|
Ігор Оконченко, Ольга Оконченко
Проблеми відтворення укріплень жовківського замку. З
прийнятою версією, існуючий жовківський замок був
закладений у 1594 році. Впродовж чотирьох століть існування оборонні споруди
замку зазнавали змін, які були результатом перебудов викликаних оборонними і
цивільними потребами, а також наслідком руйнувань від дії часу і людських
факторів. У наш час споруди замку містять нашарування різних періодів, кожен з яких є цінним з
історичної точки зору. У
численних публікаціях і обговореннях неодноразово наголошувалося на
необхідності відтворення земляних укріплень і фоси
(зі сторони міста) для унаочнення естетичних та історичних цінностей пам’ятки,
тому, що замок містить поєднання різних функцій, серед яких основні резиденційно-житлова і оборонна, а внаслідок нівелювання і
перебудов укріплень оборонна функція замку на даний час не чітко виражена. Тому
навіть часткове відтворення земляних укріплень і фоси
з найбільш репрезентативної сторони замку відкритої до теперішньої центральної
площі міста сприятиме розкриттю оборонної суті даного об'єкту. Ряд
дослідників, ґрунтовно не ознайомившись з предметом, пишуть і переписують один з
одного хибну інформацію, що офіційно прийнятий засновник міста, гетьман Станіслав
Жолкевський був таким великим прихильником жовківського люду, що (відійшовши від пануючих канонів фортифікації
замків) не спорудив між містом і замком укріплень, хоча про існування фоси і земляних укріплень перед замком добре відомо з ряду
іконографічних і документальних джерел. Найбільш інформативні з них стосовно
вищезгаданих укріплень це карта Ф. фон Miгa
(1779 -1782 рр.), на якій зображена фоса і вали перед
замком та план, віднайдений і датований
Т. Бернатовічем, на якому схематично зображено фосу. Також про існування фоси
перед замком довідуємось з інвентарів Жовківського
замку ХVІІІ
століття. Згідно інвентарю 1743 року: «Перед замком самим, з ринку фоса з тесаного каміння, глибока...». У інвентарі 1750 року
вказано: «Перед замком фоса каменями мурована, фоса чиста, вичищена від намулу». Про фосу
перед замком і насипний вал згадано у інвентарі датованому 1762 року. На
існування валу і рову з водою перед фронтальним крилом замку зі сторони ринку –
вказує М. Осінський, цитуючи інвентар 1750 року.
Проте, точні габарити передзамкової фоси донедавна були не відомі. Окрім того, можемо лише
припускати, як виглядали вали другої лінії укріплень перед замком. У
результаті досліджень технологічної траншеї в 2002 році навпроти північного
наріжника замку науковцями Оконченко О. та Оконченком І. було виявлено стік рову з втраченим оскарпуванням і зафіксовано напрям контрескарпу фоси на досліджуваному відтинку, який вказував на значне
звуження фоси у бік замкової брами. Опираючись на
проведений аналіз аналогічних по типу фортифікацій,
було виконано графічну реконструкцію передзамкової фоси, яка була використана для розмітки місць під шурфи і
уточнення габаритів фоси перед північним пряслом
замкових укріплень під час археологічно-архітектурних досліджень оборонних
споруд та вузла в'їзної брами жовківського замку
проведених у 2009 році археологами Лукомським Ю. та
Іванишиним Т. на замовлення Державного історико-архітектурного
заповідника в місті Жовква. У результаті
археологічних досліджень була віднайдена камера призначена для функціонування
звідного мосту, на дні камери виявлено добре збережений фрагмент самого дерев'яного
вагадлового мосту; віднайдено в рові перед брамою
мурований виступ камери та автентичні фрагменти профільованої бази пілястра
первісного порталу; зафіксовано відмітки закладення фундаментів, габарити фоси та інше. Отримані дані дозволили визначити спосіб функціонування
мосту і його конструктивні характеристики, такі як: наявність внутрішньої частини
з противагою, та визначити розміри внутрішньої частини звідного мосту і рівень робочої
поверхні. Опираючись
на дані отримані археологами під час вищезгаданих археологічних досліджень розроблені
креслення існуючого стану збережених залишків та графічну реконструкцію передзамкових укріплень станом на ХVІІ століття – на період їх оборонного
функціонування. Опираючись
на проведені дослідження можна констатувати, що укріплення замку зі сторони
середмістя складались з двох оборонних ліній. Перша лінія складалась з куртини
і фланкуючих її наріжних елементів. Перед цими укріпленнями знаходилася заводнена
оскарпована фоса
зіркоподібного прорису у плані, звужена у точці в'їзного вузла і розширена в
районі чол пунтоне.
