Александр ҐізеЗвідки така віра у невелику спільноту людей?
Робити
прогнози — завжди невдячна справа. Найпростіший метод передбачити майбутнє
полягає в тому, щоби, так би мовити, піднести до квадрату панівні лінії та
тенденції. Завдяки інтенсивній діяльності медій кожен
з нас постійно має перед очима теперішній стан світу. Змальовуючи
це за допомогою простої скороченої формули: цей стан визначають надзвичай
сильні напруги, антагонізми, тобто суперечності, що
їх я не буду зайвий раз перелічувати. Які ж шанси
в цьому світі, що наново формується, має вільномулярство? Передусім
слід констатувати, що мулярство не має жодної
політичної, економічної, конфесійної чи релігійної влади. Читач цієї книжки вже
знає, що вільномулярство не є ані партією, ні
релігією, ані її ерзацом; не є воно також сектою, філософією чи Римським
Клубом. Мабуть, він уже збагнув, що йдеться про певне духове і життєве
наставлення, яке прагне досягти високого ступеня гармонії: спершу в найближчому
оточенні, а в найсприятливішому разі і в суспільстві. Бо ж не може мета
людського розвитку полягати в тому, що наш рід так і буде колотитися у «вічних»
війнах; не може призначення Творіння бути в тому, щоби людство — а разом з ним
і її життєвий простір, Земля, прямували до власноруч спричиненого знищення. Продуктами вільномулярського наставлення до життя є гуманність і
толерантність. Обидва ці
наставлення до життя і до ближніх, що їх не так то вже й легко досягти, і
тепер, і в майбутньому — наскільки я можу судити — єдиними гарантіями
виживання. Всім-бо нам давно зрозуміло, що без миру між великими релігіями,
численними етносами не може бути жодного сприятливого розвитку. Часто мовиться
про те, що в майбутньому на нас чекає боротьба окремих світових культур. Оскар Вірт, далекоглядний муляр-мислитель, цілком маж рацію,
вважаючи, що вчення і культура вільномулярства здатні
змінити світ — за умови якщо залишиться вірні своїм принципам. Це, ясна річ,
поширюється і на релігійні конфесії, що оперують у світовому масштабі. Та
насправді, хоча наша цивілізація й несамовито розвинулася
за останні чотири сторіччя, то моральний стан і кожного індивіда зокрема, і
суспільства загалом, як видається, не встигає за темпом цих процесів. Отож,
звідки стільки сподівання, звідки така віра у відносно невелику, чисельністю
всього кілька мільйонів, спільноту братів, яка, до того ж, може існувати і
діяти лише в демократичних державах цього світу? Відповідь приголомшливо
проста: бо вільномулярство в жодному своєму вчинку не
прагне влади над іншими людьми, а єдиної його метою є самовиховання. Для цього
йому потрібно лише розум, здоровий глузд і контрольовані емоції. Кожному, хто
здатен ясно думати, повинно бути зрозуміло, що змінити стан світу можливо
тільки тоді, коли зміниться кожен зокрема, кожен індивід, себто кожна людина.
Мета вільномулярів в тому, щоби бачити в людстві
єдину родину, а той, кому це уявлення здається надто утопійним,
хай замислиться, що й наші високі культури обіймають лише кілька тисячоліть, а
виховання людського роду (гучні слова, але й важлива річ) не вільно вимірюват и ні десятиліттями, ані навіть століттями.
Можливо, деяким читачам здасться фантастичним
прагнути до цілей, віддалених на одне чи два покоління. Проте вільномуляр розуміє себе як будівельний камінь
загальнолюдського храму, чиє існування необхідно забезпечити і на далеке
майбутнє. Одне слово: розвиток вільного мужа доброї слави до гармонійної
особистості, яка не залежить від чужого веління, забезпечує і гармонійний уклад
суспільства, в якому ми живемо. Не варто
приховувати, що рішення вступити як пошукувач до спільноти вільномулярів
треба якнайретельніше зважити. Не слід приховувати, що належність до спільноти
в жоден спосіб не дає вільномуляреві жодних матеріяльних переваг. Проте, слід сказати, що йому — за
умови, якщо він поважно трактуватиме вільномулярство
— відкриються мало не безмежні можливості збагатити духове, емоційне, естетичне
життя. Втім, йому доведеться погодитися з тим, що від самого моменту ініціяції він муситиме укладати своє життя за новими —
самим ним щойно обраними — принципами. Переклад Юрка Прохаська |
ч
|