|
Тарас МатіївДиректор поліції Леопольд Ріттер фон Захер-Мазох
Однією з чільних фігур Львова часів
Франца Ксавера Моцарта, поза всяким сумнівом був
Леопольд Йоган Непомук фон Захер ( Leopold Johann Nepomuk Sacher von Kronenthal)
– батько Леопольда Ріттера фон Захер-Мазоха
(Leopold Ritter Sacher-Masoch, 1836-1895). Як не дивно на ті часи він був
львів’янином, що народився у Львові. Як і багато служилого люду Австрійської
імперії, після розбору Речі Посполитої у 1772 між трьох імперій – австрійської,
російської та пруської - його батьки прибули до
Львова – до столиці нового коронного краю Австрійської імперії, Королівства
Галичини та Володимирії з Великим князівством
Краківським і князівствами Освенцима і Затору (Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogtum
Krakau und den Herzogtümern Auschwitz und Zator),
як її дивачно назвала нова австрійська влада. Тому Леопольд Йоган
Непомук фон Захер народився
26 грудня 1797 року вже у Львові. Отож і його знаменитий син – Леопольд Ріттер фон Захер-Мазох - є
львів’янином у другому поколінні. Захер-Мазох батько
був сином Яна Захера (Jan Sacher, 1759-1836), що прибув до Галичини з Праги. Спочатку
Ян Захер був директором знаменитої копальні солі у Вєлічці, що під Краковом – тепер вона функціонує як музей,
а тоді це було дуже важлива для імперії копальня. На солі будували своє багатство
не лише королі Речі Посполитої, але й імператори австрійські. Ян Захер починав свою працю як людина з простолюду, дрібний
міщанин, однак у 1818 році, з огляду на свої заслуги Ян чи Йоган
Захер був нобілітований і
став шляхтичем. Його син - Леопольд Йоганн Непомук Ріттер фон Захер - вчився в Галичині. Після навчання він поступив на
австрійську цивільну службу у своїй коронній землі - Галичині. Спочатку він
працював в якості повітового комісара (Kreiskommissar)
у східній частині Галичини в Тернополі з 1826 по 1828, а потім з 1829 по 1830
року у Бохні (Bochnia),
містечку, яке тепер у Польщі. Після того, як успішно пройшли ці два перші етапи
його адміністративної кар’єри, у 1831 році Леопольда-батька призначають
директором поліції (Polizeidirektor) Львова. Він
займав цю функцію аж до 1847. Це саме часи назрівання суспільних невдоволень,
які вибухнули «весною народів» - революцією 1848 року, яка не оминула і Львова. Син Яна Захера
– Леопольд – одружився з шляхтянкою Кароліною фон Мазох
(Karoliną von Masoch, 1802–1870). Вона була дочкою ректора Львівського
університету Франца Серафіуса Мазоха
(Franz Seraphicus von Masoch, 1763–1845). Франц Мазох народився у Кемніці, тепер Банська Щавниця (Banská Štiavnica) у
Словаччині чи в Уймолдові (Moldova
Nouă) у Румунії а помер у Львові 1845 року. За
різними джерелами він був або південнослов’янського походження, або угорського,
або ж русинсько-українського. Саме внуком Франца Мазоха і став знаменитий Захер-Мазох
син. Франц Мазох
людина епохи Франца Ксавера Моцарта у Львові вартує
детальнішого висвітлення. Це була видатна людина для Львова. І разом з тим
людиною свого часу – часу, коли підупалий Львів за сприяння нової австрійської
влади набирав свого европейського блиску. Ми бачимо,
що попри те, що він міг бути українсько-русинського походження, він все ж
прибув до Львова з імперії, що розкинулася над Дунаєм. Він був австрійським
лікарем, хірургом, колекціонером мистецьких творів. І більше того, з огляду на
значні заслуги у боротьбі з тогочасними пошестями, а тоді місто регулярно
навідувала холера, він був удостоєний честі стати почесним громадянином міста
Львова. 30 травня 1838 року з нагоди 50-річчя його лікарської праці маґістрат
міста Львова «з вдячності за п’ятдесятирічні подвижницькі зусилля, які він
присвятив страждущій людності різного стану» угонорував його цим почесним званням. Попри своє просте походження молодому
Францу вдалося студіювати філософію у Трнаві (Trnava) та Празі. А у 1783 році він вступив у Віденський
університет, де 1788 року захистив звання доктора медицини. Потім практикував у
Віденському громадському госпіталі (Allgemeines Krankenhaus). А у 1793 році був номінований на
професора хірургії Львівського університету. Батько Кароліни деканом
Лікарського відділення 1801/1802 рр., ректором у 1802/1803 рр., і професором на
пенсії з 1817 р., і знову ректором у 1827/1828рр. Франц Мазох
одружився з італійкою Росою Пєрро (Rosą Pierro), яка і народила
Кароліну фон Мазох – матір Леопольда Ріттера фон Захер-Мазоха сина.
