Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква побудована 1705 року на місці давнішої згорілої, на західному передмісті Винники, на ґрунтах якого в XVI ст. було розташоване місто. Її ктиторами були парох Йосиф Кирницький з дружиною Іриною, а також парохіяни, про що свідчить різьблений напис на балці хорів (деякі джерела подають неправильну дату – 1711 рік). Бароковий іконостас з іконами 1708 - 1710 років належить до жовківської школи кола маляра Івана Рутковича. На зламі XVIII/XIX ст. до східної стіни вівтаря була прибудована прямокутна в плані ризниця. У 1715 році коло церкви звели дзвіницю. На початку XX ст. замінене ґонтове покриття на чорну мальовану бляху. Під час реставрації 1968 року була розібрана східна захристія, реставроване піддашшя. В 1970-х роках згоріла дерев’яна дзвіниця. 1993 року церкву вкрили новою оцинкованою бляхою та замінили шалювання стін; бляхою вкрили також піддашшя. На початку 1990-х років провели реставрацію іконостасу.

Церква розташована на цвинтарі, на колишньому західному передмісті, званому Винники. Церква віддалена від міського краєвиду, але є домінантою своєї околиці. Церква стоїть на рівнинній ділянці, засіяній травою і обсадженій липами.

Церква – дерев’яна, тризрубна, одноверха. Орієнтована по осі схід-захід. Підвалини поставлені на кам’яний підмурівок. До квадратової нави прилягають вужчі квадратовий бабинець та гранчастий вівтар, по обидва боки якого прилягають захристії, що ховаються під піддашшя.

Нава вкрита шоломовою банею на високому світловому восьмерику, яку увінчує сліпий ліхтар з маківкою. Церква має два входи – головний від заходу і від півдня. Бабинець без присінку, вкритий двосхилим причілковим дахом з острішком. Вівтарний зруб вкриває п’ятисхилий дах. Оперізує церкву широке піддашшя на фігурних випустах вінців зрубів. Всі зруби по периметру оперезані широким піддашшям, опертим на фігурні випусти вінців зрубів. Стіни надопасання та восьмерики кожуховані ґонтами, підопасання – відкриті зруби. Баня та маківки вкриті ґонтами.

В інтер’єрі простір нави розкритий до основи ліхтаря; вівтар перекритий зімкненим склепінням з відкритою поверхнею зрубу. Бабинець і вівтар перекриті трапецієвими зрубними склепіннями, над п’ятигранною частиною – гранчастим склепінням.. Хори влаштовані в наві. Іконостас з іконами жовківських майстрів кола Івана Рутковича 1708 - 1710 років.

За стилістикою будівля є характерним зразком однобанної церкви галицького типу XVIII ст.

Іконостас з іконами жовківських майстрів кола Івана Рутковича 1705 року. П’ятиярусний, різьблений, рядової побудови з пишною бароковою різьбою.

Намісні ікони: в центрі «Пр. Богородиця» і «Пантократор; зліва «Різдва Пр. Богородиці», справа «Покрова Пр. Богородиці». Додатковий ряд з сюжетами Нового Заповіту: «Увірування Томи», «Христос і Марія-Маґдалина», «Дорогою до Емавсу», «Христос і Самар’янка», неатрибутована ікона, «З’явлення Христа Петрові Александрійському» та «Нерукотворний Спас» посередині.

Празничковий ряд з традиційних 12 ікон головних свят року і Таємною вечерею посередині. Апостольський ряд з 6 ікон попарно зображених апостолів та Деісусом посередині. Пророчий ряд з 6 попарних зображень пророків та іконою «Зняття з хреста» посередині. Завершення іконостасу – «Розп’яття» з 6 клеймами зі Страстями по боках, та пристоячими. Царські ворота з пишною бароковою різьбою та зображеннями в клеймах «Благовіщення» і чотирьох євангелистів. Дияконські ворота з зображеннями святих воїнів на дверях і святих на бічних стінках порталів.

Предели церкви центральні орнаментальні, бічні сюжетні з зображеннями міської архітектури та ангелів. Запрестольний вівтар з іконою Різдва Пр. Богородиці, дерев’яний, різьблений, оздоблений позолотою. Бічний вівтар в наві з іконою Св. Миколи, дерев’яний, різьблений, оздоблений позолотою.У церкві були стародруки XVII-XVIII ст.