Беате Ґросеґер

«Візьми своє життя у власні руки»

Молодь в Австрії

На відміну від своїх батьків, сучасне молоде покоління сприймає світ, у якому зростає, занадто складним для цілісного осмислення і вивчення його дієвих механізмів зокрема. Сучасні молоді люди – це діти мультиопційного суспільства, про яке згадують чи не у кожній газеті. У будь-якій життєвій сфері – споживанні, проведенні вільного часу, освіті, поглядах на життя чи цінностях молодь на зламі тисячоліття має справу із перенасиченням пропозиції звідусіль. Це, з одного боку, відкриває молодим людям безмежні можливості для вибору, а з иншого – ставить перед суворою необхідністю робити правильний вибір нерідко у ранньому віці. Природно, що для багатьох молодих людей це занадто складно.

Окрім того, у певних сферах суспільного життя сучасна молодь відчуває втрату існуючих дотепер ґарантій. Планування майбутнього для 14-ти чи 15-ти літніх стає схожим на претензійно-сміливу мрію: високий випускний бал вже більше не ґарантує стабільного робочого місця на ринку праці; система пенсійного забезпечення – дискусійна, та й у приватній сфері довготривалі ґарантії здаються дедалі дефіцитнішими. Ґенерація батьків живе, як відомо, за принципом послідовної моногамії – партнерство дедалі рідше триває до кінця життя, частіше ж воно розривається вже через декілька, а то й через десяток років – і навряд чи ця ситуація зміниться у майбутньому. Тому реакція сучасної молоді цілком природна – це посилена потреба чіткого орієнтування і емоційного захисту в житті.

До раннього юнацького віку найважливішою системою відліку та орієнтації для молоді є сім’я. Потім щоразу більшої ваги у щоденному спілкуванні набувають друзі. Це підтверджує статистика (Четвертий звіт про становище молоді в Австрії), за даними якої в юнацькому віці основна орієнтація звернена на своїх однолітків, а стосунки з батьками є не надто істотними. Тобто тепер, значно раніше, ніж ще 20-30 років тому, молодь виходить з рамок сімейного укладу, особливо, коли йдеться про дозвілля, але вона не втрачає емоційного зв’язку з батьківським домом.

Конфлікт ґенерацій не настільки невідчутний

Понад 50% молодих австрійців характеризують стиль виховання своїх батьків як авторитарно-співучасний. У них складається враження, що батьки, хоч і прислухаються до їхньої потреби брати активну участь у формуванні сімейної атмосфери, та все ж намагаються встановлювати межі у вихованні й не залишати дітей самих на себе у стилі laissez-faires.

Молодь відзначає той позитивний факт, що на загал ґенерація їхніх батьків прагне дати молодому поколінню хорошу освіту, щоб сформувати їм надійну базу для здобуття стабільних засобів для існування в майбутньому. Значно критичніше молоді люди (як дівчата, так і хлопці) оцінюють готовність своїх батьків визнавати власні помилки і просити вибачення у дітей, якщо не мали рації.

Більшість молодих австрійців вважають, що їхні батьки добре їх розуміють і знають, що з ними відбувається. До тих дорослих, котрі перебувають поза системою близького зв’язку з сім’єю, вони проявляють набагато менше розуміння. Семеро з десяти молодих людей віком від 14 до 19 років відверто зізнаються, що більшість дорослих, на їхню думку, принципово мало розуміються на проблемах та запитах молоді.

Життя однолітків і близьких за віком молодих людей у суспільстві

Схоже на те, що конфлікт ґенерацій усередині сім’ї став менш гострим, але на загально-суспільному рівні стосунки між молодими й старшими людьми навряд чи поліпшилися. Молодь, щоправда, не тримає, як колись, опозиційної дистанції до суспільства дорослих, але однак відчуває нерозуміння і тому надає перевагу спілкуванню між однолітками.

Залишається фактом і те, що молодь на зламі тисячоліть, на противагу до попередніх ґенерацій молодих людей, все менше й менше спирається на життєвий досвід та життєву мудрість своїх попередників. У суспільстві близьких за віком молодих людей сьогодні частіше спостерігаються процеси набуття досвіду з життя (за соціальними дослідженнями це називається самосоціалізацією). Найбільшої ваги при цьому набувають друзі або Peer-Groups – групи однолітків, однодумців etc, оскільки саме вони можуть допомагати у формуванні ідентичности або підтримати власним життєвим досвідом.

