Сергій Федака

Хуст

Хуст – райцентр Закарпатської области, місто обласного підпорядкування. Розташований у мальовничій котловині на річці Хустці, поблизу впадіння Ріки у Тису, за 100 км від райцентру.

В околицях міста відкрито три стоянки раннього і пізнього палеоліту. На Замковій горі – скарб сасанідських монет 903-904 р. Замок відомий з 1194 р. Вважають, що його будівництво почато близько 1090 р. і завершено 1191 р. Хуст з 1329 р. мав статус вільного коронного міста. 1511 р. Ласло ІІ віддав Хустський замок з усіма його маєтностями в оренду за 20 тисяч золотих угочанському жупану Габору Перені. 1546 р. замком оволоділи австрійці. 1554 р. за наказом імператора Фердинанда І тут збудовано вежу його імени. 1557 р. він перейшов під владу Трансільванії. З 1577 р. замок значно укріплено, збудовано додаткові фортифікації. Улітку 1594 р. на Хуст напала 80-тисячна татарська орда, але не змогла захопити. Подібні набіги були частими у середині ХVII ст. 1599 р. замок захопили австрійські війська генерала Дьордя Башти, котрий і став його власником. 1659 р. замок обороняв трансільванський воєвода з цілою армією. 1660 р. на жупу напали турки. Трансільванський воєвода Янош Кемень при підтримці австрійців оборонив Хуст. 1661-62 р. замок облягали турки, але також не взяли. На початку 1662 р. Я. Кемень загинув у боротьбі з турками під Шегешваром. Про замок згадує турецький мандрівник Евлія Челебі: «Хустський замок розташований на вершині гори Хасана. Мури його високі і товсті, і своєю могутністю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота його вже сягає неба. Житлові будівлі, повернуті вікнами на схід, здіймаються одна над одною. Дахи палаців вкриті кольоровою черепицею, дахи церков – залізом, хрести на них – з чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі і він змушений, з повагою до них, опускати погляд».

1669 р. комендант Хустського замку Міхай Катона склав його інвентар, куди увійшло 50 гармат, кілька тон пороху, 3000 ядер у трьох складах. З 1671 р. тут постійно перебували австрійські війська.

У1692 р. стався вибух у верхній частині замку. 9 лютого 1699 р. імператор Леопольд І розпорядився відбудувати замок. 17 серпня 1703 р. повстанські загони Яноша Майоша і Альберта Кіша вибили з замку австрійців. Місцевий гарнізон, що давно не отримував платні, перейшов на бік Ракоці, солдати убили австрійського коменданта барона Ейстерна.

У 1704-05 р. замок відремонтували. У Хусті відкрито пороховий завод та шкірообробну фабрику. 1711 р. Хуст здобуто австрійцями. Габсбурги хотіли зруйнувати замок, але 1717 р. сюди знов прийшли татари, тому замок зберегли.

1720 р. у Хусті 29 дворів немешів і 41 – селян. 1722 р. замок поремонтовано, проте жупа не мала коштів на його утримання. 29 червня 1749 р. жупан відзначав, що замок втратив воєнно-стратегічне значення, 1750 р. воєнне спорядження звідси перевезено до Кошиць і Великого Варадина. 1760 р. засновано пороховий завод, тоді ж діяла папірня.

3 липня 1766 р., о 18-й вечора над Хустом пронеслася велика гроза, і блискавка у трьох місцях вдарила в замок. Після першого удару загорівся дах, друга ж потрапила у порохову башту. Каміння від неї перекрило єдиний вихід з замку, загинуло багато людей, всі будинки поруйнувалися або згоріли. Жупанат спробував зберегти замок, почав ремонт, але це виявилося безнадійно. 1773 р. імператриця Марія Терезія послала свого сина Йосифа оглянути замок. Той розпорядився перевести гарнізон до Мукачевого.

Улітку 1798 р. буря пошкодила останню башту замку. Її стіни розвалилися і каміння посипалося аж у потік Хустець. Руїни стали джерелом дешевого будматеріалу. 1799 р. розібрано східну стіну замку для спорудження католицької церкви та різних офіційних споруд у Хусті.

1828 р. у Хусті 377 дворів. Населення 1830 р. склало 3103 мешканці, 1900 р. – 8716. Тоді діяли меблева фабрика, цегельня, млин і кілька ремісничих майстерень.

1922-23 р. у Марамороській жупі проголошено совєтську владу. Через те, що жупний центр Сигот було окуповано румунськими військами, центр комітату перенесено до Хуста. 18 квітня і Хуст окуповано румунськими військами. У червні 1920 р. його передано до складу Чехословаччини. З листопада 1938 р. – столиця автономної Підкарпатської Русі. 15 березня 1939 р. тут відбувся Сойм Карпатської України, що проголосив край незалежною державою. 24 жовтня 1944 р. місто зайняли совєтські військ.

Зараз у Хусті діють лісокомбівнат і меблева фабрика, фетро-фільцева фабрика, яка неодноразово здобувала перемоги на міжнародних виставках. Керамічний завод випускає біофільтри для хімічної промисловости. Діють фабрики – взуттєва, спортивно-галантерейна і художніх виробів. Є заводи – цегельний, каменеобробний, поліхлорвінілової плівки, плодоконсервний і маслозавод.