Прага, 1 лютого 2000 – Серед інших актуальних
тем увагу західних коментаторів привертають також дискусії в Австрії
навколо складу нового уряду, до якого, як видно з усього, потрапить
лідер австрійських ультраправих Йорґ Гайдер. Численні оглядачі висловлюють
занепокоєння і здивування у зв’язку з перемогою Гайдера, якого звинувачують
у ксенофобії, тобто ненависті до іноземців, передусім до імміґрантів
і нелегальних робітників. Ця проблема виходить поза межі Австрії, як
зазначає газета Волл Стріт Джорнел, тому варта того, щоб над
нею задуматися, зокрема над запитанням: як Гайдерові вдалося повести
за собою значну частину австрійського суспільства?
Британська газета Дейлі Телеґраф у своїй редакційній
статті ставить запитання дещо інакше: чи справді 32% австрійців, які
проголосували за Гайдера, є нацистами? Звичайно ні, продовжує газета,
як і сам Гайдер не є нацистом. Просто дві провідні політичні партії
в Австрії ненавидять його за те, що лише він з його прихильниками виступив
з гострою критикою дотеперішнього уряду і вказав, за словами газети,
“на одну з найроздутіших і найбільш корумпованих державних машин у Европі”.
З цієї причини провідні партії намагаються почепити на нього етикетку
правого екстреміста. Звичайно, Гайдер не святий, веде далі газета. Це
войовничий півень і популіст. Однак називати його фашистом було б образою
для багатьох чесних австрійців, які підтримують його, а також для жертв
фашизму ХХ-го століття. Західні коментатори чинять правильно, пише на
закінчення британська газета, поважаючи рішення австрійських виборців.
Ірландська газета Айріш Таймс у редакційній статі
теж підтримує думку, що ні Гайдер, ні його прихильники не є неонацистами.
Але Гайдер, на думку газети, діє і говорить, як неонацист. Тому Европейський
Союз має рацію, заявивши в понеділок, що Австрія може опинитися в ізоляції,
якщо до складу уряду ввійде Гайдер. Цю заяву союзників Австрії в рамках
ЕС газета вважає безпрецедентним втручанням у внутрішні справи країни.
Але, як зазначає Айріш Таймс, зростаюче занепокоєння ЕС у справі
захисту прав людини і основних свобод виправдовує цей крок.
Британська газета Файненшл Таймс теж присвячує
редакційну статтю проблемі правих в Австрії. Газета не називає лідера
австрійської партії свободи Гайдера екстремістом або неонацистом, проте
у надзвичайно гострих тонах критикує його політичні методи. На думку
газети, Гайдер – це популіст, який маніпулює громадською думкою, зухвало
експлуатує антиімміґрантські почуття австрійців, щоб здобути їхню підтримку.
На закінчення газета запитує: як Европейський Союз і світ загалом повинні
реагувати на цю справу? Остракізм Австрії може лише посилити популярність
Гайдера, який уже здобув собі підтримку після спроб його демонізації
всередині країни.
Західні оглядачі продовжують коментувати також міжнародний
економічний форум, що якраз закінчився у швейцарському місті Давос.
Учасники форуму, відомі західні економісти й фінансисти виступають у
провідних західних газетах із коментарями на тему глобалізації економіки,
до яких ми ще, можливо, повернемося.
Прага, 2 лютого 2000 – Можливе створення коаліційного
уряду в Австрії за участю правих екстремістів із партії свободи, лідером
якої є Йорґ Гайдер, викликає широку реакцію й занепокоєння не лише в
західній пресі, а й серед політичних діячів та організацій. Оглядачі
коментують передусім можливі наслідки для Австрії у випадку створення
такої коаліції.
