Ратуша міста Жовкви

Після розпланування міста на маґдебурзькому праві посередині ринкової площі звели будівлю для самоврядного уряду – ратушу. Перша жовківська ратуша була скоріше фахверковою будівлею, тобто з дерев’яним каркасом заповненим цеглою. 1687 року на її місці збудували муровану будівлю у ренесансовому стилі. Вона вигляд триярусної квадратової в плані вежі, до якої з боків прилягали партерові крила з крамницями, на торцях двоярусні альтани. Вежа була вкрита кількаярусним завершенням з балконами-галереями, годинником, судовим дзвоном, увінчана флюгером з гербом короля Яна III Собєського – «Яніна». Такий її вигляд описаний в інвентарі міста Жовкви 1750 року, опублікований 1933 року М. Осінським: «Ратуша посеред Ринку, в квадрат мурована. Нижній ярус виглядає так:входячи від замку – подвійні ворота на завісах, з фірткою, цвяховані. Тут вага на ланцюгах, окута штабами, там комірка темна, замикана, склеп долішній, до якого двері від замку дубові, вікно з ґратами. Сходи всередині до пивниці сховані там під дверима замиканими. При нім [склепі] з того ж боку три склепи, подібні один до одного, з сосновою підлогою. До кожного [склепу] ведуть подвійні окуті двері. При ратушевих сходах – кімнати по краях, з примурованими сіньми з дверима. Вийшовши на другий ярус, є сіни з двома перехідними дверима на заві¬сах, на пробої (штирі) замикані. Треті двері до зали суду маґістрату [у якій є] зелений п’єц, двоє вікон в олово оправлених, з віконницями, лавки з підлікотниками – звичайні, камін шафоподібний, [висять] королівські портрети. Ідучи вище, йдуть сходи з поруччями на балясинах. Увійшовши до сіней, у яких є три вікна без шкла і без рам. Тут три карцери з замиканими дверима, на завісах. Велика ізба (кімната) з підлогою, а селя розібрана для зручності трубача. Там п’єц, двері і вікно на завісах. Йдучи під годинник, там в’язання пруське в мурі [фахверкова стіна]. Добрий балкон квадратовий [обхідний] з поруччями на балясинах, під яким – перша велика баня, покрита бляхою. В ній, з боку замку, – великий добротний годинник з циферблатом, мальованим золотими цифрами. Над цією банею – менший балкон з поруччями на балясинах, над яким друга баня з судовим дзвінком. Вище – третя, в якій годинниковий дзвін. На котрій [третій бані] залізний штибер білою бляхою оббитий, з залізною кулею, галкою і щитом [флюґером] з Яніною з короною. Повернувшись на низ, з обох боків цієї ратуші – вісім крамниць, належать до костелу, з них одна порожня, а решта з замиканими дверима, добрі. При цій же ратуші дві альтани на два яруси: одна мурована від костелу, зі всім належним – двері, вікна, п’єци, покої мешкальні; а друга з низу мурована, зверху – дерев’яна, має сходи, ґанок, порядні вікна, п’єци, столи, лави. Під ними муровані пивниці, двері на завісах, з клямками, пробоями і внутрішніми замками в обох, з вигідними сходами».

Ренесансова жовківська ратуша простояла до 1832 року і через аварійний стан була розібрана до фундаментів. Її руїни ще довго грудою лежали посеред ринкової площі. Серед них був віднайдений торговий лікоть (мірило) з написом: «Міра мірою – вічна, продаж і купівля – тимчасові». Під час розбирання мурів ратуші була віднайдена також залізна куля, в якій виявили перґамент з написом: «Року Божого 1687 Юзеф Пінковський народжений на Литві Р.Б. 1659, дня 15 березня, що пробув п’ять років на службі його королівської милости Яна III, пр謬сутній при тому, як королівський будівничий Петро Бебер, будівничий цього ж короля і найстарший надвірний, за королівським наказом, забив перший цвях у вежу 26 червня 1687 року, про що залишив згадку для наступних часів дня 1 серпня 1687 року». Наприкінці тексту дописані ще дві особи, причетні до будівництва ратуші, зокрема маляр короля Яна III – Юзеф Елеврес (Józef Elewres) та Ґеорґ Треше (Georg Tresze) з Бреслава (Вроцлава). Власне цей замурований напис розкрив нам історію будівництва втраченої будівлі. Щаслив випадком маємо ім’я архітектора та дату побудови ратуші. Архітектор при дворі короля Яна III Петро Бебер в 1685-1694 роках працював у Жовкві, перебудував за цей період замок, та, ймовірно, долучився до будови жовківської синагоги. Петро Бебер відомий також відбудовою ратуші в Кракові та добудовою четвертого ярусу Вежі Корнякта (дзвіниці Успенської церкви) у Львові.

