Юрiй Римашевський

Віртуалізація молоді як соціально-психологічний феномен сучасности

Попри грандіозні переваги для суспільства, Інтернет і пов’язані з ним послуги містять широкий спектр породжуваних небезпек. Перша з них – встановлення залежности суспільства від функціонування комп’ютерних технологій. Низка небезпек пов’язана зі спробами певних сил використовувати інформаційні можливості мережі для формування суспільної думки, впливу на маси з метою досягнення своїх інтересів. Безумовно, інформаційному впливу головним чином піддається найбільш масова й активна частина аудиторії Інтернету – молодь. Зіштовхуючись із масивним потоком різнотипної інформації, користувачі глобальних мереж просто не в змозі адекватно її осмислити. Натомість, матеріали, подані в упередженій формі, здатні маніпулювати психікою молодої людини, призводячи до моральної деформації, породжуючи невмотивовану агресію, прагнення до насильства.

Встановлені соціально-психологічні особливості молоді дозволяють віднести її до категорії соціальних груп, аморфних за своєю структурою, пріоритетами і цінностями. На думку психологів, соціально-психологічний портрет молоді характеризується нерівномірністю, напруженістю, наявністю і повторюваністю конфліктних ситуацій. Вважають, що вона, порівняно зі старшими поколіннями, є більш нетерпимою, гостріше реагує на протиріччя дійсности, не так жорстко «вписана» у суспільство, мобільніша, швидше засвоює нове. Виділяють такі її характерні риси, як підвищена вимогливість і критичність до старших поколінь, недооцінка об’єктивної необхідности у досвіді старших за віком, перебільшення власної спроможности до самостійної діяльності. Саме в молодості відбувається формування ціннісних установок, мотивацій, здатність критично себе оцінювати, що детермінує майбутній соціальний статус індивіда. Тому відсутність налагоджених правових механізмів впливу на інформацію глобальних комп’ютерних мереж і, як наслідок, наповнення Інтернету матеріалами відверто націоналістичного, расистського змісту, порнографічною продукцією з елементами насильства, рецептами виробництва наркотичних і вибухових речовин тощо – усе це сприяє «вихованню» агресивно налаштованої молоді, не здатної функціонувати в умовах «ворожого» до неї суспільства.

Беручи до уваги вплив віртуальних інформаційних ресурсів на формування життєвих установок суспільства, Інтернет можна розглядати як специфічне середовище прояву суспільних відносин. У цьому середовищі представлені практично всі соціальні верстви. Тут знайшли втілення більшість видів діяльности суспільства – політична, фінансово-економічна, комерційна, освітня, культурна. На основі спільности інтересів у комп’ютерних мережах створюються численні віртуальні групи територіально відокремлених суб’єктів. У таких групах складається своя внутрішня соціальна ієрархія, з’являються формальні і неформальні лідери. Тут розвиваються невідомі раніше форми спілкування і взаємодії людей, йде процес створення особливої субкультури. Спостереження показують, що віртуальне середовище, як і соціальне середовище в цілому, впливає на особистісні характеристики людей, соціально-психологічні характеристики представлених у ній груп, породжує відповідну мотивацію поведінки, обрання конкретних засобів досягнення цілей (у тому числі протиправних). Саме тому віртуальне середовище все частіше стає предметом досліджень, спрямованих на вивчення особливостей спілкування і взаємодії користувачів, форм самовираження особистости, характеристик особливих віртуальних колективів. Стає очевидним, що процес становлення соціальних відносин у новому інформаційному середовищі, не підкріплений достатньою мірою ні відповідними законодавчими, ні моральними установками, породжує невідомі раніше форми негативної поведінки, особливо серед молоді.