Газета Лос-Анджелес Таймс у редакційній статті
пише з цього приводу, що лідер партії свободи Гайдер не приховує своїх
симпатій до нацистського минулого, не раз заявляючи про це. Він виступає
за випровадження з Австрії імміґрантів і проти розширення Европейського
Союзу на країни Східної Европи. Хоча сам Гайдер не сподівається стати
членом нового кабінету міністрів, його партія мала б зайняти половину
міністерських портфелів. У зв’язку з цим Австрія отримала попередження,
зазначає газета. Країні загрожує статус парії, якщо вона допустить до
влади партію, яка базує свою ідеологію на роздмухуванні ненависти.
Грецька газета Віма містить коментар свого оглядача
Рікардоса Сометіріса, який аналізує ситуацію в Австрії з позицій Европейського
Союзу. Якщо ми заакцептуємо цю нерозумну, егоїстичну популістську гру,
яка тепер відбувається в Австрії, і Европа не вживе жодних конкретних
заходів, пише коментатор, то ми повинні взяти до уваги те, що европейська
демократична ідея зазнала поразки. Тому ми повинні все ж таки вжити
необхідні заходи, закінчує грецька газета, щоб захистити наші демократії.
Газета Нью-Йорк Таймс тим часом містить коментар
відомого у світі автора Салмана Рушді. Рушді згадує відзначення у Відні
50-ї річниці визволення від нацизму, де він був одним із промовців.
Нинішні події ідуть усупереч проголошеним тоді деклараціям, зазначає
автор. Нинішні прихильники нового порядку твердять, що попередній уряд
був корумпований. Вони мають рацію, веде далі автор, проте боротьба
проти корупції і боротьба проти Гайдера повинна бути однією боротьбою.
Газета Вашинґтон Пост пише, що зовнішня реакція
на можливість сформування в Австрії коаліції за участю правих викликала
жорстку реакцію і серед австрійських лідерів. Звичайно, як громадяни
суверенної країни, австрійці мають право голосувати, за кого вони бажають,
зазначає газета. Проте уряди інших країн теж мають право і зобов’язані
вжити дипломатичні та інші заходи, щоб відверто продемонструвати свій
осуд.
Серед численних коментарів у західній пресі переважає
саме осуд щодо австрійських правих, які домагаються участи в новому
уряді. За браком часу ми обмежимося лише наведеними коментарями. Варто,
однак, коротко подати реакцію австрійської преси на нинішні події. Коментатор
віденської газети Ді Прессе Йозеф Уршіц нарікає, що критика Австрії
з боку Европейського Союзу руйнує економіку країни. Інший коментатор
цієї ж газети Ґюнтер Ненінґ пише, що своєю підтримкою Гайдера австрійці
кинулися в національний мазохізм і тепер очікують від Европейського
Союзу карних заходів.
Прага, 3 лютого 2000 – Головною темою на сторінках
західної преси залишаються дискусії у справі участи в новому австрійському
уряді ультраправих із партії свободи, лідером якої є контроверсійна
політична фігура в Австрії Йорґ Гайдер, а також реакція на таку можливість
з боку західних лідерів. Поряд із цією темою західні коментатори порушують
низку інших актуальних проблем.
Серед доволі суперечливих відгуків у західній пресі на
дискусії у справі можливої участи членів ультраправої партії свободи
в новому коаліційному уряді переважає гостра критика й осуд. Лідер згаданої
партії здобув собі популярність і голоси серед значної частини австрійського
суспільства своїми екстремістськими виступами проти імміґрантів, проти
розширення Европейського Союзу на східно-европейські країни і критикою
попереднього уряду.
Французька газета Ліберасьйон вважає, що навіть
найменше закріплення Гайдера у державних структурах може заохотити до
активности інших політичних екстремістів у Центральній чи Східній Европі.
Тому цих людей, як вважає французька газета, потрібно вчасно перестерігати
перед будь-якими амбіціями.
Інша французька газета, таблоїд Франс Суар пише
з цього приводу: коричнева чума знову на марші. Звичайно, веде далі
газета, Гайдер – це не Гітлер, як Муссоліні і Франко теж не були Гітлерами.