Після включення наших земель до складу Австрійської імперії, нова влада робила спроби відновити ратушу і пристосувати її для нових потреб. Було навіть розроблено два проєкти її перебудови. Проєкт з 1788 року передбачав пристосування будівлі під тюрму, перебудовуючи одноярусні крила на триярусні. Другий проєкт, датований 1820 роком, передбачав пристосування ратуші під маґістрат. За цим проєктом планувалась реконструкція лише основної частини ратуші – триярусної вежі з пивницями, без бічних крил, які на той час були втрачені. Однак обидва проєкти так і залишились нездійсненими.

Инший вигляд, ніж той, який ми можемо собі уявити за описом 1750 року, має ратуша на акварелях топографа Е.-К. фон Кронбаха 1823 року та невідомого художника кінця XVIII – поч. XIX ст. На зображенні панорами Жовкви з пагорбів Гараю фон Кронбаха (зберігається у Львівському історичному музеї) добре видно забудову ринкової площі і триярусну вежу ратуші посеред Ринку. Друге зображення віднайшов у фондах того ж музею та ідентифікував Олег Рибчинський. На обидвох акварелях жовківська ратуша завершена не кількаярусною банею, а увінчана аттиком. На акварелі невідомого автора на південно-східній стіні вежі ратуші зображено сонячний годинник, бічних галерей вже немає. Під час впорядкування Ринкової площі 2003 року археологи виявили фраґмент мурувань пивниці ратуші.

Отже, після того, як 1832 року ренесансову жовківську ратушу розібрали, міський уряд засідав в кам’яниці № 8 на вулиці Жолкевського (нині Львівській).

 1926 року був оголошений конкурс на ратушу, у якому переміг проект львівського архітектора Броніслава Віктора. Лишень 1932 року завершилося зведення нової ратуші. Вона постала на місці середньовічних казематів колишньої надвірної варти короля Яна III Собєського, пізніших казарм, при західному оборонному мурі міста, між замком і Глинською брамою. Автор проекту, використавши стіну та пивниці казематів, вписав споруду в ансамбль Ринкової площі і надав їй необарокових рис. На другому ярусі вежі, на чотирьох фасадах були влаштовані годинники фірми “Michael Misowicz w Krośnie”. Віконний проріз вежі був заповнений вітражем із гербом міста. До 1939 року з балкону ратуші щодня опівдні трубач виконував міську мелодію. В совєтський час споруда використовувалася виконкомом районної ради та иншими міськими службами.

Ратуша розташована при західному оборонному мурі міста, між замком і Глинською брамою. Споруда є композиційним елементом в забудові міської площі та домінантою у міському силуеті.

Ратуша зведена з каменю і цегли. Нижній ярус – колишні двоярусні казарми муровані з каменю, перекриті трицентровими склепіннями. Двоярусна брила вкрита чотирисхилим дахом під черепицею з чотирма люкарнами, під вкритими трисхилими дашками. На тильному фасаді збережено кілька ключоподібних бійниць. Двоярусна, прямокутна в плані споруда з триярусною квадратовою вежею увінчаною бароковою банею на осі. Архітектурний вистрій у модерністичному стилі з елементами арт деко. Чільний фасад акцентований триарковим портиком, який імітує підсіння навколоринкових кам’яниць. Центральна арка підкреслена низькими спарованими бочкоподібними колонами на високих п’єдесталах. Чільний фасад прорізаний ритмом прямокутних вікон. Другий ярус декорований модерновими фігурної форми пілястрами у міжвіконних простінках, вікна в пласких обрамуваннях. Всі фасади завершені стилізованим карнизом великого виносу. Два верхні яруси вежі оперезані балконами, нижній на стилізованих кам’яних кронштейнах. В інтер’єрі збережені дерев’яні двомаршеві сходи з перилами з точених балясин. Модерністична жовківська ратуша доповнює ренесансне середовище ринкової площі міста.