Хронологія українсько-польських стосунків у ХХ столітті

1 серпня 1914
початок I Cвітової війни, створення у Львові Головної Української Ради

5 листопада 1916
декларація Німеччини та Австро-Угорщини про намір відновити Польську державу. Східну Галичину запропоновано залишити у складі Польщі, що викликало протести української парламентської репрезентації

4 березня 1917
у Києві створено Центральну Раду

18 квітня 1917
у Києві розпочато формування українських військ

10 червня 1917
І Універсалом Центральної Ради проголошено створення національно-територіальних автономій (в т.ч. польської)

1 листопада 1917
влада у Києві перейшла до Центральної Ради

9 лютого 1918
укладено Берестейський мирний договір

18 жовтня 1918
у Львові створено Українську Національну Раду на чолі з Є.Петрушевичем

1 листопада 1918
проголошення Західно-Української Народної Республіки у Львові

11 листопада 1918
у Кракові проголошено Річ Посполиту Польщу

21 листопада 1918
війська ЗУНР залишають Львів

1919
для зміцнення польської присутности до Галичини і Волині починають скеровувати осадників-колоністів

21-23 квітня 1920
укладення договору між УНР та ПР про військово-політичний союз. Елементом договору було визнання прав ІІ Речі Посполитої на територію Сх. Галичини і Волині

кін. квітня-поч. травня 1920
наступ польсько-українських військ на окуповану більшовиками Центральну Україну

середина травня 1920
початок більшовицького контрнаступу проти польських та українських союзних військ

15 серпня 1920
розгром Робітничо-селянської червоної армії під Варшавою

21 листопада 1920
відступ Армії УНР за Збруч (солдати були роззброєні та інтерновані у концтабори)

18 березня 1921
укладено Ризький договір, за умовами якого Західна Волинь переходила до Польської Республіки

15 березня 1923
відбулася Паризька конференція за участю Англії, Франції, Італії та Японії, на якій остаточно вирішено передати Східну Галичину ІІ Речі Посполитій

1924
у Польщі заборонено послуговуватися українською мовою в урядових установах

1926
внаслідок травневого перевороту Ю.Пілсудський встановлює в ІІ Речі Посполитій автократичний режим

1928
Генрік Юзевський, колишній міністр уряду УНР, призначений Волинським воєводою; упродовж 1928-1938 років він намагався втілити програму державної асиміляції українців на Волині, толеруючи їх національні права

1930
польські “умиротворення” (пацифікації) західноукраїнських селян, репресії проти українців у Східній Галичині

1933
члени ОУН вбили міністра внутрішніх справ Польщі Б.Пєрацького

1934
у Березі Картузькій поляками влаштовано концтабір для політичних в’язнів

Ніч з 23 на 24 серпня 1939
підписання Молотовим і Ріббентропом совєтсько-німецької угоди про ненапад та таємного протоколу, яким розмежовано сфери впливу двох держав на випадок “територіальних і політичних змін”; лінія поділу: Нарва- Вісла-Сян

27 серпня 1939
відбувся ІІ Надзвичайний з’їзд ОУН, на якому Андрія Мельника проголошено лідером організації

1 вересня 1939
початок ІІ Світової війни

1 вересня 1939
польська служба безпеки провела численні арешти серед української інтеліґенції у Львові та Перемишлі

2 вересня 1939
Голова Українського національно-демократичного об’єднання та Української парламентської репрезентації Василь Мудрий на засіданні сейму зазначив: “разом з усім громадянством українці виконають обов’язок і принесуть усі жертви для оборони [польської] держави”

15 вересня 1939
у газеті “Діло” опубліковано заяву за підписами митрополита Андрея Шептицького і Василя Мудрого, в яких спростовано поширювані у місті чутки про те, що українці свідомо шкодять польському війську

17 вересня 1939
СССР вступила у Другу світову війну на боці Нацистської Німеччини

22 вересня 1939
загони Робітничо-селянської червоної армії зайняли Львів

28 вересня 1939
у Москві підписані угода і протокол, за якими лінія кордону між Німеччиною і Совєтським Союзом пролягала на лінії: Нарва-Буг-Сян. З німецького боку залишилися: Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Лемківщина

Осінь1939 та перша половина 1940
на Волині з’являються осередки польського підпілля, пов’язані з еміґраційним урядом генерала Владислава Сікорського.

