Вітольд Шольґіня

Саме життя

Чому «саме життя»?

У того, хто ознайомився зі змістом попередніх п’яти томів цієї книги і в її читанні зумів дійти аж до оцього місця у шостому томі, – могли би, на мою думку, виникнути певні сумніви щодо деяких рис характеру автора, тобто моїх. А саме щодо таких рис, як щирість, правдивість і неупередженість авторської інформації.

Чи той Львів був аж такий надзвичайно мальовничий у своїх краєвидах, такий прекрасно монументальний і такий предивно гарний у витворах архітектури? А також такий надзвичайно позитивний у рисах характеру та настроях своїх тодішніх мешканців?

Запевняю, що я повністю розумію такі сумніви. Відомо ж бо, що завжди поруч з позитивними рисами є і негативні, зі світлом завжди нерозлучна тінь, поруч з добром маємо справу і зі злом – і так чимало пар протилежностей. Подібних антонімів можна навести ще багато. А тим часом, у моїх львівських розповідях і описах – нічого, окрім найвищих ступеней порівняння, захоплення, ахів і охів стосовно практично всього, що характеризувало той Львів.

На ці передбачувані мною сумніви потенційних критичних читачів «Того Львова» відповім так: наведені у цій книжці описи, судження і роздуми, звичайно, суб’єктивні, засновані на моїх власних, особистих переживаннях і відчуттях. Однак, я гадаю, що вони чесні і викладені щиро. Найлегше це перевірити за описуваними мною елементами безсумнівно прекрасних краєвидів мого рідного міста. Навіть зважаючи на обережне застереження популярної приказки, «не те гарне, що гарне, а що кому подобається».

Справа ускладнюється, коли йдеться про риси особистості і характеру тогочасних мешканців незабутнього міста. Пригадую, що я намагався, наскільки це можливо, подати ці риси у четвертому томі книги, названому «Ми, львів’яни». Однак, гадаю, що ані я сам, ані покликані на допомогу цитати різних письменників, публіцистів й мемуаристів, що займаються старим Львовом, не були цілковито об’єктивними й неупередженими.

Адже у наших розповідях той, давній homo leopoliensis залишився у більшості випадків надмірно ідеалізованим, поданим (як я тепер думаю) надто позитивно й симпатично. І що у його, певною мірою синтетичному, загальному портреті світло переважає над тінню, гарні барви – над звичайною сірістю, позитивні риси – над негативними. З иншого боку, таке сприйняття речей психологічно зрозуміле й не потребує тут дріб’язкових пояснень.

Однак, все-таки заради об’єктивної правди і проти згадуваного суб’єктивізму наших спогадів, у цьому розділі, що не без причини названий «Саме життя», я намагався врівноважити однобічні у своїх позитивах описи й характеристики колишніх львів’ян, із иншими, негативними описами й думками про них. Я зробив це, показуючи нелегке життя багатьох мешканців того Львова, а також їхніх характерологічних недоліків і вад.

Для цього я використав автентичні повідомлення преси про щоденне буття і радше про негативні та осуджувані витівки різних львів’ян у тому віддаленому десятиріччями часі. Ці повідомлення без жодних коментарів (обставини і факти говорять самі за себе) я почерпнув тільки з кількох номерів найпопулярнішої колись щоденної львівської газети «Новий вік» («Wiek Nowy») другої половини тридцятих років поточного століття. Усі процитовані тексти стосуються як різних проявів забутого щоденного буття тогочасних мешканців міста під Високим Замком, так і різних подій із львівської поліцейської хроніки і судових повідомлень.

Щоденне життя у дрібних оголошеннях

Наука

Випускниця семінару без засобів до життя дає уроки за програмою загальних шкіл, а також руської, німецької мови та музики, крім того займеться вихованням дітей – майже безкоштовно. Листи до адміністрації «Віку» з приміткою: «Не дайте пропасти бідній».

Готую швидко, зрозуміло і з гарантією до випускних іспитів і усіх спеціальних екзаменів. Усі предмети, спеціальність: математика й фізика. Година 90 грошів. Ґротґера №4, третій поверх, двері 12А.

Швидко опануєш мандоліну. Вчу гарно грати. Листи з приміткою «Курс 12» до адміністрації «Віку».

Найстарша фахова Школа танців, Ринок 40. Керівник: майстер Мар’ян Вєчисти.

