зміст
на головну сторінку

Євґєній Юрьєв

Морок чаклуна або Чому Путін крутіший за Гітлера

 

Ми звикли дивуватись, як вийшло так, що Гітлер, наприклад, зміг просунутись в своїх проектах настільки далеко. Захопив і підпорядкував величезні маси людей, величезні ресурси, встиг побудувати так багато багатьом людям, німцям, наприклад, дати надію, життєву опору, перш ніж все це розвалити і знищити цілий світ і цілу цивілізацію людей.

Між тим, проект Гітлера був цілком життєздатний і економічно, і політично, й ідеологічно. Його внутрішні непереборні протиріччя, перш за все, сутнісна некрофілія, рано чи пізно розклали б його, але очевидно, що без спроби привласнити величезну евразійську територію на сході, населену дивними людьми, рейх дійсно міг існувати, і процвітати, і розширюватись протягом дуже тривалого часу.

Гітлер спирався на абсолютно реальні речі. Німці – працьовиті і розумні люди. Їм запропонували продуманий мобілізаційний проект всередині країни, і вони з ним впоралися. Дороги, житлове і промислове будівництво, всі ті загальновідомі ознаки довоєнного економічного буму в Німеччині. Якісна робоча сила плюс величезні, правильно сконцентровані інвестиції плюс гранично грамотний і відповідальний, істинно німецький менеджмент. Могло це спрацювати? Так.

І спрацювало. Наступна ідея: привласнення і освоєння територій, їх германізація, для подальшого розвитку економіки та підвищення рівня і якості життя громадян Рейху, створення на територіях нової, абсолютно розумної і правильної держави-машини, точної і не убієнної, як німецький годинник.

Реальне завдання? Правильні методи, якщо розглядати цю задачу поза етичним контекстом, як гру-стратегію? Цілком. Експлуатація анексованих територій і населення – стародавній ефективний метод розвитку економіки, німці вивчили досвід древніх експансій і мали намір впроваджувати на нових територіях стандартизовані франшизи, і промислові, і сільськогосподарські, і адміністративні. Загальний новий порядок. Німецький упорядкований розум, технологічність і дисциплінованість цілком могли перетворити завойований невеликий світ в красиві, доглянуті, але пронизані технологіям і глобалістськими сервісами ландшафти. Ну, як сьогоднішня Австрія, наприклад. Або Нова Зеландія.

Сам Гітлер дуже ретельно обмірковував устрій неоримських міст і виробництво в колоніях, дороги, поліцейський повсякденний менеджмент і тому подібне. Та й фахівців окрім нього було чимало, і архітекторів, і промисловців, і адміністраторів. Ну, і знову, сам німецький народ, рум’яний, здоровий і діловитий, непогано відгодований та повеселілий за роки довоєнного підйому.

У зовнішній політиці Гітлер теж був цілком ґрунтовний і спроможний. Настав момент, і він висунув нахабну, але дуже переконливу тезу: експансіоністська війна як основний метод реалізації німецьких інтересів. Тут головне, що вона дійсно була переконливою – ця теза. Величезна високотехнологічна військова машина, ідеологічно і тактично підготована ​​армія. Німецькі танки – чудові танки. Німецькі солдати – чудові солдати.

І ось цей поганий, дуже поганий хлопець Гітлер сказав: робити будемо так. І показав ствол. І показав цим стволом, куди потрібно складати переляканим панам і дамам гаманці та сумочки. Він був дуже поганий. Але його ствол і його банда були дуже переконливі. Зрештою, ідеологія. Тут все теж було дуже дієво і ефективно. Ну правда ж? Ну, якщо чесно. Гітлер повернув своєму народові гордість, відчуття спроможності. Ми найкрутіші? Так! Ми всіх переможемо? Так! Ми гідні кращого, найкращого життя? Так! Ми будемо воювати і працювати, вдосконалювати наш світ, нашу прекрасну безкрайню країну, наші тіла й наші душі заради нашого майбутнього, заради наших дітей та онуків. Так. Так. Так.

Ну хіба це не гідні прийоми, хіба вони не можуть згуртувати і підняти націю? Ну, звичайно, це могло спрацювати і спрацювало.

 Безумовно, закладені в концепцію тотальної, позаетичної і безумовної переваги віруси садизму, некрофілії рано чи пізно мусили б почати розвиватися і згубити німецький організм. Націоналізм, мутуючи в нацизм, стає летальним.