Зірчаста форма фоси відповідала правилам влаштування фоси у бастіонній системі організації укріплень і була викликана
потребою отримати однакову ширину фоси, як перед
наріжниками так і перед центром куртини, для захисту чол
або фасів наріжників вогнем з фланків. Проїзд у замок через фосу
першої лінії влаштовано через міст, північно-східна частина якого –
стаціонарна, а південно-західна (розміщена в притул до куртини (замкової
стіни)) – звідна. Опираючись
на правила побудови укріплень ХVІ–ХVІІ
століть можна реконструювати вигляд другої лінії укріплень, яка складалась з
валу, фоси, равеліна і гласису. Вал, який згадано в інвентарях ХVІІІ століття і який можна побачити
на карті Ф. фон Міга, на даному відтинку складався з
двох півбастіонів, об'єднаних куртиною, по центру
якої було влаштовано проїзд. Куртина з проїздом була прикрита (захищена)
равеліном (що характерно для спорудження в'їзних вузлів укріплень ХVІ–ХVІІ століть). Окрім того, у 2007 році
під час дослідження технологічної траншеї, виконаної будівельниками при
спорудження фонтану на площі Вічевій, археологами М. Кубаєм
та Т. Іванишиним, було виявлено і зафіксовано фрагмент кам'яного мурування, яке
було атрибутоване як залишки оскарпування
равеліну другої лінії укріплень жовківського замку. Перед
валом навколо равеліна йшла фоса
з влаштованим у ній кюветом, за фосою був гласис з прикритим шляхом (на його існування в минулому
вказує нехарактерний габаритний розмір сучасної площі Вічевої, оскільки сильно
розвинене передполе було характерним і необхідним
атрибутом існування замків ХVІ–ХVІІ століть) Згідно даної
реконструкції планувальна структура і габарити площі перед замком були іншими, значна
її части була зайнята укріпленнями і передполем. У
зв'язку з відсутністю необхідності суттєвих масштабних змін сформованої планової
структури площі Вічевої – елементи укріплень другої лінії запропоновано лише позначити
а фосу відтворити. Пропозиція відтворити фосу ставить, у свою чергу, питання про влаштування
комунікаційного зв'язку замку з площею. Для вирішення даної проблеми було запропоновано
відтворити замковий міст на період оборонного функціонування замку. Інформація
про міст у інвентарях а також дані отримані у результаті вищезгаданих археологічних
досліджень вказують на можливість функціонування різних варіантів мосту у окремі
періоди. Наявність
в існуючій споруді брами декількох будівельних етапів, останні з яких припадають
на не оборонне функціонування замку, призвело до втрати більшості елементів пов'язаних
з конструкцією мосту. Змінився рівень денної поверхні проїзду, перемуроване склепіння
над проїздом і частина мурів брами. Під лицевим пілястром недавно реставрованого
порталу, збереглися автентичні фрагменти профільованої бази пілястра первісного
порталу. Попередній
портал обрамляв дещо ширший отвір від існуючого. Згідно відомостей поданих у
історичних інвентарях звідний міст перед замком існував, ще в середині ХVІІІ столфття.
Інвентар за 1743 рік подає: «... брама мурована навпроти ратуші, перед нею міст
старий з поручнями з двох сторін,......також звідний міст на двох ланцюгах з
кунами (кільцями – прим. авт.) залізними на валу з двох кінців окованими, з рихвами
(металевими кільцями для скріплення) і чопами (цапфами ), ворота подвійні, вкриті
залізною бляхою з полосами залізними на гвіздках, у воротах – фіртка з металевими ґратами ... в тій брамі міст, по ліву
руку камін синій, по праву руку тюрма темна». У
інвентарі за 1750 рік наведена аналогічна інформація. Певні зміни зустрічаємо в
інвентарі датованому 1762року: «Рухаючись далі до замку, по середині вище
згаданої фоси, на кам'яному підмурівку міст на восьми
тесаних стовпах, дубових, при якому поручні з обох сторін соснові, чорно з
золотим мальовані і при них лави для сидіння. Декілька кроків під саму браму йдучи,
стикається другий міст звідний, колись був на ланцюгах ... ». Незважаючи
на великий масив інформації, отриманої дослідницьким та аналітичним шляхом, залишилася
не з'ясованою інформація про окремі деталі звідного механізму. Для уточнення
цих питань було залучено інформацію отриману у аналогах, опрацьовано праці
теоретиків і дослідників оборонної архітектури, у яких подано принципові схеми
та конструкції звідних мостів. У
результаті досліджень було виявлено декілька варіантів влаштування звідного
моста, кожен з яких міг мати місце у певний період оборонного функціонування жовківського замку. Варіант
№1. Для влаштування звідного мосту згідно цього варіанту необхідно: міст, який
складається з зовнішньої і внутрішньої частин, урівноважених на цапфах; ланцюги
зафіксовані кунами наприкінці внутрішньої частини моста, до якої прикріплено противагу.