Першорядна Школа танців Г. Брисьової-Трауткової і Сина, Міцкевича 1.28, у залах товариства «Скала» розпочинає курс танців. Навчання сумлінне, ціни низькі. Запис у вівторок, четвер і суботу з 5 до 8.

Надам уроки французької, німецької, гри на фортепіано за куток. Листи з приміткою «Куток» до адміністрації «Віку».

Студентка академії шукає уроків. Спеціальність: література, історія, латинь. Листи з приміткою «Терміново» до адміністрації «Віку».

Німка надасть уроки німецької за помешкання або гроші. Листи до адміністрації «Віку» з приміткою «Філософка».

Для двох, трьох або чотирьох пань відомий спортсмен приватно надасть уроки гімнастики (схуднення, гнучкість, підготовка до катання на нартах). Письмове оголошення до 10 ранку з приміткою «Спортсмен» до адміністрації «Віку».

Вільні посади

Учня для торговельної практики з закінченим третім класом ґімназії або цехової школи шукає фірма «Закопане», Львів, Академічна, 24.

Надам утримання і помешкання в рахунок відсотків особі, яка позичить 250 злотих. Листи з приміткою «Прибутковий інтерес» до адміністрації «Віку».

Шукаю помічника шевця з харчуванням і проживанням. Білик, вулиця Стрийська, 66.

Прислуга, полька, з добрими характеристиками, для всього – з п’ятнадцятого числа, вулиця Перша Бічна Піярів, 9, для власниці.

Підпредставник для міста Львова стосовно цукерок, оплата 300 злотих, шукаємо. Замовлення «Пар», Академічна, 14.

Надам постійну посаду для однієї особи в досить успішному залізничному ресторані, помешкання, утримання, 50 відсотків – за позику 2000 злотих; гарантія. Зголоситися: Кнолль, Вірменська, 31.

Кожен може легкою працею заробити кількасот злотих на місяць за продаж державних облігацій. Письмова заява з прим. «Енергійний» до Товариства міжнародної реклами, Косцюшка, 3.

Прийму служницю з багаторічними рекомендаціями. Вулиця Мохнацкого, 30, двері 2.

Потрібна дівчина для прислуги, католицький дім. Вулиця Здоров’я, двері 1.

Для товару щоденного вжитку, який тішиться великим попитом, шукаю здібних і чесних агентів(-ток). Зголоситися: Потоцького, 11а, год. 2-4 після обіду, Фраєрманн.

Шукаю особу з кращих кіл для допомоги господині дому і заняття домашнім господарством на селі. Звертатися: Львів, Набіляка, 37а, перший поверх, ліворуч.

Шукаю кухаря(-ку) для ведення кухні за власний рахунок і з власним начинням. Вітт, Казимирівська, 12, двері 5.

Малий хлопець потрібен для кімнати сніданків. Вулиця Личаківська, 17.

Челядник перукаря – католик, дамсько-чоловічий – потрібен зараз. Перукарня, Зелена 47.

Пані, що має тисячу злотих застави, отримає прибуткову посаду у крамниці. Листи до «Віку» з прим. «Стала».

Шукаю кілька чоловіків – агентів на високі відсотки і постійну ставку. Особисте зголошення в годинах 10-12 і 15-19 вул. Личаківська, 1.227 (за рогаткою), двері № 6, І п.

Пенсіонери різних професій – симпатичне, не справляє незручностей, не нудне, прибуткове, постійне заняття. Листи з прим. «Заняття» до адміністрації «Віку».

Негайно відкриємо в цій місцевості розсильний пункт і шукаємо довіреного чоловіка будь-якої професії і місця проживання. Місячний дохід 800-1500 зл. Діяльність не потребує жодного складу, подорожування чи засновницького капіталу, нею можна займатися за сумісництвом. Письмова заява з прим. «Бр.600» у бюро оголошень «Пар».

Інтелігентного, гарного вигляду пана для відвідування магазинів шукаємо. Вичерпні пропозиції під «Орсо» в бюро оголошень «Пар», Академічна, 14.

Служниця для всього, молода, звивна, самостійна, з добрими рекомендаціями потрібна вже до доброго дому. Інформація: Абрагамцік, Львів, вул. Уєйского, 4, І п.

