Леопольд фон Захер-Мазох (1836-1895)
Хроніка життя й творчості
1836
Леопольд Франциск Йоган Фердинанд
Марія Еквес фон Захер-Мазох
(Leopold Franz Johann Ferdinand Maria Eques Ritter
von Sacher-Masoch), Рицар
фон Кроненталь (Ritter von Kronenthal) народився 27
січня у Львові (тогочасний Лемберґ, Lemberg), столиці провінції Австрійської монархії
Королівство Галичини та Володимирії з Великим
князівством Краківським і князівствами Освенцима і
Затору (Königreich Galizien
und Lodomerien mit dem Großherzogtum
Krakau und den Herzogtümern Auschwitz und Zator).
Хрещений 7 лютого у костелі св. Андрія. Католицьке
віросповідання. У сім’ї, де було п’ятеро дітей, Леопольд — найстарший. Батько:
Леопольд фон Захер-Мазох (Leopold
Johann Nepomuk Ritter von Sacher,
1797-1874) - президент поліції провінції у 1836-1848 pp.,
цісарсько-королівський придворний радник. Мати:
Кароліна Шарлотта фон Мазох (Charlotte
von Masoch, 1802-1870),
донька львівського лікаря, д-ра Франца Мазоха (Franz Seraphicus Masoch, 1763-1845) - з 1793 професора клініки Львівського
університету, у 1802 та 1827 pp. — ректора
університету (Rector magnificus).
(Документи, які знаходяться в Центральному державному історичному архіві у
Львові, засвідчують, що майбутній письменник народився у будинку N 132
Краківського передмістя (конскрипційний N 2 другого
району Львова, відповідав пізнішому будинку N 13 Гаусмана
Беріша на вул. Карла-Людвіга, тепер — проспект
Свободи), де на той час містилася Дирекція поліції та префектура. Цей будинок
був розібраний у 1870-і pp., у 1892-1893 pp. на його місці на замовлення Ефроїма
Гаусмана (Efraim Hausmann) споруджено «Ґранд готель», який зберігся до
нашого часу. (За даними архівних досліджень Галини Сварник)).
1837
На прохання діда, Франца Мазоха за цісарським
декретом новонароджений отримав подвійне прізвище — Захер-Мазох.
1846 Захер-Мазох стає свідком польського повстання
проти Австрійської імперії.
1848
Сім’я Захер-Мазохів переселяється до Праги, де батько
отримує посаду директора поліції. Захер-Мазох
переживає революцію та облогу Праги. Навчання в гімназії, активна участь у
самодіяльному театрі.
1852
Захер-Мазох здає матуру.
Початок студій на юридичному факультеті Празького університету.
1853
Батька переведено до Ґрацу, де Захер-Мазох
вивчає в університеті історію, право, математику.
1856
Захист дисертації та габілітація на приват-доцента історії Ґрацького
університету.
1857
Перша публікація: монографія докторської дисертації «Повстання в Ґенті за часів цісаря Карла V» (Der
Aufstand in Gent unter Kaiser
Carl V). Подорож до Галичини.
1858
Перший роман: «Галицька історія» з’являється анонімно.
1859
Роман «Галицька історія», цього разу підписаний іменем автора, з’являється під
назвою «Граф Датський» (Graf Donski.
Eine galizische Geschichte). Захер-Мазох бере
участь у війні Австрії проти Італії. Він отримує поранення під Маґенто (Magento). За що отримує
імперську Медаль за відвагу (Die Ehren-Denkmünze
für Tapferkeit).
1860
Великий успіх роману «Емісар» (Der Emissär. Eine galizische Geschichte).
Звільнення з посади доцента, відмова від вакансії доцента історії у Львівському
університеті. Захер-Мазох повністю переходить до
письменницької діяльності.
1861
Початок любовного зв’язку з Анною фон Коттовіц (Anna von Kattowitz).
1863
У Празі анонімно з’являються Польські революції. Спогади про Галичину. Задум
проекту «Заповіт Каїна» (Das Vermächtnis
Kains).
1864
Участь у війні з Данією (?). Поява роману «Дон Жуан з Коломиї» (Don Juan von
Kolomea) – визначний успіх. Комедія «Вірші Фрідріха
Великого» (Die Verse Friedrich des Großen).
1865
Кауніц. Розрив з Анною фон Коттовіц.
1866
«Дон Жуан з Коломиї» з’являється з передмовою Ф. Кюрнбергера.
Участь у війні з Прусією (?)