На тлі усезростаючої суспільної індивідуалізації останнім часом усе частіше обговорюється проблема реальної соціальної відмежованости молодих людей. Насправді ж, як повідомляється у Четвертому звіті про становище молоді в Австрії, все виглядає якраз навпаки: молоді люди тяжіють до колективних стосунків. Близькість до людей, яким вони вірять і довіряють, формує відчуття впевнености й захищености. А це дає змогу відчувати себе комфортніше у безмежному морі пропозицій і вибору у нашому індивідуалізованому суспільстві.

На щодень молодь радиться, передовсім, зі своїми друзями-однолітками. Це спостерігається частіше, коли справа стосується якоїсь проблемної тематики. Дві третини 14-19-річних відверто кажуть, що свої проблеми вони радше воліли б обговорювати зі своїми друзями, аніж з дорослими. За даними Четвертого звіту про становище молоді в Австрії, молоді люди звертаються значно частіше й охочіше до друзів, на кілька років старших від себе, оскільки ті ще зовсім недавно самі цікавилися тими ж проблемами і добре розуміють, що відчувають їхні молодші друзі. А в ідеальному випадку вони вже мають свою, набуту власним досвідом стратегію вирішення проблем.

Але у справді складних життєвих ситуаціях, коли виникають фінансові проблеми чи молоді люди заходять у конфлікт з законом, вони, як і завжди, переважно шукають поради й підтримки у своїх батьків.

Молодь у суспільстві розваг

До найважливіших сфер життєдіяльности сучасних молодих людей належить, поруч із друзями та родиною, проблема проведення вільного часу. Не дивно, бо ж вони є дітьми суспільства розваг. Для молоді, особливо для тих, кому ще немає 20-и років, наявність великої кількости вільного часу є критерієм якости життя.

Цікаво, що в розумінні як дівчат, так і хлопців, вільний час не конче має бути пов’язаний із активністю. Навпаки, саме у молодому віці дівчата й хлопці мають особливу потребу у спокої, відпочинку, релаксації, або, як кажуть вони самі, Couchen. Добре проведений час – це для молодих людей хороше поєднання принадних пропозицій для розваг, насолоди нічого-не-роблення і солодкої ліні. Иншими словами, молодь хотіла б витягнути з усього їй запропонованого найбільш атракційні речі, але не хотіла б відчувати над собою тиск суспільства розваг.

На загал молодь сприймає вільний час як компенсацію за стрес навчальних буднів (легенда про те, що праця/навчання поступово зливатимуться в одне ціле з вільним часом, що розкриватиме більше шансів для самореалізації, на думку більшости молоді, не відповідає дійсності).

Здебільшого дозвілля молоді в Австрії не дуже відрізняється від дозвілля молоді у Німеччині: музика, ЗМІ, друзі, молодіжні культури та молодіжно-культурні стилі – це найважливіші складові міксу дозвілля молоді. І найголовніше – вільні для простору території видаються молодим людям значно привабливішими від педагогічно захисних приміщень.

Молодіжна культура

Молодіжна культура з її строкатим багатством популярних молодіжно-культурних сцен відіграє сьогодні головну роль у світі молодіжного дозвілля і є водночас провідною культурою для молоді. За статистикою (Четвертий звіт про становище молоді в Австрії), для восьми з десяти дівчат і хлопців віком від 14 до 19 років одна або й декілька молодіжно-культурних сцен є принадними і cool. Такі молоді люди належать до «загальної групи молоді, зорієнтованої на молодіжну культуру», їх цікавить загальна тематика й стилі молодіжної культури, які впливають на процеси творення ідентичности молоді.

Частка тих, котрі ідентифікують себе справжніми «членами» або активними продуцентами молодіжної культури є, як і передбачалося, меншою. Як свідчать дані, тут найбільше представлена чоловіча половина молоді з середніх і вищих освітніх прошарків, а також молодь, споріднена з новими інформаційними та комунікативними технологіями.

Отже, рушійна сила сучасних молодіжно-культурних сцен локалізується у частці (сеґменті) молодих іноваторів та Trendsetter’ів (тих, що формують моду). Для формування молодіжної спільноти, особливо коли йдеться про сферу музики й спорту, молодіжно-культурні тематичні сфери відіграють набагато більшу роль і на значно ширшому рівні. За статистикою, головним об’єднуючим фактором серед молодіжних груп є не лише «хімія, яка мусить співпадати» і просторова близькість, але й спільні музичні інтереси, стиль життя, місця зустрічей, частково і спільні спортивні інтереси. Спільна заанґажованість у суспільно-корисній праці чи активна діяльність у молодіжній організації для формування тісного кола друзів однозначно відіграють другорядну роль.