Пошук посад

Панна з доброї сім’ї, інтеліґентна, католичка, шукає посади за бони. Може допомогти у навчанні, знає також кравецьку справу. Добре сприймаються Львів або провінція. Ласкаві зголошення: Poste restante, Станіславів Д.Й.

Добра вдова, пенсіонерка, шукає роботу як господиня, товаришка, знає кравецьку справу. Листи до адміністрації «Віку» з прим. «Пенсіонерка».

Праля, що дуже добре пере і прасує, ходить по домах або приймає вдома за дуже низькими цінами. Листи під «Праля» до адміністрації «Віку».

Хлопець з інтеліґентної родини, що має 17 років, з закінченою ґімназійною освітою, шукає відповідного заняття, бажано у Львові. Тадеуш Курек – Зубра, Сихівський повіт.

Особа середнього віку, що вміє шити, шукає заняття в однієї особи. Листи з прим. «Вільна 35» до адміністрації «Віку».

Кравчиня шукає шиття у приватних домах. Листи до адміністрації «Віку» з прим. «Кравецтво».

Молода особа, інтеліґентна, займеться готуванням, а після обіду дітьми. Листи з прим. «Ога» до адміністрації «Віку».

Удова судового службовця молодшого рангу шукає посади в однієї або двох осіб. Любінь Великий, Жина у Болюха Василя.

Купівля – продаж

За золото, срібло, діаманти найбільше платить Бошвіц, Сикстуска, 28.

Легкий однокінний фаетончик з відкидним шатром справді куплю за зниженою ціною. Рихловський, Львів, Дверніцкого, 3.

Оказія! Вугілля по 49 злотих за тонну з доставкою додому. Шукаємо агентів за комісійні. «ТЕ-ГА», Потоцького 9.

Сильні кущі високо сортового винограду продам. Регоровський, вирощування винограду. Львів, вул. Мучна, 4.

Досконалий товар, чемна обслуга – ось таємниця успіху цукерні «Зем’янської», Гетьманська, 8.

Дешеві ділянки, Филипівка (від Зеленої або Кохановського), – телефон 27-55.

Продається! Гарний будинок із садом, вільним помешканням, без боргів – 4500 доларів. Задвірнянська, 71.

Швейні машинки за небувало низькими цінами, всі частини, пристрої та додатки до машинок пропонує Юліан Ломага, Львів, вул. Валова, 11, телефон 28-70. Детальний ремонт машинок.

Дамські светрові новинки, чоловічі камізельки, пуловери 9,80, 12,50, дитячі вовняні 5,50. Панталони, рукавички, берети, краватки, панчохи 1.50, сердаки, взуття з Закопаного, білизна – за безцінь. Халати реклама 5,90. Склад, Баторія, 6.

Піаніно й фортепіано іноземної фірми здам в оренду. Марецкі, Баторія, 7.

Помешкання

Господарям бездоганно підберу омріяних квартирантів. Листи з приміткою «Надійні і гонорові» до адміністрації «Віку».

Велику кімнату здам за проценти від позики 2-3 тисяч злотих на надійну нерухомість.

Елегантно облаштована кімната, окремий вхід, готова для винайму чоловіками – Красіцкіх, 18, кв. 4.

Кімната з харчуванням або без вже зараз. Францисканська, 10, І поверх.

«Інформатор», вул. Крива 2, пропонує для винайму різні комфортні помешкання у старих і нових будівлях.

Терміново шукаю помешкання з харчуванням за 90 зл. Листи надсилати до адміністрації «Віку» з приміткою «На посаді».

Віддам дві кімнати і кухню. Листи з приміткою «Личаківський парк» до адміністрації «Віку».

Сімсот вільних помешкань! «Агенція», Академічна, 24.

Самотнім жінкам на службових посадах відступлю кімнату поблизу залізниці. Листи з приміткою «Каву» до адміністрації «Віку».

Парадна кімната з електрикою при інтелігентній старшій особі для студенток, жінок або чоловіків – службовців з повним утриманням – для винайму. Городоцька, 1.51, двері 6, ріг Шумлянських.

Кімната при ізраїльській родині для винайму. Звертатися: Скшинского, 18, двері 18.

Помешкання з утриманням для нежонатого чоловіка при сім’ї. Мохнацкого, 26, ІІ поверх, двері 17.

Магазин, гарна вітрина, можна відкрити магазин ковбасних виробів, споживчих товарів, фарб, аптеку, перукарню, шпалерну майстерню. Городоцька, 89, господар.

