Автори числа:

Ґійом Левассер де Боплан (Guillaume Le Vasseur de Beauplan, бл. 1600-1673), французький інженер і військовий картограф, з початку 1630-х до 1648 р. перебував на королівській службі, на території України.

Вербінець Ольга - львівська дослідниця історії галицької кухні, авторка численних розвідок з царини кулінарного мистецтва.

Винничук Юрій (1952) - український журналіст, письменник, редактор.

Возняк Тарас (1957) - автор, перекладач, головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї».

Войтович Леонтій - історик, викладач Львівського національного університету імені Івана Франка.

Волошин Богдан – культовий львівський письменник-гуморист, автор таких бестселерів, як «Бурачковицькі хронічки», «Люди празника», «Конституція Галичини по українськи», «Львівськ і його львівці». «Мітологія львівських пагорбів і брам».

Вотруба Курт (Kurt Wotruba, 1955) – австрійський автор, культуролог.

Всеволод Поліщук – львівський автор, політолог, культуролог.

Ґруневеґ Мартін (Martin Gruneweg, Marcin Gruneweg, 1562-після 1606) – ґданський купець, мандрівник, згодом чернець ордену домініканців. Свої подорожі він описав німецькою мовою на майже 2000 сторінках щоденника, між іншими містами описав і Львів.

Залман Шнеур (справжнє прізвище Залкінд; 1887, Шклов Могильовської губернії, - 1959, Нью-Йорк) – єврейський письменник, писав на івриті.

Котлобулатова Ірина - експерт Центру міської історії Центрально-Східної Европи.

Крип’якевич Іван (1886-1967) - історик, академік , професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.

Лильо Ігор, львівський історик, автор багатьох історичних та краєзнавчих путівників.

Лем Станіслав (Stanisław Lem, 1921-2006) - польський письменник-фантаст. Найпопулярніший польський письменник за кількістю мов, на які перекладено його твори. Народився у Львові. Саме про Львів його роман «Високий замок», звідки взято фрагмент до даного числа журналу.

Маєн Юзеф (Józef Mayen, 1896-1978) - народився у Львові, школу закінчив у Відні, там само вивчав філософію і історію мистецтв. Виступав як актор у львівських театрах, створив театрик «Semafor». У 1027-1039 роках працював у львівській єврейській газеті «Chwilа» - цей шкіц власне вперше публікувався саме там від 18 червня до 9 липня 1934 року.

Міхалік Мартина (Martyna Michalik) - польська дослідниця.

Монолатій Іван (1976, ) - доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Охоровіч-Монатова Марія (Maria Ochorowicz-Monatowa) - найбільш знана польська авторка кулінарних книг першої половини ХХ століття, гідна спадкоємиця Люцини Цвєрчакевичової (Lucyny Ćwierczakiewiczowej). Десятиліттями її видана у Львові «Універсальна кухарська книга» (Uniwersalna książka kucharska) служила в галицьких домах. В тому і в домі головного редактора Журналу «Ї» :) . Досі вона інспірує покоління галичан триматися доброї домашньої кухні.

Пасіковські Єжи (Jerzy Pasikowski, 1953) - видатний польський кухар і автор кулінарних книг.

Похльобкін Вільям (Вильям Васильевич Похлебкин, 1923- 2000) - історик, скандінавіст, фахівець з міжнародних відносин і геральдики, дійсний член Географічного товариства СССР (з 1952 року). Найбільшу популярність Похльобкін дістав як дослідник і популяризатор кулінарії, займаючись гастрономічною історією, семіотикою кухні і кулінарною антропологією.

Прохасько Тарас (1968) - сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену.

Фабр-Васса Клодін (Claudine Fabre Vassas, 1892-1969) – французький етнолог, автор книги «Оригінальна тварина: Евреї, християни і свиня».

Фіґель Ірина - перекладач, юдаїст.

Хобзей Наталя – український мовознавець, завідувач відділу української мови Інституту українознавства АН України, співавторка фундаментального видання «Лексикон львівський: поважно і на жарт», якай видала разом з Оксаною Сімович, Тетяною Ястремською і Ганною Дидик-Меуш, який є словником знаменитої львівської ґвари.

Чверчакевич Люцина - у дівоцтві фон Бахман, в першому заміжжі Сташевська (Lucyna von Bachman, primo voto Staszewska, secundo Ćwierczakiewiczowa, 1829-1901) авторка багатьох кулінарних книжок, у т.ч. уклала порадник «365 обідів за 5 злотих. Меню на кожен день року» (365 obiadów za 5 złotych. Menu na każdy dzień roku), вперше надрукований 1858 року, а відтак опублікований понад 20 разів.

Шолґіня Вітольд (Witold Szolginia, 1923-1996) - ольський архітектор, що народився у львові, автор багатьох книг про Львів.