27 жовтня 1939
Народні Збори ухвалили у Львові Декларацію про “возз’єднання” Західної України з совєтською Україною

10 лютого 1940
краківська конференція крайових провідників ОУН. Створення “революційної фракції” ОУН – ОУН(р). на чолі з С.Бандерою

травень 1940
розгром енкаведистами польського підпілля на0 Волині (арештовано бл. 2000 осіб)

квітень 1941
на ІІ Великому Зборі ОУН (р) ухвалено курс на боротьбу за Українську Соборну Самостійну Державу, не зважаючи на політичні і територіальні зміни, які можуть статись у Східній Европі

травень 1941
на ІІ Конґресі ОУН у Кракові відбувся остаточний розкол ОУН на ОУН Мельника і ОУН Бандери

22 червня 1941
у Кракові створено Український Національний Комітет, до складу якого увійшли представники всіх політичних сил за винятком ОУН (м)

22 червня 1941
напад нацистської Німеччини на Совєтський Союз

30 червня 1941
у Львові проголошено Акт відновлення Української Держави, яку не визнав нацистський режим. Створено уряд на чолі з Ярославом Стецьком

5 липня 1941
у Кракові нацистами заарештований С.Бандера

9 липня 1941
у Львові нацистами заарештований Я.Стецько

16 липня 1941
на спеціальній нараді А. Гітлер повідомив про намір територіально розчленувати Україну; німецький лідер категорично відкинув можливість створення національних збройних формувань на слов’янських землях Европи

20 серпня 1941
створення Райхскомісаріату Україна (Волинь, Полісся, Правобережжя, Полтавщина); комісаром призначено Еріха Коха; землі Східної Галичини увійшли до иншого адміністративного утворення – Генерального Губернаторства, керівником якого призначений генерал Ганс Франк

cерпень 1941
бої “Поліської Січі”, очолюваної Т. Боровцем (“Бульбою”), з рештками совєтських військ

вересень 1941 року
нацисти розпочали репресивну політику щодо ОУН(р)

жовтень 1941
формування окупаційної адміністративної системи на Волині

15 листопада 1941
німці розформували “Поліську Січ”, на базі якої створили українську поліцію

1942
польські антиукраїнські акції у Грубешівському, Холмському, Володавському повітах

квітень 1942
на ІІ Конференції ОУН (р.) наголошено на потребі поліпшення українсько-польських відносин на час війни, що мали ґрунтуватись на платформі самостійности держав і визнанні права українського народу на західноукраїнські землі. Водночас наголошувалось на продовженні боротьби проти шовіністично налаштованих поляків та спроб опанування поляками господарсько-адміністративного апарату західноукраїнських земель

травень-червень 1942
німецькі репресії проти цивільного українського населення. Перехід української поліції до антинімецького підпілля

липень 1942
перші українські репресивні акції проти поляків, задіяних у створених німцями сільських адміністраціях та лісництвах

липень-жовтень 1942
масові винищення нацистами євреїв на Волині

серпень 1942
на північно-східній Волині та на Поліссі починають діяти совєтські диверсивно-партизанські загони під командуванням Д.Мєдвєдєва

літо 1942
в районі Кременця створено українську націоналістичну організацію “Фронт української революції”

літо-осінь 1942
виникають „Самооборонні кущові відділи” (СКВ), що охороняють українське населення від німців

поч. вересня 1942
у с. Стара Гута Т. Боровець (“Бульба”) провів переговори з представниками Д.Мєдвєдева; було досягнуто нейтралітету, що протривав шість місяців

вересень 1942
комендантом округу АК Волинь призначений полковник К.Бомбінський (“Любонь”)

осінь 1942
на півночі Волині почали діяти бойові групи, сформовані членами ОУН під проводом Дмитра Клячківського (“Клима Савура”)

13 листопада 1942
перші масові жертви українсько-польського конфлікту серед польського населення (с. Обірки Луцького повіту)

січень 1943
створення на Волині польських загонів Селянської оборони

9 лютого 1943
масові жертви українсько-польському конфлікті серед польського населення (с. Парослі, Сарненьского повіту)

лютий 1943
вбивства поляків у Сарненському і Костопілському повітах; виникнення польських баз самооборони

17-23 лютого 1943
ІІІ конференція ОУН (р) ухвалила перехід від конспіративних до відкритих методів боротьби з нацистською, а в разі повернення, і з совєтською владою

3 березня 1943
німецька жандармерія пацифікувала села Борщівку та Лідавку (Рівненщина)

15 березня–10 квітня 1943
до УПА перейшла майже вся допомогова українська поліція Волині; до поліції замість українців набрано поляків

березень-квітень 1943
вбивства поляків у Дубнівському, Рівненському, Луцькому, Здолбунівському повітах

2–4 квітня 1943
відділ української поліції відбиває у німців Горохів і згодом переходить до лісу