Спільну кімнату в районі Зіблікєвіча шукає панна на посаді, постіль власна. Листи з приміткою «Злотих 15» до адміністрації «Віку».

Заплачу річну квартплату за дві кімнати з кухнею, комфорт, у середмісті або в районі Сапєги. Солідний квартирант, на офіційній посаді. Повідомлення з приміткою «Віктуалії». Кохановского, 5.

Подружжя

Найшвидше, найдискретніше і найсолідніше з’єднає подружжя «Кісмет», Львів, Пілсудского, 8.

Військовий пенсіонер, 38 років, має магазин, шукає спільниці з капіталом 5000 злотих. Мета матримоніальна. Листи з приміткою «Сержант» до адміністрації «Віку».

Шукаю свата. Листи з приміткою «Кавалер» до адміністрації «Віку».

Пристойна панна, 40 років, полька, на посаді, має три кімнати й кухню, вийде заміж, охоче за вдівця з дитиною, на посаді. Листи до адміністрації «Віку» з приміткою «Низький зріст» .

(Ці всі дрібні оголошення були взяті з кількох номерів львівської щоденної ілюстрованої газети «Новий вік» з тридцятих років цього століття*).

Поліцейська хроніка

Нещасний випадок служниці. Софія Жуцідло, служниця, вчора після обіду займалася маґлюванням (прасуванням. – Прим. ред.) білизни у приміщенні для маґлювання на вул. Тарновского, 24. У певний момент внаслідок власної необережності служниці на неї звалився валок і придушив їй грудну клітку. Після першої допомоги її відвезли до громадського шпиталю.

Замах на самогубство помічника кравця. Важке життя мав тутешній помічник кравця Юзеф Процайло. Вчора він постановив попрощатися з життям і пішов на цвинтар, де з наміром самогубства напився карболової кислоти. Швидка допомога привезла нестямного чоловіка до громадського шпиталю.

Чудовим синочком виявився Ян Вітек, що проживає на площі Стрілецькій 12, який учора побив свого батька, а крім того, погрожував йому, що мусить його вбити. Обурені сусіди звернулися до поліції, що арештувала цього панича.

Окрадені на пошті. На поштовій філії на вулиці Фрідріхів вчора вкрали у Ядвіги Городиньскої, що проживає на вулиці Королеви Ядвіги, 24, гаманець, де було 100 злотих.

Карниз на голові перехожого. Учора 13-ти річного Кароля Любенця, який проходив вулицею Яблоновських біля будівлі під номером 32, вдарив у голову карниз, що відірвався з фасаду цього дому. Любенець отримав рану на голові.

Побиття. Андрій Янісів, що проживає на Знесінні, повідомив поліції, що вчора його побив каменем по голові Ігнацій Торкаля з Левандівки, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження.

Відгомін крадіжки автомобіля. У зв’язку з заміткою у «Віці» від 24 жовтня під назвою «Арешт крадія автомобіля» вчора з’явився в нашій редакції п. Казимир Гук з проханням надрукувати замітку, що справді за доносом свого компаньйона пана Людвіка Карліньского він був затриманий поліцією, але через кілька годин звільнений, тому що автомобіля він не вкрав. Справа щодо власності автомобіля, за який п. Гук заплатив п. Карліньскому до того часу 1390 злотих, була передана для вирішення в суді.

Благаю пана злодія повернути вкрадені документи, а саме: паспорт, військовий квиток і записник. Готівку можете залишити собі. Моя адреса вказана в документах.

Інцидент на Ялівці. Казимир Брись у справі інциденту на Ялівці повідомляє нам, що у критичний момент він проходив у товаристві своєї дружини і дитини коло ресторану Ліфшиця, з котрого вийшов Віктор Мазурек з Мар’яном Демчишином. Обидва вони накинулися на Брися з залізною палицею і ножем, і тоді Брись для самозахисту був змушений використати вогнепальну зброю, з якої поранив Мазура в руку. Після цього інциденту обидва вищеназвані напали на будинок Брися, і тоді Демчишин зробив чотири постріли з карабіна по квартирі Брися, але не поранив нікого.

Чия автомобільна шина? На Городоцькому гостинці в Сигнівці знайдено одну шину від автомобільного колеса. Її можна отримати у слідчому відділенні на вул. Казимирівській, 30.