Ланцюги, через отвори у склепінні, потрапляють у машинний зал (розміщений на другому
ярусі в'їзної вежі), де і відбувається керівництво операціями підйому та
опускання . Варіант
№2. Для влаштування звідного мосту згідно цього варіанту необхідно: міст, який
складається з зовнішньої і внутрішньої частин, урівноважених на цапфах; ланцюги
зовнішньої частини підчеплені до зовнішніх виступаючих важелів противаг, які,
при підйомі моста лягають у вертикальні щілини (на місці яких у даний момент – віконні
прорізи над проїздом). За допомогою ланцюгів важелі противаг з внутрішньої
сторони підпорядковані підйомним механізмам (які розміщені на другому ярусі
в'їзної вежі), де і відбувається керівництво операціями підйому – опускання . Варіант
№3. Для влаштування звідного мосту згідно цього варіанту необхідно: міст, який
складається з зовнішньої і внутрішньої частин, урівноважених на цапфах; одні ланцюги
підчеплені до кінця зовнішньої частини моста, а інші (при наявності противаги) підчеплені
до внутрішньої частини моста. Ланцюги зовнішньої частини мосту – через приймальні
порти (які розміщені у фасадній стіні у рівні сучасного фронтону існуючого оздоблення
порталу) зв'язані з машинним залом, розміщеним на другому ярусі, а ланцюги внутрішньої
частини мосту зв'язані з машинним залом через отвір у склепінні. Механічна схема
роботи даного звідного моста вимагала синхронної роботи двох барабанних
механізмів: перший – піднімає зовнішню частину мосту, а другий (одночасно з
першим) опускає внутрішню частину моста з противагою (і навпаки). Варіант
№4. Для влаштування звідного мосту згідно цього варіанту необхідно: міст, який
складається лише з зовнішньої частині зафіксований цапфами; ланцюги зафіксовані
наприкінці зовнішньої частини моста; ланцюги через приймальні порти (які
розміщені у фасадній стіні у рівні сучасного фронтону існуючого оздоблення
порталу) потрапляють у машинний зал (розміщений на другому ярусі в'їзної вежі),
де і відбувається керівництво операціями підйому – опускання . При застосуванні
даного варіанту влаштування механізму звідного мосту – внутрішня частина мосту
з противагою стає непотрібною (тому частину мосту з противагою – відрубали, а
камеру – засипали). Влаштування механізму звідного мосту згідно четвертого
варіанту – згадується в інвентарному описі жовківського
замку станом на 1743 рік. Жоден
з варіантів не підходить ідеально для застосування у існуючій споруді в'їзної
брами жовківського замку, це пов'язано зі змінами,
які зазнала будівля починаючи з другої половини ХVІІІ століття, після того, як
звідний міст припинив своє функціонування. Окрім того, в існуючих конструкціях
споруди брами після проведених у середині ХІХ століття «…робіт для впорядкування
в’їзного блоку з наданням йому привабливого і величного вигляду, гідного
королівській резиденції…» не збереглося приймальних портів. Розглянувши
вищеподані варіанти принципових схем влаштування механізмів підйомного моста та
можливість їх адаптації до існуючого порталу з його заданим отвором і габаритом
дзеркала – дослідники запропонували до втілення схему згідно варіанту №1, як
таку, що відповідаючи всім вимогам і умовам, максимально гармонійно вписується
в існуюче середовище, дозволяє залишити без втручань цінну історичну субстанцію
існуючого порталу. Маємо
надію, що відтворення, реставрація та позначення передзамкових
укріплень жовківського замку зі сторони середмістя
сприятиме кращому розумінню мешканцями Жовкви та
гостями міста героїчного минулого даного терену. |
ч
|
 |
|