1867
Прем’єра комедії «Чоловік без упереджень». Написано такі твори: «Капітулянт» (Der Capitulant), «Останній король
мадярів» (Der letzte König der Magyaren), «Анна Верзінг Гауптманн» (Anna Versing-Hauptmann. Ein Charakterkopf aus der Bühnenwelt). Заснування
літературного часопису «Gartenlaube fur Osterrreich».
1868
Поява новели «Місячна ніч» (Mondnacht).
1869
Написання романів «Венера в хутрі» (Venus im Pelz) та «Мандрівник». Знайомство з Фанні фон Пістор (Baroness Fannie von Pistor),
подорож з нею по Італії.
1870
Поява роману «Розлучена жінка» (Die geschiedene Frau) — літературне опрацювання стосунків з Анною
фон Коттовіц. «Історія страстей ідеаліста» (Die Ideale
unserer Zeit). Поява
у видавництві «Котта» циклу «Кохання» (перша частина
«Заповіту Каїна»).
1871
Захер-Мазох поселяється в Ґраці.
Любовна пригода з акторкою Кароліною Герольд (Karolina Herold), народження позашлюбної доньки
Ліни, Захер-Мазох бере її на своє утримання та
виховання. Майже водночас — заручини з акторкою Йенні
Фрауенталь (Jenny Frauenthal).
Наприкінці року розпочинається листування з Анґелікою
Авророю Рюмелін (Angelika Aurora Rümelin,
1845-1917), яка себе називає «Вандою» (Wanda von Sacher-Masoch).
1872
Початок любовних стосунків з Вандою. Новели «Каптулянт»,
«Во ім’я Бога» (Zur Ehre Gottes!).
1873
У травні переселення до Відня. Участь у роботі часописів «Floh»
та «Neue base Zungen». Народження позашлюбного сина Леопольда. Смерть
дитини. Поява низки творів: «Несправжній Гермелін.
Короткі історії зі сценічного життя» (Falscher Hermelin.
Kleine Geschichten aus der Bühnenwelt),
«Віденські придворні історії», «Російські придворні історії», «Жінка-султан» (Ein weiblicher
Sultan), «Мессаліни
Відня» (Das Marchande de modes-Mädchen und andere Geschichten von den Messalinen
Wiens). Публікація спогадів батька «З мемуарів
австрійського поліцейського службовця» (Soziale Schattenbilder.
Aus den Memoiren
eines österreichischen
Polizeibeamten). Напружені стосунки з
критикою, публікація «Про вартість критики» (Ueber den
Werth der Kritik). Влітку переселення в Брук-ан-дер-Мур у Штирії (Bruck an der Mur). 12 жовтня – укладає шлюб з
Анґелікою Авророю Рюмелін.
1874
Публікація циклу «Власність» — другої частини Заповіту Каїна. Поява новел:
«Любовні історії з різних епох» (Liebesgeschichten aus
verschiedenen Jahrhunderten),
«Чоловік-раб», «Добрі люди та їхні історії». Народження сина Олександра. 10
жовтня — смерть батька.
1875
Роман «Ідеали нашого часу». Новел «Галицькі історії» (Galizische Geschichten).
Захер-Мазох працює редактором часопису «Wiener Leben». Народження сина Деметрія.
1876
Роман «Новий Йов» (Der neue Hiob).
Видання перекладів творів у Франції. Великий успіх.
1877
Червень: Переселення до Ґрацу. Фінансові незгоди
зростають. Написання творів заради грошей. Анонімне листування з «Анатолем»
(можливо, що йдеться про божевільного естета, короля Людвіґа II Баварського (Ludwig II. Otto Friedrich Wilhelm von Wittelsbach,
1845- 1886)).
1878
Новели: «Єврейські історії» (Judengeschichten), «Республіка
ворогів жінок» (Die Republik der Weiberfeinde), «Безневинні історії зі сценічного
життя» (Harmlose Geschichten aus der Bühnenwelt).
1879
Пише «Силуети», «У пошуках чоловіка». Невдала спроба заснувати часопис «Schwarze Punkte». Гостра нестача
грошей. Захер-Мазох читає лекції у Віденському театрі
на Рінґу.
1880
Відвідини Ференца Ліста. Поява новел «Естетика потворного» (Die Ästhetik
des Hässlichen. Erzählung), «Базиль —
шукач скарбів та інші дивні історії» (Basyl der
Schatzgräber und andere seltsame Geschichten). Прем’єра оперети «Сторожі моралі» в
німецькому театрі в Будапешті. Переїзд до Будапешту. Погіршення умов життя.