Брати альбертини у справі вулиці Ламаної на Замарстинові пояснюють нам, що справді на ділянку їхнього виховного закладу виноситься сміття, але воно відразу прикривається вуличним сміттям і землею, навіть одночасно висаджуються овочі. Це робиться для того, що вказана ділянка – це болото, котре є розсадником комарів і мух. Тільки завдяки засипанню цих мочарів мешканці вул. Ламаної звільняються від різноманітних комах.

Аматори роверів. Кілька днів тому ми повідомили, що за присвоєння собі двох роверів були арештовані: Мар’ян Тиліпський, 19 років (вул. Піліховська, 8) і Фр. Краус, 21 рік (вул. Янівська, 96). Обидва вони були доставлені до міського суду, де вчора проти них як обвинувачуваних відбувся розгляд справи, після чого їх звільнено від вини і покарання. Потерпілий Бернард Гальсток (вул. Шпитальна 41) засвідчив, що ровери у нього позичили і не віддали зовсім инші дві особи.

Не було замаху на самогубство. Студентка Львівського університету Єтті Перлмуттер, про отруєння якої ми писали, прийшовши до тями засвідчила, що не мала наміру вбивати себе. У ту ніч вона хотіла прийняти валеріанові краплі. У темноті вона помилилася і замість них випила лізол. Перлмуттерівна також переконує, що вона не була розчарована у коханні, що наводилося як мотив самогубства.

Знову лізол. У помешканні на вул. Торосєвіча, 1.7 вчора, випивши лізол, намагалася позбавити себе життя Юзефа Вільман, що має 45 років. Після першої швидкої допомоги Вільманову відвезли до громадського шпиталю.

Чия дитина? Учора ввечері постерунковий, що патрулював на вул. Легіонів, зустрів самотню дитину, що заблукала. Дівчинка віком близько трьох років, називається Крайндлер або Кайндель. Дитина не може пояснити, де живе. На разі цією дівчинкою опікується Міська управа на вул. Валовій.

Крадіжка зі зломом. Невідомий злочинець пробрався до помешкання Яна Цалого на вул. Казимирівській, 1.26. У вхідних дверях він вирізав фільонку, а коли таким чином дістався всередину, то вкрав 50 зл. готівкою і велику кількість жіночої й чоловічої білизни.

Арешти. До камер попереднього ув’язнення вчора потрапили: Станіслав Гудиняк за бешкетування; Вільгельм Фогель, 31 рік (вул. Шевська, 19 на Клепарові), який розшукувався за крадіжку; Ян Ковальчик, Стефан Добжанський, Євстахій Ягмуста, Олексій Панько (всі без постійного місця проживання) – як волоцюги, та Йосиф Чих, затриманий у будівлі на вул. Шашкевича, 1.1а зі знаряддям для злому.

Жертва кишенькових злодіїв. В одному з трамвайних вагонів вчора вкрадено у д-ра Енгелькрайса золотий годинний вартістю чотириста злотих.

Арешти. До камер попереднього ув’язнення вчора поміщено Л. Хаґлєра і Мавриція Кляфтера за скуп краденого, а також Ісака Вальдмана (Кушевича, 10) за бешкетування і розбиття дзеркала у ресторані Мойсея Фіша на вул. Жовківській.

Приємний сусід. Рудольф Терлєцкі, який проживає у Кривчицькій колонії, повідомив поліцію, що Станіслав Брись, який проживає в тому ж домі, вибив йому шибу і розбив самовар, внаслідок чого окріп ошпарив його доньку Станіславу.

Відголосок трагедії на вул. Пісковій. Вчора по обіді помер працівник громадського шпиталю Ростек, якого позавчора важко поранив під час бійки на вулиці Пісковій його швагро Гураль.

Загадковий випадок. Тільки вчора повідомив поліцію Зиґмунт Ґутман (Тарновського, 23), що ще 7 травня д-р Йосиф Піхта з Долини штовхнув на вул. Словацького його племінника Кунзера Генрика, що їхав ровером.

Побилися. Вчора увечері з’явилася на швидкій допомозі Гелена Маліновска, що проживає в міських домах на вул. Стрийській, і заявила, що одна з її сусідок напала і боляче її побила якимсь тупим предметом. Після перев’язки Маліновску залишили під домашнім наглядом. Поліція розпочала слідство.

Нещасний випадок. До громадського шпиталю у Львові привезли М. Шаєвича, робітника Брюховицького лісництва, який під час роботи обрубав собі сокирою ліву ногу.