Чи Гайдер і його прихильники є справжніми нацистами, чи лише близькими
до таких, це не має значення. Що важливо, підкреслює Франс Суар,
так це виступи Гайдера, в яких він проповідує ненависть і расизм, хвалить
досягнення Третього Райху і не соромиться хвалити винахідників концтаборів.
Іспанська газета Ла Ванґардія, яка виходить у
Барселоні, передбачає, що Австрія не піддасться тискові з боку европейських
лідерів і Сполучених Штатів. Вона не відверне приходу до влади вороже
налаштованих до іноземців правих радикалів. За словами газети, партія
свободи стоїть в опозиції до тих цінностей, які зобов’язують у країнах
Европейського Союзу.
Тим часом консервативна европейська преса висловлює дещо
відмінні думки. Приміром, британська газета Дейлі Телеґраф пише
з цього приводу: якщо країни Европейського Союзу мають намір атакувати
Відень за дозвіл партії Гайдера зайняти міністерські місця, то як ці
країни можуть продовжувати діалог із Лондоном, який дозволив представникам
терористичної Ірландської республіканської армії увійти до складу британського
уряду? Ніхто, наприклад, не виступає проти присутности комуністів в
італійському керівництві, веде далі британський коментатор. Тим часом
з вини комунізму в минулому столітті загинуло 80 мільйонів людей. У
переслідуванні Австрії, закінчує Дейлі Телеґраф, ми бачимо, як
ліві сили виграли холодну війну. Зло комунізму витерто з історії, а
ми тим часом, за словами газети, до божевілля картаємо себе із приводу
нібито фашистського клоуна.
Данська газета Альґемеен Даґблат теж висловлює
застереження у зв’язку з реакцією країн ЕС на ситуацію в Австрії. Газета
критикує понеділкове рішення країн Европейського Союзу обмежити взаємини
з Віднем до мінімуму, хоча ці країни ще навіть не встигли довідатися
ні слова про урядову угоду або про склад австрійського кабінету міністрів.
Прага, 4 лютого 2000 – Склад нового уряду Австрії,
до якого увійшли представники консервативної партії та ультраправої
партії свободи, продовжує залишатися у центрі уваги західних коментаторів,
як, зрештою, і лідерів західних країн. До речі, президент Австрії Клестіль
заявив, що він змушений був погодитися на створення нової урядової коаліції,
бо в нових виборах ультраправа партія свободи могла б здобути ще більше
голосів. Тепер Австрії загрожує скорочення контактів із країнами Европейського
Союзу і Сполученими Штатами. Деякі країни, серед них Ізраїль і Бельгія,
мають намір відкликати своїх послів з Відня.
Газета Нью-Йорк Таймс досі містила лише коментарі
на цю тему. У п’ятницю газета присвятила проблемі Австрії редакційну
статтю, в якій зазначає, що австрійці мають право голосувати, за кого
вони бажають. Однак, союзники Австрії не зобов’язані підтримувати взаємин
із країною, до уряду якої входить партія, що підтримує ксенофобію й
нетолерантність. Европейський Союз осуджує расову й етнічну дискримінацію
і передбачає засоби боротьби із цими явищами, які вже допровадили Европу
до тяжких страждань у минулому. Партнери Австрії можуть взяти до уваги
нову урядову угоду, відмежувавшись, однак, від нового уряду у Відні,
пише на закінчення Нью-Йорк Таймс.
Британська газета Файненшл Таймс, теж у редакційній
статті, пише, що примхи Австрії нині викликали кризу в рамках Европейського
Союзу. Тепер тут постала проблема – як визначити, що прийнятне і що
неприйнятне в політиці уряду тієї чи іншої країни – члена ЕС. Чи прийнятна
наявність комуністичної або фашистської чи неофашистської партії? Якщо
це буде визначено, пише Файненшл Таймс, тоді члени ЕС мали б
домовитися – як реагувати, починаючи, приміром, від припинення членства
і кінчаючи цілковитим виключенням такої країни з Европейського Союзу.