Але. Це все не відразу. Навіть знищивши євреїв, циган та багато-багато негрів, німці могли б ще дуже і дуже довго правити своїм рейхом, поки, перетворені вірусами розкладання на зомбі, не зжерли б один одного і своїх васалів.

На щастя, як завжди в сюжетах про зомбі, щось пішло не так, Російські дикуни, російський мороз...

Але мова зараз не про це. А про те, що проект Гітлера був цілком раціональний і не настільки божевільний на перших етапах, як це виглядає зараз, коли ми знаємо катастрофічний фінал і мимоволі бачимо в тому зачатки катастрофи на попередніх етапах проекту. Тобто бачимо те, чого не бачили сучасники Гітлера, німці в Німеччині, політики і населення инших країн. Так, багато хто міг не погоджуватися з цілями і методами, але всі були переконані, що ці цілі досяжні, і методи дієві і реальні.

Гітлер робив виставу, звичайно, кривавий цирк, але ця вистава спиралася на реальні ресурси, технології та ідеї.

І ось ще один циркач. Путін. Тут творяться якісь похмурі чудеса, якийсь морок. Він геній-сугестор? Чорний чаклун, який заморозив очі всьому світу? Все, що Гітлер маніфестував і робив серйозно, Путін робить як фейк, фальшивий трюк. Але досі росіяни і світ не регочуть над ним, не намагаються пов’язати і сховати в комору як збожеволілого фріка, а дивляться і кивають заворожено.

Кивають і кліпають, як точно описав цю тупу заворожену реакцію «останніх людей» Ніцше.

Промисловості в Росії немає. Згасла традиційна, не створена постіндустріальна. Сировинний ресурс, цей дарунок Бога в нульових, більше не працює. Стоп машина. Ентропія занадто велика. Все це відчувають, а фахівці – знають. Але цей жрець вуду, який щось бурмоче мертвенно, про перспективи і зростання, і закидає чужими, нашими грошима котлован Олімпіади, України, Чечні, а всі кивають і кліпають.

І Захід, і Схід після тривалого технологічного застою нарешті перейшли до наступного інноваційного етапу, до нової технологічної революції. У тому числі і в сфері озброєнь і військового еквімпенту. Шаман белькоче про нові військові замовлення для підприємств, що вже розкрадені і задихнулись без кадрів, без НДДКР. І погрожує світу. І всі кивають і кліпають.

Останній регіон-колонія, Україна, остаточно йде із зони тяжіння фантомної совкової імперії, що розкладається вже чверть століття після загибелі. У Путіна немає ні сили, ні якогось проекту або хоча б брехливої, але привабливої ​​ідеї для колишніх колоній. Але путінські ментальні раби заворожено лопочуть про те, як Росія могла б використовувати хоча б східні області України, про те, як Україна і Росія потрібні одна одній, про те, що слабка і дурна Україна не протягне без Путіна і повернеться бла-бла-бла. Сам Путін жує губу як Саакашвілі краватку і ось-ось кине в Україні залишки розграбованої та й розкладеної армії. Бліц криг на..й. Кидок на Захід… І всі кивають і кліпають.

Суспільство розкладене, розбещене медійним трупним ядом, виснажене і розірване злістю, міжетнічною, міжсоціальною, міжгендерною і міжвіковою. Немає ідей, цінностей, немає фільмів, книг, нехай навіть зловісних, але потужних і мобілізуючих. Безсила бридка брехня і фальш. І мумія знову бурмоче про нові російські цінності, про відродження нації... про перспективи та велич.

Коли про це говорив, кричав, верещав Гітлер, – це було правдою. Розумієте. Когось вона могла жахнути чи викликати огиду, але все це було реальним.

 

Зараз це транслює мумія і її пергаментна армія мумій. І всі кивають і кліпають.

Путін великий. Цей морок, як він це робить? Цей морок спаде разом, але він прикриває як пеленою, гігантську цивілізаційну проблему, розпад величезного  суперетносу на величезній території. Коли це остаточно помре, таку величезну тушу падла світу не перетравити. Ні Заходу. Ні Сходу. Будуть рвати, ковтати, але трупний яд величезної цивілізації... це дуже токсично.

Це не велика Німеччина... Не Австро-Угорщина… Не Велика Британія.

Напевно, ще можна щось зробити. Зробити все.

Але морок чаклуна може зникнути занадто пізно.

Путін крутіший за самого Гітлера, я це ясно показав, чи не так. Але ми якось повинні виявитись крутішими за самого Путіна.


ч
и
с
л
о

79

2015

на початок на головну сторінку