Пригода на двірці. Маневровий робітник залізниці Анджей Машевскі внаслідок власної необережності потрапив на Підзамче між буфери паротягу й тендера, які роздробили йому ліву ногу.

Шайка залізничних крадіїв перед судом. Учора сіли на лаву підсудних Львівського кримінального суду: торговий помічник Кароль Квік, різник Іван Лозинський, селянин Адам Марк і Марія Шафранська, наречена Лозинського. Перші два були звинувачені в обкраданні залізничних вагонів, а Марк і Шафранська – у переховуванні крадених речей, а саме трьох тюків сукна, що є власністю Давида Горінка, Фейґі Тайтельбаум, Малкі Гоффманн і Мойсея Розенштока. Головував у трибуналі радник Дукірт, оскаржував прокурор Яніш, захищали д-р Батицький, д-р Рутка і д-р Ґрюнер. Квік і Лозинський засуджені на 11 місяців, а Марк і Шафранська на 6 місяців суворого ув’язнення.

Крадіжка грошей зі сховку. Сторож будови на вул. Чарнецького, 6 Іван Деревенько, що проживає на Нових Збоїщах, виходячи вчора з бараку до міста, сховав на полиці свій гаманець із 157 зл. Коли після повернення він хотів знову покласти гаманець до кишені, з жалем виявив, що гаманець йому вкрали.

Повернення марнотратних синів. Владислав П., що проживає на вул. Спортовій, повідомив поліцію, що його син, 13-річний Ромуальд, учень початкової школи, забравши з дому 50 зл. і залишивши прощальну записку, що буцімто виїжджає до Лівану, утік у невідомому напрямку. Такого ж змісту повідомлення зробила Стефанія Валлер (Стрийська, 64), син якої, 12-річний Єжи, учень 6-го класу початкової школи, утік з дому. На щастя, обидва хлопці після цілоденного блукання поза домом, увечері – на велику втіху батьків – повернулися. Очевидно, що хлопці не мали жодних поганих намірів.

Арешт шайки вуличних грабіжників. У переддень Різдвяних свят невідомі злочинці вчинили на вул. Божничій зухвалий напад з метою пограбування на особу Яна Вальчака (Снопківська, 15). У результаті розслідування, енергійно проведеного працівниками слідчого відділу, за підозрою у вчиненні цього нападу арештовані: Вільгельм Фляйшман (Св. Мартина, 17а), Францішек Павелкєвіч (Жовківська, 55) і Станіслав Кшищак (Полтвинна, 49), яких учора передано у розпорядження слідчого судді.

Під колесами трамваю. Учора, в обідню пору, поблизу Віденської кав’ярні під трамвайний вагон кинувся молодий чоловік. Трамвай зупинили, після чого витягли самогубця. Виявилося, що за щасливим збігом обставин його не переїхало, він тільки отримав легкі ушкодження. Його завели до комісаріату, де виявилося, що це розумово хворий чоловік, після чого його доставили до міської камери попереднього ув’язнення до прийняття наступних рішень.

Крадіжка зі зломом. Невідомі злочинці вломилися вчора до помешкання Тадеуша Кухарского на Кульпарківській дорозі, 29, звідки вкрали гардероб вартістю 500 зл.

Крадіжка котла. З подвір’я будівлі на вул. Замарстинівській, 29 учора на шкоду Цилі Горніґ викрадено котел для приготування асфальту.

Чия дівчинка? Пан Мойсей Байм, проходячи вчора пл. Стрілецькою, наткнувся там на дівчинку, одягнену у попелясту сукенку і чорні черевички. Дитину віддали під опіку Міської управи району ІІІ.

Поколений ножами. У ресторані на вул. Казимирівській учора, під час забави невідомими злочинцями був поколений ножами 25-річний Флоріан Лісовіч, якого швидка допомога відвезла до шпиталю.

Кривава бійка у парку Косцюшка. У неділю, надвечір, під час бійки з невідомою особою у парку Косцюшка був ударений ножем у бік Флоріан Плєсевіч. Викликана перехожими швидка допомога перевезла пораненого в дуже важкому стані до громадського шпиталю.

Крадіжка долярів у каварні. Леон Бурбело, випускник медицини (Мулярська, 6), повідомив поліцію, що коли він виходив із каварні «Уніон» на вул. Косцюшка, виявив зникнення гаманця, в якому було 220 доларів, 100 зл. і закордонний паспорт.