Газета вважає, що у випадку Австрії реакція Европейського Союзу була
передчасна. Австрія, за словами Файненшл Таймс не порушила жодних
норм ЕС, а тим часом країни Союзу близькі до того, щоб втрутитися в
демократичні процеси дружньої партнерської країни. Коментатор газети
Волл Стріт Джорнел Джекоб Гайльбрунн пише з цього приводу: Не
Гайдер став загрозою для австрійської демократії, а Европейський Союз.
Загроза Гайдера, на думку автора, явно перебільшена. Він радше опортуніст,
ніж нацист. Він сучасний правий, який виступає за вільноринкову економіку
і модернізацію промисловости, а також за боротьбу зі злочинністю. Прихід
до влади Гайдера, на думку газети, можливо, є поганою ідеєю, але усування
його від влади недемократичними шляхами може бути ще гіршою справою.
Попри ці стримані відгуки у західній, зокрема европейській
пресі серед оглядачів і европейських лідерів переважає, однак, стурбованість
і осуд політичних та урядових пертурбацій в Австрії.
Прага, 7 лютого 2000 – Поява нової урядової коаліції
в Австрії за участю ультраправої партії свободи продовжує викликати
широкі відгуки серед західних коментаторів. Після першої надзвичайно
гострої реакції з боку деяких европейських політичних лідерів і газет
нині оглядачі дещо поміркованіше аналізують перемогу ультраправих в
Австрії.
Американська газета Крісчен Саєнс Монітор містить
коментар своєї працівниці Соні Лі з Відня, яка зазначає, що перемога
ультраправих поділила австрійське суспільство. Проте вона цитує лідера
партії свободи Гайдера, який в телевізійному інтерв’ю, відгукуючись
на стурбованість західних лідерів, каже, що не може бути настільки божевільним,
аби руйнувати історичний шанс своєї партії свободи, тобто встрявати
в безконечні суперечки зі своєї провінції Каринтії, де він є губернатором.
Найгостріша реакція на перемогу ультраправих в Австрії надійшла з боку
Бельгії і Франції, стверджує Соня Лі, тобто із країн, де лідери правлячих
партій найбільше стурбовані зростанням впливів правих у своїх країнах.
Таким чином, веде далі автор, небезпеку з боку Гайдера серйозніше сприйняли
за кордоном, ніж у самій Австрії.
Лондонська газета Таймс у недільному виданні із
сарказмом відгукується як на особу самого Гайдера, так і на европейську
реакцію у зв’язку з перемогою його партії. Напевно, европейські мандарини,
яких так роздратувала перемога Гайдера, пише газета, повинні пам’ятати
про Курта Вальдгайма (колишнього австрійського президента), який, відмовившись
дати пояснення на вимогу цілого хору міжнародного обурення про своє
нацистське минуле, лише здобув собі ще більшу популярність серед австрійців.
І якщо завтра належить Гайдерові, закінчує Лондон Таймс, то Европа
повинна звикнути до цього.
Прага, 8 лютого 2000 - Прихід до влади в Австрії
ультраправої партії свободи Йорґа Гайдера і далі викликає широкі відгуки
у західній пресі. Коментатори висловлюють протилежні думки на цю тему.
Після першої хвилі осуду з’являються дещо поміркованіші коментарі. Оглядач
газети Волл Стріт Джорнел Джордж Мелон критикує президента Клинтона
за його заяву у справі дипломатичних санкцій щодо Австрії. Коментатор
наводить пояснення радника з питань національної безпеки Сенді Берґера,
який підкреслює, що демократія – це не лише вибори, це також спільні
цінності. Чи справді, запитує автор коментаря? Приміром, ми бажали б
усунути партійне кумівство і корупцію з австрійської економіки, які
панували донедавна за правління соціалістів. Нині санкції проти Австрії,
на думку коментатора, не можуть служити розв’язкою проблеми.