Франц Мазох помер у 1845 році і похований на
Личаківському цвинтарі. Та повернімося до Леопольда-батька. З
огляду на те, що єдиний потомок роду Мазохів
чоловічої статі Франц, брат Кароліни, помер 1826 року, Леопольд-батько додав до
свого прізвища ще й прізвище дружини, щоб не переривався рід, і став першим Захер-Мазохом (Sacher-Masoch).
Його син мав продовжити і рід Захерів, і рід Мазохів. Як не дивно, але у цього австрійського
чиновника, і навіть більше – директора поліції, проявився його гострий інтерес
до природничих наук. Але такими були віяння часу – всі цікавилися світом,
природничою історією. Щойно у Парижі відшуміла епоха великих просвітителів –
всі цікавилися всім – не те, що тепер. Навіть імператор-реформатор Йосиф ІІ (Joseph II von Habsburg
von Oesterreich,1741-1790), який і запустив реформи в
імперії, а в тім і у Галичині, зачитувався Вольтером та Дідро. Отож і
директорам поліції це належалося. Це спричинилося до пристрасті до
колекціонування, ентомології – зокрема ентомології жуків. Його колекції також
містили геологічні та палеонтологічні експонати цього регіону. Чи не тоді
закладалися в родинну традицію дивацтва, які так розквітнули у його сина,
знаменитого письменника, людини світу і русинсько-українського
патріота Леопольда-сина? Працюючи у Східній Галичині він заводить
товариські стосунки з відомим австрійським зоологом та іхтіологом Рудольфом Кнером (Rudolf Kner, 1810 - 1869). Попри те, що Кнер
був випускником Віденського університету, з 1841 року по 1849 він працює
професором у Львові, де знайомиться з Леопольдом Захер-Мазохом-батьком. У 1848 році Леопольда Захер-Мазоха-батьком переводять
до Праги, де він був підвищений до посади глави поліції міста (Stadthauptmann). Разом з ним до Праги перебирається і його
родина – в тім і малий Леополь Захер-Мазох
син. Прага, порівняно з Львовом і навіть
Віднем, була набагато багатшою на цікавських та
освічених міщан. 1848 року Захер-Мазох батько стає
членом товариства дослідження природничої історії «Лотос», в якому він працював
з 1849 по 1854 рік як президент. У Празі він товаришує з відомим французьким та
австрійським палеонтологом і геологом Йоахімом Баррандом (Joachim Barrande, 1799-1883). З ними вони досліджують викопні
рештки довкола Праги. Одна з головних праць Баррандта
«Système silurien»
(1852) між иншим постала в значній мірі завдяки
великій колекції Захер-Мазоха-батька. У Празі Леопольд Захер-Мазох-батько анонімно видав книгу «Польські революції.
Спогади про Галичину». Помер
батько людини, яка дала назву одній з найбільш відомих психічних девіацій 10 вересня 1874 році у Брюк ан
дер Мур (Bruck an der Mur) в австрійській Штирії. На той час його син Леопольд Ріттер
фон Захер-Мазох був на вершині слави. |
ч
|
 |
|