Судові репортажі*

(з примруженним оком. Трохи у стилі Вєха...)

Працьовитий Мотьо

Мотьо Аусшусман – повнолітній. Не з точки зору цивільного права, бо закон вимагає для повноліття сповнення 21 року. А Мотьо тепер має тільки 14 років і три місяці. Але повноліття від досяг за кримінальним кодексом. Нарівні зі старшими злодіями має наш малий Мотьо право бути засудженим за всі злочинні дії, а молодий вік закон йому зараховує тільки як пом’якшувальну обставину. Словом, наш Мотьо у кримінальних судах трактується як рівний у правах.

Мотьо уповні користується недавно набутим привілеєм кримінального повноліття. У в’язниці почуває себе як удома. А удома почувається, як у в’язниці. Через це чимдуж виривається з домашнього оточення, вчиняє якусь крадіжку і знову стає перед суддею як обвинувачуваний. Виступи Мотя у суді характеризує небувала свобода. Як досвідчений актор, він не має найменшого хвилювання, вільний від перебільшення, повний природної привабливості.

Мотьо, хоч він неписьменний, працює і заробляє дуже добре. Він ніколи не був навіть хвилину безробітним. Працею своїх десяти спритних пальців він сам себе утримує і не віддається на ласку сім’ї. Він суворо дотримується принципу «Не будеш красти – не будеш їсти». А наш Мотьо краде, як крук. Напевно, він буде довго жити, як цей птах, що вічно краде. На потіху своєї родини і суспільства.

Суддя д-р Гуманецький:

Тільки вчора ти вийшов із в’язниці, а сьогодні я знову бачу тебе тут? Поліція пише, що на площі Сольських ти витяг селянці Марії Олеярник хусточку, в якій вона мала зав’язані шість злотих. Агенти Ковальський і Замбеллі злапали тебе на гарячому...

Це правда, пане суддя...

Навіщо ти крав?

Сидів’їм за тин вирук, що пан суддя ми устатний раз впакував, цілий місіць. Іншим злодіюм куханки принусили «візит» (домашнє їдження), а мині ніхт ніц ни пудавав. Мусів’їм уплітати ариштанцькі саламахи. Був’їм страшні голодний, як’їм вертав з тюрми ду хати, том ґрайфнув тій бабі ті пару злотих. Даю пану радникові слово чести – на пляцу Сольских крутить сі стілько хлупаків, жи якбим ни я ту хустечку хапнув, то би то їнший зробив. Пощо уна лізи між злодії? Тай ту хустку ми пуліція удибрала – уна шкоди жадної нима...

Чи ж мама не дає тобі їсти?

Та даї, але я був аусґірехнут тоди дужи голодний. Мешкаю аж на Замарстинові, на вулици Ставовий 1. Та то фест кавал з пляцу Сольских...

Суддя закриває доказову процедуру. Офіційний захисник неповнолітнього Мотя д-р Новосельський просить пом’якшеного покарання із врахуванням молодого віку звинувачуваного, його занедбаного виховання, ненанесення шкоди, зізнання у вчиненні крадіжки – і так далі, і так далі.

Мотьо, присуджую тобі сьогодні покарання у вигляді суворого арешту на три тижні. Але пам’ятай: на другий раз відправлю тебе у Бригідки! Тебе вже карали кільканадцять разів, прокурор звинуватить тебе у звичці до злодійства, і ти отримаєш не менше року! Навіть якщо вчиниш найменшу крадіжку...

Ее, пан радник мине страшит... За шість злотих ни вольно мі відіслати ду Бригідик. Я параґрафи знам добри...

Вартовий випроваджує Мотя. У дверях Мотьо зустрічається з наступним арештантом. Ним є не хто инший, як його рідний братик Абрагам, також професійний злодій і також впійманий на площі Сольських як волоцюга.

Пани суддя, прошу подивитисі о ту, на ті рицепти. Я власни йшов чириз пляц ду аптеки. Я зара мам руки упировані і навит якбим хтів, то я не муг бим щос сцапати. Зрешту я юж ту а пана синдзі дужи давно ни був...

Може з три тижні...

Суддя виносить вирок про звільнення. Абрагам щасливо повертається до лона родини Аусшусманів.

