зміст
попередня стаття наступна стаття на головну сторінку

Марек Каролькєвіч

Кінець міту Чорнобиля?

Катастрофа в Чорнобилі не налічує тих багатьох тисяч жертв, чого так боялися упродовж років. При аварії на атомній електростанції загинуло 58 людей, близько 3940 людей помре зі страшним діагнозом раку. Справжня ж загроза для більшости постраждалих має психологічний характер. Це страх, невпевненість і стрес, що викликають «паралізуючий фаталізм». Людям слід донести до свідомості, що вони – ті, що вціліли, а не жертви, і вони можуть продовжувати і далі нормально жити.

Такими є висновки 600-сторінкового звіту, підготованого 100 науковцями Форуму Чорнобиль, де працюють представники Міжнародного агентства атомної енергії і семи инших агентств ООН, а також представники урядів України, Росії і Бєларусі.

Трагедія сталася 26 квітня 1986 року. На четвертому реакторі атомної електростанції у Чорнобилі у результаті необдуманого експерименту, технічних помилок і нещасливого збігу цілого ряду обставин пролунав вибух.

Реактор тлів 11 днів, викидаючи в атмосферу величезну кількість радіоактивних субстанцій. Вивільнена тоді радіоактивна енергія дорівнювала енергії 200 бомб, скинутих на Хіросіму. Радіоактивна хмара призвела до забруднення понад 200 тисяч км. кв. на теренах України, Бєларусі і Росії, досягнула Скандинавії і Західної Европи. Понад 350 тисяч осіб було евакуйовано. Тридцятикілометрова зона довкола Чорнобиля була оголошена закритою зоною. Чорнобильську катастрофу визнано однією з найбільших у ХХ столітті. У пресі публікувалися статті, від яких у жилах застигала кров: описи масових поховань під Києвом, куди бульдозером звозили величезну кількість трупів. Згідно з першими прогнозами Чорнобиль спричинився навіть до 100 тисяч жертв, згодом йшлося про 50 тисяч. Оцінки совєтських науковців, котрі стверджували, що слід розраховувати на кілька десятків загиблих, ніхто серйозно не сприймав.

Проте, звіт Форуму стверджує, що загинуло 47 учасників операції, які отримали надто високу дозу радіації. Серед жертв є також дев’ять дітей, які захворіли на рак щитовидної залози і не змогли перемогти хворобу. Загалом зафіксовано 4 тисячі випадків раку щитовидної залози внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, проте 99% хворих вижило. У перспективі Форум прогнозує 3940 смертей від раку щитовидної залози. Ці випадки з’являться серед 200 тисяч працівників і військових, що брали участь у рятувальній операції, серед 116-ти тисяч евакуйованих та 270-ти тисяч мешканців найбільш радіаційно забруднених регіонів. Натомість не прогнозується більша кількість білої гарячки. Чорнобиль не став також причиною народження жодної дитини з генетичними вадами (хоча ЗМІ довго «годували» читачів історіями про мутантів – оленів з п’ятьма ногами та двометрових курчат). Більшість радіоактивних субстанцій зникла. Натомість залишилися радіоактивні ізотопи цезій-137 і стронцій-90, які потребують 30 років для розпаду.

Для людей, визнаних жертвам, справжньою загрозою є страх і стрес. Ці люди через постійне залякування і лікарські обстеження стали безпорадними, вони втратили віру в майбутнє. Вони ведуть нездоровий спосіб життя, потрапляють в алкогольну залежність, споживають гриби і фрукти заражених територій, займаються небезпечним сексом. Автори звіту не заперечують, що 200 тисяч людей, які були наражені на найбільшу небезпеку, і надалі слід залишити під інтенсивною опікою лікаря. Але для решти шести мільйонів людей, визнаних жертвами Чорнобиля, немає жодних перешкод для нормального способу життя. Слід також обмежити територію «закритої зони».

Тези звіту з задоволенням коментують спеціалісти атомної енергетики. Мердок Бакстер, англійський експерт з радіації, сказав: «На жаль, Чорнобиль загальмував розвиток атомної енергетики на десятиліття. Цей звіт дає змогу поглянути на людей і природу після Чорнобильської катастрофи реально». Німецький журнал «Die Zeit» написав, що спалювання вугілля у теплоелектростанціях набагато небезпечніше і шкідливіше для здоров’я, ніж Чорнобиль. Нещастя в Україні не можна трактувати як причину відмовитися від атомної енергетики. Адже з таким же ж успіхом ми можемо ліквідувати автомобільну промисловість через тисячі жертв ДТП.

Влада у Києві натомість сприйняла звіт Форуму без особливого ентузіазму. Представник міністерства з питань надзвичайних ситуацій Олег Андрєєв заявив, що «тим, хто пише, що не такий страшний чорт, слід оселитися (на заборонених територіях) і поглянути на проблему зсередини». Екологи також вважають тези звіту неправдивими. Активісти Greenpeace стверджують, що документ складався під надто великим впливом Міжнародної агенції атомної енергетики, що лобіює розвиток атомної енергетики.

Переклала Катерина Магдиш


ч
и
с
л
о

41

2006