом-Йосифом І. І не
без успіху! Принагідно зауважимо, що допомога і участь
Франца-Йосифа І у становленні Львівської
політехніки дещо розвіює міф
про його крайню консервативність. Так, цісар був консервативний у своїх побутових звичках. Проте ніколи не заперечував розвитку науки і техніки,
і підтримував його не лише на словах. Що ж стосується Зброжека, то не лише чиста наука вабила його. Брав
участь і у суспільному житті.
Був послом до Галицького
сейму та депутатом Ради міста
Львова. Помер Домінік Зброжек
у 1889 році там, де і народився
– у Самборі. На старому самбірському цвинтарі збереглася його могила і напис: «Домінік Зброжек / Професор Львівської Політехніки
/ посол до сейму / Громадянин Самбора /
1832-1.VII.1889 /». Коли ДУ «Львівська політехніка» святкувала
свій ювілей, було створено портретну галерею її ректорів. Портрет Зброжека там відсутній. Як не шукали, та не змогли знайти його прижиттєвого
зображення. Це прикро. Але коли добре подумати,
то не так вже й важливо, як
виглядала ця людина. Важливим є зроблене нею. І відрадно, що науковці Політехніки, йдучи вперед, вміють шанувати й свою спадщину. |
ч
|
 |
|