4 квітня 1943
заклик командування УПА до решти української поліції залишати німецьку службу і перейти до лісу

23 квітня 1943
напад загонів УПА на польську осаду Янова Долина (Костопільській повіт)

квітень-травень 1943
масові напади українців на польські села у Сарненському та Костопільському повітах

червень 1943
поширення масових нападів українців на поляків у Дубнівському та Луцькому повітах

червень - липень 1943
рейд совєтського партизанського з’єднання С.Ковпака з Полісся через північну Рівненщину та території між Рівним та Луцьком на Галичину; численні сутички партизанських загонів УПА з совєтськими партизанськими загонами Ковпака

липень-серпень 1943
масове поширення нападів українців на польські села у Ковельському, Володимирському, Горохівському та Любомльському повітах

літо-осінь 1943
бої УПА із совєтськими диверсивно-партизанськими загонами Федорова, Бегми, Медвєдєва

червень 1943
загострення українсько-польської ворожнечі

5 червня 1943
видано наказ делегата польського уряду про координацію всіх заходів польського населення Волині з метою самооборони

7 липня 1943
військові загони ОУН (р) розбили військові обози ОУН-М в Антоновецьких лісах на Волині

7 липня 1943
чергова спроба за ініціативи делегата польського уряду порозумітись з українцями

11 липня 1943
у Володимирському повіті українські загони заатакували 60 польських сіл; масова загибель поляків

14 липня 1943
німцями проведено пацифікацію чеського села Малин (вбито 624 чехи і 116 українців)

серпень 1943
організовано дев’ять польських партизанських загонів самооборони на Волині

серпень 1943
загострення українсько-польських відносин на Галичині

21-25 серпня 1943
ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН(р.) підтвердив лінію на боротьбу за Незалежну Соборну Україну

жовтень 1943
комюніке ОУН засудило українсько-польську війну на Волині

27 жовтня 1943
видано „Наказ № 1/43” ОУН із забороною всіх антипольських дій

осінь 1943
УПА очолив Роман Шухевич, який напередодні став головою проводу ОУН (р.)

28 листопада -1грудня 1943
відбулася Тегеранська конференція за участю керівників США, Великої Британії та СССР, що визначила майбутні сфери впливу та кордони у Европі

січень 1944
прибуття на Волинь полковника К.Бомбінського з метою створення польської дивізії, яка в березні дістала назву 27 Волинської дивізії піхоти АК

18 січня 1944
початок збройного протистояння УПА з НКВД на Волині

29 лютого 1944
воїнами УПА на Волині смертельно поранений ген. Ватутін, командувач І Українським фронтом

березнь 1944
совєтські війська зайняли на Волині територію до межі річок Стир і Стохід

23-25 квітня 1944
великі бої УПА з НКВД поблизу Кременця

11 липня 1944
збір представників українських сил під Самбором у Галичині проголосив утворення парламенту, який прибрав назву Українська Головна Визвольна Рада (УГВР)

21 липня 1944
Польська Крайова Національна Рада створила просовєтський Польський Комітет Національного Визволення, який був визнаний СССР офіційним представництвом польського народу

23 липня 1944
у рамках акції АК „Буря” з метою задекларування польського суверенітету на Західній Україні АК опанувала Львів до вступу совєтських військ

серпень 1944
бої між загонами НКВД та УПА в Галичині

9 вересня 1944
укладення угоди між урядом УССР та ПКНВ про взаємний обмін українського та польського населення з територій України та Польщі

15 жовтня 1944
початок акції переселення українців з Польщі із залученням польських військових частин просовєтської Армії Людової

4-11 лютого 1945
відбулася Ялтинська конференція за участю керівників США, Великої Британії і СССР; остаточно зафіксовано поділ сфер впливу у повоєнній Европі

квітень-травень 1945
широкомасштабні акції НКВД проти УПА на Прикарпатті і в Карпатах

21 травня 1945
зустріч представників українського та польського антикомуністичного підпілля у с. Руда Ружанецька на Люблінщині

3 вересня 1945
початок примусового виселення українців з земель Ліського, Перемиського і Саноцького повітів Польщі

грудень 1945, весна-літо 1946
успішні спільні акції українського та польського антикомуністичного підпілля на території на захід від р. Сян

24 квітня 1946
початок примусового виселення українців з Ярославського та Любачівського повітів Польщі

28 березня 1947
загибель польського генерала К.Сверчєвського у сутичці із загоном УПА

28 квітня 1947
спеціальна група Війська Польського “Вісла” під командуванням генерала С. Моссора почала примусове переселення польських громадян українського походження на західні терени Польщі