Прага, 15 лютого 2000 – Серед інших тем західні
газети продовжують коментувати міжурядову конференцію країн Европейського
Союзу на рівні міністрів закордонних справ у Брюсселі, а також політичні
проблеми Австрії у зв’язку із приходом там до влади ультраправих. Коментуючи
міжурядову конференцію ЕС у Брюсселі у справі розширення Союзу на центрально-
і східноевропейські країни, колишній представник европейської комісії
у Вашинґтоні Рой Денмен пише в газеті Інтернешнл Гералд Трібюн,
що до залучення нових членів Европейський Союз мав би спочатку впорядкувати
низку справ усередині своєї структури. Упродовж останніх 50-ти років
Европа досягла великих успіхів. Проте ЕС, на думку автора, не може виступати
в один голос у справах зовнішньої політики або оборони, а також у справах
економіки і фінансів. Ба більше, як вважає автор, новій Европі поки
що не вдалося здобути серця і свідомості її мешканців, які розглядають
европейські структури як відчужені та бюрократичні й демонструють це,
уникаючи участи у виборах до структур Европейського Союзу. Тому залучення
15-ти нових членів до ЕС, як зазначає Денмен, лише погіршило б ситуацію.
На його думку, нинішнє обговорення в Брюсселі внутрішніх реформ ЕС ні
до чого не допровадить у зв’язку з численними розбіжностями всередині
Союзу. Серед іншого він вказує на небажання Великої Британії, Данії
і Швеції прилучитися до спільної европейської валюти.
Тим часом коментатор цієї ж газети Реджиналд Дейл пише,
що політична ізоляція Австрії негативно відбивається на політичній стабільності
Европейського Союзу. У той час, коли европейські офіційні особи і далі
висловлюють стурбованість у зв’язку з приходом до австрійського керівництва
правих, багато европейських лідерів уже шкодують з приводу своєї надто
імпульсивної реакції два тижні тому. Автор вважає, що двобічні дипломатичні
санкції ніскільки не вплинуть на членство Австрії в Европейському Союзі.
Він пропонує вимагати від Австрії лише виконання її обов’язків у рамках
ЕС, бо, як він пише, “неможливо зігнорувати результат демократично проведених
виборів в ім’я демократії”.
Британська газета Ґардіян висловлює думку, що
успіх правої партії свободи Йорґа Гайдера в Австрії не поширить інфекції
на інші европейські країни. При цьому автор наводить особливу стурбованість
з боку Бельгії, де фламандська сепаратистська партія теж наполягає на
обмеженні імміґрації і де її тримають осторонь від влади. У Франції,
зазначає автор, національний фронт, як і австрійська партія свободи,
теж виступає із подібними гаслами, хоча й вона не має підтримки навіть
з боку правих партій.
Прага, 1 березня 2000 – Поряд з іншими актуальними
темами західні оглядачі широко коментують понеділковий [28 лютого] відхід
Йорґа Гайдера з посади голови партії Свободи, яка увійшла до складу
нинішньої урядової коаліції Австрії. Гайдера засуджують за його пронацистські
заяви й екстремістську позицію щодо імміґрантів. Деякі країни Европейського
Союзу оголосили дипломатичні санкції проти Австрії за участь в уряді
партії свободи, до минулого понеділка очолюваної Гайдером. Назагал оглядачі
висловлюють скептицизм у зв’язку з відходом Гайдера з посади голови
партії, вважаючи, що він продовжуватиме впливати на її політику.
Британська газета Файненшл Таймс у редакційній
статі висловлює думку, що навряд чи хто-небудь вірить у великодушність
Гайдера у зв’язку з його відходом з посади голови екстремістської партії.