Віртуальне співтовариство вирізняється значним різноманіттям індивідів, великою соціальною і культурною диференціацією і стратифікацією, широким спектром поглядів на будь-які суспільні проблеми. Тим часом відомо, що ізоляція суб’єкта з нестандартними (зокрема, і негативними) установками від нормальних контактів у реальному середовищі у більшості випадків приводить до того, що він шукає визнання в инших місцях серед подібних собі. У таких випадках віртуальне спілкування може допомогти молодій людині певною мірою перебороти внутріособистісні і зовнішні конфлікти, що виникають у сімейних відносинах, відносинах з однолітками. При цьому індивід може знайти в мережі підтримку і розуміння практично в будь-яких поглядах, що відкидаються його конкретним оточенням. Спілкуючись в Інтернеті, він може не лише «коригувати» вік чи ім’я, а й «змінювати» стать, з’являтися перед співрозмовником в иншому фізичному вигляді, зрештою, навіть створювати свій новий образ – реалізовувати, нехай віртуально, свої фантазії, що важко або неможливо втілити у реальності. «Віртуальний» світ дає додаткову свободу дій і вираження думок, емоцій, почуттів, що обмежується в реальному житті. Психологи вважають, що віртуальному спілкуванню віддають перевагу невпевнені в собі, сором’язливі, «закомплексовані» люди, яким важко контактувати з иншими віч-на-віч. Нерідко вони відчувають самотність, відчуженість, їм здається, що оточуючі їх не розуміють. Все це – серйозні психологічні проблеми. Замість того, аби шукати шляхи їх розв’язання, вони тікають у світ ілюзій, де почувають себе набагато впевненіше. Найбільша спокуса віртуальности – можливість бути тим, ким хочеться, яким бачиш себе у мріях. Однак не слід забувати, що маніпуляції, до яких вдається один із співрозмовників, можуть бути й на озброєнні в иншого. В результаті відбувається спілкування двох вигаданих, неіснуючих осіб, які у такий спосіб задовольняють свої нереалізовані бажання і «розвіюють» комплекси.

Однак психологи не відкидають й заангажованість у віртуальне спілкування молодих людей, позбавлених комплексів чи труднощів у налагодженні контактів віч-на-віч. Віртуальність для такої частини молоді – захоплююча гра, втеча від буденності, від реальних проблем і, врешті, від самих себе. Однак навряд чи вони замислюються, що в результаті отримують лише сурогат, замінник справжнього життя та стосунків. Неповноцінні (опосередковані) стосунки призводять до скорочення впливу найближчого оточення на особистість молодої людини як засобу соціального контролю, порушення механізмів детермінації позитивно налаштованої поведінки. Більше того, можливість анонімної участи у віртуальному спілкуванні нерідко формує у молоді фіктивну думку про вседозволеність і безкарність, наслідком чого є безвідповідальність таких людей у реальному житті. На думку психологів, анонімність і відсутність заборон вивільнюють приховані комплекси (передовсім, пов’язані з тягою до насильства і сексуальності), стимулюють людей змінювати стиль своєї поведінки, поводитися більш розкуто, перетинати межі моральности.

Популярність такого феномену, як віртуальне спілкування, засвідчує його мітологізація. Йдеться про появу масиву текстів, персонажі яких захоплюються віртуальним спілкуванням. Парадокс полягає у тому, що переважна більшість цих історії мають сумне завершення, однак це не перешкоджає їм бути чи не найдієвішою рекламою, яка притягує до віртуальної реальності нових осіб. Інтернет для молоді – засіб відпочинку, джерело будь-якої інформації, простір без цензури, у якому можна без будь-яких обмежень висловити найбожевільнішу думку.

