Сташек Стемпєнь

Історія однієї помаранчі, яка не всім однаково смакувала

У першу річницю перемоги Помаранчевої революції  присвячую польським і українським друзям,  яким почуття гумору дало змогу  вистояти на Майдані Незалежности навіть у найбільші морози

Дія відбувається у Верховній Раді України, 27 листопада, року Божого 2004

Голова Верховної Ради Володимир Литвин:

– Шановні депутати! Хто поклав помаранчу на стіл президії – прошу підняти руку і натиснути кнопку! Дякую!

– За результатами голосування 307 депутатів «за», 143 – «проти».

– Мені повідомили, що на засідання пронесли багато помаранч. Вважаю за недопустиме, щоб ви поїдали їх під час засідання, а тому оголошую перерву на пів години. Свою я з’їм після завершення «помаранчевої революції».

Кандидат у президенти, лідер «Нашої України», Віктор Ющенко:

– Пане Голово, але чому не зараз? Просимо бути прикладом для народу.

Володимир Литвин:

– Вітя, не можу. Вчора Олєк Кваснєвскі привіз цілу торбу. Мусив з’їсти кілька на вечерю, а потім ще кілька на сніданок. Розумієш, більше не можу....

Президент України Леонід Кучма:

– Я ж казав тобі – не їж!

Володимир Литвин:

– Льоня, я ж мусив, розумієш, бо ще подумали б, що я тільки за Януковича...

Петро Симоненко, колишній кандидат у президенти, лідер Комуністичної партії України:

– Льоня, він блєфує. Не їв він ніяких помаранчів, Кваснєвскі йому нічого не привозив. Сам знаєш, що помаранчі в Польщі не ростуть.

Леонід Кучма:

– Петю, я знаю, що не ростуть. То були не польські помаранчі, Буш передав їх Олєку, щоб він привіз для наших...

Борис Тарасюк, депутат Верховної Ради, колишній міністр закордонних справ, один із найближчих соратників Ющенка:

– Що за дурниці ви верзете, то були польські помаранчі, я був там нещодавно, сам бачив, що вони там є. Олєк привіз їх з теплиці Лєшка Валєнси.

Віктор Янукович:

– Валодя, якщо ти їх з’їв, то піди в поліклініку. Моя жінка казала, що після тих помаранч очі «лубяниє», масові отруєння починаються, часті випадки звернень до лікарень, людей везуть з менінгітом.

Юля Тимошенко, колишня прем’єрка України, лідер блоку БЮТ, союзник Ющенка по виборчій кампанії:

– Але ж дорогі мої, то були українські помаранчі. Сама бачила, що на ящику було написано «Made in Ukraine». Олєк тільки ними частував...

Володимир Литвин:

– Як то українські? Ті, що я їв на вечері, були українські? Перепрошую, щось мене трохи нудить... Вітя, дай мені про всяк випадок адресу доктора Цимпфера з клініки Рудольфінергауз...

Петро Симоненко усміхаючись:

– Бачите, має проблему. Дивіться, – звертається до своїх однопартійців, які цілковито не в’їжджають, про що власне йдеться і які не проти поласувати помаранчами, – усе, що найліпше і найздоровіше, походить зі Сходу. Мені Саша Лукашенка, як був у нас на параді, привіз кілька пляшок білоруської горілки і чималий шмат сала. Гуляли цілу ніч, а на ранок встав, ніби вдруге народився...

Віктор Ющенко:

– Бо сало було з Польщі.

Юля Тимошенко:

– Вітя, сало, може, і було з Польщі, але з українських свиней.

Віктор Ющенко:

– Юля, ну ти вже така патріотка... Свині не могли бути наші, бо сало українці з Польщі привозять. Свині напевно були білоруські, сам бачив по телевізору, що пані Лукашенкова, як перша леді, з нудьги почала відгодовувати свиней. Перед приїздом Саша одну зарізав, щоб не з пустими руками до Льоні приїхати, тим більше, що і Володя мав бути ...

До розмови долучається Наташа Вітрєнко, лідер прогресивної соціалістичної партії України, яка без особливого успіху також стартувала на президентських перегонах:

– Що ви базікаєте! Володя ніколи не приїжджає до України з порожніми руками! Хіба в Росії свиней бракує, чи що?

Віктор Ющенко:

– Та ні, свиней в Росії не бракує, але там нема кому їх годувати, і сало в них якесь таке тонке...

Збитий з пантелику триваючою дискусією, Литвин підсвідомо чистить подаровану помаранчу і вже ледь було не обсмоктує дольку, але в останню хвилину відчуває на собі грізний погляд Леоніда Кучми. Криво усміхається і кладе почищену помаранчу до кишені, слушно підозрюючи, що ще знадобиться.

Тим часом, перерва у засіданні Верховної Ради України закінчилась.

Halle nad Saale, 3 грудня 2005 р.