Виступи з лекціями та читанням творів. Судовий процес з видавництвом Фробена (Froben). Захер-Мазох
засуджений на вісім днів ув’язнення, але відмовляється виконати вирок. Тому
втікає з Будапешта уникаючи покари.
1881
Фінансові проблеми. Поява «Нових єврейських історій» (Neue Judengeschichten).
Переїзд до Ляйпціґу, заснування власного
літературного часопису. Жовтень — перший номер «Auf der Hone».
1882
Новели: «Єврейський Рафаель» «Ілау» (Der Ilau),
«Чорний кабінет», «Старий каштелян», «Мати Божа». Ванда залишає Захер-Мазоха й втікає з Армандом Розенталем (Armand Rosenthal,
Jacques Saint-Cère,
1855-1898), співвидавцем часопису. Гульда
Майстер (Hulda Meister)
розпочинає роботу перекладача в часописі. Початок любовних стосунків з Гульдою Майстер.
1883
Святкування 25-літнього творчого ювілею. Захер-Мазох
отримує за свої літературні здобутки Орден Почесного Леґіону (Ordre national de la Légion d'honneur) — найвища нагорода у Франції. Тоді як
Ванда робить на ім’я Захер-Мазоха колосальні борги. Захер-Мазох «викрадає» улюбленого сина Олександра. Ванда
втікає з сином Деметрієм та Армандом
до Швейцарії.
1884
Олександр помирає від тифу. На майно Захер-Мазоха
накладено арешт, він подає на розлучення з Вандою.
1885
Часопис закрито з фінансових причин. Він починає жити з Гульдою
Майстер, з якою він хоче одружитися, але Ванда чинить опір розлученню. Гульда Майстер підтримує його фінансово.
1886
Розпочинається плідний для Захера-Мазоха творчий
період: «Малі містерії світової історії», «Два прийняття в Ермітажі» та «Дідро
в Петербурзі», «Вічна юність та інші історії», «Дамська дуель»,
«Жінка-мисливець за душами», «Прогулянка на санях», «3 іншого світу», «Сабатай Цві» та «Юдита з Білополя». Народження
доньки Ольги. Гульда Майстер купує будинок в Ліндгаймі (Lindheim) в Гессені. Захер-Мазох
їде до Парижу. Нарешті розлучається з Вандою.
1887
Поява творів: «Останні дні Петра Великого», «Магас-розбійник
та інші новели», «Польські історії» (Polnische Judengeschichten),
«Мессаліни Берліна», «Криваве весілля в Києві»,
«Свято обжинок», «Мертві ненаситні». Публікація
багатьох статей в «Revue bleue»
та «Le Gaulois». Приїзд Гульди в Париж. Народження доньки Марти. Повернення сім’ї
до Німеччини.
1889
Новели: «Рококко», «Російські двірцеві
історії» (Russische Hofgeschichten), «Німецькі двірцеві історії». Народження сина Рамона.
1890
«Змія в раю». Шлюб з Гульдою Майстер. Узаконення
дітей. Фінансові проблеми. Захер-Мазох виїжджає до Маннгайму:
Праця театральним критиком у газетах, видання «Feuilleton-Korrespondenz».
1891
Новели: «Єврейське життя в слові та образі», «Самотні», «У царстві звуків»,
«Музичні новели», «Надто пізно», «Ворожка на картах», «Пригоди Франца Міріса та інші новели». Видання «Реалістичних кабінетних
етюдів». Повернення до Ліндгайму.
1893
«Чари сцени», «Кася» (опера на музику Лео Деліба). Захер-Мазох засновує
«Спілку народної освіти землі “Верхній Гессен”».
1894
Поява новели «Ситі й голодні». Захер-Мазох
організовує аматорські театри в околицях Ліндгайму,
розробляє проект водогону.
1895
Твори: «Мандрівні комедіанти та інші новели», «Євдоксія, співачка та інші
галицькі історії», «Про дерево мовчання», «День і ніч у степу».
9
березня 1895 Захер-Мазох помирає від серцевого
нападу. Церква не дозволяє поховання на цвинтарі, як колись Лафонтена (Jean de La
Fontaine, 1621-1695), Мольєра (Jean-Baptiste Poquelin, Molière, 1622-1673) та ін. Тому відбувається
кремація. Урна з прахом зберігалась до 1945 року в його маєтку, в будинку в Ліндгаймі, та в горнилі Другої світової війни зникла,
можливо розбилася чи згоріла під час пожежі.
|