Цікава деталь: більшість молодіжних груп в Австрії не є абсолютно гомогенними за віком. Тобто, це не групи однолітків у вузькому сенсі, а радше «Peer-Cliquen» (групи молоді, яких об’єднує щось спільне), де спільні інтереси та щоденний досвід молодих людей приблизно одного віку творять групову ідентичність і до яких можуть увійти як старші, так і молодші, щоправда при умові, що вони поділяють інтереси, які творять спільноту кліки.

Мета у житті, життєві цінності

Молоді люди, орієнтовані на молодіжну культуру, часто справляють враження людей експресивних і нерідко поверхневих. Найчастіше таке враження складається у людей, не достатньо добре поінформованих про молодіжну культуру. За статистикою, такі молоді люди часто є навдивовижу глибокими натурами.

Ставлячи перед собою життєві цілі та обираючи життєві вартості, більшість молоді зовсім не має на меті конфронтувати із світоглядом батьків. Найважливішою метою життя для молодих людей є хороші друзі, гармонійне життя у родині, надійність у широкому розумінні та надійне місце праці зокрема, задоволення життям, професія, яка не була б лише обов’язком, а залишала б простір для самореалізації й приносила б задоволення.

Для суб’єктивно вдалої молодіжної фази правильна доза задоволення у житті є, звичайно, важливою. Але задоволення – це не все. Серйозне ставлення до здобуття освіти як до інвестування у своє професійне майбутнє набуває у сучасної молоді щоразу більшого значення. І не в останню чергу тому, що ґенерація молодих людей на зламі тисячоліття як в Австрії, так і у Німеччині реально бачить нестабільну ситуацію щодо свого професійного майбутнього. Значення освіти й праці набрали тенденційно значно більшої ваги у життєвій перспективі молодих австрійців упродовж останніх років, незначною мірою зросло навіть усвідомлення вигоди від результатів праці. Напевне, для сучасної молоді найбільше підійшли б такі ключові слова «Візьми своє життя у власні руки».

У концепції свого життя молодь маніфестує глибоке бажання до самовизначення, самостійності та відповідальності за себе. Там, де суспільство дорослих виявляє недостатньо розуміння до проблем і запитів молодих людей, їхнє бажання до відповідальності за себе мимоволі набуває характеру тиску. У такому випадку ключові слова мали б змінитися на більш песимістичні: «Допомагай собі сам, инакше ніхто тобі не допоможе».

«Клаптикова» ідентичність (Patchwork ) і «принцип безпринципности»

На загал цінності й мета життя молодих людей не дуже й відрізняються від цінностей і мети ґенерації їхніх батьків. Та все ж невелика різниця є: молоді люди не так міцно тримаються за принципи, як їхні батьки. І власне це запроваджує багатьох дорослих в оману. Сучасна молодь не завжди ідеологічно послідовно може розкрити суть своїх життєвих перспектив та цінностей, а переважно розкидає їх строкатими, часто суперечливими «клаптиками» за принципом Patchwork, комбінуючи елементи найрізноманітніших світоглядів инколи у дуже нетиповий і дивний спосіб.

У процесі розвитку для молодих людей проблема розв’язку протиріч і суперечностей поступається зараз перед більш важливим завданням. Молодь мусить знайти відповідне поле напруги, куди можна було б делегувати уже наявні протиріччя і суперечності. У сфері досліджень ідентичности це називають формуванням ідентичности за принципом адитивної ідентичности. Цікаво, що молодь визнає автентичним те, що з її власної перспективи відповідає дійсності. А автентичність для молодих австрійців за статистикою цілковито визначається трендом (тенденція, напрямок розвитку). Більш, ніж половина 14-19-річних молодих людей возвели своє прагнення до чогось справжнього та автентичного у ранґ особистої життєвої філософії: «Я не люблю позерів, важливо бути природнім. Це по-справжньому відображає мою життєву позицію».

Поширене кліше про те, що сучасні молоді люди є протагоністами розпущеного та вкрай поверхневого суспільства розваг, очевидно, не відповідає дійсності. Більш реальним видається те, що сучасна молодь значно активніше, ніж попередні покоління молодих людей, намагається віднайти врівноважене й гармонійне співвідношення між труднощами і розвагами життя з позиції високих вимог автентичности.

Переклала Алла Ільницька