ЮГОСЛАВІЯ КОСОВО ЕВРОПА |
АВТОРИ ЧИСЛА:Джордже Борозан (Ђорђе Борозан) – сербський історик і журналіст. Шеймус Гіні (Seamus Heaney) – нар. 1939, ірландський поет; у творчості органічно поєднує універсальні мотиви та ірландську міфологію; Нобелівська премія 1995. Недім Ґюрзель (Nedim Gursel) – нар. 1951, турецький письменник і есеїст, мешкає в Парижі, директор дослідного центру C.N.R.S. (Centre National de la Recherche Scientifique). Йован Делич (Jован Делић) – сербський літературознавець, автор книги про творчість М.Павича “Хозарська призма” (1991). Дульнєва Наталя – кандидат філософських наук, керівник львівської групи Міжнародної Амністії “Україна-2”; працює у міжнародних організаціях допомоги біженцям. Мілош Євтич (Милош Jевтић) – нар. 1936, сербський журналіст; редактор Радіо-Белґрад, де в 1974-1990 провів 420 передач з діячами культури і науки. Славой Жижек (Slavoj Zizek) – словенський психоаналітик і філософ, політичний діяч; президент Люблянського товариства теоретичного психоаналізу. Ісмаїл Кадаре (Ismail Kadare) – нар. 1936, албанський поет і прозаїк, есеїст; від 1990 живе й працює у Франції; автор кільканадцяти романів, відомих завдяки перекладам французькою мовою, зокрема Генерал мертвої армії (1964), Хто поверне Дорунтін? (1979), Три прогони моста (1981), Три скорботні пісні для Косова (1998); вигадливо поєднує у творчості історичні, міфологічні та фантастичні мотиви. Драґош Калаїч (Драгош Калаjић) – нар. 1943, сербський художник, котрий працює у стилі поп-арт і “нова фігурація”, мистецтвознавець і есеїст. Момо Капор (Момо Капор) – нар. 1937, сербський письменник та художник; автор численних романів та збірок оповідань; українською виданий його роман Облудники (Львів: “Класика”, 1998). Данило Кіш (Danilo Kis) – 1935-1989, югославський (авторське самоозначення) письменник, перший з “югославів”, визнаний “світовим” письменником; українською мовою опублікована збірка оповідань Енциклопедія мертвих (Львів: “Класика”, 1998), невдовзі це ж видавництво опублікує збірку Гробниця для Бориса Давидовича. Сергій Ковальов (Сергей Ковалёв) – російський учений-біофізик, відомий правозахисник та громадський діяч; починаючи з 60-х брав участь у русі радянських інакодумців, один з редакторів та видавців Хроники текущих событий; у 1976-1982 політв’язень Пермських концтаборів; голова “Меморіалу”, депутат Верховної Ради та Державної Думи РФ, голова комісії дотримання прав людини, омбудсмен РФ, усунутий з цієї посади у 1995 за гострі протести проти зловживань російського війська під час військових операцій у Чечні. Іван Лучук – нар. 1965, український письменник і перекладач зі слов’янських мов; автор роману Уліссея (1999); iluchuk@lta.link.lviv.ua Предраґ Матвеєвич (Predrag Matvejeviћ) – нар. 1932, хорватський письменник і есеїст, професор філософського факультету Заґребського університету, відомий літературознавець-романіст; уродженець Мостара. Деян Медакович (Деjан Медаковић) – нар. 1922, сербський мистецтвознавець, академік Сербської Академії Наук та Мистецтва; автор книг про сербське бароко. Ясміна Михайлович (Jасмина Михаjловић)– сербська письменниця, бібліограф та літературний критик. Мілорад Павич (Милорад Павић), нар. 1929, сербський письменник, історик літератури; автор численних збірок віршів та малої прози, романів Хозарський словник (1984, укр. переклад 1998), Краєвид, намальований чаєм (1988), Внутрішня сторона вітру (1991), Остання любов у Царгороді (1994, укр. переклад 1999), Скринька для писання (1999). Васко Попа (Vasko Popa) – 1922-1990, сербський поет, автор численних збірок поезій та упорядник декількох антологій гумору, сновидінь та народної творчості. Ольга Рось – перекладачка з сербської на українську (зокрема Хозарського словника). Мілісав Савич (Милисав Савић) – сербський письменник, автор новел та романів, упорядник антології Найкращі сербські оповідання. Алла Татаренко – доцент кафедри слов’янської філології Львівського національного університету, дослідниця і перекладачка сербської літератури; alta@ext.franko.lviv.ua Майкл Чосудовський (Michael Chosudovski) – професор економічного факультету Оттавського університету (Канада). |