Натомість, на думку вчених, з’являються підстави говорити про появу у значної частини молоді хворобливої пристрасти до віртуального простору. Її умовно називають Інтернет-залежністю і за симптомами ставлять поряд з такими шкідливими звичками, як куріння, вживання алкоголю і наркотичних препаратів. Перший прояв цієї залежности – цілеспрямоване очікування доступу до віртуального середовища. Потім з’являється стан ейфорії під час перебування у віртуальному просторі, зростає час, проведений перед монітором комп’ютера. Наступні симптоми обмежують суспільну активність індивіда: спершу людина починає ігнорувати членів референтних груп (родичів, найближчих друзів); далі вона почуває себе некомфортно у реальності, поза віртуальним спілкуванням у неї виникає відчуття порожнечі, депресії, роздратованости (своєрідна «ломка»); зрештою, втрачається суспільна активність, наслідком чого може бути розпад сім’ї, проблеми з навчанням чи роботою тощо. Для молодих людей, які отримують доступ до Інтернету, віртуальне середовище иноді здається навіть більш адекватним, ніж реальний світ. Можливість перевтілитися в якусь безтілесну «ідеальну особистість» відкриває для них нові відчуття.

Психологи виділяють кілька видів такої залежности, враховуючи те, до чого сформувалася пристрасть у конкретного індивіда. Перший вид – «кіберсекс». Люди, які страждають від нього, відвідують, завантажують чи продають в Інтернеті матеріали порнографічного характеру або фантазують про це у рольових, спеціалізованих чатах. Другий вид – залежність від віртуальних знайомств. Сюди відносять молодь, яка активно відвідує різноманітні чати та онлайнові служби знайомств. Наслідки цієї залежности – подружні зради та дестабілізація сімейного життя. Третій вид – онлайнові ігри та аукціони. Значна частина молоді віддає перевагу комп’ютерним іграм з віртуальними партнерами чи купівлі-продажу на віртуальній біржі. Вони полюбляють відвідувати віртуальні казино, портали інтерактивних ігор, електронні аукціони чи брокерські контори, витрачаючи значні суми коштів. Нарешті, останній вид залежности – інформаційне перевантаження. Велике розмаїття інформації в Інтернеті створило особливий тип поведінки, при якому людині просто необхідно постійно переглядати різноманітні Інтернет-ресурси у пошуках інформації. Молодь, яка страждає цим видом залежности, проводить багато часу у накопиченні та організації матеріалів різного скерування. Нав’язлива потреба у таких пошуках інформації призводить до зниження продуктивности роботи. Будь-який з вище перелічених видів залежности від віртуального середовища є однаково небезпечним і свідчить про відхилення від норми. Патологія виявляється в руйнуванні унормованого способу життя, зміні життєвих орієнтирів, появі депресії, наростанні соціальної ізоляції.

Таким чином, віртуальне середовище глобальних комп’ютерних мереж, здатне впливати на формування негативних психологічних установок у молоді. Безумовно, у сучасних умовах неможливо (та й неправильно) повністю ізолювати молоду людину від використання ресурсів Інтернету. Однак повинні існувати дієві способи нейтралізації негативного інформаційного впливу комп’ютерних мереж. Особливу роль у цьому процесі повинна відігравати родина. Зацікавлена участь дорослих, здатних об’єктивно оцінити ресурси, якими послуговується їхня дитина, і здійснити їх фільтрацію, дозволить правильно зорієнтувати молоду людину в інформаційних потоках. Не повинна залишатися осторонь від розглянутої проблеми і держава. Назріла необхідність визначення твердих критеріїв допустимости розміщення в мережах певних видів інформації. Варто виробити дієві механізми обмеження доступу різних вікових категорій користувачів Інтернету до окремих сайтів. Потрібно законодавчо закріпити відповідальність власників сайтів за зміст розташованих інформаційних матеріалів. Зрештою, необхідно пам’ятати, що для того, аби повернутися до реального світу, реальних друзів, зрештою, до самих себе, достатньо просто вимкнути комп’ютер.

Коментар до статті [1]

12.03.07 12:20___magira_iz_Ji-magazine

У журналі назбиралося кілька матеріалів про узалежнення від нету. Але не полишає підозра, що проблема все ж надумана чи перебільшена. Так, колись на зорі ТБ писали про його шкідливість для здоров’я. Звісно, з появою нового продукту завжди набереться відсоток людей, які фанатично йому віддадуться. Кількість нет-залежних не більша, ніж макдональз-залежних, але від нету користі все ж більше.