Рофі

Пограбована цнота

Суддя, що відповідає за Третю секцію, мусить розумітися на всьому – не тільки на тисячах цивільних і кримінальних параграфів. Він також мусить знати магістерські, поліцейські і санітарні приписи, регламенти для кінних і автомобільних візників, двірників, паркових сторожів, жриць Венери, пожежників, вартових і міняйлів. Мусить розумітися на обов’язкових правилах для футболістів, хокеїстів і боксерів. Мусить при цьому бути таксатором. Тому що принаймні двадцять разів на день мусить оцінити, скільки повинен обвинувачений заплатити за удар в лице кулаком, а скільки плоскою долонею. Мусить вираховувати по копійках, скільки вартий один вибитий зуб і яке відшкодування треба призначити за копняка у «саму сидіння», «оскільки цей останній» – за судово-медичним висновком – «викликав одноденну непридатність до професійної праці».

Це дуже важкі обрахунки. Бо суддя не має жодного тарифу, який би полегшив виконаня цих обрахунків, хоча у судового апарату просять видати такі тарифи. Тоді все йшло б, як по маслу: судді треба би було тільки заглянув у тариф – і справа залагоджена. Уявімо, що йому треба вирішити питання щодо вибитого зуба. Він відкриває тарифи, літера «З», зуб – два дні, з заміною на 15 зл., відшкодування – 24 зл. У випадку одночасного вибиття п’яти зубів – 10 процентів скидки.

Якщо існують тарифи для нотаріусів, лікарів, адвокатів, судових виконавців і под., то очевидно прийшла пора, щоби світло зали судових засідань побачили і карно-компенсаційні тарифи. Вони, насамперед, спричинилися б до розвантаження перевантажених суддів. На території цілої Речі Посполитої правосуддя було б уніфіковане. Не траплялися би доволі актуальні тепер випадки, коли в одній залі судових засідань комусь, хто дав тільки раз по писку, ліплять чотирнадцять днів, а поруч инший суддя дає звинуваченому, що дав комусь три рази по фізіономії, тільки п’ять днів, та й то умовно.

Сьогодні кожен суддя мусить бути індивідуальним, мусить входити у становище потерпілого і звинувачуваного, а це инколи страшенно тяжко. От, візьмімо для прикладу тільки сьогоднішню справу. Суддя д-р С. Мазуркевич повинен вирішити питання, скільки треба відшкодувати панні Льолі М., що має 18 років, за пограбований у неї з клятвою одруження віночок цноти. Панна Льоля звинувачує Кубуся Фрайґайтера, музиканта з площі Теодора 5, за те, що він звів її, поклявшись одружитися. Украв цноту, а потім знайшов собі наречену з посагом, а її, що не мала ані гроша на придане, покинув. За втрачене дівоцтво і через це зменшену можливість вийти заміж вона вимагає відшкодування на суму 2000 зл.

Обвинувачений Кубусь до суду не прийшов. Вважав за краще послати адвоката. Суддя заслуховує як свідка потерпілу Льолю, брюнетку зі смуглою шкірою, з великими чорними очима і приємними рисами обличчя. Свідок докладно представляє події свого кохання. З найдрібнішими деталями і детальками.

Скільки ви хочете відшкодування?

Що значить скільки? Дві тисячі злотих то варти! Я втратися чириз него цноту, а у нас, жидів, такій панні потим дужи трудну вийти заміж... Нікт ни хочи купити надгриженого ябка...

З метою допиту инших свідків суддя відкладає розгляд.

А тепер запитую Вас, дорогі Читачки і панове Читачі, чи я не маю рації, що карно-компенсаційні тарифи просто необхідні? Тарифи, де чорним по білому було би написано, що за втрату вінця треба відшкодувати 18-річній панні – 1215 зл., 26-річній панні – 754 зл., а вже 45-річній панні – тільки 52 зл. Яке б це було шалене полегшення для суду! Судові засідання проходили б як по маслу, не те що тепер. А тепер суддя мусить пітніти і тільки приблизно встановлювати, скільки варта цнота 18-річної дівчини. Адже просто неможливо, щоби суддя, який є особою чоловічої статі, міг поставити себе у становище жінки, що втратила віночок...

Рофі

*(Репортажі із циклу «Картинки з Третьої секції», опублікованого у львівській популярній щоденній газеті «Новий вік»)

Переклала Люба Козак