На думку газети, це був цинічний крок – відмежувати себе від непопулярних
рішень в австрійському уряді, готуючи для себе позицію для можливого
здобуття посади президента в майбутньому. Гайдер, як вважає британська
газета, продовжуватиме контролювати свою партію. Цей крок лише демонструє,
веде далі Файненшл Таймс, що Гайдер – хитрий політичний маніпулятор,
який намагатиметься використати міжнародний осуд на власну користь.
Тепер ця ситуація поставила Европейський Союз перед дилемою: як уникнути
зростання популярности Гайдера.
Інша британська газета – Ґардіян – називає Гайдера
майстром несподіванок. Ніхто не очікував його відходу з посади голови
партії свободи. Він заявив, що залишиться губернатором своєї провінції
Каринтії і не бажає, щоб його вважали закулісним канцлером. Проте, як
пише газета, цей крок не означає кінця зусиль Гайдера зайняти пізніше
керівну посаду. Газета висловлює стурбованість у зв’язку з цим, зазначаючи,
що Гайдер налякав решту Европи своїми неонацистськими заявами, хоча
він і не має військ і не висуває територіальних претензій до сусідніх
країн.
Газета Волл Стріт Джорнел у редакційній статті
під назвою “Гайдер іде в підпілля” пише, що партія свободи залишається
під впливами Гайдера. Він лише намагається уникнути світла прожектора,
під яким опинився. Тепер, як вважає газета, Европейський Союз потрапив
у дещо складнішу ситуацію, коли під осудом – не окремий політик, від
якого невідомо чого можна очікувати, а партія, яка представляє майже
третину виборців країни.
Коментатор німецької газети Зюддойче Цайтунґ Петер
Мюнх зазначає, що Гайдер без сумніву відійшов зі своєї посади голови
партії свободи під зовнішнім тиском. Він ніде не знайшов підтримки поза
межами Австрії, крім країни-парії Югославії, де режим Мілошевича висловив
йому солідарність і підтримку. На думку коментатора, Гайдер не належить
до людей, готових визнати поразку в подібній ситуації. Тому завдання
країн Европейського Союзу – пильно стежити за дальшими діями Гайдера.
Газета Вашинґтон Пост вважає, що відхід Гайдера
не внесе драматичних змін у політику Австрії. Гайдер відійшов, щоб уберегти
від удару свою партію. Як і Зюддойче Цайтунґ, газета вважає,
що Европейський Союз повинен простежити за розвитком подій в Австрії,
тобто простежити не лише дальші кроки Гайдера, а найперше кроки його
партії.
Прага, 2 березня 2000 – Західні оглядачі продовжують
коментувати відхід Йорґа Гайдера з посади голови партії свободи, яка
разом з народною партією створила урядову коаліцію Австрії. Пронацистські
виступи Гайдера викликали обурення серед низки лідерів Европейського
Союзу і послужили причиною дипломатичних санкцій проти Австрії. Відхід
Гайдера з посади голови екстремістської партії свободи газета Нью-Йорк
Таймс, як і низка інших західних газет, вважає тактичним кроком,
який не змінює суті політики партії. На думку газети, Гайдер і надалі
буде домінуючою фігурою у расистській партії свободи, яка тим часом
залишається вирішальною силою в теперішній австрійській коаліції. Як
вважає газета, відхід Гайдера не вирішує проблеми і є явно недостатнім
для виправлення ситуації.
Ірландська газета Айріш Таймс підтримує дипломатичні
санкції Европейського Союзу у зв’язку з участю в урядовій коаліції Австрії
партії свободи. Проте газета зазначає, що досі двобічні санкції країн
ЕС проти Відня не дали бажаних результатів і не підірвали позицій Гайдера
і його партії. Однак, на думку Айріш Таймс, тиск з боку партнерів
Австрії – країн Европейського Союзу – може врешті допровадити до розпаду
нинішньої коаліції і втрати партією свободи її позицій, що стало б розв’язком
проблеми.
